Постанова № 59508976, 01.08.2016, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 565/988/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2016 року 10 год. 45 хв. м.Вараш

Кузнецовський міський суд Рівненської області

під головуванням судді Демчини Т.Ю.

при секретарі судового засідання Ковальчук В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в Рівненській області про зобов'язання відновити виплату пенсії, -

в с т а н о в и в :

До суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (далі - Володимирецьке об'єднане УПФ) з вимогою зобов'язати відновити виплату пенсії за віком, призначену їй з 02.09.05 р. довічно із зниженням пенсійного віку, починаючи з 01 червня 2015 року. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 02.09.05 року їй призначена і виплачувалась пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». На даний час вона працює на посаді начальника архівного відділу виконавчого комітету Кузнецовської міської ради Рівненської області, є посадовою особою органу місцевого самоврядування. З 01 червня 2015 року відповідач припинив виплату раніше призначеної позивачу пенсії та у червні 2016 року відмовив у відновленні пенсійних виплат.

Ухвалою суду від 13.07.16 р. позов в частині вимог про зобов'язання відновити раніше призначену пенсію у період з 01.06.15 р. по 12.01.16 р. залишено без розгляду на підставі ст.100 КАС України.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, подала заяву про розгляд справи у її відсутност, в якій вказала про повне підтримання позовних вимог.

Відповідачем до суду подано письмові заперечення проти позову, які обґрунтовуються тим, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.15 р. № 213-VIII внесено зміни до ст.21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», згідно з якими з 01.04.15 р. по 31.12.15 р. тимчасово припинена виплата пенсій посадовим особам місцевого самоврядування у період служби в органах місцевого самоврядування. Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.15 р. № 213-VIII неконституційним не визнавався, його норми є чинними. Крім того, з 01.01.16 р. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.15 р. № 911-VIII внесено зміни у ч.7 ст.21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», якими визначено, що тимчасове припинення виплати пенсій особам у період служби в органах місцевого самоврядування продовжено з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року.

Представник відповідача Костючик О.А. в судове засідання не з'явилась, подала заяву про розгляд справи без участі представника відповідача, у заяві вказала, що позовні вимоги не визнаються в повному обсязі та з підстав відповідності дій щодо припинення виплати пенсії позивачу вимогам чинного законодавства просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі, приходить до висновку про задоволення позову. При цьому суд встановив та врахував наступне.

Позивачу ОСОБА_1 з 02.09.05 р. довічно призначено пенсію за віком із зниженням пенсійного віку як службовцю в органах місцевого самоврядування відповідно до ст.21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». Зазначена обставина підтверджується розпорядженням відповідача № 491 від 06.10.05 р.

З довідки виконавчого комітету Кузнецовської міської ради Рівненської області №22 від 12.07.16 р. слідує, що позивач з 01.09.90 р. і по даний час працює на посаді начальника архівного відділу виконавчого комітету Кузнецовської міської ради, їй присвоєно дев'ятий ранг державного службовця, а її посада віднесена до п'ятої категорії посад посадових осіб місцевого самоврядування.

З письмових заперечень проти позову судом встановлено, що відповідач з 01 червня 2015 року припинив виплату позивачу призначеної пенсії за віком.

Пунктом 9 Розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.15 р. № 213-VIII внесено зміни до ст.21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», згідно з якими тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, посадовим особам місцевого самоврядування (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п.1 ст.10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у період служби в органах місцевого самоврядування, пенсії, призначені відповідно до законодавства України, не виплачуються.

Частиною 6 ст.21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» передбачено, що пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.

Пунктом 12 Розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.15 р. № 213-VIII внесено зміни до ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з якими тимчасово з 1 квітня 2015 року до 31 грудня 2015 року припинено виплату пенсій особам, які працюють на посадах, що дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених, зокрема, Законом України «Про державну службу».

Проте пунктом 5 розділу ІІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до ряду законів, у тому числі і Законами України «Про державну службу» та «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Вказаний в пункті 5 розділу ІІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, до 1 червня 2015 року не прийнятий, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону України «Про державну службу» щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії за цим Законом не призначаються.

Таким чином, з 1 червня 2015 року особам, які займали посади, що дають право на призначення пенсії за Законом України «Про державну службу», у тому числі згідно з ч.6 ст.21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» і посадовим особам місцевого самоврядування, пенсія призначається і виплачується за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Отже, посада, на якій працює позивач, не дає права на призначення їй пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу».

У зв'язку з цим, відсутні передбачені ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції цієї статті згідно із п.12 Розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення») підстави для припинення виплати позивачу пенсії.

Таким чином, з 1 червня 2015 року до 31 грудня 2015 року перешкод для виплати позивачу вказаної пенсії не було.

Пунктом 17 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №911-VIII від 24.12.15 р., до ч.7 ст.21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» внесено зміни, відповідно до яких тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, посадовим особам місцевого самоврядування (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п.1 ст.10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у період служби в органах місцевого самоврядування, пенсії, призначені відповідно до законодавства України, не виплачуються.

Статтею 22 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

ОСОБА_1 станом на 01.01.16 р., на момент звернення до суду з даним позовом, а також на даний час обіймає посаду у органі місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», на даний час пенсія їй не виплачується у зв'язку з обійманням такої посади.

Суд визнає, що позивачу не виплачується пенсія у порушення вимог та положень статті 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенції) в поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу.

Стаття 14 Конвенції передбачає, що здійснення прав і свобод, викладених у цій Конвенції, гарантується без будь-якої дискримінації за ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного або соціального походження, належності до національних меншин майнового стану, народження або інших обставин.

Всупереч статті 14 Конвенції, яка гарантує рівність у здійсненні основних свобод, позивачу з огляду на її рід занять припинено виплату пенсії, в той час як без будь-якого об'єктивного і розумного обґрунтування виплата такої ж пенсії проводиться іншим особам, які перебувають в однаковому з позивачем положенні, однак мають інший рід занять. Виплата такої пенсії не зменшена та не припинена іншим особам, які працюють в інших сферах.

Таким чином, має місце запровадження дискримінації відносно позивача при здійсненні останньою права на мирне володіння майном та отримання призначеної пенсії.

Враховуючи викладене, суд визнає, що діями відповідача безпосередньо порушено право позивача на соціальний захист, гарантоване ст.ст.22, 46, 58 Конституції України, статтею 14, статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що нарахування та виплата призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком з 13.01.16 р. підлягає відновленню.

Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі ст.ст.22, 46, 58, 68 Конституції України, ст.ст.2, 37 Закону України «Про державну службу», ст..21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст.ст.11, 71, 94, 138, 160-163, 167 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Зобов'язати Володимирецьке об'єднане управління Пенсійного Фонду України в Рівненській області відновити нарахування та виплату ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії за віком з 13 січня 2016 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят однієї) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в Рівненській області

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Кузнецовський міський суд Рівненської області, який ухвалив оскаржуване судове рішення, протягом десяти днів з дня її отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий: