Рішення № 59533518, 05.08.2016, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

05.08.2016

Провадження №2/331/443/2016

ЄУН 331/494/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2016 р. м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Антоненко М.В., при секретарі Андрієнко С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» про скасування наказу, поновлення на роботі та відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

Встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» про скасування наказу, поновлення на роботі та відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування вимог зазначено, що позивач з 01.08.2006р. по 22.12.2015 р. працював в системі "ОСОБА_2 Аваль" на різних посадах в Управлінні справами, а саме:

- з 01.08.2006 р. по 30.11.2009 р. - заступник керуючого справами в управлінні справами;

- з 01.12.2009 р. по 03.05.2001 р. - головний фахівець з господарських питань в управлінні справами;

- з 04.05.2011 р. по 22.12.2015 р. - керуючий справами в управлінні справами.

22.12.2015 р. згідно Наказу про звільнення №336-к від 21.12.2015 р. позивача було звільнено у звязку із скороченням чисельності або штату працівників згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України.

ОСОБА_1 вважає вищезазначений Наказ таким, що суперечить діючому законодавству України та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи з наступних підстав.

Згідно п. 1 ст. 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках:

1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" №9 від 06.11.1992р. при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з'ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові.

Суд не в праві визнати звільнення правильним, виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не повязували звільнення. Якщо обставинам, які стали підставою звільнення, в наказі (розпорядженні) дана неправильна юридична кваліфікація, суд може змінити формулювання причин звільнення і привести його у відповідність з чинним законодавством про працю.

У випадку, коли працівника звільнено без законних підстав або з порушенням встановленого порядку, але поновити його на роботі неможливо внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, суд визнає звільнення неправильним і зобов'язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках - правонаступника) виплатити цьому працівникові заробітну плату за час вимушеного прогулу. Одночасно суд визначає працівника звільненим за п.1 ст.40 КЗпП у звязку з ліквідацією підприємства, установи, організації.

Згідно ст. 42 КЗпП при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:

1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців;

2) особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;

3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;

4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;

5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;

7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;

8) особам з числа депортованих з України, протягом пяти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;

9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.

Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

Згідно п. 2 Посадової інструкції Керуючого справами Управління справами метою посади є господарське забезпечення якісного та ефективного функціонування Дирекції та її підрозділів.

Згідно п. 3 даної Посадової інструкції до обовязків працівника відноситься:

3.1 організація роботи та здійснення перспективного та поточного планування роботи управління.

3.2 формування заявок на матеріально-технічне забезпечення відділень, управлінь і відділів дирекції (в господарській частині) на підставі замовлень вищезазначених підрозділів.

3.3 організація та здійснення своєчасного придбання господарських товарів. Отримання довіреностей на отримання цінностей у постачальників та своєчасне звітування про використання виданих довіреностей.

3.4 організація та здійснення обліку придбаних матеріально-технічних цінностей дирекції, контроль за їх переміщенням, відповідне документальне оформлення.

3.5 участь в організації та проведенні інвентаризації матеріально-технічних цінностей дирекції та відділень, оформлення відповідних документів.

3.6 організація та контроль раціонального використання матеріально-технічних засобів, здійснення контролю за термінами їх використання (амортизації), ініціювання своєчасного оновлення матеріально-технічних цінностей, проведення технічного обстеження, профілактичного ремонту тощо, крім засобів звязку, компютерної техніки, засобів відео спостереження, охорони, пожежогасіння і пожежооповіщення та інші.

Згідно п. 2 Посадової інструкції менеджера з адміністративних питань Управління адміністративного обслуговування метою посади є адміністративно-господарське забезпечення потреб централізованих підрозділів Банку.

Згідно п. 3 даної Посадової інструкції до обовязків працівника відноситься:

3.1 організація роботи та здійснення перспективного та поточного планування роботи управління.

3.2 формування заявок на матеріально-технічне забезпечення централізованих підрозділів Банку (в господарській частині) на підставі їх замовлень.

3.3 організація та здійснення своєчасного придбання господарських товарів.

3.4 отримання довіреностей на отримання цінностей у постачальників та своєчасне звітування про використання виданих довіреностей.

3.5 організація та здійснення обліку придбаних матеріально-технічних цінностей дирекції, контроль за їх переміщенням, списанням тощо та відповідним документальним оформлення.

3.6 участь в організації та проведенні інвентаризації матеріально-технічних цінностей.

3.7 організація та контроль раціонального використання матеріально-технічних засобів, здійснення контролю за термінами їх використання (амортизації), ініціювання своєчасного оновлення матеріально-технічних цінностей, проведення технічного обстеження, профілактичного ремонту тощо, крім засобів звязку, компютерної техніки, засобів відео спостереження, охорони, пожежогасіння і пожежооповіщення та інші.

Таким чином, можна зробити висновок, що функціонали Керуючого справами Управління справами та менеджера з адміністративних питань Управління адміністративного обслуговування є абсолютно ідентичними та слід відмітити, що реалізація прав та обовязків зазначених посад реалізовувалися на одній й тієї ж території функціонування Банку.

Виходячи з вищенаведеного, Банком штучно було утворено конкуренцію посад для наступного скорочення неугодних працівників, тобто скорочувалися не посади, як того вимагає закон, а конкретні працівники, тобто, як таких змін в організації виробництва і праці не відбулося.

Фактичної зміни чисельності штату не відбулося, а відбулася лише зміна посад чи їх найменувань, тобто у штатному розписі банку в один й той же час були працівники, які займають однорідні посади з кваліфікацією можливо значно меншою ніж у мене.

Позивач має багаторічний стаж роботи у вказаному напрямку, має багато різноманітних посвідчень у підтвердження його виключної компетенції.

Згідно наказу №336-к від 21.12.2015 р. про звільнення позивача з роботи причиною звільнення вказано скорочення чисельності або штату працівників, а підставою звільнення зазначено постанова Правління АТ «ОСОБА_2 Аваль» №П-177/1 від 03.09.2015 р. «Про закриття Полтавської та Запорізької обласної дирекції.»

Ліквідація структурного підрозділу юридичної особи не є законною підставою для скорочення працівника.

Якщо скорочення штату відбувається через закриття структурного підрозділу то переважне право працівника залишитися на роботі має бути дотримане в межах юридичної особи, а не її структурного підрозділу.

Під час вивільнення позивачу не були запропоновані вакантні посади в межах юридичної особи.

Згідно ст. 43 КЗпП розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у пятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником.

Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті. Позивача не запрошували на засідання профспілкового комітету з надання згоди на його звільнення, він взагалі не обізнаний надавалася така згода чи ні.

Посилаючись на вищенаведені обставини, ОСОБА_1 просить суд скасувати Наказ №336-К від 21.12.2015 р.; поновити його на роботі в системі АТ «ОСОБА_2 Аваль».

В подальшому, ОСОБА_1 надав суду уточнені позовні вимоги, в яких зазначив, що 22.12.2015 р. згідно Наказу про звільнення №336-к від 21.12.2015 р. позивача було звільнено у звязку із скороченням чисельності або штату працівників згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України, що в свою чергу стало підставою для звернення з позовом про захист порушеного права.

Так, 02.09 2015 року ОСОБА_3 ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» прийняте рішення про закриття/ліквідацію Запорізької обласної дирекції АТ «ОСОБА_2 Аваль».

Відповідно до п. 2.1 Протоколу ОСОБА_3 з організаційної структури Банку виключено Управління справами Запорізької обласної дирекції (керуючий справами ОСОБА_1В.) та Управління операційної підтримки Запорізької обласної дирекції(начальник Управління ОСОБА_4М.). При цьому зазначено, що виключення/ліквідація Управлінь збігається з датою звільнення/переведення останнього працівника

Цим же протоколом затверджено створення з 26.09.2015 року Управління адміністративного обслуговування Дніпропетровської обласної дирекції (п.3.2).

Відповідно до змісту Положення про Управління адміністративного обслуговування Дніпропетровської обласної дирекції та змісту Положення про Управління справами Запорізької обласної дирекції мета створення цих управлінь, завдання та стислий виклад функцій є ідентичними один до одному. Тобто, фактично при ліквідації Управління справами та створенням Управління адміністративного обслуговування, змінилась лише назва та підпорядкування одного із структурних підрозділів Банку, який виконує одні й ті ж функції.

На виконання Протоколу ОСОБА_3 ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» від 02.09.2015 року прийнята Постанова Правління ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» від 03.09.2015 року за №П-177/1.

Пунктом 3 цієї постанови передбачено скорочення всієї чисельності та штату Запорізької обласної дирекції. Даний пункт набирає чинності з 01.10.2015 року.

Таким чином вбачається, що всі працівники Запорізької обласної дирекції ПАТ «Райфффайзен банк Аваль» без виключення підлягають звільненню з 01.10.2015 року.

Втім, як свідчать матеріали справи, а саме Наказ №3688-К від 01.10.2015 року «Про переведення ОСОБА_4М.» начальника Управління операційної підтримки Запорізької обласної дирекції АТ «ОСОБА_2 Аваль», переведено, за його згодою в (м. Запоріжжя) управління адміністративного обслуговування Дніпропетровської обласної дирекції на посаду регіонального менеджера з питань адміністративного обслуговування та координації з 01.10.2015 року.

Пунктом 35 Постанови Правління ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» від 03.09.2015 року за №П-177/1 доручено начальнику Управління адміністративного обслуговування Дніпропетровської обласної дирекції з 01.10.2015 року забезпечити ознайомлення під підпис з посадовою інструкцією регіональним менеджером з питань адміністративного обслуговування та координації Управління адміністративного обслуговування Дніпропетровської обласної дирекції, робоче місце якого знаходиться в м. Запоріжжя, відповідно до типової форми, зазначеної у додатку 3 до Постанови Правління №П-83/3 від 30.04.2015 року.

Зі змісту зазначеної вище Типової посадової інструкції регіонального менеджера з питань адміністративного обслуговування та координації Управління адміністративного обслуговування та зі змісту Посадової інструкції керуючого справами Управління справами Запорізької обласної дирекції, посаду яку займав позивач ОСОБА_1, вбачається що вони ідентичні одна до одної.

Ідентичність за змістом Положення про Управління адміністративного обслуговування Дніпропетровської обласної дирекції та Положення про Управління справами Запорізької обласної дирекції, а також Типової посадової інструкції регіонального менеджера з питань адміністративного обслуговування та координації Управління адміністративного обслуговування та Посадової інструкції керуючого справами Управління справами Запорізької обласної дирекції, підтверджує та свідчить про тотожність посад регіонального менеджера та керуючого справами, різниця полягає лише в територіальному підпорядкуванні, при збереженні функціональних повноважень.

Відповідно до ОСОБА_5 заходів з закриття Запорізької обласної дирекції, розробленого на виконання Постанови Правління ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» від 03.09.2015 року за №П-177/1, з 01.10.2015 року попередження та ознайомлення працівників Запорізької обласної дирекції про наступне звільнення покладається на Регіонального директора Дніпропетровської обласної дирекції АТ «ОСОБА_2 банк Аваль», Директора виконавчого Запорізької обласної дирекції та ін. посадових осіб. Контроль за виконанням цього заходу покладений на Директора Департаменту персоналу ОСОБА_6М

Пунктом 8 Постанови Правління ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» від 03.09.2015 року за №П-177/1, доручено Директору виконавчому Запорізької обласної дирекції ОСОБА_5 та Директору Департаменту персоналу ОСОБА_6 попередити працівників про наступне звільнення.

На виконання вимог Постанови Правління АТ «ОСОБА_2 Аваль» за №198/5 від 30.09.2015 року Директором департаменту персоналу ОСОБА_6 розроблений штатний розпис Управління адміністративного обслуговування, де включена посада регіонального менеджера з питань обслуговування та координації з 01.10.2015 року.

Таким чином вбачається, що Регіональний директор Дніпропетровської обласної дирекції ОСОБА_7, Директор виконавчий Запорізької обласної дирекції ОСОБА_5 та Директор Департаменту персоналу ОСОБА_6 були належним чином обізнані про те, що відповідно до Постанови Правління ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» від 03.09.2015 року за №П-177/1, керуючий справами Запорізької обласної дирекції ОСОБА_1 та начальник Управління операційної підтримки Запорізької обласної дирекції ОСОБА_4 підлягали звільненню з 01.10.2015 року.

Вказані особи також були повідомлені про створення Управління адміністративного обслуговування Дніпропетровської обласної дирекції та введення посади регіонального менеджера з питань адміністративного обслуговування та координації цього управління, робоче місце якого знаходиться у місті Запоріжжя.

Враховуючи положення Постанови Правління ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» від 03.09.2015 року за №П-177/1, про звільнення усіх працівників Запорізької обласної дирекції, позивач ОСОБА_8 та ОСОБА_4, станом на 01.10.2015 року, перебували в однаковому правовому становищі, як особи, які підлягають звільненню на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Однак, ОСОБА_4 вже 01.10.2015 року, за його заявою переводять на посаду регіонального менеджера з питань адміністративного обслуговування та координації, робоче місце якого знаходиться у місті Запоріжжя.

Відповідно до статті 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у звязку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При цьому слід врахувати вимоги, які ставляться до посади регіонального менеджера Типовою посадовою інструкцією, а саме: вища технічна освіта, досвід роботи за фахом та на відповідних посадах в банківській сфері або близької до неї діяльності не менше 3-х років, знання у сфері чинного законодавства України та внутрішніх нормативних документів банку, що стосуються виконання ним своїх посадових обовязків, знання правил та норм охорони праці та протипожежної безпеки, основні принципи роботи на ПК, державна мова.

Позивач - ОСОБА_1, має вищу технічну освіту, досвід роботи саме у ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» в Управління справами, на різних посадах, а також володіє навичками та знаннями у сфері охорони праці та протипожежної безпеки, що підтверджується відповідними посвідченнями. Вільно володіє українською мовою, знає та застосовує нормативну базу при виконанні функціональних обовязків.

Як зазначалось вище відповідно до статті 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у звязку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Отже, звільнення керуючого справами ОСОБА_1 є незаконним, оскільки, у випадку, що розглядається йому не було запропоновано посаду регіонального менеджера з питань адміністративного обслуговування та координації Управління адміністративного обслуговування Дніпропетровської обласної дирекції. При цьому посадовими особами АТ «ОСОБА_2 Аваль» штучно, в порушення положень статті 42 КЗпП України, переведено іншого працівника Банку на вказану посаду незважаючи на невідповідність його фахових здібностей вимогам, які встановлені внутрішніми нормативними документами.

ОСОБА_4 на даний час вже не працює на посаді регіонального менеджера з питань адміністративного обслуговування та координації Управління адміністративного обслуговування Дніпропетровської обласної дирекції.

Відповідно до статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

В уточнених вимогах ОСОБА_1 просить суд скасувати Наказ №336-К від 21.12.2015 року про звільнення ОСОБА_1 та поновити на роботі в Публічному акціонерному товаристві «ОСОБА_2 Аваль».

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник позов підтримали, уточнивши, що просять суд поновити позивача на посаді керуючого справами Запорізької обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль».

Представник відповідача ПАТ «ОСОБА_2 Аваль».в судовому засіданні позов не визнав, надав суду письмові заперечення в яких зазначено, що позивач працював в АТ «ОСОБА_2 Аваль» з 2006 року. З 04.05.2011 року - на посаді керуючого справами в управлінні справами Запорізької обласної дирекції Банку.

Позивач стверджує, що «як таких змін в організації виробництва і праці не відбулося» а «Банком штучно було утворено конкуренцію посад для наступного скорочення неугодних працівників». Зазначений довід є необґрунтованим, що підтверджується наступним:

З вересня 2015 року Правління Банку постановою №П-177/1 (копія додається. Надалі - Постанова), з метою побудови більш ефективної операційної моделі АТ «ОСОБА_2 Аваль» та на виконання Протоколу засідання ОСОБА_3 ради АТ «ОСОБА_2 Аваль» №СР-9 від 02.09.2015 року «Про закриття Полтавської та Запорізької обласних дирекцій, внесення змін в організацію виробництва і праці АТ «ОСОБА_2 Аваль», внесення змін в організаційну структуру та затвердження положень про структурні та відокремлені підрозділи АТ «ОСОБА_2 Аваль» прийнято рішення закрити Запорізьку обласну дирекцію Банку (п. 1 Постанови), «скоротити відповідно до вимог законодавства України всю чисельність та штат працівників Запорізької обласної дирекції Банку» (п. 3 Постанови).

На виконання Постанови 01.10.2015 року було видано наказ №2628 «Про попередження про наступне звільнення за скороченням штату та чисельності працівників». Відповідно до п.1 Наказу №2628 Головою Правління Банку було наказано «Згідно з чинним законодавством України попередити працівників, вказаних у Додатках 1-2 цього наказу, про наступне звільнення у звязку з змінами в організації виробництва і праці, а саме скорочення штату та чисельне працівників через два місяця з дня ознайомлення з цим наказом». Згідно п.10 Додатку до Наказу №2628 скороченню підлягав керуючий справами управління справ ОСОБА_1.

Позивач стверджує, що «під час мого вивільнення мені не були запропонована вакантні посади в межах юридичної особи». Таке твердження є необґрунтованим, що підтверджується наступним:

Про наступне звільнення Позивача було попереджено 12.10.2015 року, про що свідчить його підпис на Додатку №2 до Наказу №2628. Одночасно з попередженням ОСОБА_1 про наступне звільнення, йому було запропоновано іншу роботу, що є в Банку. Підтвердженням пропонування Позивачеві іншої роботи є «Пропозиція вакансії АТ «ОСОБА_2 Аваль» станом на 12.10.2015 року підписана Позивачем. Більш того, Позивач погодився на переведення його на посаду головного фахівця з охорони праці, про що написав відповідну заяву (копія заяви від 03.12.2015 р. додається). Заяву про переведення його на посаду головного фахівця з охорони праці позивач відкликав заявою від 21.12.2015 року і в той же день, наказом №336-к його було звільнено на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України (копія заяви від 21.12.2015 року додається)

Позивач стверджує, що при його звільненні було порушено порядок, встановлений ст. 43 КЗпП України в частині надання згоди профспілковим комітетом. Таке твердженні також є безпідставним, по наступним причинам:

14.12.2015 року згідно з вимогами ст. 43 КЗпП України Голові профспілкового комітету працівників Дніпропетровської обласної дирекції Банку було направлено подання про дачу згоди на звільнення ОСОБА_1 за п. 1 ст. 40 КЗпП України.

21.12.2015 року на засіданні профспілкового комітету було розглянуто питання про надання згоди на звільнення, в тому числі і Позивача на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України Відповідну згоду було надано.

Згідно ч. 3 ст. 43 КЗпП України подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у р відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. 21.12.201 питання про надання згоди на звільнення Позивача розглядалось за його відсутності звязку з наданням ОСОБА_1 заяви про розгляд питання без його участі.

Таким чином, ОСОБА_9 було звільнено на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у точній відповідності до вимог діючого законодавства України.

Суд заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Фактичні обставини справі підтверджуються письмовими доказами, вивченими та оголошеними в судовому засіданні: копією Трудової книжки ОСОБА_1; копією Наказу №336-к від 21.12.2015 р. «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 », згідно з яким позивача, керуючого справами Запорізької обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль», звільнено з роботи 22.12.15 р. у звязку зі скороченням чисельності або штату працівників, п.1 ст. 40 КЗпП України та виплачено йому вихідну допомогу у розмірі середньомісячного заробітку; копією посадової інструкції керуючого справами Запорізької обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль»; копією типової посадової інструкції менеджера з адміністративно-господарських питань; копією Постанови Правління АТ «ОСОБА_2 Аваль» №П-177/1 від 03.09.2015 року «Про закриття Полтавської та запорізької обласних дирекцій АТ «ОСОБА_2 банк Аваль», внесення змін в організацію виробництва і праці, скорочення чисельності працівників та внесення змін в організаційну структуру АТ «ОСОБА_2 банк Аваль»; копією наказу ПАТ «ОСОБА_2 банк Аваль», №2628 від 01.10.2015 року «Про попередження про наступне звільнення за скороченням штату та чисельності працівників»;копією додатку №2 до наказу №2628 від 01.10.2015 року, згідно з яким ОСОБА_1 було попереджено про звільнення 12.10.15 р.; копією письмових пропозицій вакансій станом на 12.10.2015 року, з якими позивача було ознайомлено під особистий розпис; копією заяви Позивача від 03.12.2015 р. про переведення на посаду головного фахівця з охорони праці та господарських питань м. Запоріжжя, управління адміністративного обслуговування Дніпропетровської ОД; копією подання про дачу згоди на звільнення працівників з підстав, передбачених п.1 ст. 40 КЗпП України Голови ліквідаційної комісії з закриття Запорізької обласної дирекції від 14.12.2015 року; копією виписки з протоколу Дніпропетровської обласної Дирекції Профспілкового комітету ОСОБА_2 Аваль №27 від 21.12.2015 року, згідно з якою надано згоду на звільнення за п.1 ст. 40 КЗпП України за скороченням штату та чисельності працівників ОСОБА_1 копією заяви Позивача про розгляд питання про надання профспілковим комітетом згоди на його звільнення без участі Позивача.

Статтею 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Статтею 5-1 КЗпП України визначено гарантії забезпечення права громадян на працю. Так, держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи (п. 6 ч. 1 ст. 5-1 КЗпП України).

Згідно п. 1 ст. 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках:

1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно з п.-п. 18, 19 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" №9 від 06.11.1992р. при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з'ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові.

Розглядаючи трудові спори, повязані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди зобовязані зясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

В усіх випадках звільнення за п.1 ст. 40 КЗпП провадиться з наданням гарантій, пільг і компенсацій, передбачених главою III-А КЗпП.

Статтею 49-2 КЗпП України встановлено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у звязку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України «Про зайнятість населення», власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Постановою Правління Банку №П-177/1, на виконання Протоколу засідання ОСОБА_3 ради АТ «ОСОБА_2 Аваль» №СР-9 від 02.09.2015 року «Про закриття Полтавської та Запорізької обласних дирекцій, внесення змін в організацію виробництва і праці АТ «ОСОБА_2 Аваль», внесення змін в організаційну структуру та затвердження положень про структурні та відокремлені підрозділи АТ «ОСОБА_2 Аваль» прийнято рішення закрити Запорізьку обласну дирекцію Банку (п.1 Постанови), «скоротити відповідно до вимог законодавства України всю чисельність та штат працівників Запорізької обласної дирекції Банку» (п.3 Постанови).

На виконання Постанови 01.10.2015 року було видано наказ №2628 «Про попередження про наступне звільнення за скороченням штату та чисельності працівників».

Відповідно до п.1 Наказу №2628 Головою Правління Банку було наказано «Згідно з чинним законодавством України попередити працівників, вказаних у Додатках 1-2 цього наказу, про наступне звільнення у звязку з змінами в організації виробництва і праці, а саме скорочення штату та чисельне працівників через два місяця з дня ознайомлення з цим наказом».

Відповідно до п.2.2. Наказу, «пропонувати працівникам іншу роботу в Банку відповідно до вимог чинного законодавства »

Згідно п. 10 Додатку до Наказу №2628 скороченню підлягає керуючий справами управління справ ОСОБА_1.

Про наступне звільнення Позивача було попереджено 12.10.2015 року, що підтверджується його підписом на Додатку №2 до Наказу №2628. Одночасно з попередженням ОСОБА_1 про наступне звільнення, йому було запропоновано іншу роботу, що є в Банку. ОСОБА_1 погодився на переведення його на посаду головного фахівця з охорони праці, про що написав відповідну заяву ( заява від 03.12.2015 р.). Заява про переведення його на посаду головного фахівця з охорони праці позивач відкликав заявою від 21.12.2015 року і в той же день, наказом №336-к його було звільнено на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України (копія заяви від 21.12.2015 року додається).

Згідно з штатним розписом Дніпропетровської обласної дирекції АТ «ОСОБА_2 Аваль », з 01.10.2015 р. в дирекції було створено нову посаду «регіонального менеджера з питань адміністративного обслуговування та координації».

01.10.2015 р., відповідно до Наказу № 3688-к Дніпропетровської обласної дирекції АТ «ОСОБА_2 Аваль» на вказану посаду було переведено іншого працівника Запорізької обласної дирекції АТ «ОСОБА_2 Аваль ».

Як встановлено в судовому засіданні вказана посада регіонального менеджера з питань адміністративного обслуговування та координації Дніпропетровської обласної дирекції АТ «ОСОБА_2 Аваль » позивачу ОСОБА_1 запропонована не була, хоча на час її створення двохмісячний термін в межах якого власник або уповноважений ним орган зобовязаний пропонувати працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, не сплив.

Вказане є грубим порушенням як вимог статті 49-2 КЗпП України, так і п.2.2. Наказу №2628 Голови Правління Банку, згідно з яким відповідач зобовязався пропонувати працівникам іншу роботу в Банку відповідно до вимог чинного законодавства.

З огляду на положення ст.. 49-2 КЗпП України, згідно з якими одночасно з попередженням про звільнення у звязку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, суд вважає хибною позицію відповідача стосовно того, що ОСОБА_2, як роботодавець, при проведенні звільнення мав право, а не обовязок, провести перестановку (перегрупування) працівників в межах однорідних посад і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, з його згоди на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника.

Оцінюючи здобуті в судовому засіданні докази, в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що при звільненні позивача ОСОБА_1 з посади керуючого справами Запорізької обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» відповідачем було порушено процедуру, встановлену ст.ст. 40, 49-2 КЗпП , а також Наказ від 01.10.15 р. № 3688-к, в звязку з чим наказ № 336-К Голови ліквідаційної комісії з закриття Запорізької обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» від 21.12.2015 р. «Про звільнення з роботи ОСОБА_1В.» підлягає скасуванню з поновленням позивача на посаді керуючого справами Запорізької обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль».

Відповідно до ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Час вимушеного прогулу позивача ОСОБА_1 складає 115 робочих днів з 22.12.2015 р. по 05.08.2016 р., тому сума середнього заробітку за цей дорівнює 73063,90 грн. (155 днів х на 471,38 грн.( середньоденна заробітна плата).

На підставі викладеного, керуючись 212 215 ЦПК, 147-150,233 КЗпП України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» про скасування наказу, поновлення на роботі та відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити .

Скасувати наказ № 336-К Голови ліквідаційної комісії з закриття Запорізької обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» від 21.12.2015 р. «Про звільнення з роботи ОСОБА_1В.»

Поновити ОСОБА_1 на посаді керуючого справами Запорізької обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль».

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 21.12.2015 р. по 05.08.2016 р. в розмірі 73063,90 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» на користь держави судовий збір в розмірі 551, 20 грн.

Рішення в частині поновлення на роботі та виплати середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, у межах суми стягнення за один місяць відповідно до ст. 367 ч. 1 п.-п.2, 4 ЦПК України, допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя М.В. Антоненко