Ухвала суду № 59522468, 06.04.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/8950/15-ц

У Х В А Л А

Іменем України

06 квітня 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області

в складі : судді -доповідача Джуги С.Д.

суддів : Кеміня М.П., Боднар О.В.

при секретарі : Маринець Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду від 04 листопада 2015 по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-

в с т а н о в и л а :

Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 04 листопада 2015 року позов Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» (надалі Банк) задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Банку суму заборгованості за кредитним договором 40276/сорок тисяч двісті сімдесят шість/ дол. США 65 центів (еквівалент 866983) вісімсот шістдесят шість тисяч девяносто вісімдесят три/грн. 08коп.) та 400грн., з яких: 36750 дол. США (еквівалент 791069,48грн.) неповернута сума кредиту; 3100,94 дол. США (еквівалент 66749,90грн.) прострочені відсотки; 425,71 дол. США (еквівалент 9163,71грн.) нарахована пеня; 400грн. прострочені сума комісії за адміністрування кредиту та 3654 судових витрат.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 25.12.2015 року заяву ОСОБА_1 про перегляд вказаного заочного рішення залишено без задоволення.

На дане рішення відповідач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене рішення та ухвалити нове про відмову у позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Зокрема, вказано, що позивачем не надано належних та допустимих доказів наявності заборгованості, зокрема розгорнутого розрахунку заборгованості, а тому рішення суду є необґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 28.12.2006 року між ОСОБА_1 та ВАТ «КРЕДОБАНК» (правонаступником якого є ПАТ «КРЕДОБАНК») було укладено Кредитний договір №1043/05-03-2006, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит в сумі 60000 дол. США зі сплатою 12,5% річних за користування кредитними коштами з кінцевим терміном повернення 27.12.2026 року.

Задовольняючи заявлений позов, суд виходив з того, що відповідач не виконує зобовязання за укладеним договором, внаслідок чого станом на12.06.2015 року перед позивачем виникла заборгованість, яка становить 40276,65 дол. США (еквівалент 866983,08грн.) та 400грн. з яких: 36750 дол. США (еквівалент 791069,48грн.) неповернута сума кредиту; 3100,94 дол. США (еквівалент 66749,90грн.) прострочені відсотки; 425,71 дол. США (еквівалент 9163,71грн.) нарахована пеня; 400грн. прострочені сума комісії за адміністрування кредиту, а тому дана сума підлягає стягненню з відповідача.

Колегія суддів вважає, що цей висновок суду першої інстанції є правильним, відповідає фактичним обставинам справи та узгоджується зі змістом чинного законодавства України.

Відповідно до ст.526 ЦПК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені законом або договором (ч.1 ст. 611 ЦК України)

Згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити відсотки.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він, згідно ст. 1050 ЦК України, зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу; якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач ОСОБА_1, як позичальник за договором, належним чином не виконувала свої зобовязання відповідно до умов договору, внаслідок чого допустила заборгованість по сплаті кредиту та інших платежів згідно договору. Заборгованість відповідача за кредитним договором підтверджена відповідним розрахунком (а.с.14-20).

Доводи апелянта, що позивачем не надано належних та допустимих доказів наявності заборгованості, зокрема розгорнутого розрахунку заборгованості, а тому рішення суду є необґрунтованим, не заслуговують на увагу, оскільки вони повністю спростовуються вище матеріалами справи.

Інших доводів апеляційна скарга не містить.

Суд вірно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував матеріальний закон, вирішив спір у відповідності з чинним законодавством.

Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про відхилення апеляційної скарги і залишення без змін рішення суду першої інстанції.

Виходячи з наведеного та керуючись вимогами статей 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів :

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити .

Заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду від 04 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції .

Суддя - доповідач :

Судді :