Ухвала суду № 59512282, 04.08.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/601/2016(м)

264/3142/16-ц

Головуючий в 1 інстанції Литвиненко Н.В.

Доповідач: Зайцева С.А.

Категорія 69

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„04 " серпня 2016 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого: Зайцевої С.А.

суддів: Пономарьової О.М., Попової С.А.

за участю секретаря : Гаркуша О.С. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 13 червня 2016 року по цивільній справі за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту проживання зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини ,-

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 13 червня 2016 року заяву ОСОБА_1, заінтересовані особи ОСОБА_2, ОСОБА_2 про встановлення факту проживання зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини - залишено без розгляду з роз*ясненням заінтересованим особам права подання позову на загальних підставах.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати,направити справу для продовження розгляду справи через порушення судом норм процесуального права. В апеляційній скарзі зазначила,що суд першої інстанції зробив безпідставні висновки про наявність спору про спадщину між спадкоємцями. Не з*ясував фактичні обставини ,не надав оцінці доказам , не звернув уваги на нотаріально посвідчену заяву її сестри заінтересованої особи ОСОБА_2 від 21 квітня 2016 року та не звернув уваги на пояснення брата ОСОБА_2 який у судовому засіданні визнавав її вимоги про встановлення факту та який заявляв,що не претендує на спадкове майно, яке залишилося після смерті їх брата ОСОБА_2

У судовому засіданні апеляційного суду заявник ОСОБА_1 та заінтересована особа ОСОБА_2 підтримали доводи апеляційної скарги.

У судове засідання апеляційного суду заінтересована особа ОСОБА_2 не з*явилася,належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи (а.с.67). Надала суду заяву про те,що не заперечує проти апеляційної скарги ОСОБА_1 (а.с.71).

Відповідно ч.2.ст.305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи , не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю - доповідача,пояснення заявника та заінтересованої особи ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається,що у травні 2016 року заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту,що має юридичне значення ,в якій просила встановити факт її постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини з метою прийняття спадщини після смерті її брата ОСОБА_2 в січні 2015 року.

Залишаючи без розгляду заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із наявності підстав, передбачених ч. 6 ст.235, оскільки як зазначив суд, в спірному домоволодінні є три власника ,всі вони пропустили встановлений законом строк прийняття спадщини,а також не подали протягом шести місяців заяву до нотаріуса про відмову у прийнятті спадщини,всі вони не позбавлені права звертатися до суду з позовом про визнання права власності,а заявлені вимоги ОСОБА_1 можуть зачіпати інтереси інших осіб,а також виникнення та припинення їх законних прав .При цьому суд роз*яснив заявнику , що залишення без розгляду її заяви не позбавляє її права звернутися до суду для вирішення питання в порядку позовного провадження.

Однак повністю погодитися із вказаним висновком суду не можна виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається ,що 20 січня 2015 року помер рідний брат заявника та заінтересованих осіб ОСОБА_4 ,після смерті якого залишилося спадкове майно ,яке складається з 1/3 частини жилого будинку 22 з надвірними спорудами по пров.Світлий у м.Маріуполі.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1 ст. 11 ЦПК України).

За змістом ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст. 3 ЦПК України).

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

За змістом п. 5 ч. 2 ст. 234 ЦПК України справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення суд розглядає в порядку окремого провадження.

Відповідно до ст. 256 ЦК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з ч. 6 ст. 235 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Статтею 1262 ЦК України передбачено, що у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця.

Відповідно до ч.3 ст.1268 спадкоємець,який постійно проживав разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини,вважається таким,що прийняв спадщину,якщо протягом строку встановленого статтею 1270 цього Кодексу,він не заявив про відмову від неї.

Пунктом 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, передбачено, що у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання із спадкодавцем, доказом постійного проживання з ним можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування, про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.

Згідно з роз'ясненнями, які містяться у п.п. 2, 23, постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами

позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою

про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть

вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за

наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення

певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про

встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору,

розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому

порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних

відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю,

постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття

спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року

тощо.

Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження

з'ясується, що має місце спір про право, суд на підставі частини

шостої статті 235 ЦПК України залишає заяву без розгляду та роз'яснює

заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на

загальних підставах. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час

відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у

зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини,

спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення

факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття

спадщини.

Подання заяви про прийняття спадщини особами, вказаними у

частині третій статті 1269 ЦК , слід вважати

їхнім правом.

Відповідно до положень ст.210 ЦПК України, ухвала суду, що постановляється як окремий документ, складається з: вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частини.

Описова частина повинна мати зазначення суті питання,що вирішується ухвалою.

Мотивувальна частина повинна містить зазначення мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закон, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.

Зазначеним вимогам закону ухвала суду не відповідає, оскільки в ній не зазначено суті питання , не наведені мотиви, з яких суд дійшов до висновку, про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 через наявність спору про право між спадкоємцями. Суд неповно з*ясував обставини, що мають значення для справи , не дослідив наявні у справі докази,оцінки доказам не надав .

На підставі вище зазначеного у суду першої інстанції не було підстав для залишення справи без розгляду ,оскільки існувала реальна можливість розгляду справи по суті з урахуванням пояснень заявника ,пояснень заінтересованої особи ОСОБА_2,заяви ОСОБА_2,наданих доказів. Апеляційний суд вважає ,висновок суду першої інстанції передчасним.

Таким чином при постановлені вказаної ухвали судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, тому ухвала суду на підставі п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 307, 311, 315 ЦПК України, апеляційний суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити .

Ухвалу Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 13 червня 2016 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді :