Ухвала суду № 59488086, 02.08.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

02 серпня 2016 рокусправа № 804/975/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Уханенка С.А.

суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання:Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 р. по справі за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ,-

в с т а н о в и в:

У лютому 2016 року Харківський національний університет внутрішніх справ звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ витрати, повязані з утриманням в сумі 43284, 23грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 р. адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 50001, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Харківського національного університету внутрішніх справ (р/р 31258209105066, Державне казначейство України м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 08571096) витрати, повязані з утриманням особи у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ, у сумі 43284,23грн. (сорок три тисячі двісті вісімдесят чотири гривні 23 копійки).

Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне зясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову постанову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України субєктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.

Як вбачається з матеріалів справи, Харківський національний університет внутрішніх справ є державним вищим навчальним закладом. Спірні правовідносини виникли щодо виконання трьохсторонньої угоди про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ.

Наведена обставина дає підстави суду апеляційної інстанції дійти висновку, що даний навчальний заклад не належить до числа субєктів владних повноважень, а тому у нього відсутні, передбачені законом, повноваження звертатися до адміністративного суду з позовом до фізичної особи про стягнення витрат, повязаних з утриманням у вищому навчальному закладі, оскільки такі вимоги є вимогами про відшкодування шкоди.

Таким чином, юрисдикція адміністративних судів, що встановлена статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України, на цей спір не поширюється. Вказаний спір має розглядатись в порядку цивільного судочинства.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що цей спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ст.15 ЦПК України справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, розглядаються судами в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження в справі, якщо її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Вказані обставини суд першої інстанції не врахував та помилково прийняв рішення по суті заявлених вимог в порядку адміністративного судочинства, яке з огляду на викладене підлягає скасуванню.

При цьому колегія суддів зазначає, що, зважаючи на встановлені фактичні обставини справи, позивач не позбавлений права захищати свої інтереси в суді шляхом оскарження дій відповідача, але в порядку цивільного судочинства

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, постанову суду скасувати із закриттям провадження у справі.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 203, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 р. скасувати.

Провадження у справі закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий:С.А. Уханенко

Суддя:І.Ю. Богданенко

Суддя:Ю.М. Дадим