Рішення № 59463780, 26.07.2016, Києво-Святошинський районний суд Київської області

26.07.2016

Справа № 369/13277/15-ц

Провадження № 2/369/59/16

РІШЕННЯ

Іменем України

26.07.2016 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Усатова Д.Д.

при секретарі Кузьменко П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2015 року позивач ОСОБА_4 звернулася до Києво- Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів, посилаючись на те, що в лютому 2014 року вона з ОСОБА_2, яка діяла на підставі довіреності від імені ОСОБА_3, домовилась про продаж земельної площею 0,609 га розташованої у с. Лишня Макарівського району Київської області. Зазначена земельна ділянка належить на праві власності ОСОБА_3.

26.02.2014 року позивачем було передано відповідачу грошові кошти в розмірі 500 доларів США у якості авансу в рахунок платежу за земельну ділянку. На підтвердження факту отримання грошових коштів відповідачем було написано розписку від 26.02.2014 р.

Позивач зазначає, що в подальшому власник земельної ділянки ОСОБА_3 втратив зацікавленість у відчуженні земельної ділянки, проте відповідач продовжувала утримувати суму авансу з незрозумілих на те підстав.

Позивач вказує, що 10 вересня 2015 року нею було направлено на адресу відповідача претензію з вимогою терміново повернути грошові кошти.

Проте відповідач, уникає спілкування з позивачем та відмовляється повернути отримані грошові кошти.

Посилаючись на вищевикладене та норми закону позивач просила суд: стягнути з ОСОБА_2, 09.05.1980 р. н. на її користь суму авансу в розмірі 11992,29 грн.; проценти за користування грошовими коштами в розмірі 3886,94 грн.; судові витрати в розмірі 551,21 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з»явилась. Звернулась до суду із клопотанням про слухання справи за її відсутності, проти задоволення позову заперечувала в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в заперечення на позовну заяву, долучених до матеріалів справи.

Третя особа в судове засідання не з»явився, звернувся до суду із клопотанням про слухання справи за його відсутності, проти задоволення позову заперечував в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в заперечення на позовну заяву, долучених до матеріалів справи

Суд, вислухавши осіб, які приймають участь у розгляді справи, вивчивши матеріали справи позов задовольняє з наступних підстав.

Уст. 3 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України) передбачено, що загальними засадами цивільного законодавства є: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановленихКонституцією Українита законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно зіст. 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності дост. 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятоїстатті 13 цього Кодексу.

Згідно ч. 1.ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Згідно ч. 1ст. 55 Конституції Україниправа і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно ч. 3ст. 8 Конституції Українизвернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставіКонституції Українигарантується.

Судом встановлено, що у лютому 2014 року між ОСОБА_5, що діяла від імені ОСОБА_3 на підставі довіреності від 04.07.2014 року посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрована в реєстрі за № 220, та ОСОБА_1 була здійснена усна домовленість про подальшу купівлю-продаж земельної ділянки площею 0,0609 га, розташованої за адресою: с. Лишня, Макарівського району Київської області, яка належить на праві власності ОСОБА_3

На підставі усної домовленості ОСОБА_1 передала відповідачу 500 доларів США в якості авансу в рахунок платежу за земельну ділянку, що підтверджується письмовою розпискою від 26.02.2014 р.

Як вбачається зі змісту розписки, загальна вартість земельної ділянки площею 0,0609 га, розташованої за адресою: с. Лишня, Макарівського району Київської області складає 2131 доларів США.

10 вересня 2015 року позивач надіслала на адресу відповідача вимогу претензію в якій просила в строк до 10 календарних днів повернути суму авансу у розмірі 500 доларів США яка безпідставно утримується протягом року.

Проте, у відповідач, уникає спілкування з позивачем та відмовляється повернули отримані грошові кошти.

Враховуючи зміст заявлених вимог, суд приходить до висновку про необхідність аналізу наступних прав ових норм.

У відповідності до ст. 1 Протоколу № 1 доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно дост. 13 Конституції Українидержава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Статтею 41 Конституції Українипроголошено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Уст. 3 ЦК Українипередбачено, що загальними засадами цивільного законодавства є: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановленихКонституцією Українита законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність.

Згідноп. 2постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.96 №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»вказано наступне: «оскількиКонституція України, як зазначено в її ст. 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншогонормативно-правовогоактазточкизоруйого відповідностіКонституціїівусіхнеобхіднихвипадках застосовуватиКонституціюяк акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись наКонституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Відповідно дост. 8 Конституції Українив Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституційні права та свободи людини і громадянина є безпосередньо діючими. Вони визначають цілі і зміст законів та інших нормативно-правових актів,змісті спрямованість діяльності органів законодавчої та виконавчої влади, органів місцевого самоврядуванняізабезпечуютьсязахистом правосуддя.

Відповідно до ч. 1 ст.627, ч. 2 ст.628 ЦК Українивідповіднодостатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимогцьогоКодексу,іншихактівцивільного законодавства,звичаївділовогообороту,вимогрозумностіта справедливості. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 570 ЦК України, завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно ч.1 та ч.2ст.533 ЦК Українигрошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно дост.1 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволенняпозову.

Відовідач доводи позивача належними та допустимими доказами не спростував, а тому суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно дост. 88 ч. 1 ЦПК Українистороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.366,525,526,625,1046,1048,1050 ЦК України, ст. ст.10,57-61,88,208,209,212-215,218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2,ІПН НОМЕР_2, суму авансу у розмірі 11992,29 грн.; проценти за користування грошовими коштами в розмірі 3886,94 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2,ІПН НОМЕР_2 витрати по сплаті судового збору у розмірі 551,20 грн.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційному порядку протягом десяти днів з дня, наступного за його проголошенням.

Суддя: Д.Д.Усатов