Ухвала суду № 59520985, 02.08.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/253/16 Головуючий у 1-й інстанції: Гарань С.М. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

02 серпня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення суми штрафу,-

в с т а н о в и в:

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 01 червня 2016 року адміністративний позов Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області задоволено повністю, стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь державного бюджету України штрафні санкції в сумі 6800,00 грн., відповідно до постанов Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області №1 та №2 від 05 січня 2016 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що Інспекція з питань захисту прав споживачів у Черкаській області не мала права здійснювати позапланову перевірку відповідача.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач є суб'єктом господарювання та зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 01 липня 2013 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Листом Держспоживінспекції України від 11 грудня 2015 року №3002-8-7/6 відповідно до Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та на підставі повідомлення про продукцію, що не відповідає встановленим вимогам та/або становить серйозний ризик, надісланого листом Держспоживінспекції у Черкаській області від 20 листопада 2015 року №01-19/906, доручено позивачу провести перевірку характеристик продукції у фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1).

Наказом Держспоживінспекції у Черкаській області від 22 грудня 2015 року №79 створено робочу групу для організації позапланових заходів 22 грудня 2015 року відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1), на підставі якого видано направлення від 22 грудня 2015 року №89 на проведення перевірки.

В період з 22 грудня 2015 року по 23 грудня 2015 року на підставі наказу від 22 грудня 2015 року №79, направлення від 22 грудня 2015 року №89, згоди Держспоживінспекції України від 11 грудня 2015 року №3002-8-7/6 проведено позапланову виїзну перевірку характеристик продукції фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1, за наслідками якої складено акт від 22 грудня 2015 року №000086, в якому зафіксовані виявлені порушення вимог законодавства, а саме: встановлено відсутність національного знаку відповідності на продукції, чим порушено п.п.7, 10 технічного регламенту №1149 від 29 жовтня 2009 року, п.17 технічного регламенту №785 від 29 липня 2009 року; встановлено неналежне застосування національного знаку відповідності на продукції, чим порушено п.24 технічного регламенту №785 від 29 липня 2009 року.

За результатами виявлених перевіркою порушень завідувачем сектору ринкового нагляду ОСОБА_5 складено протокол про виявлені порушення вимог ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та ст.15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 22 грудня 2015 року №000040, щодо розповсюдження фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 продукції, на якій відсутній Національний знак відповідності, чим порушено п.1 ч.3 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», та розповсюдження продукції, щодо якої неналежно застосовано Національний знак відповідності, чим порушено п.2 ч.3 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

На акт перевірки від 22 грудня 2015 року №000086 відповідачем було подано зауваження від 28 грудня 2015 року, за насідком розгляду яких Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Черкаській області листом від 05 січня 2016 року №01-21/10 надано відповідь щодо правомірності акту перевірки відповідача.

Рішеннями Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 05 січня 2016 року №1 та №2, прийнятим на підставі акту перевірки характеристик продукції від 22 грудня 2015 року №000086, у зв'язку з розповсюдженням продукції без національного знаку відповідності, чим порушено вимоги п.п.7, 10 технічного регламенту №1149 від 29 жовтня 2009 року, п.17 технічного регламенту №785 від 29 липня 2009 року, та розповсюдження продукції, щодо якої неналежно застосовано Національний знак відповідності, чим порушено п.24 технічного регламенту №785 від 29 липня 2009 року, застосовано обмежувальні (корегувальні) заходи, а саме: відповідно до п.3 ст.29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» вимагається вжити заходів щодо приведення продукції, що реалізується в магазині (надається на ринку) у відповідність із встановленими вимогами із встановленням строку виконання до 15 січня 2016 року (рішення №1); відповідно до п.5 ст.30 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» надання продукції у магазині (на ринку) тимчасово забороняється до приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами (рішення №2).

Повідомленням про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 05 січня 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 повідомив Інспекцію з питань захисту прав споживачів у Черкаській області, що продукція знята з реалізації.

Рішеннями Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області від 15 січня 2016 року №7 та №8 про внесення змін до рішення чи скасування рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 05 січня 2016 року №1 та №2 відповідно встановлено виконання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів повністю та результативно та скасовано рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 05 січня 2016 року №1 та №2.

05 січня 2016 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Черкаській області винесено постанови про накладення на відповідача штрафних санкцій:

- №1, якою за встановлене порушення п.1 ч.3 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» зобов'язано відповідача сплатити у 15-денний строк штраф у розмірі 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 4250,00 грн. - за розповсюдження продукції, на якій відсутній Національний знак відповідності;

- №2, якою за встановлене порушення п.1 ч.3 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» зобов'язано відповідача сплатити у 15-денний строк штраф у розмірі 150 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 2550,00 грн. - за розповсюдження продукції, щодо якої неналежно застосовано Національний знак відповідності.

У визначені законодавством терміни відповідач штраф не сплатив, а також постанови Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області від 05 січня 2016 року №1 та №2 не оскаржував.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що постанови №1 та №2 від 05 січня 2016 року про накладення штрафних санкцій є законними та правомірними, оскільки під час перевірки відповідача посадовими особами Інспекції дійсно були встановлені порушення суб'єктом господарювання вимог технічного регламенту від 29 липня 2009 року №785 та технічного регламенту від 29 жовтня 2009 року №1149, що підтверджено актом перевірки відповідача від 22 грудня 2015 року №000086, а постанови були прийняті уповноваженою на те особою.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», який встановлює правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції та Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» державний контроль продукції - діяльність органів доходів і зборів із забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України для вільного обігу, встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз від такої продукції суспільним інтересам (контроль продукції).

Частиною 1 ст.4 вказаного Закону передбачено, що метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему.

Згідно з п.1 Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України №465/2011 від 13 квітня 2011 року, Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі України. Держспоживінспекція України входить до системи органів виконавчої влади і реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів. Держспоживінспекція України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до п.4 цього Положення Держспоживінспекція України відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема, державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, державний ринковий нагляд у межах сфери своєї відповідальності, у межах своєї компетенції державний нагляд за додержанням технічних регламентів, стандартів, норм і правил.

Пунктом 7 вказаного Положення передбачено, що Держспоживінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Заходи ринкового нагляду визначені ст.22 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та відповідно до ч.1 вказаної статті заходами ринкового нагляду є:

1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування);

2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають:

а) обмеження надання продукції на ринку;

б) заборону надання продукції на ринку;

в) вилучення продукції з обігу;

г) відкликання продукції;

3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;

4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.

Частиною 3 ст.23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визначено, що органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові, - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Нормами пп.«а» п.2 ч.1 ст.24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» передбачено, що органи ринкового нагляду проводять позапланові перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів за зверненнями споживачів (користувачів) відповідної продукції, а також органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, правоохоронних органів, громадських організацій споживачів (об'єднань споживачів), у яких міститься інформація про розповсюдження продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам чи має недоліки, що можуть завдати такої шкоди, і відсутня інформація, за якою виробника такої продукції може бути ідентифіковано, але міститься інформація, за якою може бути встановлено розповсюджувача, у якого було придбано (виявлено) таку продукцію.

Відповідно до пп.«а» п.1 ч.2 вказаної статті під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених пунктом 1 і підпунктом «а» пункту 2 частини першої цієї статті, на початковому етапі перевірки об'єктами перевірки є наявність на продукції Національного знака відповідності (у тому числі ідентифікаційного коду призначеного органу з оцінки відповідності), якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання правил застосування і нанесення Національного знака відповідності.

Згідно ч.6 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

У відповідності до ч.5 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або заступниками таких керівників у межах їх компетенції.

Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадовими особами органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складається протокол, який разом із поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються справи, передається посадовим особам, уповноваженим розглядати такі справи.

Рішення керівника чи заступника керівника органу ринкового нагляду про накладення штрафу оформляється постановою.

Суб'єкт господарювання має сплатити штраф у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.

У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку.

Рішення про накладення штрафу в справах про порушення, передбачені цією статтею, може бути оскаржено відповідно до цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою відповідача встановлено порушення ним вимог законодавства, а саме: встановлено відсутність національного знаку відповідності на продукції, чим порушено п.п.7, 10 технічного регламенту №1149 від 29 жовтня 2009 року, п.17 технічного регламенту №785 від 29 липня 2009 року; встановлено неналежне застосування національного знаку відповідності на продукції, чим порушено п.24 технічного регламенту №785 від 29 липня 2009 року.

У відповідності до ч.1 ст.1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» Національний знак відповідності - знак, що засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які на неї поширюються; неналежне застосування Національного знака відповідності - порушення правил застосування і нанесення Національного знака відповідності, встановлених законами України, та виданих відповідно до них інших нормативно-правових актів, у тому числі технічних регламентів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 року №1599 (в редакції, що була чинною на час проведення перевірки відповідача) затверджено Правила застосування національного знака відповідності, відповідно до п.1 яких Національний знак відповідності засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які поширюються на неї.

Статтею 1 Закону України «Про технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що технічний регламент - закон України або нормативно-правовий акт, прийнятий Кабінетом Міністрів України, у якому визначено характеристики продукції або пов'язані з нею процеси чи способи виробництва, а також вимоги до послуг, включаючи відповідні положення, дотримання яких є обов'язковим. Він може також містити вимоги до термінології, позначок, пакування, маркування чи етикетування, які застосовуються до певної продукції, процесу чи способу виробництва.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2009 року №785 (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) затверджено Технічний регламент з електромагнітної сумісності обладнання, пунктом 9 якого передбачено основні вимоги до обладнання: 1) вимоги щодо захисту: обладнання повинно бути спроектовано та виготовлено з урахуванням рівня технічного розвитку таким чином, щоб забезпечувати, що: створювані електромагнітні завади не перевищують рівня, вище якого радіо- і телекомунікаційне та інше обладнання не може працювати за призначенням; воно має рівень завадостійкості до електромагнітних завад, очікуваних під час його експлуатації за призначенням, який забезпечує його працездатність без неприйнятного погіршення його роботи за призначенням; 2) особливі вимоги до стаціонарних установок: установлення та використання комплектувальних виробів за призначенням; стаціонарна установка повинна встановлюватися із застосуванням належного інженерного досвіду та з урахуванням інформації про використання її комплектувальних виробів за призначенням для забезпечення виконання вимог щодо захисту, встановлених у підпункті 1 цього пункту. Відповідна документація повинна зберігатися відповідальною особою (особами) протягом усього часу експлуатації стаціонарної установки.

Відповідно до п.17 вказаного Технічного регламенту на апаратуру, відповідність якої цьому Технічному регламенту було доведено із застосуванням процедури, установленої у пунктах 13 або 14 цього Технічного регламенту, наноситься національний знак відповідності. За нанесення національного знака відповідності відповідає виробник або уповноважений представник.

Пунктом 24 цього Технічного регламенту передбачено, що кожна одиниця апаратури повинна супроводжуватися інформацією про найменування та адресу виробника і, якщо він не є резидентом України, - найменування та адресу уповноваженого представника, а у разі, коли уповноважений представник відсутній, - найменування та адресу імпортера.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2009 року №1149 (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) затверджено Технічний регламент низьковольтного електричного обладнання, відповідно до п.7 якого перед введенням в обіг на електрообладнання повинен бути нанесений національний знак відповідності, який підтверджує відповідність електрообладнання вимогам цього Технічного регламенту, включаючи виконання процедури оцінки відповідності (внутрішній контроль виробництва) згідно з додатком 3 до цього Технічного регламенту.

Згідно п.10 цього Технічного регламенту Національний знак відповідності має відповідати вимогам, наведеним у додатку 4 до цього Технічного регламенту. Національний знак відповідності наноситься виробником чи уповноваженим представником виготовлювача продукції в Україні на кожний виріб електрообладнання або, якщо це неможливо, на пакування, інструкцію або документ, в якому визначені гарантійні зобов'язання, у спосіб, що забезпечує його видимість, розбірливість та незмивність.

У відповідності до ч.1 ст.29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

Частиною 1 ст.30 вказаного Закону передбачено, що обмеження надання продукції на ринку здійснюються шляхом: 1) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (згідно з частинами першою і третьою статті 29 цього Закону); 2) тимчасової заборони надання продукції на ринку.

В силу вимог п.п.1-2 ч.3 ст.44 вказаного Закону до розповсюджувача застосовуються штрафні санкції у разі:

1) розповсюдження продукції, на якій відсутній Національний знак відповідності, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, - у розмірі від ста п'ятдесяти до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від двохсот до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) розповсюдження продукції, щодо якої неналежне застосовано Національний знак відповідності (крім нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів), - у розмірі від сімдесяти п'яти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з матеріалів справи, фізична особа-підприємець ОСОБА_6 підписав акт від 22 грудня 2015 року №000086 без зауважень та самостійно виконав рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів без їх оскарження, а тому колегія суддів приходить до висновку, що відповідач погодився з актом та з виявленими контролюючим органом порушеннями. При цьому, відповідачем фактично не наведено жодних обґрунтувань та не надано жодних належних та допустимих доказів щодо відсутності виявлених порушень.

Колегія суддів критично ставиться до посилань апелянта щодо притягнення його до відповідальності двічі за одне і те саме порушення, оскільки в прийнятих постановах зазначено, що штраф у розмірі 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 4250,00 грн. накладений на відповідача постановою від 05 січня 2016 року №1 у зв'язку з розповсюдженням продукції, на якій відсутній Національний знак відповідності (п.1 ч.3 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»), а штраф у розмірі 150 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 2550,00 грн. накладений на відповідача постановою від 05 січня 2016 року №2 у зв'язку з розповсюдженням продукції, щодо якої неналежно застосовано Національний знак відповідності (п.2 ч.3 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»).

Колегія суддів вважає зазначення контролюючим органом в постанові від 05 січня 2016 року №2 порушення відповідачем вимог п.1 ч.3 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», замість п.2 вказаної статті, технічною помилкою (опискою) та наведене не може бути підставою для визнання спірної постанови такою, що прийнята з порушенням норм законодавства України.

Стосовно твердження апелянта щодо відсутності законних підстав для проведення перевірки відповідача колегія суддів зазначає наступне.

Як зазначалось судом вище, органи ринкового нагляду проводять позапланові перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів за зверненнями, зокрема, органів виконавчої влади, у яких міститься інформація про розповсюдження продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам чи має недоліки, що можуть завдати такої шкоди, і відсутня інформація, за якою виробника такої продукції може бути ідентифіковано, але міститься інформація, за якою може бути встановлено розповсюджувача, у якого було придбано (виявлено) таку продукцію.

Підставою для проведення позапланових заходів державного контролю у сфері господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 було повідомлення Держспоживінспекцією у Черкаській області від 20 листопада 2015 року №01-19/906 про продукцію, що не відповідає встановленим вимогам та/або становить серйозний ризик, що надійшло до Держспоживінспекції України, на підставі чого останньою листом від 11 грудня 2015 року №3002-8-7/6 доручено провести перевірку характеристик продукції у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1, що відповідає вимогам пп.«а» п.2 ч.1 ст.24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

На підставі згоди Держспоживінспекції України від 11 грудня 2015 року №3002-8-7/6 Держспоживінспекцією у Черкаській області видано наказ від 22 грудня 2015 року №79 та зміст позапланових заходів у наказі не розкривався, оскільки тип заходу (плановий або позаплановий), вид заходу у формі (перевірки, ревізії, обстеження, огляду), підстави для його здійснення, а також предмет здійснення заходу за приписами Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» зазначається у посвідченні (направленні на перевірку). Зазначені обставини в даному випадку були дотримані при оформленні направлення від 22 грудня 2015 року №89.

Крім того, підставою для проведення Держспоживінспекцією у Черкаській області позапланових заходів державного контролю у сфері господарської діяльності є законодавство у сфері ринкового нагляду, законодавство щодо контролю за дотриманням технічних регламентів, стандартів, норм і правил, а також законодавство у сфері прав споживачів, зокрема, Закони України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

У компетенції позивача не передбачені повноваження на визначення обсягу доходу підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік.

Жодної заборони на проведення позивачем позапланових заходів з питань контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, державного ринкового нагляду, державного нагляду за дотриманням технічних регламентів, стандартів, норм і правил Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року №76 не встановлює, оскільки у відповідності до пп.1.1 ст.1 Податкового кодексу України він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу (органи доходів і зборів).

Разом з тим, мораторій на проведення перевірок суб'єктів господарювання протягом січня-червня 2015 року був запроваджений п.8 розділу «Перехідні положення» Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року №76, згідно якого перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня - червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

Таким чином, обмеження на проведення контролюючими органами перевірок підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців, що запроваджені вищевказаним Законом, на час проведення перевірки відповідача не діють в зв'язку з закінченням встановленого періоду.

Також з матеріалів справи вбачається, що згідно наказу Інспекції від 09 листопада 2015 року №45 ОСОБА_7 з вказаної дати приступив до виконання обов'язків голови комісії з реорганізації Держспоживінспекції у Черкаській області.

10 листопада 2015 року наказом голови комісії з реорганізації Держспоживінспекції у Черкаській області №48 затверджено персональний склад комісії, в якому заступником голови комісії, за посадою, визначено завідувача юридичного сектору Інспекції - ОСОБА_8

20 січня 2015 року наказом Інспекції за №1 виконання обов'язків начальника зазначеного орану та право першого підпису було покладено на завідувача юридичного сектору Інспекції, в разі тимчасової відсутності начальника Інспекції (його непрацездатність, відпустка, відрядження).

Наказом Держспоживінспекції України від 04 грудня 2015 року №400-вд начальнику Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області надано відпустку без збереження заробітної плати терміном на 11 календарних днів з 21 грудня 2015 року по 31 грудня 2015 року.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що постанови про накладення штрафних санкцій від 05 січня 2016 року №1 та №2 були прийняті уповноваженою особою, ОСОБА_8, на якого покладалися обов'язки начальника Інспекції за його відсутності, оскільки ОСОБА_8 є заступником голови комісії з реорганізації Держспоживінспекції у Черкаській області, а також одночасно завідувачем юридичного сектору Інспекції за посадою, а отже мав право накладати адміністративні стягнення та підписувати оскаржувані рішення.

Окрім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 24 грудня 2010 року у справі за позовом ТОВ «Foods and Goods L.T.D.» до ДПІ у Калінінському районі м.Донецька, третя особа - ДПА в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, саме на етапі допуску до перевірки суб'єкт господарювання може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення контролю щодо себе шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

В силу вимог ч.1 ст.244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

За таких обставин, враховуючи несплату відповідачем штрафних санкцій у встановлений законодавством строк та неоскарження ним постанов про накладення штрафних санкцій від 05 січня 2016 року №1 та №2, а також недоведення відсутності порушень вимог чинного законодавства, що були виявлені Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Черкаській області, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь державного бюджету України штрафних санкцій в сумі 6800,00 грн. відповідно до постанов Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області №1 та №2 від 05 січня 2016 року.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01 червня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 08 серпня 2016 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді І.О.Лічевецький

В.П.Мельничук

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Мельничук В.П.

Лічевецький І.О.