Рішення № 59479819, 04.08.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №587/2713/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/1362/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2016 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Семеній Л. І.,

суддів - Сибільової Л. О. , Шевченка В. А.

з участю секретаря судового засідання Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 ОСОБА_4

на рішення Сумського районного суду Сумської області від 22 грудня 2014 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

21 листопада 2014 року Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (далі ПАТ КБ «Надра») звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просило стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором у розмірі 34449,62 дол. США та 22769,15 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що між банком та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір й додаткова угода до нього, за умовами яких позичальник отримав 31726,33 дол. США кредиту зі сплатою 14,49 % річних та терміном повернення до 21 травня 2019 року, а також 41439,14 грн. зі сплатою 15% річних та терміном повернення до 25 липня 2014 року.

У забезпечення вказаних зобов'язань з ОСОБА_3 і ОСОБА_6, з кожним окремо, банк уклав договори поруки і додаткові угоди до них, за якими поручителі зобов'язувались відповідати перед банком у тому ж обсязі, що і позичальник. Своїх зобовязань позичальник належним чином не виконав, внаслідок чого утворився борг, який банк просив стягнути.

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 22 грудня 2014 року стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «Надра» 34499,62 дол. США та 22769,15 грн. заборгованості за кредитним договором.

Стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «Надра» по 1137,80 грн. з кожного витрат по сплаті судового збору.

Рішенням апеляційного суду Сумської області від 18 лютого 2015 року рішення Сумського районного суду Сумської області від 22 грудня 2014 року у частині визначення порядку солідарної відповідальності відповідачів змінено.

Стягнуто на користь ПАТ КБ «Надра» солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_3, солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 34499,62 дол. США та 22769,15 грн. заборгованості за кредитним договором.

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 червня 2015 року касаційну скаргу представника ОСОБА_3 ОСОБА_4, до якої приєдналась ОСОБА_6, задоволено частково.

Рішення апеляційного суду Сумської області від 18 лютого 2015 року в частині позовних вимог ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_3 та ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Рішенням апеляційного суду Сумської області від 29 вересня 2015 року рішення Сумського районного суду Сумської області від 22 грудня 2014 року в частині вирішення позовних вимог ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Рішення Сумського районного суду Сумської області від 22 грудня 2014 року в частині розподілу судових витрат змінено.

Стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в дольовому порядку на користь ПАТ КБ «Надра» по 1137,80 грн. з кожного судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

Стягнуто з ПАТ КБ «Надра» на користь держави 568,50 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 червня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_6 задоволено частково, рішення Апеляційного суду Сумської області від 29 вересня 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 ОСОБА_4 посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду в частині стягнення боргу з обох поручителів скасувати, ухваливши нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог до вказаних осіб. Вказує, що ПАТ вимогу про дострокове повернення кредиту направив ОСОБА_5 27 березня 2014 року, а тому на момент звернення ПАТ до суду з даним позовом порука, у відповідності до ч. 4 ст. 559 ЦК України, була припинена.

Рішення в частині стягнення з ОСОБА_5 в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором в сумі 34499,62 доларів США та 22769,15 грн. сторонами не оскаржується.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_3, його та ОСОБА_5 представника ОСОБА_4, які підтримали доводи своєї скарги, заперечення на скаргу представника банку ОСОБА_7, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції правильно встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 22 травня 2008 року між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_5 укладено кредитний договір й додаткову угоду до нього від 26 липня 2012 року, відповідно до умов яких позичальнику надано кредит у сумі 31726,33 дол. США зі строком повернення до 21 травня 2019 року та сплатою 14,49 % річних за його користування, а також 41439,14 грн. з терміном повернення до 25 липня 2014 року та сплатою 15 % річних.

На забезпечення належного виконання зобов'язань позичальника 22 травня 2008 року між банком та ОСОБА_3 і ОСОБА_6, з кожним окремо, укладено договори поруки і 26 липня 2012 року додаткові угоди до них, за якими поручителі зобов'язувались відповідати перед банком у тому ж обсязі, що і позичальник.

Оскільки позичальник належним чином взяті на себе зобов'язання не виконував, станом на 06 листопада 2014 року утворилася заборгованість у розмірі 34499,62 дол. США та 22769,15 грн.

Матеріали справи не містять доказів часткового чи повного погашення боргу відповідачами.

Відповідно до п. 2.1 договорів поруки кредитор набуває право вимоги від поручителя виконання зобов'язання при умові, якщо в установлений кредитним договором строк виконання позичальником зобов'язання в цілому чи в будь-якій його частині не будуть виконані, а також при умові обов'язкового направлення поручителю повідомлення з вимогою виконати зобов'язання позичальника в цілому (або в тій чи іншій його частині).

Згідно з п. 5.3 договорів поруки їх дія закінчується належним виконанням позичальником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором чи виконанням поручителем своїх зобов'язань, згідно з умовами цього договору.

У п. 4 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» судам роз'яснено, що сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань, не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Непред'явлення кредитором вимоги до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання у разі, якщо строк дії поруки не встановлено, є підставою для припинення останнього, а отже, і обов'язку поручителя нести солідарну відповідальність перед кредитором разом із боржником за основним зобов'язанням.

З матеріалів справи вбачається, що на адресу відповідачів 14 лютого 2013 року та 27 березня 2014 року були направлені вимоги про дострокове повернення кредиту та погашення заборгованості за кредитним договором від 22 травня 2008 року (т. 1 а.с. 54-56, 88-89, 229-231).

Оскільки вказані вимоги не були виконані в установлений банком строк, тому в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України позикодавець набув право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, йому належних.

Перебіг шестимісячного терміну згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України розпочався після сплину 7-ми денного строку після вимоги, встановленого п. 3.3.5 ст. 3 кредитного договору в новій редакції на підставі п. 2.1 договору поруки.

З позовом банк звернувся 21 листопада 2014 року, тобто після спливу шестимісячного строку, встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України, а відтак порука є припиненою.

Покладаючи на поручителів обовязок щодо виконання ними основного зобовязання, суд першої інстанції не врахував цих положень закону та не перевірив, чи не припинила дію порука в силу цієї норми, адже ця обставина є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог кредитора про стягнення з поручителів заборгованості за основним договором.

З урахуванням викладеного вище, рішення суду першої інстанції в частині вирішених позовних вимог банку до поручителів на підставі п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні вимог у цій частині.

Відповідно до ч. 5 ст. 88 ЦПК України рішення в частині вирішеного питання щодо судового збору з поручителів підлягає зміні.

Враховуючи, що вимоги за позовом задоволені частково, сплачений банком судовий збір за розгляд справи судом першої інстанції підлягає компенсації за рахунок ОСОБА_5 пропорційно до задоволених вимог у сумі 1137,80 грн.

Враховуючи, що вимоги апеляційної скарги задоволені повністю, з банку на користь держави підлягає стягненню 568,50 грн., а на користь ОСОБА_3 568,50 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 ОСОБА_4, задовольнити.

Рішення Сумського районного суду Сумської області від 22 грудня 2014 року в частині вирішених позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк « Надра » до ОСОБА_3 та ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Рішення Сумського районного суду Сумської області від 22 грудня 2014 року в частині розподілу судових витрат змінити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» 1137 грн. 80 коп. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на користь держави 568 грн. 50 коп. та на користь ОСОБА_3 568 грн. 50 коп. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді