Ухвала суду № 59499154, 03.08.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №469/228/15-ц 03.08.2016 03082016 03.08.2016

Провадження №22-ц/784/1848/16

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 469/228/15-ц Головуючий І інстанції - Старчеус О.П.

Провадження № 22-ц/784/1848/16 Доповідач - Темнікова В.І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2016 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Миколаївської області в складі :

головуючого - Темнікової В.І.,

суддів -Маляренко І.Б., Шаманської Н.О.,

за участю секретаря - Андрієнко Л.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві відокремлений матеріал цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 31 травня 2016 року у справі за заявою про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, ОСОБА_1 про захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння-визнання незаконним правового акта, що порушує право власності, -

В С Т А Н О В И Л А :

В березні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області та ОСОБА_1 про захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння - визнання незаконним правового акта, що порушує право власності.

31 травня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою, в якій просив суд вжити заходи забезпечення позову, а саме: накласти арешт на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0,25 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1; а також на об'єкт нерухомого майна, житловий будинок, загальною площею 1899,5 кв.м., житловою площею 1341,1 кв.м., який розташований за адресою АДРЕСА_1 на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_1; заборонити Відділу з питань реєстрації виконавчого комітету Березанської міської ради, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_2, площею 0,25 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 та житлового будинку, загальною площею 1899,5 кв.м., житловою площею 1341,1 кв.м., за адресою АДРЕСА_1, що розташований на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_1. В своїй заяві про забезпечення позову, ОСОБА_2 посилався на те, що ОСОБА_1 незаконно відведено земельну ділянку для житлового будівництва. Земля є забудованою, право власності на будівлю, що на ній знаходиться, належить ОСОБА_2, земельна ділянка розташована в рекреаційній зоні, прибережній захисній смузі моря та не може передаватися у власність. Після прийняття спірного рішення № 16 від 17.10.2014 р. про відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1 по АДРЕСА_2, в подальшому Коблівською сільрадою рішенням від 16.12.2014 р. за № 3 вищевказаній земельній ділянці присвоєно адресу: АДРЕСА_1. Крім того, посилався на те, що нещодавно йому стало відомо, що ОСОБА_1 здійснив 16.11.2015 державну реєстрацію права власності на житловий будинок площею 1899,5 кв.м., за адресою АДРЕСА_1, що розташований на спірній земельній ділянці, кадастровий номер НОМЕР_1. З наведеного вбачається, що ОСОБА_1, скориставшись наявністю в нього права на земельну ділянку, фактично отримав право власності на будівлю, яка належить ОСОБА_2, адже інше нерухоме майно на спірній земельній ділянці відсутнє. Дані дії відповідача можуть свідчити про вірогідність подальшого відчуження майна, що може призвести до ще більшого ускладнення судового розгляду, створення перешкод для виконання рішення суду або неможливість його виконання та відновлення майнових прав позивача, а тому заявник просив суд вжити зазначені заходи забезпечення позову.

Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 31 травня 2016 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено. Вжито заходи забезпечення позову, а саме судом ухвалено: накласти арешт на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0,25 га, за адресою АДРЕСА_1; накласти арешт на об'єкт нерухомого майна, житловий будинок, загальною площею 1899,5 кв.м., житловою площею 1341,1 кв.м., за адресою АДРЕСА_1, що розташований на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_1; заборонити Відділу з питань реєстрації виконавчого комітету Березанської міської ради, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0,25 га, за адресою АДРЕСА_1 та житлового будинку, загальною площею 1 899,5 кв.м., житловою площею 1 341,1 кв.м., за адресою АДРЕСА_1, що розташований на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_1.

Не погодившись з даною ухвалою суду, відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу, якою відмовити позивачу в забезпеченні позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, надав пояснення, аналогічні відомостям, викладеним в ній, та просив її задовольнити.

Інші учасники процесу до судового засідання не з'явилися, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу, суд виходив з того, що позивач обгрунтовує свої позовні вимоги незаконністю відведення ОСОБА_1 земельної ділянки для житлового будівництва посилаючись на те, що ця земля є забудованою, право власності на будівлю, що на ній знаходиться, належить ОСОБА_2, земельна ділянка розташована в рекреаційній зоні, прибережній смузі моря та не може передаватися у власність. В ході розгляду справи позивачу стало відомо, що відповідач ОСОБА_1 здійснив 16.11.2015 р. державну реєстрацію права власності на житловий будинок площею 1899,5 кв.м., за адресою АДРЕСА_1, що розташований на спірній земельній ділянці, кадастровий номер НОМЕР_1, у зв'язку з вищевикладеним, з метою попередження будь-яких зловживань зі сторони зацікавлених осіб, запобігання відчуженню чи обтяженню зобов'язаннями спірної земельної ділянки та нерухомого майна, що на ній розташоване, він просив накласти арешт на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0,25 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1, та на на об'єкт нерухомого майна, а саме житловий будинок, загальною площею 1899,5 кв.м., житлова площа 1341,1 кв.м., що розташований на зазначеній земельній ділянці. Крім того він просив заборонити Відділу з питань реєстрації виконавчого комітету Березанської міської ради, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1 та житлового будинку, що розташований на цій земельній ділянці.

Проаналізувавши дані обставини по справі та посилаючись на ст. 151, 152 та 153 ЦПК України, суд дійшов до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову, а тому задовольнив заяву про забезпечення позову в повному обсязі.

Проте, проаналізувавши матеріали справи та встановлені судом обставини по справі, апеляційний суд вважає, що до такого висновку, суд дійшов помилково, виходячи з наступного.

Згідно ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. А відповідно до ст. 152 ЦПК України позов може забезпечуватися, як накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві і знаходиться у нього або в інших осіб, так і забороною вчиняти певні дії чи встановленням обов'язку вчинити певні дії, а також іншими способами, передбаченими законом.

Як убачається з тексту уточненої позовної заяви, в даному випадку позивач просив заборонити вчиняти будь - які дії з відчуження земельної ділянки, яка є предмет спору з метою збереження її до прийняття остаточного рішення по справі. Враховуючи зазначене, а також підстави заявленого позову стосовно даної земельної ділянки, згідно якого віідповідачі заперечують право позивача на земельну ділянку взагалі, а відповідач - Коблівська сільська рада Березанського району Миколаївської області, під час виготовлення позивачем проекту на земельну ділянку, надав дозвіл на виготовлення такого ж проекту відповідачу ОСОБА_1, погодив цей проект, що стало підставою для реєстрації за ним права власності на земельну ділянку, суд обгрунтовано дійшов висновку про наявність реальної загрози того, що не вжиття заходів забезпечення позову в частині накладання арешту на спірну земельну ділянку, може ускладнити або зробити неможливим виконання у подальшому рішення суду у разі задоволення позову ОСОБА_2 до відповідачів про визнання незаконним та скасування рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області № 16 від 17 жовтня 2014р. «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок», яким затверджено проект із землеустрою та надано ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,25га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд(присадибна дялянка) по АДРЕСА_2 та про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності ОСОБА_1 на нерухоме майно (земельну ділянку) НОМЕР_3 від 01.11.2014р., видане реєстраційною службою Березанського районного управління юстиції у Миколаївській області.

Відповідає обставинам справи та діючому законодавству також висновок суду про заборону Відділу з питань реєстрації виконавчого комітету Березанської міської ради, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0,25 га, за адресою АДРЕСА_1, оскільки такий спосіб забезпечення позову, як заборона вчиняти певні дії, передбачений п.2 ч.1 ст. 152 ЦПК України, застосовується для забезпечення позовів як майнового, так і не майнового характеру у випадках, якщо потрібно обмежити право особи вчиняти певні фактичні чи юридичні дії, що стосуються предмета судового розгляду. При цьому заборона вчиняти певні дії може бути спрямована як безпосередньо до відповідача, так і до інших осіб, які можуть вчинити такі дії. Проте зазначена заборона не може мати загального характеру і повинна бути спрямована лише на конкретно визначене коло осіб, адже, відповідно до ч.7 ст. 153 ЦПК України таким особам ( у разі постановлення ухвали без їх повідомлення) надсилається копія ухвали негайно після її виконання. В зв'язку з викладеним, доводи апеляційної скарги про те, що при винесення ухвали суд помилково вжив заходи забезпечення позову як вимог майнового, так і вимог немайнового характеру, є необгрунтованими, а тому не є підставою для скасування ухвали суду.

В той же час, висновок суду стосовно необхідності накладення арешту ще й на об'єкт нерухомого майна, а саме житловий будинок, загальною площею 1899,5 кв.м., житловою площею 1341,1 кв.м., що розташований на спірній земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_1, та заборони Відділу з питань реєстрації виконавчого комітету Березанської міської ради, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо житлового будинку, загальною площею 1899,5 кв.м., житловою площею 1341,1 кв.м., за адресою АДРЕСА_1, що розташований на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_1, є помилковим, так як виходячи зі змісту уточненої позовної заяви, даний житловий будинок не є предметом спору по заявленому в установленому законом порядку спору по даній справі. Тому доводи апеляційної скарги в цій частині є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Крім того, згідно наданих апеляційному суду копій постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.07.2015р. та ухвали Вищого адміністративного суду України від 15 червня 2016р. державна реєстрація прав та обтяжень державного реєстратора реєстраційної служби Березанського районного відділення юстиції щодо права власності ОСОБА_2 на об'єкт нерухомого майна «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою АДРЕСА_3 скасована.

Доводи апеляційної скарги про відсутність реальної загрози в невиконанні рішення суду у разі задоволення позовних вимог позивача, а також про те, що суд під час розгляду заяви про забезпечення позову не виконав вимоги, передбачені п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», не відповідають обставинам справи, а тому не є підставою для скасування ухвали суду, оскільки п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006р. тільки зобов'язує суд розглядаючи заяву про забезпечення позову з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а також з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Тобто, вирішуючи дане питання суд повинен враховувати інтереси всіх учасників процесу, в тому числі і позивача, а не тільки відповідача.

Із матеріалів справи вбачається, що між сторонами дійсно існує спір щодо земельної ділянки з кадастровим номером: НОМЕР_1, яка є предметом спору, а не вжиття заходів забезпечення позову, може ускладнити або зробити неможливим виконання у подальшому рішення суду у разі задоволення позову ОСОБА_2.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що ухвалу суду слід змінити, скасувавши в частині накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, житловий будинок, загальною площею 1899,5 кв.м., житловою площею 1341,1 кв.м., за адресою АДРЕСА_1, що розташований на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_1; та заборони Відділу з питань реєстрації виконавчого комітету Березанської міської ради, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо житлового будинку, загальною площею 1899,5 кв.м., житловою площею 1341,1 кв.м., за адресою АДРЕСА_1, що розташований на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_1. В іншій частині ухвалу суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. 303, 307, 312, 314-315, 151- 153 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 31 травня 2016 року змінити, скасувавши в частині накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, житловий будинок, загальною площею 1 899,5 кв.м., житловою площею 1 341,1 кв.м., за адресою АДРЕСА_1, що розташований на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_1; та заборони Відділу з питань реєстрації виконавчого комітету Березанської міської ради, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо житлового будинку, загальною площею 1899,5 кв.м., житловою площею 1 341,1 кв.м., за адресою АДРЕСА_1, що розташований на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_1.

В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів після її проголошення в касаційному порядку.

Головуючий :

Судді: