Постанова № 59529244, 03.08.2016, Рубіжанський міський суд Луганської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2016 року Провадження №2-а/425/61/16

Справа №425/1998/16-а

місто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Мирошникової О.Ш., за відсутністю сторін, розглянувши у приміщенні Рубіжанського міського суду Луганської області в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Рубіжному Луганської області про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити дії, -

встановив:

29 червня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Рубіжанського міського суду Луганської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в місті Рубіжному Луганської області, в якому просить суд:

-Визнати протиправними дії УПФУ в м. Рубіжному Луганської області щодо відмови позивачу в перерахунку розміру пенсії у відповідності до статті 37 Закону України «Про державну службу» в редакції на 16.04.2014 року;

-Зобовязати УПФУ у м. Рубіжному Луганської області перерахувати розмір пенсії позивача у відповідності з вимогами статті 37 Закону України «Про державну службу» в редакції на 16.04.2014 року на час виходу позивача на пенсію;

-Визнати протиправним та скасувати рішення УПФУ в Ленінському районі м. Луганська в частині визначення розміру пенсії позивачу, як таке яке порушило його право на отримання пенсії у розмірі 80% суми його заробітної плати у відповідності з вимогами статті 37 Закону України «Про державну службу» в редакції на 16.04.2014 року;

-Зобовязати УПФУ у м. Рубіжному Луганської області відшкодувати позивачу за рахунок держави матеріальну шкоду, завдану незаконними рішеннями, діями та/або бездіяльністю територіальних органів Пенсійного фонду України, а саме: виплатити позивачу недоотримані у звязку з неправильним визначенням розміру пенсії, кошти, починаючи з 16.04.2014 року по теперішній час.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що він 16.04.2014 року вийшов достроково на пенсію як державний службовець, який під час проходження державної служби став інвалідом 2-й групи. Розмір пенсії позивачу було призначено відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу». На час призначення пенсії позивач був зареєстрований у місті Луганську та відповідно перебував на обліку в УПФУ в Ленінському районі міста Луганська. У звязку з проведенням антитерористичної операції, позивач покинув місто Луганськ та оселився в місті Рубіжне Луганської області, був взятий на облік як переміщена особа з тимчасово окупованої території, також позивач став на облік в УПФУ в м. Рубіжне та з серпня 2014 року став отримувати пенсію. В звязку із зменшенням позивачу відповідачем без будь-яких розяснень пенсії, позивач самостійно на підставі наявної у нього інформації, провів розрахунки, з яких вийшло, що розмір пенсії йому було визначено УПФУ в Ленінському районі м. Луганська на підставі наданої позивачем довідки від 15.04.2014 року неправильно, розмір пенсії був занижений. 02.12.2015 року позивач звернувся до відповідача з проханням перерахувати з дня призначення пенсію та виплатити недоотриману ним частину пенсії, в звязку з її неправильним розрахунком, але відповідач відповіді позивачу не надав. 17.12.2016 року позивач вдруге письмово звернувся до відповідача та додатково надав документи про розмір заробітної плати, в тому числі й довідку від 15.04.2014 року, з проханням перерахувати пенсію з дня її призначення. 30.12.2015 року позивач отримав відповідь на своє звернення від 17.12.2015 року, в якій відповідач послався на те, що для здійснення індивідуального перерахунку пенсії позивачу необхідно надати оригінал паперової пенсійної справи, оскільки в УПФУ в м. Рубіжному його було взято на облік за даними електронної пенсійної справи, при цьому паперова пенсійна справа позивача залишилася в УПФУ в Ленінському районі міста Луганська, яке на той час вже було тимчасово окупованим. За таких обставин, позивач втретє 15.01.2016 року письмово звернувся до УПФУ в м. Рубіжному та надав наявні у нього оригінали та копії необхідних документів для формування нової паперової пенсійної справи та перерахунку його пенсії з дня призначення (копії цих документів були 16.04.2014 року прийняті від позивача УПФУ в Ленінському районі м. Луганська для призначення йому пенсії). 28.01.2016 року позивач отримав від УПФУ в м. Рубіжному лист від 27.01.2016 року про відмову в перерахунку раніше призначеної пенсії, оскільки здійснити перерахунок можливо лише в судовому порядку.

Позивач вважає, що УПФУ в м. Рубіжному безпідставно, тобто без відповідного нормативно-правового обґрунтування, відмовило йому в перерахунку розміру його пенсії. Відповідачем порушено право позивача на отримання пенсії у розмірі, який був визначений станом на 16.04.2014 року статтею 37 Закону України «Про державну службу», а також право на відшкодування за рахунок держави матеріальної шкоди, завданої незаконним рішенням, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, визначених ст. 56 Конституції України.

В судове засідання позивач не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі, на підставі доказів, які наявні у справі (а.с. 127).

Представник відповідача в судове засідання не зявилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача в порядку письмового провадження (а.с. 128).

01.08.2016 року представник відповідача подала суду заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначає, що УПФУ в місті Рубіжному не визнає позовних вимог ОСОБА_1 та заперечує проти них, зокрема, зазначає, що позивач перебуває на обліку в УПФУ в м. Рубіжному з 01.08.2014 року як особа, яка тимчасово переміщена з тимчасово окупованої території та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» на підставі розпорядження управління № 111 від 11.09.2014 року. 15.01.2016 року позивач звернувся до управління з заявою довільної форми про перерахунок раніше призначеної пенсії та виплати недоотриманої частини пенсії, внаслідок неправильного його визначення з дати призначення пенсії та по теперішній час, на підставі копій документів, доданих до заяви, які 16.04.2014 року були прийняті від позивача УПФУ в Ленінському районі м. Луганська для нарахування йому пенсії як державному службовцю у розмірі 80% відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу». Управління надало відповідь на звернення позивача листом від 27.01.2016 року відповідно до Закону України «Про звернення громадян», яким повідомило позивача, що УПФУ в Ленінському районі м. Луганська 16.04.2014 року перевело позивача на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу», про що було винесено розпорядження, яке відсутнє в УПФУ в м. Рубіжне та знаходиться у паперовій справі позивача як і всі оригінали документів, також відповідач не є правонаступником УПФУ в Ленінському районі м. Луганська. Також, в запереченнях представник відповідача посилається на те, що згідно з Порядком № 22-1 документи про стаж, вік та заробітну плату подаються УПФУ тільки в оригіналах, позивачем надано засвідчені копії довідок про заробітну плату (а.с. 57-58).

Ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області від 03.08.2016 року по цій справі визнано причини пропуску пропуску ОСОБА_1 шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду поважними (а.с. 130-131).

Відповідно до ст. 41 КАС України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи, що особи, які беруть участь у даній справі, скористалися правом заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд розглядає адміністративну справу за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши адміністративну справу в межах заявлених позовних вимог, об'єктивно оцінивши докази, які містяться в адміністративній справі, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що з 16.04.2014 року ОСОБА_1 було переведено на пенсію по інвалідності згідно норм Закону України «Про державну службу», виходячи з 80% від суми його середньомісячної заробітної плати, згідно розпорядження Управління ПФУ в Ленінському районі міста Луганська, ця обставина не заперечується сторонами у справі, оскільки про це зазначено як в позові, так і в відповідях відповідача, наданих позивачу на його звернення (а.с. 1, 21, 26 зворот).

Згідно копії трудової книжки позивача, 15.04.2016 року він звільнений з посади начальника Південно-східної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки заступника Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України, як такий, що перебуває у кадровому резерві, за власним бажанням та у звязку з виходом державного службовця на пенсію достроково, як інваліда другої групи, відповідно до статті 38 КЗпП України та статті 37 Закону України «Про державну службу» (а.с. 73 зворот).

Згідно з копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 позивач є інвалідом 2-ї групи за загальним захворюванням (а.с. 8).

Згідно копії паспорту позивача, його зареєстрованим місцем проживання є: АДРЕСА_1 (а.с. 10).

Згідно довідки від 29.10.2014 року № 917000026 позивач взятий на облік як особа, переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції в Управлінні праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради. Тимчасова адреса місця проживання позивача АДРЕСА_2 (а.с. 11).

27.08.2014 року ОСОБА_1 звернувся до УПФУ в м. Рубіжному з заявою про призначення/перерахунок пенсії, в якій просить взяти на облік, вид пенсії по інвалідності за Законом України «Про державну службу» (а.с. 69)

Згідно розпоряджень № 111 від 11.09.2014 року УПФУ в м. Рубіжному ОСОБА_1 з 27.08.2014 року було проведено перерахунок, призначеної в минулих роках, пенсії по інвалідності внаслідок роботи на держслужбі та з 01.08.2014 року взято на облік в управлінні (а.с. 62).

02.12.2015 року позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій, зокрема, просив перерахувати розмір призначеної йому пенсії та виплатити суму, яку він недоотримав внаслідок неправильного його визначення за період від дати виходу на пенсію 16.04.2014 року і по теперішній час, оскільки Управління ПФУ в Ленінському районі м. Луганська при визначені розміру пенсії не врахувало частину заробітної плати позивача. Ця заява була отримана відповідачем 02.12.2015 року, що підтверджується відповідним штампом на заяві (а.с. 18).

Доказів прийняття будь-якого рішення щодо прохання позивача про перерахунок пенсії, надсилання йому будь-якої відповіді, сторонами до справи не надано.

17.12.2015 року позивач повторно звернувся до відповідача з заявою, в якій також просив перерахувати розмір призначеної йому пенсії, який був помилково порахований Управлінням ПФУ в Ленінському районі м. Луганська у квітні 2014 року, також позивач до заяви додав копії документів про його заробітну плату за період з 01.04.2012 року по 31.03.2014 року, які подавалися до УПФУ в Ленінському районі м. Луганська для призначення пенсії з інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу». Ця заява була отримана відповідачем 17.12.2015 року, що підтверджується відповідним штампом на заяві (а.с. 19).

30.12.2015 року відповідач в своєму листі № 177/р-14 у відповідь на заяву позивача від 17.12.2015 року зазначив, що згідно заяви позивача від 27.08.2014 року з 01.08.2014 року його було взято на облік управлінням за даними електронної пенсійної справи, як тимчасово переміщену особу, розрахунок пенсії на 01.08.2014 року склав 6394,20 гривень. З питання проведення перерахунку розміру пенсії, призначеної позивачу УПФУ в Ленінському районі м. Луганська зазначено, що для здійснення будь-якого індивідуального перерахунку розміру раніш призначеної пенсії позивачу необхідно надати до управління оригінал пенсійної паперової справи позивача, оскільки його було взято на облік відповідачем за даними електронної пенсійної справи (а.с. 20-21).

15.01.2016 року позивач втретє звернувся до відповідача з заявою, в якій, зокрема, просив перерахувати розмір призначеної йому пенсії і виплатити суму, яку він недоотримав внаслідок неправильного його визначення за період від дати виходу на пенсію 16.04.2014 року і по теперішній час. Також, позивач надав відповідачу оригінали та копії документів, які він подавав до УПФУ в Ленінському районі м. Луганська при призначенні йому пенсії. В зверненні позивача також наявне пояснення позивача щодо неможливості надати до управління оригіналу його пенсійної паперової справи, яка залишилася в УПФУ в Ленінському районі м. Луганська, в місті, яке є окупованим і не підконтрольним українській владі. Ця заява позивача була отримана відповідачем 15.01.2016 року, що підтверджується відповідним штампом на ній (а.с. 22-25).

27.01.2016 року відповідач у своєму листі № 4/Р-14 у відповідь на заяву позивача від 15.01.2016 року щодо перерахунку раніше призначеної позивачу пенсії зазначив, що УПФУ в Ленінському районі м. Луганська 16.04.2014 року перевело позивача на пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про державну службу», про що було цим управлінням прийняте відповідне розпорядження, яке знаходиться у паперовій пенсійній справі позивача, як і всі оригінали документів. Також, в листі зазначено, що УПФУ у м. Рубіжному не є правонаступником УПФУ у Ленінському районі м. Луганська, а тому не має правових підстав скасувати це розпорядження; рішення про скасування цього розпорядження та зобовязання управління здійснити перерахунок раніше призначеної позивачу пенсії можливо лише в судовому порядку (а.с. 26).

В позовній заяві позивач зазначає, що цей лист від 27.01.2016 року він отримав 28.01.2016 року, доказів в спростування цього представником відповідача до справи не надано.

З довідки № 34-02/223 від 16.04.2014 року про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг, або кваліфікаційні класи, або класний чин, або спеціальні звання, або дипломатичний ранг, надбавка (винагорода) за вислугу років), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», яка видана Південно-східною державною інспекцією з ядерної та радіаційної безпеки Державної інспекції ядерного регулювання України, вбачається, що ОСОБА_1 справді працював в на посаді начальника Південно-східної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки заступника Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України, заробітна плата позивача станом на 15.04.2014 року становить 3412,50 гривень та складається з:

-Посадового окладу 2610,00 гривень;

-Надбавки за ранг (6 ранг) 120,00 гривень;

-Надбавки за вислугу років (25%) за стаж державної служби 18 років 682,50 гривень (а.с. 13).

З довідки № 34-02/224 від 16.04.2014 року про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» вбачається, що надбавки, премії та інші виплати ОСОБА_1 за період з 01 квітня 2012 року до 31 березня 2014 року становили 130228,62 гривень:

-Надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи 16550,08 гривень;

-Премії 66392,57 гривень;

-Інші виплати 47285,97 гривень, які складаються з: надбавки державним інспекторам Державної інспекції ядерного регулювання та її територіальних органів згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2008 року № 809 «Про встановлення надбавки за особливі умови роботи державним інспекторам Державної інспекції ядерного регулювання» - 25901,46 гривень; індексації 9320,91 гривень; матеріальної допомоги 5220,00 гривень; компенсації за невикористану відпустку 6843,60 гривень (а.с. 16).

У зазначених довідках вказано, що на всі виплати, уключені в довідки, нараховано страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування; сума заробітної плати на яку нараховуються страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування становить 130228,62 гривень; довідки видані на підставі особових рахунків, платіжних відомостей або інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату (а.с. 13, 16).

Як зазначалося судом вище, УПФУ у місті Рубіжному в Луганській області листом № 177/Р-14 від 30.12.2015 року та листом № 4/Р-14 від 27.01.2016 року відмовило позивачу в перерахунку пенсії, з причин відсутності оригіналу паперової пенсійної справи у відповідача, відсутності у відповідача оригіналу розпорядження УПФУ в Ленінському районі м. Луганська про призначення пенсії позивачу та з причини того, що відповідач не є правонаступником УПФУ в Ленінському районі м. Луганська, тому не має правових підстав для скасування цього розпорядження (а.с. 20-21, 26).

Вищезазначені обставини сторонами в ході розгляду справи не оспорюються.

Відповідно ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше як 10 років, здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про державну службу».

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції станом на 01.04.2014 року на час виникнення спірних правовідносин (час призначення пенсії відповідачу), на одержання пенсії державних службовців мають право, зокрема, чоловіки, які досягли віку 62 роки, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 38 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (1058-15), у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

У ст. 2 Закону України «Про оплату праці» визначена структура заробітної плати, яка складається:

- основна заробітна плата винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці, встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців;

- додаткова заробітна плата винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, повязані з виконанням виробничих завдань і функцій;

- інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

У наказі Державного комітету статистики України «Про затвердження інструкції зі статистики заробітної плати» від 13.01.2004 року № 5 визначено, що структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, зокрема, до додаткової заробітної плати належать: доплати, надбавки, премії, винагороди, виплати у тому числі компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, суми виплат, повязані з індексацією заробітної плати, матеріальна допомога, яка надається всім або більшості працівників, та виплати соціального характеру.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну службу» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин час призначення пенсії позивачу), заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплата за виконання обовязків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин час призначення пенсії позивачу), до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обовязкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Аналізуючи вищенаведені положення законів, суд дійшов висновку, що надбавки, премії, матеріальна допомога та суми виплат, повязані з індексацією заробітної плати, та інші виплати тощо, входять до системи оплати праці державних службовців.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»(в редакції на час виникнення спірних правовідносин час призначення пенсії позивачу), до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються, зокрема:

1)суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону;

2)суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обовязкове державне пенсійне страхування, а за період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум;

3)суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із здійсненої застрахованою особою доплати, передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону.

Таким чином, суд вважає, що за змістом вище наведених норм законів, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично нараховані та сплачені єдиний внесок на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, враховуються до заробітку (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду України від 20.02.2012 року в справі № 21-430а11, від 14.05.2013 року в справі № 21-125а13, від 28.05.2013 року в справі № 21-97а13, в яких визначено, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обовязкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Відповідно ч. 1 ст. 244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відповідно до Постанови Правління Пенсійного фонду України «Про затвердження форми довідок про заробітну плату, що подаються для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» № 19-11 від 30.10.2008 року було встановлено обовязкові реквізити довідки про заробітну плату, в тому числі встановлено складові заробітної плати, які враховуються під час призначення (перерахунку) пенсії.

Постановою Правління Пенсійного фонду України «Про виконання рішення окружного адміністративного суду міста Києва по справі № 2а-4753/2670» № 5-1 від 14.02.2011 року було затверджено нову форму довідки про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед звернення за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», в якій зазначено, що інші виплати є складовими заробітної плати та з усіх виплат, які вказані в цій довідці, нараховуються і сплачуються страхові внески, а з 01.01.2011 року єдиний внесок на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Отже, на думку суду, пенсія позивачу має бути обчислена із заробітної плати, яку він фактично отримував останні 24 календарні місяці роботи перед зверненням за призначенням пенсії, яке відбулося 16.04.2014 року, а саме: з 01.04.2012 року по 31.03.2014 року з урахуванням всіх складових заробітної плати позивача (в тому числі матеріальна допомога, надбавки, премії, індексація та інших виплат тощо), на які було нараховано страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року єдиний внесок на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

У п. 8 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 595 зазначено, що особам, які переміщені на контрольовану територію та взяті на облік відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509, пенсія та інші соціальні виплати з бюджетів усіх рівнів та фондів загальнообовязкового державного соціального страхування виплачуються за заявами таких осіб до органів (установ), які здійснюють такі виплати, протягом усього строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 05.11.2014 року № 637, призначення та продовження виплати пенсій, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообовязкового страхування особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, здійснюється за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 509.

Згідно п.п. 7 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 року № 28-2, управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії.

Таким чином, суд, проаналізувавши зазначені вище нормативні акти Уряду та ПФУ, дійшов висновку, що питання призначення (перерахунку) і виплати пенсії позивачу віднесено безпосередньо до функцій Управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному, де позивач з серпня 2014 року перебуває на обліку, внаслідок чого саме це управління має вирішувати питання перерахунку пенсії позивача, раніше призначеної іншим управлінням Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська.

Суд вважає, що відмова відповідача в перерахунку пенсії позивачу не ґрунтується на нормах діючого законодавства, при цьому причини такої відмови в перерахунку, зазначені у листах відповідача, як то відсутність паперової пенсійної справи, відсутність правонаступництва тощо, не відповідають положенням вищезазначених нормативних актів, оскільки саме на УПФУ в м. Рубіжному покладено функцію перерахунку раніше призначеної пенсії позивачу.

При цьому, з відповідей відповідача від 30.12.2015 року, від 27.01.2016 року та заперечень на позов вбачається, що в управлінні наявні електронна пенсійна справа позивача, заведена в УПФУ в Ленінському районі м. Луганська, належним чином засвідчені копії документів про його заробіток, також позивачем були предявлені оригінали документів, необхідних для перерахунку пенсії, як то трудова книжка, паспорт, довідка про взяття на облік позивача як переселенця тощо.

27.08.2014 року відповідачем була заведена паперова пенсійна справа позивачу, копія якої додана до справи (а.с. 61-126).

Згідно з п. 2.9 Постанови Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», особа, яка звертається за пенсією повинна предявити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

У п. 2.23 зазначеного Порядку № 22-1 вказано, що документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і в копіях, засвідчених у нотаріальному порядку або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.

Як вбачається з копії пенсійної справи позивача, відповідачем позивачу було неодноразово проведено перерахунок пенсії, про що відповідачем винесені відповідні розпорядження, зокрема з причини масового та індивідуального перерахунку (зокрема, а.с. 86, 87, 90).

Таким чином, суд вважає, що у відповідача наявні всі необхідні документи для проведення перерахунку пенсії позивачу до належного згідно з діючим законодавством розміру, також саме відповідач, як управління уповноважений здійснити такий перерахунок.

Пенсія є не одноразовою, а щомісячною регулярною виплатою. На момент призначення пенсії позивачу в Управлінні ПФУ в Ленінському районі м. Луганська в паперовій пенсійні справі позивача знаходилися всі необхідні документи, що підтверджується самим фактом призначення пенсії позивачу. Позивач звернувся за перерахунком до відповідача з підстав неврахування УПФУ в Ленінському районі м. Луганська при визначені розміру його пенсії інших виплат та як наслідок визначення зменшеного розміру пенсії, також позивач надав належним чином засвідчені копії довідок про розмір його заробітку.

Посилання відповідача в запереченнях, що позивач звернувся до управління з заявою довільної форми та управління надало його відповідь відповідно до Закону України «Про звернення громадян», є необґрунтованим, оскільки позивач тричі звернувся до відповідача саме з заявою про перерахунок пенсії, а тому відмова у перерахунку, викладена в листах управління, була неправомірною.

При цьому, суд зазначає, що пенсія позивачу повинна бути перерахована відповідачем згідно Закону України «Про державну службу» з урахуванням всіх виплат, у тому числі інших виплат, які зазначені у довідках № 34-02/223 від 15.04.2014 року та № 34-02/224 від 15.04.2014 року, які видані Південно-східною державною інспекцією з ядерної та радіаційної безпеки Державної інспекції ядерного регулювання України.

Як вбачається з копії пенсійної справи позивача, зокрема, з розпорядження відповідача № 111 від 11.09.2014 року пенсія з інвалідності внаслідок роботи на держслужбі відповідно до Закону України «Про державну службу» була призначена позивачу 16.04.2014 року.

В звязку з тим, що ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області від 03.08.2016 року визнано причини пропуску строку звернення до суду поважними, суд вважає за необхідне зобовязати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу згідно довідок № 34-02/223 від 15.04.2014 року та № 34-02/224 від 15.04.2014 року саме з моменту її призначення УПФУ в Ленінському районі в м. Луганську, тобто з 16.04.2014 року.

В своєму позові позивач просить також визнати протиправним та скасувати рішення УПФУ в Ленінському районі м. Луганська в частині визначення розміру пенсії позивачу.

В звязку з тим, що судом було встановлено, що при визначені розміру пенсії позивачу при її призначенні було не враховано УПФУ в Ленінському районі м. Луганська всі складові заробітної плати позивача, в тому числі й інші виплати, вимоги про визнання протиправним та скасування розпорядження УПФУ в Ленінському районі м. Луганська від 16.04.2014 року в частині визначення розміру пенсії позивачу підлягають до задоволення.

Щодо вимог про зобовязання відповідача відшкодувати позивачу за рахунок держави матеріальну шкоду, завдану незаконним рішенням, дією та/або бездіяльністю територіальних органів ПФУ, а саме: виплатити недоотримані у звязку з неправильним визначенням розміру пенсії, кошти, суд дійшов висновку, що вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

В звязку з тим, що суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання неправомірними дій відповідача про відмову в перерахунку пенсії позивачу є підставними та такими, що підлягають задоволенню та зобовязав відповідача здійснити перерахунок пенсії з 16.04.2014 року, тому суд вважає, що цей перерахунок слід провести з наступною виплатою позивачу різниці між перерахованою пенсією і фактично отриманою за весь період, починаючи з 16.04.2014 року.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» пенсія це щомісячна виплата в солідарній системі загальнообовязкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом.

Отже, пенсія є періодичним платежем, виплата якої не обмежена у часі, тому суд покладає на відповідача обовязки здійснити перерахунок пенсії позивачу з 16.04.2014 року та обовязок здійснити виплату недоотриманого розміру пенсії з моменту її призначення.

Разом з цим, суд не може обмежити ці виплати «по теперішній час» як про це просить позивач, саме з причини необмеженості виплати пенсії у часі, оскільки виплата пенсії здійснюється до настання моменту, з яким повязується припинення її виплати у визначеному розмірі.

Відповідно ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсій, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Відповідно ст. 46 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Таким чином, вимоги позивача про зобовязання відповідача виплатити різницю між перерахованою пенсією і фактично отриманою починаючи з 16 квітня 2014 року підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 1, 2 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльностісуб'єктавладнихповноважень обов'язокщодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача,якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Стаття 46 Конституції України встановлює, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити частково та визнати протиправними дії УПФУ у місті Рубіжному щодо відмови в перерахунку пенсії та зобовязати УПФУ у місті Рубіжному здійснити перерахунок призначеної пенсії з урахуванням всіх складових заробітної плати, зазначених у довідках № 34-02/223 від 16.04.2014 року та № 34-02/224 від 16.04.2014 року, які видані Південно-східною державною інспекцією з ядерної та радіаційної безпеки Державної інспекції ядерного регулювання України, з 16.04.2014 року та зобовязати УПФУ у м. Рубіжному виплатити недоотриману пенсію з моменту її призначення з 16.04.2014 року, визнати протиправним та скасувати розпорядження УПФУ в Ленінському районі м. Луганська про призначення пенсії ОСОБА_1 в частині визначення розміру пенсії, в решті вимог слід відмовити за безпідставністю.

В звязку з частковим задоволенням позову, згідно ст. 94 КАС України суд присуджує судові витрати у вигляді судового збору у сумі 551,20 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в місті Рубіжному Луганської області на користь держави.

Суд вважає за необхідне звернути увагу сторін на наступне.

Розпорядженням Вищого адміністративного суду України від 01.12.2014 року «Про внесення змін до розпорядження Вищого адміністративного суду України від 02.09.2014 року № 193 «Про забезпечення розгляду адміністративних справ, підсудних адміністративним судам, розташованим у районі проведення антитерористичної операції», абзац четвертий пункту 1 розпорядження Вищого адміністративного суду України від 02.09.2014 року № 193 визнано таким, що втратив чинність. Роботу Донецького апеляційного адміністративного суду відновлено у місті Краматорську Донецької області (місцезнаходження суду: 84301, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Марата, 15, будівля Художньої школи).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 71, 94, 99, 100, 128, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Рубіжному Луганської області про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в місті Рубіжному Луганської області з приводу відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно Закону України «Про державну службу».

Зобовязати Управління Пенсійного Фонду України в місті Рубіжному Луганської області здійснити ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн НОМЕР_1) з 16 квітня 2014 року перерахунок пенсії в розмірі 80 відсотків від суми заробітної плати з урахуванням всіх складових заробітної плати, які зазначені у довідках про складові заробітної плати № 34-02/223 від 16.04.2014 року та № 34-02/224 від 16.04.2014 року, які видані Південно-східною державною інспекцією з ядерної та радіаційної безпеки Державної інспекції ядерного регулювання України, що подаються для призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції станом на 16.04.2014 року).

Зобовязати Управління Пенсійного Фонду України в місті Рубіжному Луганської області виплатити ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн НОМЕР_1)різницю між перерахованою пенсією і фактично отриманою починаючи з 16 квітня 2014 року.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Луганська про призначення пенсії ОСОБА_3 в частині визначення розміру пенсії.

В задоволенні решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь держави судовий збір у сумі 551,20 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в місті Рубіжному Луганської області.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя О.Ш. Мирошникова