Ухвала суду № 59521041, 04.08.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/23203/15 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

04 серпня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

за участю секретаря: Козлової І.І.

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 41 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2016 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АД шина» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «АД шина» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 100270002/2015/700021 від 25.08.2015 та картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів № 100270002/2015/00091 від 25.08.2015.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2016 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач надав відповідачу всі необхідні документи, що підтверджують митну вартість товарів.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 20.01.2014 між ТОВ «АД ШИНА» (покупець, Україна) та Компанією Zhonger Rubber Group Company Limited (продавець, Китай) укладено договір поставки автошин № 20012014, згідно якого продавець зобов'язується виробити та поставити покупцю, на засаді його індивідуальних замовлень, пневматичні гумові шини Westlake/Goodride для легкових автомобілів, автобусів та вантажних автомобілів.

В пункті 1.4 договору зазначено, що товар відвантажується у відповідності до інвойсу, який є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з пунктом 2.2 договору, товар відвантажується продавцем окремими партіями та буде ввезено на митну територію України на умовах а) СІF: (Одеса, Україна; Іллічівськ, Україна); в) CFR: (Одеса, Україна; Іллічівськ, Україна); с) FOB: (Нігбо, Китай (Інкотермс 2010 року)).

Відповідно до пункту 4.3 договору, розрахунки відбуватимуться за умовами 100 % передоплати суми інвойсу покупцем на користь продавця.

25.08.2015 позивачем до митного оформлення за митною декларацією № 100270002/2015/258310 заявлений товар: шини пневматичні гумові нові для вантажних автомобілів, з індексом навантаження більше як 121. Позивач визначив митну вартість товару із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну (за ціною договору).

В підтвердження митної вартості товару позивач надав митному органу картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами № 100/2012/0004791 від 24.11.2014; міжнародну автомобільну накладну (СМR) № 219489 від 21.08.2015; коносамент (Bill of Lading) № SHWS201507757 від 22.07.2015; банківський платіжний документ, що стосується товару № (MUR)1703 від 12.08.2015; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 20082015(FK1) від 20.08.2015; прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н 24.06.2015; рахунок-фактура (інвойс) № THX1530878AJ від 16.07.2015; рахунок-проформа № HX1530878AJ від 16.07.2015; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 03.03.2014; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 20012014 від 20.01.2014; сертифікат відповідності № UAl. 174.0094374-14 від 12.09.2014; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю № 2761 від 22.07.2015; декларацію про походження товару № ТНX1530878AJ від 16.07.2015; копію митної декларації країни відправлення № 518302904 від 16.07.2015.

Митним органом повідомлено декларанта, що надані документи не містять відомостей щодо чисельних значень складових митної вартості та містять розбіжності даних, а саме: на умовах FOB не надано транспортні та перевізні документи, в експортній митній декларації відсутні номер контракту, що унеможливлює однозначно ідентифікувати дану поставку з поданими документами. У зв'язку з цим декларанту запропоновано надати такі додаткові документи, перелік яких встановлений частинами другою та третьою статті 53 Кодексу, а саме: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Також, декларанта повідомлено, що відповідно до частини шостої статті 53 Кодексу він за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи.

25.08.2015 Київською міською митницею ДФС у з в'язку із неподання декларантом витребуваних документів прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 100270002/2015/700021, в якому зазначено, що за результатом проведеної консультації обрано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості.

Так, перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначено частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

Відповідно до частин третьої та п'ятої вказаної статті, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) визначені вказаною нормою додаткові документи. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Аналіз наведених статей свідчить, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхiднiсть перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної митної вартості, митниця посилалась на те, що позивачем не надано транспортні та перевізні документи.

Позивачем до митної декларації № 100270002/2015/258310 від 25.08.2015 надано рахунок-фактуру (інвойс) № THX1530878AJ від 16.07.2015, в якому зазначено, що поставка товару здійснюється на умовах FOB: (Нігбо, Китай).

Термін «франко-борт» - ... назва порту відвантаження (Інкотермс 2010 року, FOB (Free On Board (... named port of shipment)) означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження.

Згідно з ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України 24.05.2012 № 599, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за N 984/21296, в графі 20 зазначаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо ці витрати відповідно до умов поставки (графа 3 ДМВ) не були включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (графа 14(а) ДМВ). Після тексту «Витрати на транспортування до» зазначається літерний код альфа-2 відповідно до Класифікації країн світу країни (адміністративно-територіальної одиниці у складі країни, що має власний літерний код за цією Класифікацією), на території якої міститься географічний пункт, до якого понесені витрати на транспортування товарів, наведені у цій графі, через пропуск - назва цього географічного пункту.

Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до митної декларації № 100270002/2015/258310 від 25.08.2015 подано міжнародну автомобільну накладну (СМR) № 219489 від 21.08.2015; коносамент (Bill of Lading) № SHWS201507757 від 22.07.2015; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 20082015(FK1) від 20.08.2015 (довідка про транспортно - експедиційні послуги, в якій зазначено, що вартість доставки контейнера OOLU8902077, 1Х40'НС згідно коносаменту SHWS201507757 за маршрутом FOB Ningbo - FO Odessa становить 28 012,50 грн на день виставлення рахунку за один контейнер (навантаження в порту Ningbo здійснювалось за рахунок відправника). Страхування даного вантажу не здійснювалось.); рахунок № 35528 від 20.08.2015 (Морський фрахт Нінгбо - Одеса, сума без ПДВ 28 012,50 грн).

Тобто, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем під час митного декларування товарів були надані транспортні та перевізні документи.

Щодо відсутності в експортній митній декларації номеру контракту, що унеможливлює однозначно ідентифікувати дану поставку з поданими документами, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначено частиною другою статті 53 Митного кодексу України, в якій такий документ, як експортна митна декларація відсутній, крім того, експортна митна декларація складається експортером, відповідно до вимог законодавства чинного в країні експортера.

Колегія суддів вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2016 скаржнику відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення апеляційним судом.

Оскільки станом на момент вирішення справи доказів відповідної сплати судового збору апелянтом суду не надано, керуючись положеннями статей 88, 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», з відповідача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1339, 8 грн.

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2016 - без змін.

Стягнути з Київської міської митниці Державної фіскальної служби України на користь Державного бюджету України (р/р 31211206781007, отримувач УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва, банк отримувача ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір у розмірі 1339, 8 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 08.08.2016.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Безименна Н.В.

Аліменко В.О.