Ухвала суду № 59535080, 09.08.2016, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

09 серпня 2016 р. м. Чернівці Справа № 824/537/16-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши адміністративний позов управління Держпраці у Чернівецькій області до ПАТ "Чернівецький Цегельний завод №3" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),

В С Т А Н О В И В:

Управління Держпраці у Чернівецькій області звернулося до суду з позовом до ПАТ "Чернівецький Цегельний завод №3" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Позивач просить суд застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до ПАТ "Чернівецький Цегельний завод №3", керівник ОСОБА_1, юридична особа: місто Чернівці, вулиця Кармелюка, 78, код за ЄДРПОУ- 05508177, КВЕД- 23.32- шляхом повного зупинення роботи технологічного обладнання формувальної дільниці №3 (глинорозрихлювач СМ-1031; ящичний живильник СМ 1091; бігуни мокрого по молу СМ-268; двухвальний глиноміс СМК-126; вальці тонкого по молу СМ-416; стрічковий вакуум прес СМК-325; різальний напівавтомат СМ 163; автомат укладчик).

Частиною першою статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам, встановленим статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною третьою статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI.

Згідно статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Розміри ставок судового збору визначено статтею 4 Закону України "Про судовий збір". Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано субєктом владних повноважень, ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно із Законом України Про Державний бюджет України на 2016 рік станом на 1 січня 2016 року розмір мінімальної заробітної плати становив 1378,00 грн.

Як вбачається з позовної заяви, зміст та характер заявлених вимог немайновий.

Таким чином, при подачі позову до суду позивачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 1378,00 грн.

Між тим, позивач разом із позовною заявою подав клопотання про відстрочку сплати судового збору.

В обґрунтування поданого клопотання вказував, що Законом України "Про Державний бюджет на 2016 рік" станом на 3-й квартал поточного року передбачено фінансування на сплату судового збору, однак на день звернення до суду кошти не надійшли. Тому, з метою захисту Конституційних прав громадян на належні, здорові і безпечні умови праці та недопущення настання нещасного випадку, або аварії на виробництві, згідно статті 8 Закону України Про судовий збір просив відстрочити сплату судового збору.

Однак, суд вважає необґрунтованими та безпідставними посилання позивача на вказану норму щодо відстрочки його від сплати судового збору за подачу даного позову до суду у звязку з наступним.

Положеннями статті 8 Закону України Про судовий збір передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналіз наведеної норми права дозволяє дійти висновків про те, що підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.

Позивач зазначає, що не має можливості сплатити судовий збір, однак, не надав до суду жодного доказу на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за подану ним позовну заяву у встановленому законом порядку, а наведені ним обставини не є підставою для відстрочення від сплати судового збору.

01 вересня 2015 року набрав чинності Закон України від 22 травня 2015 року № 484-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору, яким внесено зміни до Закону України Про судовий збір. Зокрема, статтю 5 Закону викладено у новій редакції, згідно з якою позбавлено пільг щодо сплати судового збору органи прокуратури, державні органи та органи місцевого самоврядування, а Прикінцевими положенням цього Закону зобовязано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Враховуючи вищезазначене, сплата судового збору органами державної влади є їх обовязком за подання заяв до суду, а тому зловживання правом на звільнення, відстрочку чи розстрочку від його сплати є недопустимим.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість заявленого позивачем клопотання щодо відстрочення від сплати судового збору за подання до суду цього позову.

При вирішенні питання щодо наявності чи відсутності підстав для відстрочення від сплати судового збору та щодо його розміру судом також була взята до уваги інформація, яка викладена в довідці про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами Закону України Про судовий збір (Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI Про судовий збір від 23 січня 2015 року №2).

Згідно частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Судом встановлено, що позивачем додано до позовної заяви її копію для відповідача, але не з усіма додатками до неї. Серед додаткових документів додано тільки акт перевірки субєкта господарювання (виробничого обєкта) від 21 липня 2016 року №6-25-026.

У випадку надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії доданих до позовної заяви документів не додано доказів надіслання.

Відповідно до частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Керуючись статтями 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

1.У задоволені клопотання управління Держпраці у Чернівецькій області про відстрочку сплати судового збору відмовити.

2. Позовну заяву управління Держпраці у Чернівецькій області до ПАТ "Чернівецький Цегельний завод №3" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) залишити без руху.

3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків протягом пяти днів з моменту отримання даної ухвали шляхом подання позовної заяви у відповідності до вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

В разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційну скаргу на цю ухвалу може бути подано до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.П. Лелюк