Ухвала суду № 59459252, 02.08.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 340/323/15-ц

Провадження № 22-ц/779/1647/2016

Категорія 48

Головуючий у 1 інстанції Атаманюк Р. І.

Суддя-доповідач Соколовський В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Соколовського В.М.,

суддів: Мелінишин Г.П., Пнівчук О.В.,

секретаря: Бойчука Л.М.,

з участю: апелянта ОСОБА_2, заявниці ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_3 про забезпечення її позову до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Верховинського районного суду від 07 червня 2016 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Верховинського районного суду від 07 червня 2016 року задоволено заяву ОСОБА_3 про забезпечення її позову до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. Накладено арешт на все майно, яке зареєстроване за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, жителем АДРЕСА_1, в період з 20.11.2004 року по 11.02.2014 року, тобто під час перебування у шлюбі з ОСОБА_3.

На вказану ухвалу відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Апелянт не погоджується, що суд мотивував необхідність задоволення заяви позивачки про забезпечення позову тим, що в провадженні Верховинського районного суду знаходиться цивільна справа №340/182/16-ц за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про звільнення майна з-під арешту, а саме, житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 Верховинського району та належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2, що зробить неможливим виконання рішення суду у даній справі. Вважає, що наявність такої справи само по собі не може бути підставою для задоволення заяви позивача про забезпечення позову по іншій справі. Також вважає хибним висновок суду про те, що невжиття заходів забезпечення позову надає йому можливість відчужити спірне майно, адже судові рішення, що набрали законної сили, свідчать про право ПАТ КБ «ПриватБанк» звернути стягнення на вищевказані предмети іпотеки.

Просив ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

В судовому засіданні ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав з наведених у ній мотивів та просив її задовольнити.

Позивач ОСОБА_3 заперечила проти задоволення апеляційної скарги, просила її відхилити, вважаючи ухвалу такою, що постановлена з додержанням вимог закону.

Вислухавши доповідача, пояснення апелянта, заперечення позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Постановляючи ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову, суд виходив з того, що обставини справи дають підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

З таким висновком суду погоджується також і колегія суддів.

Так, відповідно до ч.ч.1-3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9 судам роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Зазначені процесуальні норми та роз'яснення місцевий суд врахував і обґрунтовано забезпечив позов.

Як видно із матеріалів справи, ОСОБА_3 подала позов до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя і звернулась до суду із клопотанням про забезпечення позову, яке мотивувала тим, що в провадженні Верховинського районного суду знаходиться цивільна справа №340/182/16-ц за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про звільнення майна з-під арешту, а саме, житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 Верховинського району та належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2, що зробить неможливим виконання рішення суду у даній справі.

Враховуючи викладене, суд дійшов правильного висновку, задовольнивши заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову.

Доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують правильних висновків суду.

Таким чином, ухвалу судом постановлено з додержання вимог закону.

Керуючись ст. ст.307, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Верховинського районного суду від 07 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В.М. Соколовський

Судді: Г.П. Мелінишин

О.В. Пнівчук