Ухвала суду № 59493581, 25.07.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

25 липня 2016 р. справа № 804/1143/16

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору, -

в с т а н о в и в:

26 лютого 2016 року ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 15.02.2016 р. № 28240895 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, а також зобов'язати відповідача зареєструвати за позивачем право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Адміністративний позов не відповідав вимогам ст.ст. 105-107 Кодексу адміністративного судочинства України, тому ухвалою суду від 29.02.2016 р. був залишений без руху, з наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви до 31.03.2016 р., шляхом надання оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 1 102,4 грн. із заявлених позивачем немайнових вимог на реквізити суду, зазначені в ухвалі; надання документів на підтвердження адміністративно-процесуальної дієздатності особи, якою підписано позов (копії паспорта).

ОСОБА_1 отримала ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху від 29.02.2016 р. - 15.03.2016 року, що підтверджується її підписом у розписці.

У встановлений судом строк позивач не виконав вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 29.02.2016 р., та не оскаржив її у встановленому порядку, тому ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2016 р. позовну заяву ОСОБА_2 до Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення, та зобов'язання вчинити певні дії в порядку п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України повернуто позивачу. Вказана ухвала набрала законної сили 04.05.2016 року.

20.07.2016 року від ОСОБА_1 на адресу суду надійшла заява про повернення судового збору по справі № 804/1143/16 в розмірі 1 102,40 грн., оскільки відпали підстави для звернення до суду.

На підтвердження оплати судового збору, надано квитанції № 0.0.514186676.1 від 01.03.2016 р. на суму 551,20 грн., та № 0.0.526221412.1 від 24.03.2016 р. на суму 551,20 грн.

З вказаних квитанцій вбачається, що платником є ОСОБА_1, призначення платежу: судовий збір за позовом ОСОБА_1.

Вирішуючи питання щодо повернення сплаченого судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

Статтею 2 вказаного Закону визначено, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем по справі № 804/1143/16 є ОСОБА_2, вказана позовна заява подана його представником за довіреністю ОСОБА_1.

Пунктом 8 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Частинами 1, 2, 3 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника.

Представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 48 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

Представники беруть участь в адміністративному процесі на основі договору або закону.

Згідно ч. 1 ст. 105 КАС України, адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви особисто позивачем або його представником. Позовна заява може бути надіслана до адміністративного суду поштою.

По адміністративній справі № 804/1143/16 позивачем виступає ОСОБА_2, позов подано до суду (здано на поштове відділення) 24.02.2016 року, при цьому, жодних доказів сплати судового збору за подання до суду вказаної позовної заяви позивачем надано не було, що і стало підставою для залишення позовної заяви без руху, а в подальшому - її повернення.

Звертаючись до суду із заявою від 20.07.2016 р. про повернення судового збору, ОСОБА_1 надала суду квитанції № 0.0.514186676.1 від 01.03.2016 р., № 0.0.526221412.1 від 24.03.2016 р.

Проаналізувавши надані заявником квитанції, суд не може прийняти їх як підставу для повернення судового збору в межах справи № 804/1143/16 за позовом ОСОБА_2, оскільки: по-перше, оплата судового збору здійснена за подання позову ОСОБА_1; по-друге, дата сплати судового збору не відповідає даті звернення до суду з даним позовом; по-третє, вказані квитанції не надавалися суду ні разом з позовною заявою, ні на усунення недоліків позовної заяви згідно ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 29.02.2016 р.

Окремо суд зазначає, що чинний Кодекс адміністративного судочинства України та Закон України «Про судовий збір» не передбачає можливості сплати судового збору іншою особою від свого імені замість позивача, оскільки факт сплати судового збору виключно позивачем створює для нього певні правові наслідки - зокрема, право на повернення сплаченої суми судового збору.

Отже, заява ОСОБА_1 про повернення судового збору по справі № 804/1143/16 в розмірі 1 102,40 грн. є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 87, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд, -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України

Суддя В.В. Чорна