Ухвала суду № 59528922, 02.08.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1672/16 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Франко В. А.

УХВАЛА

02.08.2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

Головуючої судді Франко В.А.

Суддів: Сукач Т.О., Мурашка С.І.

при секретарі Постоєнко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції, заінтересована особа: ПАТ «Альфа-Банк», за апеляційними скаргами державного виконавця Подільського відділу держаної виконавчої служби міста Кіровограда ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16 червня 2016 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

1 червня 2016 року ОСОБА_2 звернулась в суд із скаргою на дії державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції в якій просила визнати бездіяльність державного виконавця неправомірною і зобовязати усунути порушення її прав шляхом зупинення електронних торгів та надання їй результатів оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності субєктом господарювання належної їй квартири №4, що знаходиться по вулиці Дзержинського (Чміленка) в будинку 92 м. Кіровограда, загальною площею 26 кв.м.

13 червня 2016 року уточнивши вимоги скарги просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист від 22.09.2015 року № 405/2299/15-ц про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованість; визнати дії державного виконавця Ленінського ВДВС м. Кіровограда ГТУЮ в Кіровоградській області щодо примусового звернення стягнення на предмет іпотеки належної їй квартири АДРЕСА_1 незаконними; припинити реалізацію даної квартири шляхом припинення електронних торгів.

Скаргу обґрунтовує тим, що заочним рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04.08.2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 28.12.2015 року, задоволено позов ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_2В та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

22.09.2015 року на виконання рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04.08.2015 року виданий виконавчий лист з порушенням норм ЦПК, оскільки рішення суду вступило в законну силу лише 28.12.2015 року

Посилаючись на вимоги діючого законодавства зазначає, що в рішенні суду не встановлена початкова ціна предмета іпотеки, у той час, коли між іпотекодавцем та іпотекодержателем відповідно до п. 5 Іпотечного договору від 11.04.2008 досягнута згода щодо оцінки предмета іпотеки в розмірі 40 160,00 доларів США.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16 червня 2016 року скаргу ОСОБА_5 задоволено частково.

Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист, виданий 22.09.2015 року № 405/2299/15-ц Ленінським районним судом м. Кіровограда про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 заборгованості на користь ПАТ «Альфа-Банк».

Визнано дії державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції ОСОБА_3 щодо примусового звернення стягнення на предмет іпотеки - належної на праві власності ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_2 незаконними.

В задоволенні інших вимог скарги відмовлено.

В апеляційний скаргах ставиться питання про скасування ухвали суду першої інстанції і постановлення нової ухвали, якою повністю відмовити ОСОБА_2 у задоволенні скарги на дії державного виконавця.

Зазначається, зокрема, що судом не враховано той факт, що виконавче провадження , дії державного виконавця в межах якого оскаржуються, відкрито на підставі рішення суду про стягнення з заявника на користь банку кредитної заборгованості, а не про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Також судом безпідставно застосовано норми Закону України « Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» Дія мораторію на примусове стягнення майна в даному випадку не поширюється на предмет іпотеки, оскільки квартира АДРЕСА_1 не відповідає умовам, зазначеним в.1 вказаного Закону.

Окрім предмету іпотеки - квартири АДРЕСА_3, у ОСОБА_2 є ще два обєкти нерухомого житлового майна і постанова державного виконавця про призначення експерта, субєкта оціночної діяльності - не оскаржена.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ПАТ «Альфа-Банк» ОСОБА_6 підтримала доводи апеляційної скарги, також зазначила, що нормами ЦПК та Законом України «Про виконавче провадження « не передбачено можливості заявлення вимоги про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у скарзі на дії державного виконавця. Така позиція викладена і в п.20 Постанови Пленуму ВССУ від 07.02.2014 року №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії, або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах».

Представник ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_7 погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції заперечив проти доводів апеляційних скарг. З посиланням на норми законодавства зазначив, що виконавчий лист було видано 22.09.2015 року з порушенням норм ЦПК, так як рішення суду, набрало законної сили тільки 28.12.2015 року. Також до спірних правовідносин підлягає застосування положення Закону України «Про іпотеку».

Державний виконавець Колодєєва Н.А. в судове засідання не зявилась. Згідно зворотного повідомлення, яке міститься в матеріалах справи, повідомлена належним чином. Від Подільського відділу державної виконавчої служби м. Кіровограда надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у звязку з відпусткою ОСОБА_3

Відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які зявились у судове засідання, колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, відповідно до ст.. 303 ЦПК України, дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно вимог ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України , порушено їх права чи свободи.

Встановлено, що заочним рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда у справі № 405/2299/15-ц від 04.08.2015 року було задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 030/04.08/71-456К та стягнуто з відповідачів солідарно на користь банку заборгованість в сумі 776 414,83 грн. та 1 827,00 грн. судових витрат. Зазначено, що рішення набрало законної сили 17.08.2015 року(а.с.74-76).

22.09.2015 року стягувачем - ПАТ «Альфа-Банк» отримано і в подальшому предявлено вказаний виконавчий документ до виконання, в якому дата набрання законної сили зазначена 17.08.2015 рік. (а.с. 32-33,77-78).

Відповідно до ч. 2 ст.368 ЦПК України, за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист. Виконавчий лист видається за рішенням яке набрало законної сили.

Виконавче провадження за вищевказаним виконавчим листом відкрито 17.11.2015 року та надано строк на самостійне виконання рішення суду до 23.11.2015 року. Копії постанов направлено сторонам до відома(а.с.34-35 і зворот).

24.02.2016 року державним виконавцем здійснено опис і арешт квартири №4 по вул.. Дзержинського (Чміленка) №92 . Копію акта опису і арешту від 24.02.2016 року направлено боржнику(а.с.36і зворот).

10.03.2016 року державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта, субєкта оціночної діяльності. Копію постанови направлено рекомендованим повідомлення боржнику ОСОБА_2 до відома (а.с.45,46)

Колегія суддів дійшла висновку, що державним виконавцем Ленінського ВДВС відповідно до ст..ст.12,13,18,25,54,58,62 Закону України « Про виконавче провадження», вжито всіх заходів щодо примусового виконання виконавчого листа № 405/2299/15-ц, №2/405/531/15 виданого 22.09.2015 року.

Тому колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції, яких суд дійшов при задоволенні скарги ОСОБА_2

Так, суд першої інстанції як одну з підстав задоволення скарги зазначив, що виконавчий лист є таким, що не підлягає виконанню, так як містить не вірну дату набрання законної сили рішення суду, тобто виданий у порушення норм ЦПК України на рішення яке не набрало законної сили.

Відповідно до приписів ч.ч.2,4 ст.369 ЦПК України наявність помилки у виконавчому листі є підставою для виправлення помилки, а не для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Як вище вже було зазначено, заочне рішення від 4.08.2015 року про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 кредитної заборгованості набуло законної сили 17.8.2015 року згідно штампу Ленінського суду.

Виконавчий лист по справі видано 22.09.2015 року і предявлено на примусове виконання в листопаді 2015 року.

Заперечуючи проти доводів апеляційних скарг, представник скаржника пояснив що 16 листопада 2015 року було відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення від 4.08.2015 року. Тобто, до листопада 2015 року ОСОБА_2 з апеляційною скаргою на рішення суду не зверталась.

Встановлено, що ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 28.12.2015 року заочне рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04.08.2015 року залишено без змін (а.с.79-83).

З пояснень представника скаржника також слідує, що справа була предметом розгляду і судом касаційної інстанції, яка залишила без змін рішення суду першої та ухвалу апеляційної інстанцій .

Задовольняючи скаргу, суд також помилково дійшов висновку, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Закону України «Про іпотеку» а тому державним виконавцем, на думку суду, допущено порушення вимог Закону «Про іпотеку», оскільки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень цього Закону.

Окрім того, з посиланням на Закон України « Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 7 червня 2014 року суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що державний виконавець не мав підстав для примусового стягнення предмету іпотеки.

З таким доводами суду першої інстанції погодитись не можна.

Згідно довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на нерухоме майно в м. Кіровограді, а саме: будинок №110 по вул.. Свердлова, та дві квартири за №№3,4 в буд.92 по вул. Дзержинского (а.с.38-40).

Відповідно до правової позиції Верховного ОСОБА_8 України у справі № 6- 238 цс14 Постанови від 04 лютого 2015 року, яка відповідно ст. 360-7 ЦПК України має враховуватись судами загальної юрисдикції, виконавчі дії з реалізації предмета іпотеки, на яке звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводяться за спеціальним порядком відповідно до статті 41 Закону України "Про іпотеку" шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

У той самий час, якщо виконавчі дії вчиняються на підставі судового рішення про стягнення заборгованості та за відсутності судового рішення або виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки, то вони регулюються загальними нормами Закону України "Про виконавче провадження", а не нормами спеціального Закону України "Про іпотеку".

Розглядаючи справу, суд першої інстанції не врахував, що у разі коли державний виконавець вчиняє дії на виконання рішення суду про стягнення кредитної заборгованості, а судове рішення чи виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутні, то при вирішенні питання про наявність чи відсутність у діях державного виконавця порушень, слід виходити із загальних норм Закону України "Про виконавче провадження".

У звязку із цим суд безпідставно застосував до спірних правовідносин норми Закону України "Про іпотеку", що призвело до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку що доводи скарги ОСОБА_2 про неправомірність дій та рішень державного виконавця не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для задоволення скарги були відсутні.

Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Матеріали справи свідчать про те, що державний виконавець діяв в межах його повноважень визначених Законом України «Про виконавче провадження» і його дії були направлені на виконання рішення суду.

Відповідно до ч.3 ст.387 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії, чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

У зв'язку допущеними судом порушеннями норм процесуального права, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії державного виконавця.

Матеріали справи містять наказ Міністерства юстиції України №1520/5 від 27.05.2016 року «Про перейменування деяких відділів державної виконавчої служби міста Кіровоград Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області» відповідно до п.2 якого перейменовано Ленінський відділ державної виконавчої служби міста Кіровоград Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області на Подільскій відділ державної виконавчої служби м. Кіровоград Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області. (а.с.136-137).

Керуючись ст.ст. 209, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу державного виконавця Подільського відділу держаної виконавчої служби міста Кіровограда ОСОБА_3,та апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» -задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16 червня 2016 року скасувати. У задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції, заінтересована особа: ПАТ «Альфа-Банк»- відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча суддя : В.А. Франко

Судді : С.І. Мурашко

ОСОБА_8