Ухвала суду № 59513145, 17.04.2013, Михайлівський районний суд Запорізької області

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 321/594/13-ц

Провадження № 2/321/235/2013

У х в а л а

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2013 року смт. Михайлівка

Суддя Михайлівського районного суду Запорізької області Шамота Л.В., розглянувши позовну заяву публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення,

В С Т А Н О В И В:

ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12 червня 2009 року, позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

При цьому було встановлено, що позов було подано з порушенням вимог ст. 119 ЦПК України.

В порушення п. 3 ч. 2 ст. 119 ЦПК України зміст позовних вимог не відповідає вимогам, які містяться в спеціальному законодавстві Законі України «Про іпотеку».

Так, всупереч вимогам ст. 39 Закону України «Про іпотеку, в резолютивній частині позовної заяви не зазначено: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. Тому в цій частині позов підлягає уточненню.

Також, в порушення п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України відсутні посилання на докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, на підтвердження кожної обставини.

Зокрема, позивач, заявляючи вимоги про виселення відповідача та інших осіб, які проживають в будинку, що є предметом іпотеки, в позовній заяві не зазначає про жодні докази на підтвердження цих обставин, зокрема, щодо того, які конкретно особи мешкають в житловому будинку, що є предметом іпотеки.

Крім того, позивач, заявляючи такі вимоги, не зазначає про жодні докази на підтвердження наявності певних умов, за яких можливе примусове виселення мешканців житлового будинку, що є предметом іпотеки, при цьому позивачем не враховуються ті обставини, що відповідно до п. 43 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних відносин» № 5 від 30 березня 2012 року, примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на який звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Крім того, в порушення ч. 5 ст. 119 ЦПК України, судовий збір оплачений не в повному обсязі.

Так, до позовної заяви додані квитанції про сплату судового збору щодо вимог майнового характеру в загальному розмірі 461 гривня 00 копійок, а загальна сума заявлених вимог майнового характеру становить 47402 гривні 96 копійок, хоча відповідно до Закону України «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року, судовий збір справляється з урахуванням загальної суми позову, при цьому ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру встановлена в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що на день подання позову до суду складає 229 гривень 40 копійок, та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, що на день подання позову до суду складає 3441 гривня (реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у Михайлівському районі, 22030001; код отримувача: (код за ЄДРПОУ) 37830868; код банку отримувача (МФО): 813015; рахунок отримувача: 31217206700185; призначення платежу: судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Михайлівський районний суд Запорізької області, код ЄДРПОУ 37297408). Тому вбачається, що судовий збір щодо вимог майнового характеру оплачений не в повному обсязі.

Вказані недоліки перешкоджають розгляду справи.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12 червня 2009 року, якщо заява не відповідає вимогам статей 119, 120 ЦПК або не сплачено судовий збір, суддя відповідно до вимог статті 121 ЦПК постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху, в тому числі й розмір несплачених судових витрат, і надає строк для усунення недоліків, тривалість якого визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням характеру недоліків, реальної можливості отримання копії ухвали, яка повинна бути надіслана заявнику негайно, та їх виправлення.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Таким чином, суд вважає необхідним залишити вказаний позов без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви терміном 3 дні з дня отримання копії вказаної ухвали.

Керуючись ст.ст. 119, 121 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви терміном 3 дні з дня отримання копії вказаної ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя:

17.04.2013