Рішення № 5952677, 06.04.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.09 Справа № 7/34

За позовом Прокурора м. Лисичанська в інтересах держави в особі Лисичанської міської ради, м. Лисичанськ Луганської області

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 6853 грн. 00 коп.

Суддя Т. Л. Калашник

в присутності представників:

від позивача Торбенко Є.В. гол. спец., довіреність № 5234-01/16 від 25.12.08;

від відповідача не прибув;

прокурор Кадацький М.В. посвідчення № 295 від 14.06.07.

Суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача збитків, заподіяних територіальній громаді м. Лисичанська, внаслідок зайняття земельної ділянки, обєкта комунальної власності територіальної громади м. Лисичанська, без достатніх правових підстав, за період з 16.10.06р. до 23.12.08р. у сумі 6772 грн. 54 коп. (з урахуванням клопотань про зменшення позовних вимог заявника та позивача за листами відповідно № 880-ОУ від 03.04.09 та № Т-27-01/16 від 03.04.09)

За листом, який надійшов до суду 20.02.09, відповідач повідомив, що спірна земельна ділянка йому не належить.

Відповідач у судове засідання 06.04.09 не прибув, вимоги ухвал суду не виконав. Строк розгляду справи, передбачений ст. 69 ГПК України, закінчується 10.04.09, тому суд не має можливості в черговий раз відкладати розгляд справи. Справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача та заявника, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд, -

в с т а н о в и в:

Відповідачем за Договором купівлі-продажу магазину від 25.09.06, дата державної реєстрації договору 25.09.06, дата державної реєстрації права власності 16.10.06 (далі Договір № 1), було придбано будівлю магазину, розташовану по АДРЕСА_2, загальною 38,30 м2.

Також, відповідачем за Договором купівлі-продажу частини вбудовано-прибудованого приміщення магазину від 04.12.06, дата державної реєстрації договору 04.02.06, дата державної реєстрації права власності 21.12.06 (далі Договір № 2), було придбано частину вбудовано-прибудованого приміщення магазину загальною 32,40 м2, що знаходиться у м. Лисичанськ, кв. Ленінського комсомолу, 25.

Крім того, за Договором купівлі-продажу нерухомого майна від 23.03.07 (далі Договір № 3), відповідачем було продано вищеназвані приміщення.

Рішенням господарського суду від 01.12.08, з урахуванням ухвали від 15.12.08, у справі № 11/256пд за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного з відповідачем 23.03.2007, та визнання права власності на вказане нерухоме майно, а саме: будівлю магазину літер „AlН,a1", що складається з приміщень №1, №2 загальною площею 38,30 м та розташована за адресою: АДРЕСА_2, та частину вбудовано-прибудованого приміщення магазину літер „А1Н, а" загальною площею 30,20 м2, що складається з приміщень № 96, 19 та розташована за адресою: АДРЕСА_2, позов задоволено повністю. Визнано дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 23.03.2007, укладений між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, код НОМЕР_1, та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, код НОМЕР_2. Дата підписання рішення 03.12.08.

Позивач вважає, що відповідач незаконно використовував земельну ділянку у період з 16.10.06 по 23.12.08 (дата державної реєстрації права власності за Договором №3). У звязку з чим територіальній громаді м. Лисичанська завдано збитки у вигляді не отриманих доходів за час безпідставного користування відповідачем земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Лисичанськ, кв. Ленінського комсомолу, 25, у розмірі 6772 грн. 54 коп., згідно доданого до клопотання № Т-27-01/16 від 03.04.09 розрахунку за період з 16.10.06 по 23.12.08, який заявник та позивач просять стягнути на користь позивача.

За листом, який надійшов до суду 20.02.09, відповідач повідомив, що спірна земельна ділянка йому не належить.

Оцінивши доводи позивача та обставини справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення частково, з огляду на наступне.

Приписи ст.ст. 13 і 41 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власника зокрема на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією і усі субєкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно ст.ст. 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших обєктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальної громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, повязані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26, частини 2 статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання надання земельної ділянки в оренду вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Таким чином, законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії.

При переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди. При відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки (ч.1,2 ст.120 Земельного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється (ст. 125 Земельного кодексу України).

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону (ст. 126 Земельного кодексу України).

Відповідачем за Договорами № 1 та № 2 було придбано нерухоме майно, що знаходиться у м. Лисичанськ, кв. Ленінського комсомолу, 25.

За Договором № 3 назване нерухоме майно відповідачем було продано фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3.

Рішенням господарського суду від 01.12.08, з урахуванням ухвали від 15.12.08, у справі № 11/256пд визнано дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 23.03.2007, укладений між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, код НОМЕР_1, та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, код НОМЕР_2. Дата підписання рішення 03.12.08. Рішення набрало законної сили з 14.12.08.

Тобто, у період з 16.10.06 по 13.12.08 (до дати набрання законної сили вищеназваним судовим рішенням у справі № 11/256пд) відповідач користувався спірною земельною ділянкою без оформлення права користування у відповідності з вищенаведеними нормами діючого законодавства України.

Приписами частини 2 ст. 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом передбаченим частиною 3 ст. 152 Земельного кодексу України, у тому числі шляхом відшкодування заподіяних збитків.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч.3 ст. 22 ЦК України).

Таким чином, внаслідок того, що відповідач своєчасно та належним чином не оформив своє право користування земельною ділянкою, а саме Договір оренди земельної ділянки, позивач, особа яка здійснює право власника від імені Українського народу згідно з приписами ст.ст. 13 і 41 Конституції України, не отримав певний доход від оренди земельної ділянки та відповідно отримав збитки.

Позивачем було обґрунтовано нараховано збитки. Проте, розрахунок помилково зроблено за період з 16.10.06 по 23.12.08, оскільки Договір № 3 є дійсним з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі № 11/256пд, а саме з 14.12.08. Таким чином, розмір збитків слід було обчислювати за період з 16.10.06 по 13.12.08. Крім того, при обчисленні їх розміру допущено арифметичну помилку у грошовій оцінці земельної ділянки у 2008 році, яка за розрахунком суду складає 32631,59грн., що автоматично потягло за собою помилку при обчисленні інших повязаних з нею показників. Також позивачем не враховано той факт, що у 2008 році 366 днів. За розрахунком суду, загальний розмір збитків за період з 16.10.06 по 13.12.08 склав 6683 грн. 57 коп. У стягненні решти суми збитків слід відмовити за необґрунтованістю.

За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підлягають до задоволення частково з віднесенням судових витрат на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 на користь Лисичанської міської ради, м. Лисичанськ Луганської області, вул. Комсомольська, 7, код 24180679 - збитки у сумі 6683 грн. 57 коп., видати наказ позивачу.

3. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 в доход Державного бюджету України:

- на поточний рахунок 31118095700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, одержувач УДК у м. Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, банк ГУДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200 - державне мито в сумі 99 грн. 48 коп.;

- на р/р 31211259700006, банк ГУДКУ в Луганській області, одержувач УДК у м. Луганську, МФО 804013, ОКПО 24046582, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259 - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 115 грн. 08 коп., видати наказ Державній податковій інспекції в м. Лисичанську.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання: 09.04.09.

Суддя Т.Л.Калашник