Постанова № 59521896, 02.08.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 серпня 2016 р. № 820/19262/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,

при секретареві судового засідання - Принцевській Ю.В.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_2 до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, третя особа - Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_3 Аваль" про скасування податкового повідомлення -рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № НОМЕР_1 від 18.11.2014 року, прийняте відносно нього.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки податкового органу про вчинення ним порушень є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, а відтак, прийняте за результатами перевірки податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню.

В обґрунтування заперечень на позов відповідач вказав, що під час проведення перевірки та складанню акту, фахівці контролюючого органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства, а прийняте за результатами перевірки рішення є законним, у зв'язку з тим, що у складеному за результатами перевірки акті були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, за що, згідно до Податкового кодексу України позивачу було визначене відповідне податкове зобов'язання на підставі оскаржуваного рішення.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2014 року відкрито провадження у справі за вищевказаним адміністративним позовом.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2014 року було залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_3 Аваль".

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2015 року позов задоволено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2015 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2015 року скасовано, прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.02.2016 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2015 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 07.06.2016, яка занесена до журналу судового засідання, судом замінено відповідача - Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, правонаступником - Київською об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях, просила позов задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не прибули, належним чином повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи.

Суд, на підставі ст. 128 КАС України, вважає за можливе здійснити розгляд даної справи без участі представників відповідача та третьої особи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що посадовою особою відповідача була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка своєчасності, достовірності та повноти сплати податку на доходи фізичних осіб ОСОБА_2 за 2013 р., за результатами якої 05.11.2014 р. був складений акт № 6370/20-31-17-02-08/НОМЕР_2 ( а.с. 22-29).

Висновки акту перевірки свідчать про вчинення позивачем порушень вимог податкового законодавства, а саме:

- абзацу "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України, в результаті чого виявлено не включення до податкової декларації про майновий стан та доходи за 2013 р. та не сплачено, у строки встановлені законодавством суму 49593,84 грн. - грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в результаті отримання доходу у вигляді додаткового блага;

- п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України, а саме: несплата суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних, осіб за 2013 рік на загальну суму 49593,84 грн.

При цьому, у тексті акту перевірки відповідачем було допущено ряд друкарських помилок, про що повідомлено позивача листом від 18.11.2014 № 1247/20-31-17-02-31 ( а.с.30), де визначено належну редакцію п. 2.1.9 7 стор. акту та належну суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в результаті отримання доходу у вигляді додаткового блага, яка, на думку контролюючого органу, не включена позивачем до податкової декларації про майновий стан та доходи за 2013 р. та не сплачена у сумі 55976,85 грн.

За наслідками акту перевірки 18.11.2014 відповідачем відносно позивача було прийняте податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1, яким збільшено розмір грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за наслідками річного декларування на суму 69971,06 грн. у т.ч. за основним платежем - 55976,85 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями ( штрафами), які, в силу приписів п. 123.1 ст.123 ПК України, становлять 13994,21 грн. - 25% від суми основного зобов'язання, що вбачається з належного розрахунку, наданого відповідачем на виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 10.02.2016 року ( а.с.31, 187).

При цьому, відповідач прийшов до висновку про порушення ОСОБА_2 абзацу "д" п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 179.7 ст. 179 ПК України внаслідок отримання ним доходу у вигляді додаткового блага, з якого необхідно було сплатити податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 55976,85 грн. та включити відомості про зазначене податкове зобов'язання до податкової декларації про майновий стан та доходи за 2013 рік, враховуючи дані, отримані від ПАТ "ОСОБА_4 Аваль", що свідчать про анулювання (прощення) заборгованості за кредитним договором № 014/1800/81/89437 від 16 липня 2007 року в загальному розмірі 330 625 грн.

Так, 12 липня 2013 року між позивачем та ПАТ "ОСОБА_3 Аваль" було укладено договір про припинення зобов'язань за кредитним договором №014/1800/81/89437 від 16 липня 2007 року ( а.с.15-16).

Згідно вказаного договору позивачу було анульовано (прощено) заборгованість за кредитним договором №014/1800/81/89437 від 16 липня 2007 року в загальному розмірі 330 625,60 грн., з них:

- 131568,78 грн. - проценти, нараховані за користування кредитом;

- 199056,82 грн. - пеня за порушення строків повернення заборгованості за кредитним договором.

При цьому, сума основного боргу за кредитом позивачем була погашена до підписання договору про припинення зобов'язань за кредитним договором № 014/1800/81/89437 від 16 липня 2007 року у повному обсязі, про що свідчать п. 1.1 та п. 1.2 цього договору та підтверджується повідомленням ПАТ "ОСОБА_3 Аваль" від 12 липня 2013 року за вих. №114-21-0-00/1357 ( а.с.17).

Позивач, не погодившись з зазначеним рішенням контролюючого органу, звернувся за захистом своїх прав у судовому порядку.

По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Розділ IV Податкового кодексу України присвячено податку на доходи фізичних осіб.

Так, в силу приписів пп. 162.1.1 платником податку є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Відповідно до п. 164.1 ст. 164 ПК України, базою оподаткування доходів фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (пп. 164.1.2.164.1 ст.164 ПК України).

Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п. 164.2 ст. 164 ПК України.

Згідно з п.п. 14.1.47, п. 14.1 ст. 14 ПК України, додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

При цьому, відповідно до пп. 14.1.54 п.14.1 ст.14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:

а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); є) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Згідно з пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 ПК України ( чинна на час виникнення спірних правовідносин) доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Відповідно до п.п."д" п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 ПК України ( в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Таким чином, згідно з нормами ПК України визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі.

Враховуючи зазначені норми права у зв'язку зі встановленими обставинами та виконуючи вимоги ухвали ВАС України від 10.02.2016, суд зазначає, що приписи п.п."д" п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 ПК України ( в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не можуть бути застосовані до зазначених правовідносин оскільки:

- кредитор не приймав самостійного рішення з анулювання боргу позивача, оскільки відповідна обставина настала внаслідок прийняття відповідного рішення ( договору про припинення зобов'язань) сумісно з позичальником, що прямо випливає з останнього;

- суму основного боргу за кредитом позивач погасив самостійно до укладення 12 липня 2013 року між позивачем та ПАТ "ОСОБА_3 Аваль" договору про припинення зобов'язань за кредитним договором №014/1800/81/89437 від 16 липня 2007 року, що також вбачається з повідомлення ПАТ "ОСОБА_3 Аваль" від 12 липня 2013 року за вих. №114-21-0-00/1357, отже не йде мова про стягнення суми боргу у судовому порядку та, як наслідок, визначення належних строків позовної давності;

- проценти, нараховані за користування кредитом та пеня у вигляді відсотків, нарахованих банком відповідно до кредитного договору та, в подальшому, анульованих не є доходом платника податків в розумінні п.п."д" п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 ПК України

Слід також відмітити, що, згідно з п.п. 165.1.49 п. 165.1 ст. 165 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються інші доходи, які згідно з цим Кодексом не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

При цьому до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання (п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 ПК України).

Отже, відсотки, нараховані боржнику внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання, не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

При цьому, згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 605 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Таким чином, відносини, що виникли між банком та його клієнтом з питань надання кредиту, є цивільно-правовими відносинами, які регулюються актами цивільного законодавства України, зокрема нормами ЦК України. При цьому нарахування пені та відсотків є лише засобом забезпечення виконання зобов'язання перед банком, яке позивачу анульовано не було.

Прощені позивачу пеня та відсотки не є його доходом та додатковим благом, оскільки, якщо сума кредиту надається безпосередньо позичальнику, то проценти, неустойка (в т.ч. пеня) ним не отримується, а банк вправі як стягувати її, так і не стягувати.

Отже, прощення процентів, нарахованих за користування кредитом та пені (неустойки) у вигляді відсотків за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання регулюється між сторонами зобов'язання в межах договірних правовідносин цивільним законодавством.

Крім того, суд зазначає, що Вищий адміністративний суд, скасовуючи рішення, прийняті судами першої та апеляційної інстанції та направляючи справу на новий розгляд, зазначив про необхідність з'ясування, чи поширюються на спірні правовідносини зміни, що були внесені до пп.165.1.55 п. 165.1 ст.165 ПК України, які пом'якшують становище платника податку.

З цього приводу суд зауважує, що частиною ст. 58 Конституції визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Так, Законом України № 321-VIII від 09.04.2015 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобовязань", який набрав чинності 07.05.2015 внесено зміни до норм Податкового кодексу України, а саме: пп.165.1.55 п. 165.1 ст.165 ПК України ( доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку), доповнено абзацом другим такого змісту: "сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не повязаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності".

Таким чином, в силу приписів ст. 58 Конституції України, зміни, які були внесені до пп.165.1.55 п. 165.1 ст.165 ПК України, що пом'якшують становище платника податку, а отже - скасовують відповідальність особи, розповсюджуються на дані спірні правовідносини.

На підставі наведеного, вбачається, що проценти, нараховані за користування кредитом та пеня (неустойки) у вигляді відсотків за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання нараховані банком відповідно до умов договору та анульовані, не є доходом платника податків, який виступає боржником у даних правовідносинах, в розумінні ПК України, який підлягав оподаткуванню згідно абз. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України.

Відповідно до ч.2,3 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № НОМЕР_1 від 18.11.2014 року, прийняте відносно ОСОБА_2, є незаконним та необґрунтованим, а відтак - підлягає скасуванню.

Розподіл судових витрат здійснюється в порядку ст.94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, третя особа - Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_3 Аваль" про скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № НОМЕР_1 від 18.11.2014.

Стягнути з Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 ( код НОМЕР_2, 61166, АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 182,70 грн. ( сто вісімдесят дві гривні 70 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 05 серпня 2016.

Суддя Мар'єнко Л.М.