Рішення № 59479983, 02.08.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3577/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Коротков В. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Короткова В.Д.

суддів Заїкіна А.П., Калараш А.А.

з участю секретаря Ярахмедова Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Північний» про стягнення коштів, за апеляційною скаргою комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Північний» на рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 3 лютого 2016 року,

встановила:

В липні 2015 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що він є співвласником квартири АДРЕСА_1. Квартира знаходиться на 5 поверсі 5-ти поверхового будинку.

В 2010 році внаслідок протікання покрівлі даху будинку була затоплена вказана квартира, чим позивачу заподіяна шкода в сумі 20161 грн. На звернення позивача комунальне підприємство «Житлово-комунальний сервіс «Північний», яке обслуговує будинок, не здійснило ремонт даху. Тому позивач за власні кошти відремонтував дах, витративши на будівельні матеріали 1726,32 грн.

Позивач просив стягнути з відповідача шкоду, яка заподіяна затопленням квартири в сумі 20161 грн., витрати на ремонт даху в сумі 1726,32 грн. та моральну шкоду в сумі 5000 грн.

Відповідач позов не визнав.

Рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 3 лютого 2016 року позов задоволений частково: суд стягнув з відповідача на користь позивача шкоду, яка заподіяна затопленням квартири в сумі 20161 грн. та моральну шкоду в сумі 1000 грн. В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідача ставиться питання про скасування рішення суду в частині задоволення повних вимог та ухвалення нового рішення про відмову в позові.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та доводи заперечень на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарги підлягає частковому задоволенню, рішення частковому скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення майнової та моральної шкоди, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є співвласником квартири АДРЕСА_1, йому належить на праві власності 1/3 частина квартири на підставі договору дарування від 26.06.2008року(а.с.5-8). Квартира знаходиться на 5 поверсі 5-ти поверхового будинку. В 2010 році внаслідок протікання покрівлі даху будинку була затоплена вказана квартира, що підтверджується актом від 04.03.2010року(а.с.9).

На замовлення позивача від 02.04.2015року товариством з обмеженою відповідальністю «АППРАЙС КОНСТ АНТ» складений звіт про розмір шкоди, заподіяної заливом квартири, шкода визначена в розмірі 20161грн.(а.с.13-52).

На звернення позивача від 14.05.2015року комунальне підприємство «Житлово-комунальний сервіс «Північний», яке є балансоутримувачем будинку та обслуговує його, відмовилося відшкодувати шкоду в розмірі 20161грн.(а.с.11-12).

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що з вини комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Північний», яке своєчасно не здійснило ремонт даху, була затоплена квартира позивача.

Однак, задовольняючи позов в частині стягнення майнової та моральної шкоди, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що право на відшкодування шкоди виникло у позивача після затоплення квартири, яке встановлено актом від 04.03.2010року. Однак за захистом свого порушеного права позивач звернувся до суду 21.07.2015року, тобто після спливу строку позовної давності(а.с.2).

Суд першої інстанції не врахував, що відповідно до ч.1 ст.256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Передбачений ч.1 ст.257 ЦК України строк позовної давності у три роки застосовується судом в тому випадку, коли встановлено, що право позивача порушено, однак воно не підлягає захисту в звязку з пропуском строку позовної давності.

Частинами 3, 4 статті 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що відповідач просив суд застосувати строк позовної давності(а.с.58). Однак суд першої інстанції це питання не обговорював та в своєму рішенні не відобразив, та строк позовної давності не застосував.

В апеляційному суді представник відповідача наполягав на застосуванні строку позовної давності, а позивач не навів поважних причин пропуску цього строку. Тому колегія суддів вважає, що строк позовної давності підлягає застосуванню. Оскільки позивач пропустив строк позовної давності без поважних причин, тому в задоволенні його вимог про стягнення з відповідача майнової шкоди в сумі в сумі 20161 гривень, моральної шкоди в сумі 5000 гривень необхідно відмовити.

Рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 3 лютого 2016 року в частині відмови в позові про стягнення з комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Північний» витрат на ремонт даху в сумі 1726,32 грн. не оскаржується, а тому апеляційним судом не перевіряється.

Приймаючи до уваги те, що висновки суду першої інстанції в частині стягнення з комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Північний» на користь ОСОБА_2 майнової шкоди в сумі 20161 грн., моральної шкоди в сумі 1000 грн., судового збору в сумі 243,60 грн. не відповідають обставинам справи, судом не правильно застосовані норми матеріального права, рішення суду в цій частині на підставі п.п.3, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог за спливом строку позовної давності.

Судовий збір, сплачений комунальним підприємством «Житлово-комунальний сервіс «Північний» за подачу апеляційної скарги в сумі 535,92 грн.(а.с.100), підлягає стягненню на його користь з позивача на підставі ч.1 ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.п.3, 4, 314 ч.2 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Північний» задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 3 лютого 2016 року скасувати в частині стягнення з комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Північний» на користь ОСОБА_2 майнової шкоди в сумі 20161 гривень, моральної шкоди в сумі 1000 грн., судового збору в сумі 243 гривні 60 копійок, та в цій частині ухвалити нове рішення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Північний» про стягнення майнової шкоди в сумі 20161 гривень, моральної шкоди в сумі 5000 гривень відмовити.

В решті рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 3 лютого 2016 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Північний» судовий збір в сумі 535 гривень 92 копійки.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області В.Д.Коротков

ОСОБА_3

ОСОБА_4