Ухвала суду № 59479818, 04.08.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №587/579/16-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Степаненко О. А.Номер провадження 22-ц/788/1267/16 Суддя-доповідач - Семеній Л. І. Категорія - 54

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2016 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Семеній Л. І.,

суддів - Шевченка В. А. , Бойка В. Б.

за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Іскра»

на рішення Сумського районного суду Сумської області від 14 червня 2016 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Іскра»

про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 14 червня 2016 року визнано незаконним та скасовано наказ Публічного акціонерного товариства «Іскра» (далі - ПАТ «Іскра») від 01 березня 2016 року № 3-к «Про припинення трудового договору (контракту)».

Поновлено ОСОБА_3 на роботі на посаді директора ПАТ «Іскра».

Рішення суду в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання.

Стягнуто з ПАТ «Іскра» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 березня 2016 року по 14 червня 2016 року включно в сумі 56724 грн. 48 коп.

Стягнуто з ПАТ «Іскра» в доход держави 551 грн. 20 коп. судового збору.

ПАТ «Іскра» з рішенням суду першої інстанції не погодилося, оскаржило його в апеляційному порядку і просить скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Зазначає, що на підприємстві відбулися зміни в організації виробництва і праці, внаслідок яких скорочена посада позивача. При звільненні ОСОБА_3 дотримано вимоги трудового законодавства, а тому законних підстав для його поновлення суд не мав. Вказує, що скорочення посади директора та введення посади генерального директора є правом відповідача визначати свою організаційну структуру, встановлювати чисельність працівників і штатний розклад.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, заперечення на скаргу представника позивача ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч.1 ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 30 квітня 2014 року між сторонами укладено контракт, за умовами якого ОСОБА_3 призначено на посаду директора ПАТ «Іскра» на строк з 30 квітня 2014 року до 30 квітня 2017 року (а.с. 55-59).

Наказом голови наглядової ради ПАТ «Іскра» - ТОВ «Мілкіленд агро» в особі уповноваженого за дорученням Мелєнєвської Н.А. №149/1-к від 14 грудня 2015 року у зв'язку зі зміною організаційної структури підприємства та зміною виконавчого органу з Директора на Генерального директора на підставі рішення Загальних зборів акціонерів від 14 грудня 2015 року, а також для приведення штатної чисельності працівників у відповідність, з 14 грудня 2015 року включено до штатного розпису та організаційної структури посаду Генерального директора, а з 01 березня 2016 року виключено з штатного розпису та організаційної структури посаду Директора.

Зазначеним наказом з 14 грудня 2015 року затверджено організаційну структуру і штатний розпис в новій редакції, уповноважено заступника директора Бондарева П.М. на вручення повідомлення про вивільнення директора ОСОБА_3 у термін до 31 грудня 2015 року, робоче місце якого підлягає скороченню. Запропоновано ОСОБА_3 посаду начальника комплексу сушіння та зберігання зерна, а в разі його незгоди із запропонованою роботою наказано підготувати документи на його звільнення (а.с. 10).

З цим наказом позивач ознайомлений 31.12.2015 року і в цей же день був письмово попереджений про вивільнення (а.с.10,40).

Наказом №3-к від 01 березня 2016 року ОСОБА_3 звільнено з посади директора ПАТ «Іскра» у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці та реорганізацією (а.с. 40, 60-61).

Профспілкова організація в товаристві відсутня.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що змін в організації виробництва і праці в ПАТ «Іскра» фактично не відбулося, а мала місце зміна назви керівника виконавчого органу підприємства з «директор» на «генеральний директор» без зміни його функціональних обов'язків, а тому законних підстав для звільнення позивача за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України відповідач не мав.

Колегія суддів повністю погоджується з такими висновками місцевого суду.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у ст. 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно з п.1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною другою ст. 40 цього Кодексу встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у п.п. 1, 2 і 6 ч. 1 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно з ч. 1 і 3 ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

У п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" містяться роз'яснення, згідно з якими при розгляді спорів про звільнення за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що на момент виникнення трудових правовідносин між позивачем і відповідачем діяла редакція п. 6.27 Статуту ПАТ «Іскра», затвердженого загальними зборами акціонерів, протокол №22/03 від 22 березня 2011 року, згідно з яким виконавчим органом товариства є одноосібний директор (а.с. 14-21).

Рішенням позачергових загальних зборів акціонерів товариства від 14 грудня 2015 року затверджено нову редакцію Статуту ПАТ «Іскра» (а.с. 61-69).

Відповідно до п. 6.27 нової редакції Статуту виконавчим органом товариства є одноосібний Генеральний директор (а.с. 22-28).

Як за новою редакцією Статуту товариства, так і за його попередньої редакції порядок обрання керівника виконавчого органу товариства, його компетенція, строк повноважень, тощо, не змінилися.

Крім того, не відбулося змін у виробничій діяльності товариства.

Таким чином, відбулася лише зміна назви керівної посади виконавчого органу товариства.

Як зазначалося вище, на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 14 грудня 2015 року змінилася організаційна структура підприємства у зв'язку зі зміною виконавчого органу з Директора на Генерального директора.

З п.п. 9-11 порядку денного протоколу позачергових загальних зборів акціонерів товариства від 14 грудня 2015 року вбачається, що предметом розгляду зборів були питання про затвердження нової редакції Статуту ПАТ «Іскра», нової редакції Положення про наглядову раду товариства та положення про директора товариства.

Питання змін в організації виробництва і праці, тобто рішення про ліквідацію, реорганізацію або перепрофілювання товариства, скорочення чисельності або штату працівників, не приймалися.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняє свою діяльність, передаючи все своє майно, права та обов'язки іншим юридичним особам - правонаступникам внаслідок реорганізації (через злиття, приєднання, поділ, перетворення) або ліквідації.

При реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП України може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями.

Скорочення посади у зв'язку зі зміною її назви, яка при цьому не супроводжується реорганізацією чи перепрофілюванням підприємства не є підставою для застосування положень п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Таким чином, беззаперечне право власника в процесі здійснення господарської діяльності на свій розсуд змінювати назви керівних та інших посад, скорочувати ті чи інші посади, змінюючи тим самим керівну чи виконавчу структуру підприємства, тобто як зазначає відповідач, - організаційну структуру товариства, не може бути ототожнене зі зміною в організації виробництва та праці, яка викликана і супроводжується реорганізацією, ліквідацією підприємства, його перепрофілюванням, скороченням посад.

Зі змісту ч. 3 ст. 21 КЗпП України вбачається, що тільки контрактом, у тому числі й укладеним на невизначений строк, можуть бути встановлені обмеження права власника звільняти працівника.

Укладеним з позивачем 30 квітня 2014 року контрактом, який діє до 30 квітня 2017 року, обумовлені випадки його дострокового розірвання, зокрема з ініціативи та за рішенням загальних зборів акціонерів (п.п. ґ) п. 5.3 розділу 5 Контракту).

Відповідних рішень щодо дострокового розірвання контракту загальними зборами акціонерів, тобто власником ПАТ «Іскра», також не приймалось.

Крім того, звільнення позивача з посади здійснене неповноважною особою, оскільки відповідно до п.6.23.8 Статуту ПАТ «Іскра» обрання та припинення повноважень виконавчого органу належить до виключної компетенції наглядової ради.

З огляду на зазначене суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо незаконності звільнення позивача, внаслідок чого були порушені його трудові права, а тому дійшов обґрунтованого висновку про їх захист шляхом визнання наказу про звільнення незаконним та поновлення ОСОБА_3 на займаній посаді.

Погоджується колегія суддів і з висновком місцевого суду в частині задоволених вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Таким чином, вірно встановивши, що наказ про звільнення позивача із займаної посади є незаконним та підлягає скасуванню, суд поновив позивача на займаній посаді, а також прийняв рішення про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Визначаючи розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який становить 72 дні, у сумі 56724,48 грн., суд першої інстанції вірно виходив з середньоденного заробітку позивача у сумі 787,84 грн., що був обчислений відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати».

За таких обставин висновок місцевого суду про задоволення позовних вимог є законним та обґрунтованим.

Доводи заявника апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Колегією суддів не виявлено неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які могли б бути підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Іскра» відхилити.

Рішення Сумського районного суду Сумської області від 14 червня 2016 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -

Судді: