Рішення № 59527809, 18.11.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 212/9514/14-ц 22-ц/774/1635/К/15

Провадження № 22ц/774/1635/К/15 Головуючий в суді першої

Справа № 212/9514/14-ц інстанції ОСОБА_1

Категорія № 34 (4) Доповідач - Ляховська І.Є.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2015 року м. Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого - судді Ляховської І.Є.,

суддів - Барильської А.П., Михайлів Л.В.,

секретар Маслова К.В.,

за участю позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча Компанія «ДОМ.КОМ» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 03 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча Компанія «ДОМ.КОМ» про визнання протиправними дій відповідача, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2014 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча Компанія «Дом.Ком»(далі - ТОВ «ДОМ.КОМ»), в обґрунтування якого зазначила, що вона є власником квартири, розташованої на верхньому поверсі будинку за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бурмистенка, 8/32. 01 квітня 2013 року між нею та відповідачем укладений договір № 467 «Про надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій». У звязку з несправністю покрівлі даху під час дощу квартиру позивача постійно затоплює починаючи з 2010 року. На її неодноразові звернення до відповідача стосовно питання ремонту покрівлі над її квартирою останнім ніяких дій для упередження руйнації покрівлі будинку та стелі її квартири не прийнято.Внаслідок затоплення квартира позивача підтоплена дощовою водою, площа стель та стіни кухні залита на 30 %, частина спальні, інша кімната залита на 20%, ванна кімната залита на 10 %, шпалери відклеїні, стелі та стіни у плісняві, виникли жовто-чорні плями, відпала декоративна плитка на стелі в спальні та кухні, меблі пошкоджені вологою. Згідно висновку судової будівельно - технічної експертизи від 26.01.2015 року вартість ремонтно - відновлювальних робіт квартири складає 24382 грн., що, з урахуванням інфляції, дорівнює 32429 грн. Покрівля будинку над квартирою позивача відремонтована відповідачем лише у жовтні 2014 року. Посилаючись на зазначені обставини та уточнивши свої вимоги, просила суд визнати бездіяльність відповідача щодо зобов'язань відповідно договору № 467 від 01 квітня 2013 pоку про надання послуг з утримання будинків і прибудинкових територій, що призвело до пошкодження квартири, розташованої за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бурмистенка, 8/32; стягнути з відповідача на її користь 32429 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої затопленням квартири, та 13204,62 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, а також 2700 грн. витрат за проведення експертизи.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 03 червня 2015 року визнано бездіяльність ТОВ «ДОМ.КОМ» щодо зобов'язань відповідно договору № 467 від 01 квітня 2013 pоку про надання послуг з утримання будинків і прибудинкових територій, що призвело до пошкодження квартири квартири, розташованої за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бурмистенка, 8/32, стягнуто з ТОВ «ДОМ.КОМ» на користь ОСОБА_2 32429 грн. в порядку відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої затопленням квартири, та 5000 грн.в порядку відшкодування моральної шкоди, а також 2700 грн. в рахунок відшкодування витрат за проведення експертизи, вирішено питання щодо стягнення судового збору, в задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «ДОМ.КОМ» ставить питання про скасування рішення суду та відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Так, відповідач вважає, що судом не взято до уваги, що будинок № 8 по вул. Бурмистенка передано на його обслуговування у відповідності до договору, укладеного 21 грудня 2012 року між ним та УБЖП Криворізької міської ради, лише з 01 квітня 2013 року, тому висновки суду щодо невиконання відповідачем своїх зобовязань з 2010 року є необгрунтованими. З цих же підстав вважає помилковими висновки суду щодо визнання факту заподіяння матеріальної та моральної шкоди, спричиненої затопленням квартири позивача, саме з вини відповідача, вказує на відсутність акту на підтвердження факту затоплення цієї квартири. На його думку, судом не враховано факт виконання відповідачем у жовтні 2014 року ремонту покрівлі будинку, в тому числі і над квартирою позивача. Також вважає, що судом необгрунтовано стягнуто з відповідача матеріальну шкоду з урахуванням індексу інфляції, оскільки норма ст. 625 ЦК поширюється тільки на прострочення виконання грошового зобовязання, а також проігнорована відсутність доплати позивачем судового збору при зверненні до суду з заявою про збільшення позовних вимог. Також вказує, що судом не враховано, що витрати на проведення експертизи має нести та сторона, яка заявила клопотання про її проведення.

У наданих суду запереченнях на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_2просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На думку колегії суддів, судове рішення у справі не можна визнати таким, що є законним і обґрунтованим.

Такого висновку колегія суддів дійшла з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є власником та проживає в квартирі № 32 на четвертому поверсі чотирьохповерхового будинку № 8 по вулиці Бурмистенка у м. Кривому Розі.

Згідно договору про надання послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків і споруд у Жовтневому районі від 21 грудня 2012 року, укладеного між Управлінням благоустрою та житлової політики віконкому Криворізької міської ради (замовник) та ТОВ «ДОМ.КОМ» (управитель), відповідач здійснює функції управління та надання послуг утримання будинку, в якому мешкає позивач, з 01 квітня 2013 року (а.с. 118-121).

18 лютого 2013 року ОСОБА_2 звернулась до КЖП-31, яке обслуговувало зазначений вище будинок до 01 квітня 2013 року, із заявою з приводу створення комісії для встановлення необхідності позачергового ремонту покрівлі на її квартирою (а.с. 8).

01 квітня 2013 року між ТОВ «ДОМ.КОМ» та ОСОБА_2 укладено договір № 467 «Про надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій» (а.с. 6,7).

03 травня 2013 року позивач звернулась до заявою до ТОВ «ДОМ.КОМ» з приводу ремонту покрівлі будинку над її квартирою, на що відповідачем надано відповідь про те, що ремонт покрівлі будинку № 8 по вулиці Бурмистенка включений у графік поточних ремонтів на 2013 рік і здійснення ремонту планується виконати до 01 жовтня 2013 року (а.с. 9).

22 жовтня 2013 року ОСОБА_2 звернулась до відповідача з актом-претензією з приводу перерахунку оплати за надані послуги у звязку з невиконання ремонту покрівлі будинку в установлені строки (а.с. 10), а 18 лютого 2014 року до голови Жовтневої районної у місті ради м. Кривого Рогу із скаргою на бездіяльність відповідача та неотримання відповіді на акт-претензію (а.с. 11).

Згідно листа №313/10 від 10 березня 2014 року відділ житлово-комунального господарства, за дорученням голови Жовтневої районної у місті ради м. Кривого Рогу, повідомив позивача про те, що будинок № 8 по вулиці Бурмистенка включено у графік поточних ремонтів на 2014 рік і ремонт покрівлі над квартирою №32 заплановано виконати у липні 2014 року.

Відповідно до акту виконаних робіт від 04 листопада 2014 року відповідачем виконані роботи по ремонту покрівлі над квартирою позивача в повному обсязі, про що свідчить підпис ОСОБА_2 та картка оцінки якості робіт (а.с. 42, 43).

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_2 посилалась на те, що бездіяльність відповідача щодо зобов'язань відповідно договору № 467 від 01 квітня 2013 pоку про надання послуг з утримання будинків і прибудинкових територій призвела до пошкодження її квартири, у підтвердження чого надала висновок судової будівельно-технічної експертизи №12 від 26 січня 2015 року, згідно з яким вартість ремонтно-відновлювальних робіт квартирі АДРЕСА_1 становить 24382 грн.(а.с.57-63,64-77), та просила суд визнати бездіяльність відповідача протиправною і стягнути з з нього 32429 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої затопленням квартири, а також 13204,62 грн. - в рахунок відшкодування моральної шкоди та 2700 грн. витрат на проведення експертизи.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_2 і стягуючи з ТОВ «ДОМ.КОМ» на її користь матеріальну і моральну шкоду, завдану затопленням квартири, суд першої інстанції керувався ст. 1166 ЦК України та виходив з доведеності вини відповідача в затопленні належної позивачу квартири.

Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони не відповідають обставинам справи.

Відповідно до загальних підстав відповідальності за завдану майнову шкоду (глава 82 ЦК України), шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

Отже, тягар доказування у деліктних (не договірних) правовідносинах покладено на відповідача.

На позивача у цивільному процесі законом не покладається обовязок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір, а відповідач, для звільнення його від відповідальності, має довести, що шкода заподіяна не з його вини (такого правового висновку дійшов Верховний Суд України в постанові від 03 грудня 2014 року №6-183цс14).

Загальними підставами, наявність яких є необхідною для всіх випадків відшкодування шкоди, є: а) наявність шкоди;б) протиправна поведінка заподіювача шкоди; в) причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; г) вина заподіювача шкоди. Перераховані підстави визнаються загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди, якщо інше не передбачено законом.

Згідно зі ст. 10 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст. 61 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статей 11, 27, 60 ЦПК, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, зобовязана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу. Доказуванню підлягають обставини, що мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виник спір.

При цьому, частиною 4 ст. 60 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В розумінні ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як убачається із матеріалів справи та пояснень позивача, заявляючи позовні вимоги щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди, ОСОБА_2 виходила із того, що відповідач є правонаступником КЖП-31, яке обслуговувало будинок до 01 квітня 2013 року, та посилалась на те, що в результаті затоплення з 2010 року її квартири дощовою водою через несправність покрівлі даху квартирі завдано значну шкоду, вартість ремонту, згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №12 від 26 січня 2015 року, становить 24382 грн, а з урахуванням інфляції дорівнює 32429 грн.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції погодився з доводами позивача, проте, ухвалюючи рішення, не звернув уваги на відсутність доказів, які б давали підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_2

Так, у справі відсутні докази того, що відповідач є правонаступником Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №31 (КП ЖЕО №31), яке обслуговувало будинок до 01 квітня 2013 року.

Натомість, із договору про надання послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків і споруд у Жовтневому районі від 21 грудня 2012 року вбачається, що Управління благоустрою та житлової політики віконкому Криворізької міської ради (замовник) передало ТОВ «ДОМ.КОМ» (управитель) функції управління та надання послуг утримання будинку, споруди або групи будинків і споруд та обєктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях Жовтневого району м. Кривого Рогу (всього 417 будинків) на період з 01 квітня 2013 року до 01 квітня 2014 року з правом пролонгації за згодою сторін на той самий термін (а.с. 118-121).

Згідно ж з витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно КП ЖЕО №31 порушено справу про банкрутство, але воно не ліквідовано та перебуває на обліку як платник єдиного внеску (а.с. 138-140).

Відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 р. № 76 (далі Правила), у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, який повинен встановлювати причини залиття, зокрема чи залиття спричинено унаслідок несправності внутрішньо-будинкових мереж водопостачання та водовідведення.

Між тим, жодного акту щодо залиття належної позивачу квартири ОСОБА_2 суду не надала.

Як пояснила колегії суддів позивач, затоплення квартири відбувалось починаючи ще з 2010 року до того моменту, як дах було відремонтовано у жовтні 2014 року, проте вона не зверталась до відповідача із проханням скласти акт про затоплення належної їй квартири, а лише - із заявами щодо здійснення ремонту покрівлі даху над її квартирою, на які отримувала відповіді з обіцянками проведення ремонтних робіт.

Заперечення відповідача проти позову в частині визнання протиправною його бездіяльності та неможливості негайного вконання робіт з ремонту покрівлі будинку підтверджені наданими ним доказами інформацією про витрати на утримання будинку №8 по вул.. Бурмистенка за період з 01 квітня 2013 року по 31 травня 2015 року, довідкою про суму заборгованості мешканців будинку №8 по вул.. Бурмистенка за цей же період та про вартість виконаного у жовтні 2014 року ремонту покрівлі будинку (а.с. 122 137).

Зважаючи на викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що посилання позивача на те, що затоплення квартири відбулось з вини відповідача через його бездіяльність та непроведення ним ремонту покрівлі над квартирою, де вона мешкає,не знайшли свого підтвердження,оскількив матеріалах справи відсутнібудь- які докази, які б могли підтвердити зазначене, що вказує на відсутність причинного звязку між затопленням та пошкодженням належної позивачу квартири.

Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не звернув увагу на зазначенеіобґрунтував свої висновки,виходячи із встановленогофакту затоплення квартирипозивача, не зясувавши належним чином, в чому полягає вина відповідача і якими доказами зазначені обставини підтверджуються.

Приймаючи до уваги встановлені обставини, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 щодо визнання дій (бездіяльності) відповідача протиправними, а також стягнення на її користь матеріальної та моральної шкоди, завданої затопленням квартири, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів, передбачених нормами цивільно-процесуального законодавства, на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві.

Оскільки суд першої інстанції при розгляді справи виходив із іншої правової оцінки обставин справи та фактів на предмет їх доведеності, з якою колегія суддів не погоджується, апеляційну скаргу ТОВ «ДОМ.КОМ» необхідно задовольнити, рішення суду - скасувати на підставі п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.3ч. 1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча Компанія «ДОМ.КОМ» задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 03 червня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча Компанія «ДОМ.КОМ» про визнання протиправними дії відповідача, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий І.Є.Ляховська

Судді: А.П.Барильська

ОСОБА_4