Вирок № 59495913, 08.08.2016, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

№ 204/3650/16-к

№ 1-кп/204/311/16

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2016 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого - судді Дружиніна К.М.

при секретарі - Дьяченко О.І.

за участю прокурора - Гирявенко О.П.

захисника обвинуваченого - ОСОБА_1

потерпілого - ОСОБА_2

обвинуваченого - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12016040030000211 за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, освіта середня, працюючого, не одруженого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України;

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_3, 31 березня 2016 року близько 18 години 40 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ 21063» д. р. н. НОМЕР_1, рухаючись по вул. Макарова збоку вул. Титова в напрямку вул. Криворізької в м. Дніпропетровську, порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, при виникненні небезпеки для руху, у вигляді пішохода ОСОБА_2, який перетинав проїзну частину зліва направо відносно його руху, заходів до своєчасного зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного об'їзду не прийняв, і в районі електроопори № 390 скоїв наїзд на потерпілого ОСОБА_2

В результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди потерпілому ОСОБА_2 заподіяні тілесні ушкодження у виді: саднин голови та обличчя, закритого перелому середньої третини правої стегнової кістки зі зміщенням відламків, садна передньої поверхні лівого колінного суглобу, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 1569е від 21.04.2016 року, відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров'я.

Порушення правил безпеки дорожнього руху виразилось в тому, що водій ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом - автомобілем «ВАЗ 21063» д. р. н. НОМЕР_1, порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України, який свідчить:

п. 12.3 - При виникненні небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно здатний виявити, він повинен негайно вжити заходи для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди; невиконання якого перебуває в причинному зв'язку з наслідками, що наступили.

ОСОБА_3. свою вину в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди визнав повністю та пояснив суду, що дійсно 31 березня 2016 року близько 18 години 40 хвилин, керуючи автомобілем «ВАЗ 21063» д. р. н. НОМЕР_1, рухаючись по вул. Макарова в м. Дніпропетровську, він був недостатньо уважний, коли побачив пішохода ОСОБА_2, який разом з іншими перетинав проїзну частину, не встиг своєчасно прийняти заходів, щоб уникнути наїзду, в наслідок чого сталася зазначена дорожньо-транспортна пригода, в наслідок якої потерпілому заподіяно тілесні ушкодження середньої тяжкості. Він відшкодував потерпілому завдану шкоду.

Про винність ОСОБА_3, суд робить висновок виходячи з наступних доказів.

Згідно протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 31.03.2016 року і схеми до нього, зафіксовано місце дорожньо-транспортної пригоди (а.п.3-9).

Під час проведення слідчого експерименту потерпілий вказав на обставини скоєної дорожньо-транспортної пригоди (а.п. 26-27)

Відповідно до висновку експерту № 1569е від 21.04.2016 року, в результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді саднин голови та обличчя, закритого перелому середньої третини правої стегнової кістки зі зміщенням відламків, садна передньої поверхні лівого колінного суглобу, які за своїм характером відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров'я (а.с. 34-36).

Відповідно до висновку експерта № 5/10.1-382 від 27.04.2016 року, при зазначених дорожніх обставинах, дії водія автомобіля «ВАЗ-21063» ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору знаходилось в причинному зв'язку з настанням зазначеної дорожньо-транспортної пригоди. Водій мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода своєчасним застосуванням екстреного гальмування із зупинкою автомобіля до місця наїзду (а.п. 46-47).

Потерпілий ОСОБА_2 підтвердив суду зазначені в обвинувальному акті обставини скоєної дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок яких він отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження. Обвинувачений повністю відшкодував завдану йому шкоду, він не має до нього жодних претензій.

Інші докази, здобуті в ході досудового слідства не досліджувались в судовому засіданні, в зв'язку з визначенням порядку та об'єму дослідження доказів, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України, оскільки свідчення ОСОБА_3 відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та ніким не заперечуються.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.

При призначенні виду та розміру покарання, необхідного та достатнього для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, свою вину визнав повністю, характеризується позитивно, відшкодував завдану шкоду потерпілому, має на утриманні малолітню дитину, що суд відносить до пом'якшуючих його покарання обставин. Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.

На підставі викладеного суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, з застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши обвинуваченого від відбування призначеного судом покарання з випробуванням. Призначення іншого виду покарання суд вважає недоцільним.

Зважаючи на суспільну небезпеку скоєного діяння, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Питання речових доказів суд вирішує згідно вимог ст. 100 КПК України.

Згідно ч.2 ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого фактичну вартість проведення експертизи, згідно наданої довідки.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді одного року обмеження волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбуття основного призначеного покарання у вигляді обмеження волі, якщо засуджений протягом одного року іспитового строку, не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до п.п. 2, 3 ч.1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи.

Речовий доказ - автомобіль «ВАЗ-21063» д. р. н. НОМЕР_1, який зберігається на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів - повернути за належністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави фактичну вартість проведення експертизи № 5/10.1-382 від 27.04.2016 р. у розмірі 879 гривень 60 копійок на рахунок - 31118115700004 в ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, ЄДРПОУ 37989274, одержувач платежу - УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська.

На вирок може бути подана апеляція в судову палату по кримінальним справам апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.

Головуючий: К.М. Дружинін.