Ухвала суду № 59510766, 08.08.2016, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 1-кп/759/580/16

ун. № 759/8174/16-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2016 року Святошинський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Почупайло А.В.

за участю секретаря Омелянчук О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження № 12016100080004110, стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що народився в м. Тернопіль, громадянина України, українця, освіта середня, розлученого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор - Коцюба І.В., обвинувачений - ОСОБА_1, захисник - ОСОБА_2, -

в с т а н о в и в:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_1, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України надійшов до Святошинського районного суду м. Києва 09 червня 2016 року. Стосовно ОСОБА_1 18 квітня 2016 року застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою підготовчого судового засідання від 14 червня 2016 року, міру запобіжного заходу, відносно обвинуваченого ОСОБА_1, тримання під вартою, продовжено.

Судове провадження на підставі обвинувального акта відносно ОСОБА_1 судом не завершено.

Судом під час судового розгляду поставлено на обговорення питання доцільності продовження тримання ОСОБА_1 під вартою.

Прокурор під час судового розгляду вважав за доцільне продовжити тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою посилаючись на існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Захисник ОСОБА_2, думку якого підтримав обвинувачений, вважав недоцільним продовжувати строк тримання обвинуваченого під вартою.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, доцільним продовжити тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, враховуючи наступне.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

При визначенні питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд враховує тяжкість та обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, яке є тяжкимзлочином (ст. 12 КК України) і щодо якого є обгрунтована органами досудового розслідування підозра, тяжкість покарання, яке може бути призначено у разі доведення його винуватості у вчиненні злочину, а тому суд, приймаючи до уваги стан здоров'я ОСОБА_1, щодо якого відсутні об'єктивні медичні застереження, дані про особу, сімейний стан (розлучений), не працює, раніше судимий, не має постійного місця проживання та реєстрації в м. Києві, ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 листопада 2015 року оголошувався у розшук та надавався дозвіл на його затримання з метою його приводу для розгляду клопотання про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12015210010000243 від 04 лютого 2015 року за ч. 2 ст. 185 КК України, вважає за необхідне продовжити раніше обраний щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під варту, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, його належну поведінку, попередити вчинення ним нових злочинів. Залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений, опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження і на це вказують такі обставини: характер протиправних дій, мотиви, що ставляться йому у провину. Крім того, є достатньо підстав вважати, що обвинувачений, з огляду на його моральні якості, зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування).

Крім цього під час судового засідання, суд, керуючись правилами ст. ст. 182 ч. 5, 183 ч. 3 КПК України, знаходить правові підстави для визначення обвинуваченому ОСОБА_1 розмірзастави у вигляді 20 (двадцяти) розмірів мінімальних заробітних плат, який на думку суду є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених п.п.1-4, 8 ч.5 ст.194 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194, 197, 205, 331, 369-372 КПК України, ст. ст. 5, 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод,-

у х в а л и в:

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1- залишити без змін, продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, під вартою на шістдесят днів, тобто по 06 жовтня 2016 року,включно, і утримувати його в Київському слідчому ізоляторі № 13 Управління державної пенітенціарної служби України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_1розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов'язків, у розмірі 20 (двадцяти) розмірів мінімальних заробітних плат, що становить 27560 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м. Києва (код ЄДРПОУ 02896733, банк одержувача ГУДКСУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок 37315001003040), після внесення якої ОСОБА_1 підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_1, строком на 2 (два) місяці обов'язки, передбачені п.п.1-4, 8 ч.5 ст.194 КПК України, а саме: 1) прибувати за викликом до Святошинського районного суду м. Києва; 2) не відлучатись без дозволу суду із населеного пункту, в якому він проживає, а саме: АДРЕСА_1; 3) повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання, 4) утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками даного кримінального провадження; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну - невиконання яких, тягне можливість застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Святошинського районного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського слідчого ізоляторк № 13 Управління державної пенітенціарної служби України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського СІЗО №13 негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора Київської місцевої прокуратури № 8 та суддю Святошинського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: