Ухвала суду № 59496614, 02.08.2016, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/629/16-ц

2/0187/361/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2016 р. Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Соловйова І.М., за участі секретаря судового засідання Столяренко Н.П., розглянувши в смт. Петриківка у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Петриківської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області про визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю, -

Обставини справи:

01.07.2016 ОСОБА_1 (далі Позивачка) звернувся до суду з позовом до Петриківської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області, яким просить визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться по вул. Кирпична, 8, смт. Петриківка Петриківського району Дніпропетровської області за набувальною давністю. Свої вимоги мотивує тим, що 29.03.2010 померла її мати, а через рік батько, з якими вона постійно проживала у спірному будинку, який побудували її батьки у 1960-1970 роках. Однак, звернувшись до нотаріальної контори, щоб оформити спадщину, з'ясувалося, що правовстановлюючі документи на цей будинок відсутні, а тому нотаріус відмовив у видачі свідоцтва на спадщину. У даному будинку Позивач проживає з 1971 року та з часу смерті батьків продовжує відкрито, безперервно ним володіти.

Позивач та її представник ОСОБА_2 в судовому засіданні доводи позовної заяви підтримали, просили задовольнити позов в повному обсязі.

Представники Відповідача порти позову не заперечував.

Вислухавши пояснення позивача та представників сторін, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

встановив:

За змістом ч.1 ст. 3, ч.1 ст. 11 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виник спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Також враховується диспозиція ст.ст. 58, 59 ЦПК України про належність та допустимість доказів. Зокрема, за змістом ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З наданих документів, зокрема технічного паспорта виготовленого 18.03.2016, листа ОКП "Дніпродзержинське БТІ", інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна, вбачається, що спірний будинок не був зареєстрований у встановленому законом порядку. Правовстановлюючих документів не надано і Позивачем.

Як зазначила Позивач, а також підтвердили свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, спірним будинком користувалися її батьки та безпосередньо Позивачка, яка проживала разом з ними. Також, як вказала Позивач, вона зверталася до нотаріальної контори для оформлення спадкових прав, однак їй було відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Виходячи зі змісту ст. 344 ЦК України, обставинами, які мають значення для справи, і, які повинен довести саме позивач, є: законний об'єкт володіння; добросовісність володіння; відкритість володіння; давність володіння та його безперервність (тобто строк володіння).

За змістом зазначеного закону для набуття права власності на чужі речі за набувальною давністю необхідне добросовісне заволодіння і наявність умов, які б свідчили про те, що встановити попереднього власника не має можливості, а майно, на яке претендує особа, надійшло до неї законно, як-то із правочину чи як безхазяйна річ.

Об'єктом набуття права власності за набувальною давністю на підставі ст. 344 ЦК України є чуже майно.

Зокрема, володілець за давністю є незаконним володільцем, про що зазначено в ч. 1 ст. 344 ЦК України (особа заволоділа чужим майном). Право власності на стороні володільця за давністю виникає поза волею та незалежно від волі колишнього власника. При цьому добросовісне володіння означає, що особа не знала і не повинна була знати, що володіє річчю незаконно.

Позов про право власності за давністю володіння не може пред'явити законний володілець або особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є її власником. Тобто, виключено набуття права власності на майно, яке знаходиться у володінні власника і ніколи не вибувало з його володіння.

Таким чином, враховуючи, що реєстрація права власності на житловий будинок, не проводилась та виходячи з того, що за змістом ст. 344 ЦК України право власності за набувальною давністю може виникнути лише на чуже майно, суд відмовляє в задоволенні позову.

З урахуванням вимог ч.4 ст. 174 ЦПК України, суд не приймає до уваги позицію представника відповідача щодо не заперечення позовних вимог.

Інші доводи сторін на висновки суду не впливають.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, за відсутності клопотань про розподіл процесуальних витрат з боку Відповідача, витрати понесені Позивачем не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Петриківської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області про визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення буде виготовлено та підписано 08.08.2016.

Суддя ОСОБА_5