Ухвала суду № 59510899, 05.08.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

05.08.2016

Справа № 760/13031/16-к

Провадження № 1-кс/760/15792/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2016 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва Демидовська А.І., при секретарі Шевченко А.С., за участю детектива Нєдова Р.С., розглянувши в залі суду в м. Києві клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного Підрозділу детективів Нєдова Р.С., погоджене прокурором відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Жовницькою А. - про накладення арешту у кримінальному провадженні №42015220000001081 від 14.12.2015 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И В :

До Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного Підрозділу детективів Нєдова Р.С., погоджене прокурором відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Жовницькою А.. - про накладення арешту у кримінальному провадженні №42015220000001081 від 14.12.2015 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Детектив в поданому клопотанні просив слідчого суддю, накласти арешт на майно ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: автомобіль Mitsubishi Outlander державний номер НОМЕР_1 шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування майном власником або третіми особами.

В судовому засіданні детектив клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, наведених в клопотанні.

Слідчий суддя на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України вважає за можливе розглянути дане клопотання без повідомлення власника майна, оскільки, це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Заслухавши пояснення детектив, вивчивши та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Згідно з положеннями ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутись прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Слідчим суддею встановлено, що в ході досудового розслідування виявлено, що ОСОБА_3, будучи державним службовцем та службовою особою, яка займає відповідальне становище, уповноваженою на виконання функцій держави, діючи за попередньою змовою групою осіб, вимагала та одержала неправомірну вигоду в особливо великому розмірі від фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 за сприяння та підготовку відповідної документації для узгодження ліквідаційної маси ДСП «Оберіг» та погодження кандидатури організатора аукціону з продажу майна ДСП «Оберіг» - Товарної біржі «Всеукраїнський торгівельний центр» в інтересах ОСОБА_4 при наступних обставинах.

ОСОБА_3 наказом заступника Міністра - керівника апарату №161-к від 27.02.2015 призначена на посаду ОСОБА_3.

Наказом заступника Міністра - керівника апарату №292-к від 27.07.2016 на ОСОБА_3 в установленому порядку.

Таким чином ОСОБА_3 займає посаду, яка відповідно до ст.. 6 Закону України «Про державну службу» належить до категорії «Б» та має 6 ранг державного службовця.

Однак, ОСОБА_3, нехтуючи зазначеними вимогами законодавства, умисно вчинила корупційний злочин за наступних обставин.

В листопаді 2015 року ОСОБА_4 дізнавшись про реалізацію майнового комплексу ДСП «Оберіг» (код ЄДРПОУ 00487551), що розташований за адресою: Харківська область, смт Мерефа, площа Шевченка, 1, у зв'язку із банкрутством звернувся до ОСОБА_5 з пропозицією придбати майно даного підприємства. Під час з бесіди з ОСОБА_5 встановив, що фактично реалізацією майна займається ОСОБА_6 Також ОСОБА_5 повідомив, що основною проблемою є отримання дозволу на відчуження майна в Міністерстві аграрної політики та продовольства України.

14.12.2015 року ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 зустрілися з ОСОБА_3 яка займала посаду начальника відділу, в фойє Міністерства аграрної політики та продовольства України розташованого за адресою м. Київ, вул. Хрещатик, б. 24. Під час зустрічі ОСОБА_5 познайомив ОСОБА_3 з ОСОБА_4 В розмові ОСОБА_3 повідомила що ніякого дозволу на відчуження майна не потрібно, а лише потрібно погодити з міністерством ліквідаційну масу підприємства, яку повинен скласти арбітражний керуючий. Після чого ОСОБА_3 надала ОСОБА_4 адресу своєї електронної скриньки для обміну інформацією з цього питання та домовилась в подальшому з ним здзвонитись для погодження часу зустрічі.

Приблизно 16 або 18 грудня 2015 року ОСОБА_4 зустрівся з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 та дізнався від останніх, що ОСОБА_3 знаходиться у відпустці та на роботі з'явиться лише після 18.01.2016 року. З цього часу до квітня 2016 року активні дії щодо придбання майнового комплексу ДСП «Оберіг» були призупиненні у зв'язку зі зміною арбітражного керуючого і керівництва Міністерства аграрної політики та продовольства України.

01.04.2016, 20.04.2016, 21.04.2016, 16.05.2016 ОСОБА_4 зустрічався з ОСОБА_3 з метою обговорення процедури затвердження ліквідаційної маси ДСП «Оберіг» та надання необхідних для цього документів.

03.06.2016 року ОСОБА_3 зателефонувала на мобільний телефон ОСОБА_4 та запропонувала зустрітися в м. Києві.

07.06.2016 року під час зустрічі в ресторані «Купідон» на вулиці Пушкінській м. Києва ОСОБА_3 висунула вимогу ОСОБА_4 про передачу їй 150 000 доларів США та обумовила способи та строки передачі їй грошових коштів.

08.06.2016 року ОСОБА_3 зателефонувала на мобільний телефон ОСОБА_4 та запропонувала зустрітися.

09.06.2016 року під час зустрічі в ресторані «Купідон» на вулиці Пушкінській м. Києва ОСОБА_3 та знову висунула вимогу ОСОБА_4 про передачу їй 150 000 доларів США через посередника та обговорила строки передачі їй грошових коштів, при цьому повідомивши ОСОБА_4, про те що вона збирається йти у відпустку і скоріше всього передача грошових коштів буде здійснюватись після 25 липня 2016 року.

23.06.2016 в другій половині дня ОСОБА_4 зателефонувала ОСОБА_3 та повідомила, що вона вишле номер телефону посередника на ім'я ОСОБА_8 і ОСОБА_4 повинен 24.06.2016 з ним зв'язатися з 15-00 до 16-00. ОСОБА_3 сказала, що він в курсі всіх моментів, і що йому потрібно буде передати першу половину грошей.

У зазначений ОСОБА_3 час ОСОБА_4 подзвонив особі на ім'я ОСОБА_8. В ході розмови «ОСОБА_8» сказав, що 29 або 30 червня ОСОБА_4 повинен привезти йому половину грошових коштів.

29.06.2016 ОСОБА_4 подзвонив «ОСОБА_8» та повідомив, що ввечері передзвонить і скаже коли йому приїжджати. «ОСОБА_8» передзвонив 30.06.2016 в 14-42 і сказав, що ОСОБА_4 повинен приїхати в м. Київ 05.07.2016 з грошима, але він попередньо передзвонить 04.07.2016.

04 липня 2016 року, близько 17-18 години, ОСОБА_4 зателефонував до ОСОБА_3 та повідомив, що він у призначений час не зможе приїхати до м. Києва. Цю ж саму інформацію він по телефону повідомив «ОСОБА_8». «ОСОБА_8» в свою чергу повідомив, щоб ОСОБА_4 не хвилювався, але з того часу коли у нього на руках буде підписаний міністром або його першим заступником лист, щодо узгодження ліквідаційної маси, у нього буде півтори доби для того, щоб приїхати до м. Києва.

11 липня 2016 року ОСОБА_3 повідомила ОСОБА_4 що у неї виникли непередбачувані обставини пов'язані із хворобою когось з її рідних. Окрім цього вона повідомила, що вирішення питання дещо затягнулося через відпустку одного із заступників міністра.

Приблизно 15-19 липня 2016 року ОСОБА_4 зателефонував арбітражному керуючому ОСОБА_7, який розповів про те, що в інтернеті вже розміщено оголошення про ліквідацію цілісного майнового комплексу «Оберіг», але не було узгодженої ліквідаційної маси по вказаному комплексу.

Орієнтовно 23 липня 2016 року ОСОБА_4 зателефонував «ОСОБА_8» і сказав, що у вівторок 26 липня 2016 року він має приїхати в м. Київ і отримати листа з узгодженою ліквідаційною масою. ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_3, і повідомив їй про це. Вона у свою чергу сказала, щоб ОСОБА_4 взяв у ОСОБА_7 уставні документи на біржу, яка буде проводити торги, привіз їх до Києва та передав їй.

25 липня 2016 року ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_3 та попросив її перенести зустріч на 29 липня 2016 року. Вона у свою чергу повідомила, що питання буде вирішено швидко, оскільки вона на даний час виконує функції керівника. Крім того ОСОБА_4 повідомив що проблема з грошима виникла через те, що він хотів отримати і привезти повну суму неправомірної вигоди в розмірі 150 000 доларів США, про передачу якої йому було раніше наголошено вказаними вище особами.

Вона повідомила, що її це влаштовує.

28 липня 2016 року ОСОБА_4 знову говорив з ОСОБА_3 по телефону та проінформував її, що грошові кошти у нього на руках, але через свої робочі справи він не може прибути 29 липня, а приїде 2 серпня 2016 року. Вона погодилася.

30 липня 2016 року о 10.30 год. ОСОБА_4 зателефонував «ОСОБА_8» та сказав, щоб він йому передзвонив коли буде виїжджати.

02 серпня 2016 року ОСОБА_4 прибув до Міністерства аграрної політики та продовольства України, передзвонив ОСОБА_3 та повідомив, що буде її чекати в ресторані «Купідон», де вони зустрічались раніше.

Біля 13-10 год. до ОСОБА_4 підійшла ОСОБА_3 та в ході розмови запропонувала проїхати на зустріч з «ОСОБА_8». ОСОБА_4 погодився та вони разом проїхали до готелю «Салют» за адресою: м. Київ, вул. Івана Мазепи, 11/Б. Зайшовши до фойє готелю, ОСОБА_3 познайомила ОСОБА_4 з чоловіком, що чекав їх у фойє, який представився як «ОСОБА_8». «ОСОБА_8» запропонував ОСОБА_4 передати їм грошові кошти та на доказ своїх намірів про виконання своїх зобов'язань з підготовки відповідної документації для узгодження ліквідаційної маси ДСП «Оберіг» та погодження кандидатури організатора аукціону з продажу майна ДСП «Оберіг» - Товарної біржі «Всеукраїнський торгівельний центр» надав ОСОБА_4 для ознайомлення ксерокопію документу про погодження ліквідаційної маси підприємства. В подальшій розмові між ОСОБА_4, ОСОБА_3 та особою на ім'я ОСОБА_8, ОСОБА_4 було запропоновано передати грошові кошти ОСОБА_3, які вона залишить в своєму автомобілі біля будівлі Міністерства аграрної політики та продовольства України. Після чого ОСОБА_4 залишиться біля її автомобіля, а ОСОБА_3 підпише всі необхідні документи, після чого йому їх винесе.

Узгодивши таким чином дії, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 приїхали до будівлі Міністерства аграрної політики, за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 24, та заїхали до внутрішнього двору Міністерства. Після чого ОСОБА_3 візуально перевіривши наявність грошових коштів в сумі 150 000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 02.08.2016 становить 3 717 528,75 грн., що перевищує 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та становить особливо великий розмір, дала вказівку ОСОБА_4 покласти грошові кошти в багажне відділення її автомобіля Мітсубіші Аутлендер державний номер НОМЕР_1.

В ході досудового розслідування 02.08.2016 проведено обшук автомобіля Mitsubishi Outlander НОМЕР_1 на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 29.07.2016, під час якого вилучено автомобіль Mitsubishi Outlander НОМЕР_1 та зазначені грошові кошти.

В подальшому ОСОБА_3 була затримана детективами Національного антикорупційного бюро України.

03.08.2016 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Автомобіля Mitsubishi Outlander НОМЕР_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_3 Вказаним автомобілем ОСОБА_3 володіє одноосібно.

Детектив зазначив, що підставою для арешту вказаного майна є достатні підстави вважати, що автомобіль перебуває у власності підозрюваної ОСОБА_3, що потребує їх збереження для запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, передачі, відчуження, відповідно до вимог ч. 11 ст. 170 КПК України

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Незастосування на даному етапі арешту майна, буде нести ризики, передбачені ч. 1 ст. 170 КПК України, а саме: його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

В зв'язку із зазначеним слідчий просив про задоволення клопотання, на що слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Зважаючи на викладене вище, з ураховуючи вимоги ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки слідчим було доведено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого та може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звернувся із клопотанням про арешт майна.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 172, 173, 372 КПК України,-

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на майном, яке належить ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на праві приватної власності, а саме - автомобіль Mitsubishi Outlander державний номер НОМЕР_1.

Ухвала про арешт майна виконується негайно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя: А.І. Демидовська