Постанова № 59514922, 02.08.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2016 року Справа № 910/32314/15 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Корнілової Ж.О. - головуючого, Овечкіна В.Е., Чернова Є.В.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістичний центр "Еталон"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 07.06.2016у справі№ 910/32314/15 Господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр"ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Логістичний центр "Еталон"Простягнення 67565,26 грн.,

За участю представників:

від позивача -Семенюк О.С.,від відповідача -Карпухін Я.В.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 16.03.2016 позовні вимоги частково задоволені. Стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістичний центр "Еталон" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр" 38612,98 грн. заборгованості за спожиті комунальні послуги, 907,58 грн. 3% річних, 15395,10 грн. інфляційних втрат, 11949,99 грн. пені та 1205,39 грн. витрат з оплати судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2016 рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2016 у справі № 910/32314/15 залишено без змін.

Постанову мотивовано тим, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів відповідно до норм ст.ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України щодо відмови від користування житлово-комунальними послугами у житловому будинку №6-в по проспекту Червонозоряний, квартири №51-52 в місті Києві, а також заперечень щодо обсягу та якості наданих послуг.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2016, Товариство з обмеженою відповідальністю "Логістичний центр "Еталон" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2016 у справі № 910/32314/15 Господарського суду міста Києва, і прийняти нове рішення про відмову в позові.

Заслухавши суддю- доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр" відповідно до рішення правління забудовника ПАТ "ХК "Київміськбуд" №29 від 15.08.2012 є обслуговуючою організацією житлового будинку №6-в по проспекту Червонозоряний в місті Києві, який був переданий за актом приймання - передачі житлового комплексу від 01.10.2012.

Товариству з обмеженою відповідальністю "Логістичний центр "Еталон" на праві приватної власності належать квартири №51-52 у будинку №6-в по проспекту Червонозоряний в місті Києві, що підтверджується свідоцтвом про право власності №155302 від 28.09.2010 виданим Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та зареєстрованим 20.12.2010 у Комунальному підприємстві "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна".

Між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр" 01.10.2012 укладено договір купівлі - продажу природного газу №12/1047-ТЕ-41, відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2012 році природний газ, який використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями.

Між Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр" 01.11.2012 укладено договір на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі № 10842/4-1-06.

Додатковою угодою від 01.11.2012 до договору про постачання електричної енергії №71012 від 10.12.1991 Товариство з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр" прийняло на себе усі права та зобов'язання, що визначені договором про постачання електричної енергії № 71012 від 10.12.1991, укладеним з Публічним акціонерним товариством "Київенерго".

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Логістичний центр "Еталон" та Житловим управлінням "Південне" ДП "ЕКОС" АТ ХК "Київміськбуд" 01.05.2012 укладено договір про надання послуг з утримання будинків та споруд та прибудинкових територій №51-52, предметом якого є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків та споруд та прибудинкових територій у житловому будинку №6-в по пр. Червонозоряний, квартири №51-52 в місті Києві, а споживачем - забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені цим договором.

Між ДП "ЕКОС" ПАТ ХК "Київміськбуд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр" 11.10.2012 укладено договір про заміну кредитора №11/10/1, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги виконання зобов'язань боржників, а саме одержання від боржників, перелічених у додатку №1 та додатку №2, заборгованості з комунальних послуг та заборгованості за послуги з утримання будинків, споруд, прибудинкової території.

Згідно з п.3 договору первісний кредитор уступає новому кредитору право вимоги на загальну суму, визначену сторонами у додатку №1 та додатку №2

Як вбачається зі списку боржників станом на 01.10.2012 ДП "ЕКОС" ПАТ ХК "Київміськбуд" (ЖУ "Південне) заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістичний центр "Еталон" становить 14671 грн 30 коп

Позивачем повідомлено відповідача про відступлення права вимоги, що підтверджується листом від 13.08.2015.

Місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов до передчасного висновку про стягнення 38612,98 грн. заборгованості за спожиті комунальні послуги, 907,58 грн. 3% річних, 15395,10 грн. інфляційних втрат, 11949,99 грн. пені та 1205,39 грн. витрат з оплати судового збору; про відмову у задоволенні позову в іншій частині позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальними послугами є, зокрема, комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово- комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.

За таких обставин зобов'язання відповідача оплатити послуги з водопостачання та водовідведення виникає на підставі закону з узгоджених дій постачальника і споживача послуг.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання, відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таким чином правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, є грошовим зобов'язанням.

Судами не досліджено договори № 51-52 від 10.02.2015 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за вказаною адресою (а.с.72-74).

Судами зазначено, що договір № 51-52 від 01.05.2012 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за вказаною адресою. Проте вказано договір від 01.09.2012.

Крім цього, судами не з'ясовано період заборгованості відповідача за житлово-комунальні послуги за користування квартирами 51-52 по проспекту Червонозоряний, 6-в в місті Києві (в розрахунку заборгованості зазначено борг станом на 09.2012. - 14671,30 грн., без періоду заборгованості, а.с. 16); чи було направлено відповідачу квитанції на оплату за житлово-комунальні послуги за користування вказаними приміщеннями.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Беручи до уваги наведене, враховуючи, що оскаржувані рішення прийняті судами за неповновстановленими обставинами, ці рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119- 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістичний центр "Еталон" частково задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2016 у справі № 910/32314/15 Господарського суду міста Києва скасувати.

Справу № 910/32314/15 Господарського суду міста Києва передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Головуючий, суддяКорнілова Ж.О. Судді:Овечкін В.Е. Чернов Є.В.