Ухвала суду № 59458328, 27.07.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4573/16 Справа № 203/5850/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Колесніченко О. В. Доповідач - Куценко Т.Р.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2016 року м. Дніпро

27 липня 2016 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого - Куценко Т.Р.

суддів - Волошина М.П., Демченко Е.Л.

при секретарі - Синенко Є.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2,

на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення суми, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми в зв'язку неналежним виконанням грошового зобов'язання, в порядку ст. 625 ЦК України /а.с.2-3/.

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 січня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача три відсотки річних від простроченої суми зобов'язання за період з 30 січня 2015 року по 05 жовтня 2015 року в розмірі 1 041,27 грн., суму індексу інфляції за період з 30 січня 2015 року по 05 жовтня 2015 року в розмірі 24 471,44 грн., а всього - 25 512,71 грн. також вирішено питання щодо розподілу судових витрат. В іншій частині задоволення позовних вимог відмовлено /а.с.54-56/.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду в частині стягнення трьох відсотків річних від простроченої суми зобов'язання та суми індексу інфляції скасувати та ухвалити в цій частині нове про часткове задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, та те, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права /а.с.61-64/.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Таке зобов'язання зводиться до сплати грошей, відтак, є грошовим зобов'язанням.

Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, такий правовий висновок зроблено Верховним Судом України у постанові № 6-113цс14 від 01 жовтня 2014 року.

Судом встановлено, що рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська 30 жовтня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 січня 2015 року, позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про припинення права власності та стягнення компенсації задоволено; припинено право власності ОСОБА_3 на частину квартири АДРЕСА_1; визнано за ОСОБА_2 право власності на частину квартири №10 житловою площею 37,1 кв.м., загальною площею 55,7 кв.м. в будинку АДРЕСА_1; стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в рахунок компенсації вартості ? частини квартири АДРЕСА_1 суму - 81026,00 грн.; стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 понесені останнім судові витрати по справі, а саме: по сплаті судового збору у розмірі 810,26 грн. та витрати на оплату будівельно-технічної експертизи у розмірі 2361,60 грн. /а.с.4-5, 6/.

На виконання вказаного рішення Кіровським районним судом м. Дніпропетровська від 17 лютого 2015 року видано виконавчий лист №206/812/14-ц /а.с.7/, пред'явлений до примусового виконання в Кіровський ВДВС Дніпропетровського МУЮ 05 березня 2015 року за яким 13 березня 2015 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження /а.с.29/.

На виконання вказаного судового рішення відповідач сплатила:

-20000,00 грн. за квитанцією №1/166 від 27 березня 2015 року, з яких державним виконавцем позивачу зараховано 18181,82 грн. 27 квітня 2015 року;

-10000,01 грн. за квитанцією №1/73 від 28 квітня 2015 року, з яких державним виконавцем позивачу зараховано 9090,91 грн. 30

квітня 2015 року;

-10000,00 грн. за квитанцією № 0.0.391703014.2 від 29 травня 2015 року, з яких державним виконавцем позивачу зараховано

9090,92 грн. 04 червня 2015 року;

-5000,00 грн. за квитанцією № 0.0.404360065.1 від 01 липня 2015 року, з яких державним виконавцем позивачу зараховано 4545,45

грн. 03 липня 2015 року;

-15000,00 грн. за квитанцією № 0.0.414640842.1 від 25 липня 2015 року, з яких державним виконавцем позивачу зараховано

13635,36 грн. 29 липня 2015 року;

-10000,00 грн. за квитанцією № 0.0.425071813.2 від 20 серпня 2015 року, з яких державним виконавцем позивачу зараховано

9090,91 грн. 26 серпня 2015 року;

-10000,00 грн. за квитанцією № 0.0.442344201.2 від 01 жовтня 2015 року, з яких державним виконавцем позивачу зараховано

9090,91 грн. 06 жовтня 2015 року;

-12617,64 грн. за квитанцією № 0.0.457236978.2 від 05 листопада 2015 року, з яких державним виконавцем позивачу зараховано 11470,58 грн., про що до матеріалів справи долучені вказані квитанції в копії та довідка державного виконавця про зарахування сум /а.с31, 32, 8/.

Постановою державного виконавця Кіровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ від 10 листопада 2015 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №206/812/14-ц закінчено на підставі п.8 ч.1 ст. 49, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з фактичним виконанням.

Отже, враховуючи що рішенням було стягнуто з відповідача компенсацію вартості частки квартири, що відповідно до правового висновку зробленого Верховним Судом України у постанові № 6-113цс14 від 01 жовтня 2014 року дане зобов'язання є грошовим, оскільки зводиться до сплати грошей, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення трьох відсотків річних та індексу інфляції за невиконання зобов'язання. Також погоджується з наведеним у оскаржуваному рішенні суду розрахунком даних стягнень.

Посилання відповідача в своїй апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції при розрахунку трьох відсотків річних та індексу інфляції, які підлягають стягненню за невиконання зобов'язання не вірно було визначено період, колегія суддів не може прийняти до уваги, з наступних підстав.

Нормами ст. 14 ЦПК України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили підлягають обов'язковому виконанню.

Відповідно ст..223 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Згідно ст..1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Отже, враховуючи зазначені норми закону колегія суддів приходить до висновку, що пред'явлення виконавчого листа до виконання та відкриття виконавчого провадження є винятковими заходами виконання рішення суду та мають на увазі примусове його виконання. Разом з тим законодавством також передбачено добровільне виконання зобов'язань з боку відповідача, визначених рішення суду, виходячи з цього початок перебігу строку їх виконання починається з набрання рішення законної сили.

Тобто, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального або неправильне застосування норм процесуального права.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення є правильним по суті, постановлене з дотриманням вимог матеріального права, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст.303, ст.307, 308 ЦПК України, колегії суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 січня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

Головуючий: Куценко Т.Р.

Судді: Волошин М.П.

Демченко Е.Л.