Постанова № 59487404, 28.07.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 липня 2016 року № 826/22213/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-фондове партнерство «Фітч» до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправним та скасування рішення.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-фондове партнерство «Фітч» (далі по тексту також - позивач) з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (надалі також – відповідач), в якому просило:

- визнати протиправним і скасувати рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 28 липня 2015 року № 1136 «Щодо зупинення торгівлі цінними паперами AT «Бізнес-резерв» на будь-якій фондовій біржі»;

- судовий збір віднести за рахунок відповідача.

Позовні вимоги мотивовано тим, що спірне рішення є протиправним, оскільки відповідачем при його прийнятті не доведено, що обіг акцій ПАТ «Бізнес – резерв» на біржі зашкодив інтересам держави чи інвесторам, не обґрунтував доцільність його прийняття. Крім того, позивач зазначав, що рішенням від 28 липня 2015 року № 1136 «Щодо зупинення торгівлі цінними паперами AT «Бізнес-резерв» на будь-якій фондовій біржі» позивача позбавлено можливості вільно реалізовувати належні йому цінні папери на біржі. Зважаючи на вищевикладене, позов просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з огляду на необґрунтованість та безпідставність позовних вимог. Крім того, звертав увагу суду на те, що рішення від 28 липня 2015 року № 1136 «Щодо зупинення торгівлі цінними паперами AT «Бізнес-резерв» на будь-якій фондовій біржі» прийняте з метою захисту інвесторів у цінні папери та держави в порядку п. 16 ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні».

В судовому засіданні за згодою сторін ухвалено про продовження вирішення справи у письмовому провадженні відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов задоволенню не підлягає з огляду про наступне.

Фактичні матеріали справи свідчать, що відповідачем 28.07.2015 з метою захисту інвесторів у цінні папери та держави, було прийнято Рішення № 1136 «Щодо зупинення торгівлі цінними паперами ПАТ «Бізнес-резерв» на будь-якій фондовій біржі», яким зупинено з 29.07.2015 торгівлю цінними паперами ПАТ «Бізнес – резерв» (код ЄДРПОУ 24918926) на будь – якій фондовій біржі на термін до 29.11.2015.

Позивач категорично не погоджуючись із правомірністю Рішення № 1136 «Щодо зупинення торгівлі цінними паперами ПАТ «Бізнес-резерв», звернувся з даним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив із наступного.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні визначає Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (далі - Закон).

Згідно ст. 1 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» державне регулювання ринку цінних паперів - це здійснення державою комплексу заходів з метою упорядкування контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та попередження зловживань та порушень у цій сфері.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.

Разом з тим, пунктом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» визначено, що одним з основних завдань Комісії є захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень.

Статтею 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право, зокрема, призначати тимчасово (до двох місяців) керівників фондових бірж, депозитаріїв та інших установ інфраструктури фондового ринку, зупиняти або припиняти допуск цінних паперів на фондові біржі або торгівлю ними на будь-якій фондовій біржі, зупиняти кліринг та укладення договорів купівлі-продажу, цінних паперів на фондових біржах на певний термін для захисту держави, інвесторів.

Відповідно до Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» метою державного регулювання є створення умов для ефективної мобілізації та розміщення учасниками ринку цінних паперів фінансових ресурсів з урахуванням інтересів суспільства, захисту прав учасників фондового ринку.

Діяльність Комісії, її повноваження та обов'язки врегульовані окрім Закону також Указом Президента України «Про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку» від 23 листопада 2011 року №1063/2011 із наступними змінами і доповненнями (далі «Указ Президента про Національну Комісію»), яким затверджене Положення про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку (далі - «Положення про Національну Комісію»).

Відповідно до Закону та Положення про Комісію, Комісія наділена повноваженнями здійснювати такі заходи, спрямованні на захист прав інвесторів на ринку цінних паперів: встановлює наявність ознак маніпулювання на фондовому ринку (п.37-1 частини другої ст.7 Закону); встановлює критерії суттєвого відхилення ціни від поточної ціни фінансового інструменту на фондовій біржі залежно від виду, ліквідності та/або ринкової вартості такого інструменту (п.37-2 частини другої ст.7 Закону); встановлює ознаки фіктивності емітента цінних паперів (п.37-10 частини другої ст.7 Закону); приймає рішення про включення емітента до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності (п.37-11 частини другої ст.7 Закону); у разі порушення законодавства про цінні папери, нормативних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку виносити попередження, зупиняти на термін до одного року розміщення (продаж) та обіг цінних паперів того чи іншого емітента, дію ліцензій, виданих Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, анулювати дію таких ліцензій (п.5 частини першої ст.8 Закону); зупиняти обіг цінних паперів емітента у зв'язку з включенням його до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності (п.5-1 частини першої ст.8 Закону); подавати позов до суду про припинення юридичної особи - емітента у зв'язку із включенням його до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності (п.5-2 частини першої ст.8 Закону); призначати тимчасово (до двох місяців) керівників фондових бірж, депозитаріїв та інших установ інфраструктури фондового ринку, зупиняти або припиняти допуск цінних паперів на фондові біржі або торгівлю ними на будь-якій фондовій біржі, зупиняти кліринг та укладення договорів купівлі-продажу, цінних паперів на фондових біржах на певний термін для захисту держави, інвесторів (п.16 частини першої ст.8 Закону); для захисту інтересів держави та інвесторів у цінні папери зупиняти на підставі рішення Національної Комісії внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів певного емітента або певного власника на строк до усунення порушень, що стали підставою для прийняття такого рішення (п. 30 частини першої ст.8 Закону).

Поряд з цим, суд зазначає, що наведений вище перелік заходів, які може здійснювати Національна Комісія для захисту прав учасників фондового ринку не є вичерпним і містить лише частину заходів та повноважень Комісії.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем була проаналізована інформація щодо діяльності ряду емітентів, у тому числі ПАТ «Бізнес-резерв» (код ЄДРПОУ 24918926) торгівля цінними паперами яких здійснювалась на біржах.

Так, відповідно до офіційно оприлюдненої звітності емітента на сайті розкриття інформації SMIDA.GOV.UA - ПАТ «Бізнес-резерв» - емітент цінних паперів зареєструвало випуск акцій на суму - 255 000 000, 00грн., випуск дисконтних облігацій на суму -162 000 000грн.

Основними видами діяльності ПАТ «Бізнес-резерв» є:

01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід.

За результатами проведеного аналізу фінансової звітності за 2014 рік, розміщеної на офіційному сайті розкриття інформації SMIDA.GOV.UA встановлено, що емітент має низькі фінансово-господарські показники: - кількість працівників - 11 осіб з середньою заробітною платою 0 грн.; - значне перевищення співвідношення капіталізації емітента до вартості чистих активів даного емітента; - дебіторська заборгованість емітента у відношенні до його чистих активів складає близько 85%; - прибуток - о грн.; - співвідношення доходів до капіталізації значно більше 3.

Також встановлено, що ПАТ «Бізнес-резерв» відповідно до поданої та розкритої інформації має дострокових зобов'язань на суму 312 000 000, 00 грн. та інших поточних зобов'язань на суму 168 863 000, 00 грн.

При цьому, капіталізація за результатами торгів акціями ПАТ «Бізнес- резерв» за 2014 рік склала 4 896 043 973, 33 грн.

Разом з тим, поточна ціна за акцію на ПАТ «Фондова біржа «Перспектива», станом на 12.08.2015 р. склала 362 грн. (при номінальній ціні 18,75).

За результатами аналізу наведених обставин, відповідачем виявлено, що обсяги торгів та ціна на акції ПАТ «Бізнес-резерв» абсолютно не відповідають об'єктивним показникам діяльності компанії та можуть бути пов'язані з ознаками маніпулювання цінами.

Отже, вжиття вказаного запобіжного заходу зумовлене необхідністю запобігти формуванню необ'єктивної ринкової ціни, яка може бути використана при проведенні передбачених законодавством розрахунків, а саме: оцінка активів фондів, в тому числі пенсійних, обов'язковий викуп акцій тощо.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваного рішення.

При цьому, в обґрунтування протиправності рішення від 28 липня 2015 року № 1136, позивач зазначав, що оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно - фондове партнерство «Фітч» - є акціонером акцій AT «Бізнес-резерв», вказане рішення позбавило позивача можливості вільно реалізовувати належні йому цінні папери на біржі.

Однак, за наслідком розгляду справи, суд прийшов до висновку про необґрунтованість доводів позивача про порушення його прав як акціонера, зважаючи про таке.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно – правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових чи службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскаржуване рішення є актом індивідуальної дії, тобто цей акт стосуються конкретної особи у сфері публічно-правових відносин та породжує конкретні адміністративно - правові відносини, обумовлені цим актом.

Так, у Рішенні від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 Конституційний суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Отже, під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів особи, адже без цього не можна виконати завдання судочинства.

В розрізі наведеного, суд звертає увагу на те, що оскаржуване рішення не обмежує права власників цінних паперів ПАТ «Бізнес - резерв» на купівлю - продаж цінних паперів, оскільки такі операції можуть відбуватись і на позабіржовому ринку, а тому твердження позивача про порушення його права власності не відповідає дійсним обставинам справи.

Згідно частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суду не надав.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статями 9, 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур