Постанова № 59483230, 27.07.2016, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/476/16-а

№ провадження 2-а/453/28/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.07.2016 року Сколівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Ясінського Ю.Є.

при секретарі Трембач М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сколе Львівської області в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду в Сколівському районі Львівської області про визнання неправомірними дії суб'єкта владних повноважень під час перерахунку пенсії за вислугу років та зобов'язання його вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, та з уточненим позовом в ході розгляду справи, до управляння Пенсійного фонду в Сколівському районі Львівської області, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії за вислугу років та зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії на підставі довідки прокуратури Рівненської області №18-97 від 26.02.2016 року відповідно до ст..50-1 Закону України «Про прокуратуру», в редакції від 09.08.2003 року, чинній на час виходу на пенсію, виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку без обмеження її максимального розміру, починаючи з 01.12.2015 року та здійснити відповідні виплати за цей же період з урахуванням розміру пенсії після її перерахунку та раніше проведених виплат, стягнути з відповідача завдану неправомірними діями моральну шкоду в розмірі 20000 грн., стягнути з відповідача судові витрати, рішення в частині припинення неправомірних дій відповідача і зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років у межах сум стягнення за один місяць допустити до негайного виконання. Свої вимоги обґрунтовує тим, що з 15.10.2003 року йому була призначена пенсія за вислугу років відповідно до ст..50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від 09.08.2003 року) в розмірі 90% середнього заробітку прокурора прокуратури Рівненського району Рівненської області, обов'язки якого він на той час виконував. 29.02.2016 року він звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії, відповідно до ст..50-1 Закону України «Про прокуратуру», в редакції, що діяла на час призначення йому пенсії, долучивши довідку прокуратури Рівненської області №18-97 від 26.02.2016 року про заробітну плату. 05.03.2016 року отримав відповідь з управління ПФУ у Сколівському районі Львівської області про відмову у перерахунку з посиланням на те, що з 01.06.2015 року згідно п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213-VIII через неприйняття закону щодо призначення всіх видів пенсій, у тому числі спеціальних, скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким призначалися пенсії відповідно до Закону України «Про прокурату», а відтак пенсії в порядку та на умовах, визначених вищезазначеним законом не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються. Вважає тому відмову відповідача необґрунтованою та незаконною, такою, що грубо порушує його конституційні права на соціальний захист і пенсійне забезпечення, передбачені Конституцією України, іншими законами України.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав з урахуванням поданих уточнень, дав пояснення аналогічні наведеним у позові, просить такий задоволити.

Представник відповідача Драга О.В. в судовому засіданні позов не визнала з підстав викладених у письмових запереченнях та додатково пояснила, що у здійснені перерахунку про який просив позивач, було відмовлено з тих підстав, що проведення такого перерахунку не передбачено законодавством, адже Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» з 01.06.2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про прокуратуру» не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 15.10.2003 року ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років призначену на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90% від суми заробітної плати прокурора прокуратури Рівненського району рівненської області.

26 лютого 2016 року ОСОБА_1 подав заяву в управління Пенсійного фонду в Сколівському районі Львівської області про перерахунок його пенсії згідно довідки прокуратури Рівненської області про заробітну плату №18-97 від 26.02.2016 року, однак рішенням №1293/03-44 від 05.03.2016 року йому відмовлено в такому перерахунку.

Відповідно до частини 1 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (редакція, що діяла станом на час призначення пенсії), передбачено, що пенсії за вислугу років, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Відповідно до частини 13 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" обчислення (перерахунок) пенсій проводиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно частини 18 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права га підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсії провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Стаття 64 Конституції України, як норма прямої дії, гарантує право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України, в тому числі Законом України «Про прокуратуру».

Згідно рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99 зупинення пільг, компенсацій і гарантій для військовослужбовців та працівників правоохоронних органів без відповідної матеріальної компенсації є порушенням гарантованого державою права на їх соціальний захист та членів їхніх сімей. Виходячи із висловленого у рішенні Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Верховним Судом України у постановах від 10.12.2013р. (справа № 21-348а13) та від 17.12.2013р. (справа № 21-445а13).

Відтак позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання провести перерахунок пенсії суд вважає підставними, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Суд не бере до уваги посилання відповідача в своїх запереченнях на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213, на підставі якого з 01.06.2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про прокуратуру» не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються, оскільки відповідач застосував нові положення до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності. Таке застосування норм права суперечить статті 58 Конституції України, якою передбачено, що закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.

Враховуючи наведене, суд вважає, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» та зміни до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є частини 13, 18 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», які змін у зв'язку із прийняттям Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» не зазнали.

З таких обставин, суд вважає відмову відповідача у перерахунку пенсії такою, що не відповідає вимогам законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню щодо зобов'язання Управляння Пенсійного фонду в Сколівському районі Львівської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки прокуратури Рівненської області №18-97 від 26.02.2016 року відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», в редакції від 09 серпня 2003 року, чинній на час виходу на пенсію, виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку без обмеження її максимального розміру, починаючи з 1 грудня 2015 року та здійснити відповідні виплати за цей же період з урахуванням розміру пенсії після її перерахунку та раніше проведених виплат. Відповідач зобов'язаний на підставі документів пенсійної справи та додатково поданої довідки Прокуратури Рівненської області від 26.02.2016 року №18-97 про заробіток провести перерахунок за правилами частини 1 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 90% від середнього заробітку.

Щодо стягнення моральної шкоди, позивач в обґрунтування позовних вимог в цій частині покликається на те, що внаслідок порушення відповідачем його прав, він зазнав душевних страждань, які полягали у позбавленні можливості отримати лікування через скрутне матеріальне становище, приниженні честі і гідності у зв'язку з відмовою у перерахунку пенсії, необхідності захищати свої законні права та інтереси в суді.

Статтею 56 Конституції України гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно частини 1 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення її права.

Під час розгляду справи, суд враховує Постанову Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», згідно з п.4 якої позивач повинен зазначити у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно, з яких міркувань він виходить, визначаючи розмір моральної шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (пункт 3 Постанови від 31 березня 1995 року №4).

Пунктом 5 цієї Постанови визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинового зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди в розмірі 20 000 грн. задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не надано жодних змістовних обґрунтувань на належних доказів заподіяння йому моральної шкоди, матеріальне становище позивача не є в причинному зв'язку із моральними стражданнями позивача. Таким чином, позовні вимоги в частині щодо стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Згідно частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступає стороною в справі.

Пунктом 1 частини 1 статті 256 КАС України передбачено негайне виконання постанови суду про присудження виплат пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів у межах суми стягнення за один місяць.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 2, 9-12, 70-72, 159-163, 167 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Позов задоволити частково.

Визнати протиправними дії Управління пенсійного фонду України в Сколівському районі Львівської області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за вислугу років.

Зобов»яязати Управління пенсійного фонду України в Сколівському районі Львівської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки прокуратури Рівненської області №18-97 від 26.02.2016 року відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», в редакції від 09 серпня 2003 року, чинній на час виходу на пенсію, виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку без обмеження її максимального розміру, починаючи з 1 грудня 2015 року та здійснити відповідні виплати.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Сколівському районі Львівської області (код - 22390846, вул. Стрийська, 30, м. Сколе, Львівська область, 82600) на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 551 (п»ятсот п»ятдесят одна) грн. 21 коп.

Постанову суду в частині виплати пенсії за вислугу років ОСОБА_1 у межах сум стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.

У решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду у відповідності до вимог ч. 2 ст. 186 КАС України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Сколівський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, що є у даному випадку, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду.

Суддя Сколівського районного

суду Львівської області Ю.Є. Ясінський

Повний тест постанови виготовлений 01.08.2016 року