ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2013 р. м. ЧернівціСправа № 2а/2470/483/11
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Дембіцького П.Д.,
при секретарі Граматович М.І.
за участю представників :
позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2В.( за довіреністю);
відповідача - ОСОБА_3Г.( за довіреністю);
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галс ЛТД» до Державної податкової інспекції у Глибоцькому районі Чернівецької області про визнання нечинним податкового повідомлення рішення.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Про час складання постанови у повному обсязі повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167, п.2 ч.2 ст. 186 КАС України.
СУТЬ СПОРУ:
До Чернівецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Галс ЛТД до Державної податкової інспекції у Глибоцькому районі Чернівецької області про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення № 0000042300-2559 від 21.02.2011 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період з 19.11.2010 р. по 01.02.2011 року ДПІ в Глибоцькому районі Чернівецької області було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Галс ЛТД» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року за результатами якої та складено ОСОБА_2 перевірки № 32/2303/30844146 від 08.02.2011 року на підставі якого прийняте податкове повідомлення рішення форми «Р» № 0000012300-2559 від 21 лютого 2011 року.
Прийняте податкове повідомлення рішення позивач вважає незаконним та таким, що підлягає скасуванню, виходячи з наступних правових підстав.
В результаті проведення перевірки податковим органом було виявлено порушення п.п.7.2.1, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р.№ 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на суму 363176,00 грн., в тому числі в липні 2009 р.- 30483 грн., в серпні 2009р.- 40211 грн., в вересні 2009р.- 14744 грн., в жовтні 2009 р.- 34888 грн., в листопаді 2009р.- 23516 грн., в грудні 2009р.-61964 грн., в січні 2010 р.-47909 грн., в лютому 2010 р. 24754 грн., у березні 2010 р.- 51735 грн., у липні 2010 р.-32972 грн.; - п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету податку з доходів фізичних осіб у сумі 8985,00 грн.
За виявлені порушення підприємству було збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 363176,00 грн. та нараховано штрафних (фінансових) санкцій у сумі 30794,00 грн.
Позивач зазначив, що при проведенні перевірки податковий орган безпідставно зробив висновок про наявність у діях позивача порушень податкового законодавства щодо безтоварності господарських операцій з ТОВ «Агротон ОСОБА_4» та ТОВ «Оптіматрейд-Кредит».
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити, а дії податкового органу визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав та надав заперечення на позов, в якому зазначив, що проведеною перевіркою встановлено заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся на суму 363176,00 грн., а операції по взаємовідносинах ТОВ «Галс ЛТД» та ТОВ «Агротон ОСОБА_4» не носили реального характеру, здійснені з метою заниження обєкта оподаткування, несплати податків у звязку з чим дії підприємства призвели до втрат доходної частини Державного бюджету України.
Крім того, представник відповідача надав обґрунтовані письмові пояснення з посиланням на письмові докази щодо невідповідності документів первинного бухгалтерського обліку безтоварності господарських операцій з ТОВ «Агротон ОСОБА_4» та ТОВ «Оптіматрейд-Кредит».
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши законодавство, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Галс ЛТД» згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб зареєстроване Глибоцькою районною Державною адміністрацією Чернівецької області 28 березня 2000 року, ідентифікаційний номер 30844146, за адресою: 60400, Чернівецька область, Глибоцький район, с.м.т. Глибока, вул. Першотравнева, буд.60а.
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи А01 № 144895 Товариство з обмеженою відповідальністю «Галс ЛТД» зареєстроване Глибоцькою районною Державною адміністрацією Чернівецької області 28 березня 2000 року, ідентифікаційний номер 30844146, за адресою: 60400, Чернівецька область, Глибоцький район, с.м.т. Глибока,
вул. Першотравнева, буд.60а, про що зроблено запис 10291070018000044.
Відповідно до Свідоцтва № 100260460 про реєстрацію платника податку на додану вартість виданого 28.12.2009 року ДПІ у Глибоцькому районі Чернівецької області ТОВ «Галс ЛТД» є платником податку на додану вартість з 09.11.2001 року.
Крім того, встановлено, що за період із 2009 року по 2010 рік здійснення господарської діяльності посадовими особами позивача було укладено ряд договорів, а саме: 01.06.2009 року ТОВ «Галс ЛТД» (Покупець в особі директора ОСОБА_5А.) та ТОВ «Агротон ОСОБА_4» (Продавець в особі директора ОСОБА_6О.) було укладено договір № 62/02, відповідно до умов якого предметом договору є купівля-продаж продуктів харчування. Продавець передає, а Покупець приймає товар (продукцію), визначену в п.1.1 Договору в кількості та ціною, що визначені у видаткових накладних.
Пунктом 5.1. договору передбачено, що якість продукції повинна відповідати вимогам діючих норм та стандартів, підтверджуватись сертифікатом якості, сертифікатом відповідності, санітарно гігієнічним висновкам та ін.
Пунктом 6.3 вказаного договору передбачено, що всі товарно - транспортні (видаткові) накладні, платіжні доручення, рахунки, підписані представниками сторін, є невідємною частиною договору. (т.3, а.с.79).
04.01.2010 року ТОВ «Галс ЛТД» (Покупець в особі директора ОСОБА_5А.) та ТОВ «Агротон ОСОБА_4» (Продавець в особі директора ОСОБА_6О.) було укладено договір №17/02, відповідно до умов якого предметом договору є купівля-продаж продуктів харчування. Продавець передає, а Покупець приймає товар (продукцію), визначену в п.1.1 Договору в кількості та ціною, що визначені у видаткових накладних.
Пунктом 5.1. договору передбачено, що якість продукції повинна відповідати вимогам діючих норм та стандартів, підтверджуватись сертифікатом якості, сертифікатом відповідності, санітарно гігієнічним висновкам та ін.
Пунктом 6.3 вказаного договору передбачено, що всі товарно - транспортні (видаткові) накладні, платіжні доручення, рахунки, підписані представниками сторін, є невідємною частиною договору. (т.3, а.с.78).
07 червня 2010 року між ТзОВ «Галс ЛТД» (Покупець в особі директора ОСОБА_5А.) та ТОВ «Оптіматрейд-Кредит» (Продавець в особі директора ОСОБА_7) було укладено договір №47/02, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити обладнання: - насос ЦБ 4,0квт за ціною 8 400,00грн.; машина етикетувальна Н1-КЕП за ціною 41 500,00грн.; машина для миття та сушки А9-КМ2-С в кількості 2 штуки за ціною 40 000,00грн. за одну; напівавтомат для розливу напоїв в склотару twist-off за ціною 24000,00грн.; підігрівач нержавіючій за ціною 18000,00грн.; зварювальний апарат змінного струму 1 800,00грн. Загальну сума договору складає 173700,00грн., в т.ч. ПДВ.
Пунктом 2.4 даного договору вбачається, що якість і комплектність продукції підтверджується відповідними документами: сертифікатом якості, відповідності та ін. (т.3, а.с.77).
На підставі графіку проведення перевірок, направлень від 19.11.2010 року № 71, від 06.12.2010 року № 74 від 25.01.2011року № 6 виданих ДПІ у Глибоцькому районі Чернівецької області, з урахуванням матеріалів отриманих від правоохоронних органів МВД ОСОБА_8 в порядку міжнародного співробітництва за № 2705/726-0617 від 09.12.2010 року стосовно ОСОБА_6 посадовими особами податкового органу, проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Галс ЛТД» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року. (т.2 а. с. 98-103.).
Направлення від 19.11.2010 року № 71, від 06.12.2010 року № 74 та від 25.01.2011року № 6 та наказ ДПА у Чернівецькій області № 402 від 18.11.2010 року про проведення планової виїзної документальної перевірки предявлені під розписку директору ТОВ «ГАЛС ЛТД» ОСОБА_5 19.11.2010 року, 06.12.2010 року та 25.01.2011 року.
У ході проведення перевірки яка проводилась у період з 19.11.2010 року по 01.02.2011 року виявлено порушення податкового законодавства, зокрема: п.п.7.2.1, п.п.7.2.3, п.7.2, п.п.7.4.1,п.п.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р.№ 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на суму 363176,00 грн. в тому числі в липні 2009 р.-30483 грн., в серпні 2009р.-40211 грн., в вересні 2009р.-14744 грн., в жовтні 2009 р.- 34888 грн., в листопаді 2009р.-23516 грн., в грудні 2009р.-61964 грн., в січні 2010р.-47909 грн., в лютому 2010 р. 24754 грн., у березні 2010 р.-51735 грн., у липні 2010 р.-32972 грн.; - п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету податку з доходів фізичних осіб у сумі 8985,00 грн.
За наслідками перевірки складено ОСОБА_2 перевірки № 32/2303/30844146 від 08.02.2011 року, з відображенням виявлених порушень, який підписано директором ТОВ «ГАЛС ЛТД» ОСОБА_5 08.02.2011 року з запереченнями.
Не погоджуючись з висновками ОСОБА_2 перевірки № 32/2303/30844146 від 08.02.2011 року позивач 10.02. 2011 року надав заперечення на ОСОБА_2 перевірки № 32/2303/30844146 від 08.02.2011 року, в якому не погоджується з висновками вказаного акту та вважає що всі операції по взаємовідносинам ТОВ «Галс ЛТД» та ТОВ «Агротон ОСОБА_4» не суперечать реальному характеру, оскільки підтверджується первинними документами (а.с. 4 т. 2).
17.02.2011 року посадовими особами ДПІ у Глибоцькому районі Чернівецької області було розглянуто заперечення до акту перевірки № 32/2303/30844146 від 08.02.2011 року відповідно до якого вбачається, що позивач у своєму заперечені на акт перевірки не навів аргументів та фактів, що спростовують висновки акту податкового органу, щодо реальності здійснення господарської діяльності, а відтак акт перевірки відповідає вимогам чинного законодавства.
З урахуванням аналізу розгляду податковим органом заперечень позивача на акт перевірки № 32/2303/30844146 від 08.02.2011 року та матеріалів справи встановлено, що позивач та його представник не надали до заперечень адресованих податковому органу, а також до матеріалів справи належних письмових доказів, а саме належним чином складених первинних документів, щоб могли відобразити реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового кредиту, та підтверджували правомірність здійснення господарських операцій.
Тобто, 17.02.2011 року за № 2416/8/23-021 ДПІ у Глибоцькому районі Чернівецької області винесено рішення про результати заперечення, яким заперечення позивача, залишено без задоволення. (а.с.5-11 т. 2).
З урахуванням виявлених порушень, зазначених у ОСОБА_2 перевірки № 32/2303/30844146 від 08.02.2011 року ДПІ у Глибоцькому району Чернівецької області було прийнято податкове повідомлення - рішення форми Р № 0000042300-2559 від 21лютого 2011 року яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем на суму 363173,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 90794,00 грн. (а.с. 10 т. 1).
Водночас, суд зазначає, оскільки позивач займається господарською діяльністю повязаною із придбанням, виробництвом продуктів харчування, що і стало обєктом перевірки він повинен дотримуватись Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" від 16.07.1999 р. № 996 (далі ОСОБА_3 №996), а також Правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами затверджених Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України 11.07.2003 № 185 (далі Правила).
Пунктом 1 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" від 16.07.1999 р. № 996 (далі ОСОБА_3 №996), передбачено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
Згідно пункту 3 ст. 8 Закону №996 передбачено, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
Пунктом 6 ст. 8 Закону № 996 передбачено, що керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.
Статтею 9 Закону № 996 встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно пунктом 11 Правил вбачається, що усі харчові продукти і продовольча сировина в суб'єкта господарської діяльності повинні бути з документами, наявність яких передбачена чинними нормативно-правовими актами
Суб'єкт господарської діяльності повинен реалізовувати харчові продукти, які підлягають обов'язковій сертифікації, за умови наявності в документах, згідно з якими вони надійшли, реєстраційних номерів сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом з підтвердження відповідності на відповідні харчові продукти.
Відповідно до пункту 2.1 Правил суб'єкти господарської діяльності здійснюють приймання кондитерських виробів за якістю, маркуванням, кількістю місць і вагою.
Суб'єкти господарської діяльності зобов'язані приймати та реалізовувати ваговий мед за наявності документів про якість та безпеку щодо відповідності його вимогам ГОСТ 19792-97 "Мед натуральний. ТУ".
У пункті 3.4 Правил зазначено, що прийманню не підлягають круп'яні, борошняні та інші сипучі товари, супровідні документи на які оформлені з порушеннями.
Пунктом 4.1 Правил передбачено, що на кожну партію (тушу) продовольчої сировини, призначеної для реалізації на підприємствах роздрібної торгівлі в межах адміністративного району, крім документа, що підтверджує їх якість і безпеку, повинна бути ветеринарна довідка, а для реалізації в межах України - ветеринарне свідоцтво.
З урахуванням зазначених вище обставин, суд з метою визначення характеру спірних правовідносин та змісту правової вимоги, закону, який їх регулює, а також фактів, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень, зобовязаний зясувати, які є докази на підтвердження зазначених обставин.
Оскільки позивачем на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги не надано належні докази, що вказує на їх недостатність для встановлення обставин справи, суд відповідно до вимог ч.ч. 4,5 ст. 11 КАС України неодноразово зобовязував позивача надати суду письмові докази - документи первинного бухгалтерського обліку, які підтверджують фінансово-господарські операції повязані із придбанням товаро - матеріальних цінностей у ТОВ «Агротон ОСОБА_4», ТОВ «Оптіматрейд-Кредіт», а саме товаро - супровідні документи, довіреності, акти прийому передачі ТМЦ, сертифікати якості, сертифікати відповідності, санітарно гігієнічним висновкам та інші документи.
Частиною 1 ст. 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують позовні вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Однак, позивач та його представник на неодноразові вимоги суду щодо надання письмових доказів - документів первинного бухгалтерського обліку, товаро - супровідні документи, довіреності, акти прийому передачі ТМЦ, сертифікати якості, сертифікати відповідності, санітарно гігієнічним висновкам та інші документи, якими обґрунтовують позовні вимоги суду, не надали.
Водночас, відповідач у порядку ст. ст. 49, 69,71 КАС України до суду надав письмові докази отримані ГУ податкової міліції ДПС України від правоохоронних органів МВД ОСОБА_8 в порядку міжнародного співробітництва за № 2705/7/26-0617 від 09.12.2010 року стосовно ОСОБА_6 з яких вбачається, що ОСОБА_6, який народився 27.10.1968 року, проживає за адресою м. Москва, вул. скульптора МухіноїАДРЕСА_1, є громадянином ОСОБА_8. Згідно пояснення останнього вбачається, що ОСОБА_6 ніякого відношення щодо реєстрації ТОВ «Агротон ОСОБА_4», та здійснення фінансово- господарської діяльності не має. (а.с. 72).
Проаналізувавши матеріали отримані в порядку міжнародного співробітництва слід прийти до висновку, що ОСОБА_6, який народився 27.10.1968 року, прож. за адресою м. Москва, вул.. скульптора МухіноїАДРЕСА_1, є громадянином ОСОБА_8 та ніякого відношення щодо реєстрації ТОВ «Агротон ОСОБА_4», не має, ніякої діяльності не організовував, рахунки в банках не відкривав, доручень на реєстрацію підприємства, та здійснення господарської діяльності нікому не надавав, не здійснював будь якої господарської діяльності повязаною із реалізацією продуктів харчування ТОВ «Галс ЛТД». (т.2 а.с. 100-103).
Дослідженням письмових доказів, а саме службової записки від 24.11.2010 року адресованої начальнику ДПІ у Шевченківському районі м. Києва вбачається, що у ході відпрацювання підприємств ймовірних податкових ям було направлено запит щодо перевірки на предмет підтвердження отримання від контрагента ТОВ «Агротон ОСОБА_4» (директор ОСОБА_6О.) продуктів харчування ТОВ «Галс ЛТД». Із змісту пояснення ОСОБА_6 вбачається, що останній ніякого відношення до підприємства ТОВ «Агротон ОСОБА_4» не має.(т.2 а.с.98-101).
Дослідженням акту перевірки № 32/2303/30844146 від 08.02.2011 року встановлено, що працівниками ДПІ у Глибоцькому районі Чернівецької області проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ Галс ЛТД з питань своєчасності достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період із 01.07.2009 року по 30.09.2010 року, валютного та іншого законодавства з 01.07.2007 року по 30.09.2010 року.
Згідно вказаного ОСОБА_2 перевірки вбачається, що ОСОБА_6, є громадянином ОСОБА_8, ніякого відношення щодо реєстрації ТОВ «Агротон ОСОБА_4», не має, господарської діяльності не організовував, рахунки в банках не відкривав, доручень на реєстрацію підприємства, та здійснення господарської діяльності нікому не надавав.
Таким чином, громадянин ОСОБА_6, який значиться в реєстраційних документах та первинних документах як посадова особа ТОВ «Агротон ОСОБА_4», не здійснював будь якої господарської діяльності повязаною із реалізацією продуктів харчування ТОВ «Галс ЛТД», тобто, заперечує будь які підписи в договорах №62/02 від 01.06.2009 р. та №17/02 від 04.01.2010р., а також підписи в накладних та на податкових накладних від ТОВ «Агротон ОСОБА_4».
З урахуванням досліджених доказів отриманих від МВД ОСОБА_8, підписів і поясненні ОСОБА_6, а також підпису у Статуті ТОВ ««Агротон ОСОБА_4» вбачається невідповідність підпису ОСОБА_6 у договорах № 62/02 від 01.06.2009 року, №17/02 від 04.01.2010 року, та статуті.
Дослідженням акту № 849/23-3/36677461 від 21.10.2010 року встановлено, що працівниками ДПІ у Печерському районі м. Києва з метою руйнування схем ухилення від оподаткування було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ Оптіматрейд-Кредит з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за період з 04.03.2010 року по 31.08.2010 року. У ході вказаної перевірки встановлено, відсутність за місцем реєстрації. Згідно матеріалів облікової справи підприємства, даних податкової звітності встановлено відсутність трудових ресурсів (загальна численність працюючих 1 чол. Директор, головний бухгалтер ОСОБА_7), відсутність виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання (декларація на прибуток, що поставило під сумнів факт здійснення субєктом господарювання виду діяльності. Під час перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ Оптіматрейд-Кредит до підприємств покупців, у звязку з відсутністю (не наданням до перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів. (т.2 а.с 174-194.).
Дослідивши договір № 62/02 від 01.06.2009 року договір №17/02 від 04.01.2010 року, договір №47/02 від 07 червня 2010 року слід зазначити, що у вказаних договорах відсутні необхідні реквізити щодо посадових осіб контрагентів ТОВ «Агротон ОСОБА_4», ТОВ «Оптіматрейд-Кредит» посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, що суперечить пункт 2 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV.
Відповідно до Постанови Пленуму вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року пункту 20 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», ст. 143 КАС України вказані договори підлягають виключення із складу письмових доказів.
На виконання умов вищевказаних, договорів, за період з липня 2009р. по березень 2010р., ТОВ «Агротон ОСОБА_4» було постановлено ТзОВ «Галс ЛТД» продуктів харчування (овочі, фрукти, сік, м'ясо, риба, печінка, цукор, мед, кондитерські вироби та ін.) на загальну суму 1 981 220,15грн., в т.ч. ПДВ - 330 203,37грн.
Дослідженням накладних встановлено, що на підставі накладних № 070201 від 02.07.2009 р., № 070301 від 03.07.2009 р., № 070701 від 07.07.2009 р., № 071701 від 17.07.2009 р., № 080426 від 04.08.2009 р., № 090215 від 02.09.2009 р., № 090715 від 07.09.2009 р.,№ 090714 від 07.09.2009 р., № 092219 від 22.09.2009 р., № 091118 від 11.09.2009 р., № 09254 від 25.09.2009 р., № 100123 від 01.10.2009 р., № 100620 від 06.10.2009 р., № 101319 від 13.10.2009 р., № 101917 від 19.10.2009 р., № 101919 від 19.10.2009 р., №102017 від 20.10.2009 р. , № 231105 від 23.11.2009 р., № 271108 від 27.11.2009 р.,№ 120207 від 02.12.2009 р., № 120412 від 04.12.2009 р., № 121011 від 10.12.2009 р., № 121409 від 14.12.2009 р., № 121171 від 17.12.2009 р., № 122122 від 21.12.2009 р., № 011207 від 12.01.2010 р., №011809 від 18.01.2010 р., № 012207 від 22.01.2010 р., № 012208 від 22.01.2010 р., № 012810 від 28.01.2010 р., № 012809 від 28.01.2010 р., № 012912 від 28.01.2010 р., №012913 від 29.01.2010 р., № 020203 від 02.01.2010р., № 020502 від 05.02.2010 р., № 20805 від 08.02.2010 р., № 021005 від 10.02.2010 р., № 021506 від 15.02.2010 р., № 022211 від 22.02.2010 р., № 030109 від 01.03.2010 р., №030211 від 02.03.2010 р., №031212 від 12.03.2010 р., № 032220 від 22.03.2010 р., № 032621 від 26.03.2010 р., № 032219 від 22.03.2010 р., № 032923 від 29.03.2010 р. ТОВ «Агротон ОСОБА_4», що здійснювало поставку продуктів харчування на адресу ТОВ «Галс ЛТД». На підставі вищевказаних накладних були складені податкові накладні.
З урахуванням аналізу матеріалів отриманих від МВД ОСОБА_8, порівняння підписів ОСОБА_6, а також підпису ОСОБА_6 у статуті ТОВ «Агротон ОСОБА_4», вбачається невідповідність підписів ОСОБА_6 у накладних та податкових накладних виданих ТОВ «Агротон ОСОБА_4», підписи по собі відрізняються, а також відсутні необхідні реквізити, як передбачено законом.
Тобто, у досліджених накладних, які являються документами первинного бухгалтерського обліку відсутні обов'язкові реквізити, а саме: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, що суперечить пункт 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, Затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 року.
Оскільки вказані накладні не відповідають вимогам статті 9 Закону № 966, вони не можуть бути враховані судом, як належні докази.
Із змісту видаткових накладних № 072203 від 01.07.2010 року, № 072202 від 22.07.2010 р., № 072707 від 27.07.2010 року, а також податкових накладних виданих ТОВ «Оптіматрейд-Кредит» вбачається, що останніми здійснено поставку ТМЦ зазначених у договорі на адресу ТОВ «Галс ЛТД».
При цьому суд зазначає, що пунктом 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за № 233/2037 зі змінами та доповненнями передбачено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку продавця.
Дослідивши видаткові накладні, податкові накладні, що були складені на підставі видаткових накладних ТОВ «Агротон ОСОБА_4» та ТОВ «Оптіматрейд-Кредит», суд прийшов до висновку, що податкові накладні виписані з порушенням Закону, а тому відповідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України від 03.04.97 року № 168/97-ВР Про податок на додану вартість (зі змінами та доповненнями) не дають права покупцеві віднести відповідну суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.
Відповідно до Постанови Пленуму вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року пункту 20 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», ст. 143 КАС України вказані накладні не можуть вважатися належними письмовими доказами.
Що стосується висновку експертизи, суд звертає увагу, що висновок експерта не відповідає повноті висновку - поставленим питанням, експертиза проведена без врахування письмових доказів, а саме: документів первинного бухгалтерського обліку, як передбачено статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" від 16 липня 1999 року № 996-XIV та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. N 88 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 р. за № 168/704.
У вказаному висновку відсутня оцінка наукової обґрунтованості, з урахуванням відповідних методик проведення даного виду експертиз, що затверджуються Мінюстом України, а тому експертний висновок не можна розглядати як безспірний доказ правомірності дій позивача.
Також, слід зазначити, що директор ТОВ «Галс ЛТД» ОСОБА_9 у судовому засіданні надав пояснення, та зазначив, що йому невідомі особи надали на підпис вищевказані договори. Він особисто документи на них не звіряв. Також невідомі особи згідно вищезазначених договорів поставляли продукти харчування та інші матеріальні цінності. Тобто, сам позивач вказав на той факт, що у його підприємства були відносини з невідомими йому особами повязані із поставкою продуктів харчування та інших ТМЦ.
Із дослідженням протоколу № 3 від 23 лютого 2011 року про адміністративне порушення вбачається, що на директора ТОВ «Галс ЛТД» ОСОБА_5 було складено протокол про адміністративне правопорушення, а саме останній допустив порушення ведення податкового обліку, що призвело до заниження податку на додану вартість за період з липня по грудень 2009 року та з січня по липень 2010 року, який в установленому законом порядку не оскаржений.
Дана позиція підтримана Верховним судом України (постанови від 02.03.10 року № 21-2467во09, від 22.09.09 № 21-1056во09, від 13.01.23009 № 21-1578во08), в яких предметом доказування у справах даної категорії становлять обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення суми податкового кредиту та відшкодування ПДВ за сумнівними господарськими операціями
Проаналізувавши вимоги чинного законодавства, нормативно правових актів, що регулюють спірні правовідносини, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази які мають юридичне значення для розгляду справи, встановивши фактичні обставини у справі, суд приходить до висновку що вимога позивача є необґрунтованою та безпідставною, а адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначаються Законом України Про державну податкову службу в Україні від 04.12.1990 № 509-XII (далі-Закон № 509-XII). Державна податкова служба у своїй діяльності керується Конституцією України, вищезазначеним законом, податковим кодексом та іншими нормативними актами.
Відповідно до ст.2 Закону № 509-XII завданнями органів державної податкової служби є: здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі), внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства; прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування; формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб; надання податкових консультацій; запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та чинного законодавства України.
Частиною першою ст. 216 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Статтею 218 ГК України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Водночас слід зазначити, що основним нормативним документом, що регламентує порядок обчислення та сплати податку на додану вартість, в перевіряємому періоді, є ОСОБА_3 України «Про податок на додану вартість» від №168/97-ВР від 03.04.1997р. (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - ОСОБА_3 №168/97).
Відповідно до положень п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону №168/97, в редакції, яка була чинною на момент здійснення господарських операцій, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно п.п. 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Відповідно до п.п.7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджених податковими накладними (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Згідно підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дату виписування податкової накладної;
в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по-батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);
є) повну назву, зазначену у статутних документах отримувача;
ж) ціну поставки без врахування податку;
з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;
и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках.
Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Державної податкової адміністрації України №165 від 30.05.1997р. (далі - Порядок заповнення податкової накладної №165).
Відповідно до пункту 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за № 233/2037 зі змінами та доповненнями всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку продавця.
На підставі вищевикладеного слід прийти до висновку, що податкові накладні неправомірно виписані відповідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України від 03.04.97 року № 168/97 тому не дають права покупцеві віднести відповідну суму податку на додану вартість у розмірі 330 203,37 грн. по ТОВ «Агротон ОСОБА_4» та у розмірі 39972,20 грн. по ТОВ «Оптіматрейд-Кредит» до складу податкового кредиту.
Згідно п. п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97 датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).
Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Суд зауважує, що згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Вищий адміністративний суд в Інформаційному листі від 20.07.2010 р. № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» звертає увагу на необхідність індивідуалізації кваліфікації дій платників податку з формування податкового кредиту та сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість з огляду на добросовісність такого платника.
Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування. Оскільки в ході розгляду справи сторонами не були надані належні і допустимі докази, які б спростовували висновок податкового органу та підтверджували доводи позивача, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.
З наданих для перевірки документів на придбання продуктів харчування, які отримані від посадових осіб ТОВ «Агротон ОСОБА_4», на підтвердження факту виконання робіт та поставки товарів, вбачається, що в цих документах відсутні обов`язкові реквізити (справжні підписи, посади, справжні відомості щодо місцезнаходження юридичних осіб), видаткові та податкові накладні оформлені неналежним чином та відсутня логічна ув`язка стосовно того, що операції по взаємовідносинах ТзОВ Галс ЛТД із ТОВ «Агротон ОСОБА_4» (м. Київ) мали реальний товарний характер (громадяни «посадові особи» щодо статутних документів надали письмові покази щодо непричетності до діяльності та підписів на документах вищевказаних підприємств, у підприємств відсутні власні трудові та матеріальні ресурси для здійснення господарської діяльності).
В листі Міністерства фінансів України від 8 травня 2007 р. № 31-34000-10-16/9489 зазначено, що відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, є первинні документи, які фіксують факти здійснення таких господарських операцій.
Суд, оглянувши накладні податкові накладні від з ТОВ «Агротон ОСОБА_4» та ТОВ «Оптіматрейд-Кредит», прийшов до висновку, що вони не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому посилання відповідача в акті на порушення позивачем п.7.2.1 пункту 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» є безпідставними.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Галс ЛТД не підлягають задоволенню.
Таким чином, суд вважає, що відповідач правомірно прийняв податкове повідомлення - рішення форми Р № 0000042300-2559 від 21 лютого 2011 року яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем на суму 363173,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 90794,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення. Однак, позивач не довів суду правомірності дій.
На підставі встановлених обставин, аналізу норм Закону що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТзОВ Галс ЛТД є не обґрунтованими, а тому у позові слід відмовити.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Таким чином, судові витрати, понесені позивачем на сплату судового збору підлягають відшкодуванню з бюджету.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9 ч. 7, 69-71, 86, 87, 94, 122, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Порядок та строки набрання судовим рішенням законної сили передбачено ст. 254 КАС України.
Порядок та строки оскарження постанови передбачені ст.ст. 185-186 КАС України.
Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обовязки, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд.
Постанову складено в повному обсязі 01 квітня 2013 року.
СуддяП.Д. Дембіцький
Судове рішення № 59487380, Чернівецький окружний адміністративний суд було прийнято 01.04.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а/2470/483/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: