Рішення № 59456397, 04.08.2016, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.08.2016 Справа № 920/637/16

Господарський суд Сумської області, у складі судді Лугової Н.П. при секретарі судового засідання Тимченко О.О., розглянувши матеріали справи № 920/637/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго»,

м. Суми;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кристал-Суми», м. Суми;

про стягнення 94 026 грн. 21 коп.,

За участю представників сторін:

Від позивача: представник Іншин О.І. (довіреність № 25 від.07.05.2015 року);

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: відповідно до вимог позовної заяви № 2201 від 17.06.2016 року позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за неналежне виконання умов договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 39-Т від 01.10.2006 року, в сумі 94 026 грн. 21 коп., в тому числі: 81 234 грн. 36 коп. - основний борг, 8 499 грн. 19 коп. - пеня, 606 грн. 55 коп. - 3% річних, 3 686 грн. 11 коп. - інфляційні збитки, а також витрати по сплаті судового збору.

Представник позивача в судовому засіданні 4 серпня 2016 року надав усні пояснення по справі та наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач в судове засідання 04.08.2016 не прибув, обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву не подав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення відповідачеві поштового відправлення, а саме ухвали господарського суду Сумської області від 04.07.2016.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачу та відповідачу для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 43 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між сторонами договору № 39-Т від 1 жовтня 2006 року позивач зобов'язується надавати відповідачу вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а відповідач, в свою чергу, зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах передбачених цим договором.

Відповідно до пункту 2.1. договору розмір тарифів на послуги встановлюється органом місцевого самоврядування відповідно до чинного законодавства України.

Розрахунки за послуги проводяться в грошовій формі (гривні) на умовах передплати відповідно до встановлених тарифів, які визначені умовами цього договору, або додатками до цього договору. Зміна форми розрахунків допускається за згодою сторін. Відповідач має право вносити авансові платежі без обмеження їх граничного розміру. У випадку зміни тарифів на послуги позивач здійснює перерахунки (п. 3.1 договору).

Приписами пункту 3.2. договору визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідач до 15 числа розрахункового періоду сплачує позивачу вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період ( п. 3.3. договору).

Пунктом 3.4. договору передбачено, що щомісячно 6-го числа відповідач отримує від позивача акт прийому-передачі теплової енергії, форма якого є невід'ємною частиною договору, та рахунок за спожиту теплову енергію. Несвоєчасне отримання рахунку не звільняє відповідача від відповідальності щодо сплати за надані позивачем послуги.

Зі змісту пункту 3.5 договору вбачається, що остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється до 10 числа місяця наступного за розрахунковим, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Відповідач зобов'язаний оплачувати послуги у встановлені цим договором строки (п. 4.2.1 договору).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав належним чином договірних зобов'язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати наданих послуг, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 81 234 грн. 36 коп. за період з листопада 2015 року по квітень 2016 року.

Відповідно до ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абз. 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Факт надання позивачем відповідачеві послуг з теплопостачання загальною вартістю 81 234 грн. 36 коп. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема підписаними сторонами та скріпленими печатками сторін актами прийому - передачі теплової енергії за листопад 2015 року, грудень 2015 року, січень, лютий, березень, квітень 2016 року, а також копіями рахунків на оплату наданих послуг за вказані періоди, а саме № 39 від 30.11.2015 року, № 39 від 31.12.2015 року, № 39 від 31.01.2016 року, № 39 від 29.02.2016 року, № 39 від 31.03.2016 року, № 39 від 30.04.2016 року (а.с. 25-36).

Судом встановлено, що факт надання позивачем відповідачу послуг з теплопостачання підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. При цьому відповідач за надані послуги своєчасно та у повному обсязі не розрахувався, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

З огляду на викладене, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань стосовно оплати отриманих послуг, суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 81 234 грн. 36 коп. заборгованості за надані послуги з теплопостачання за період з листопада 2015 року по квітень 2016 року.

Відповідно до п. 5.1.5 договору, у разі несвоєчасної сплати відповідачем грошових коштів, які передбачені термінами цього договору, за послуги позивача, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (яка діяла на момент прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачем) від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен календарний день (враховуючи календарні і святкові дні) прострочення виконання грошового зобов'язання. Відповідач, який прострочив, виконання грошового зобов'язання на вимогу позивача зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 2921-ІІІ від 10.01.2002 року, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Згідно з поданим позивачем розрахунком, відповідачеві нарахована пеня в загальній сумі 8 499 грн. 19 коп., в тому числі 12 грн. 90 коп. - за період з 11.12.2015 року по 19.05.2016 року, виходячи з суми боргу в розмірі 68 грн. 23 коп. за листопад 2015 року, 3 826 грн. 30 коп. - за період з 11.01.2016 року по 19.05.2016 року, виходячи з суми боргу в розмірі 25 223 грн. 80 коп. за грудень 2015 року, 1 542 грн. 45 коп. - за період з 11.02.2016 року по 19.05.2016 року, виходячи з суми боргу в розмірі 13 479 грн. 91 коп. за січень 2016 року, 2 823 грн. 61 коп. - за період з 11.03.2016 року по 19.05.2016 року, виходячи з суми боргу в розмірі 35 489 грн. 05 коп. за лютий 2016 року, 293 грн. 64 коп. - за період з 11.04.2016 року по 19.05.2016 року, виходячи з суми боргу в розмірі 6 942 грн. 55 коп. за березень 2016 року, 0 грн. 29 коп. - за період з 11.05.2016 року по 19.05.2016 року, виходячи з суми боргу в розмірі 30 грн. 84 коп. за квітень 2016 року (а.с. 8).

Враховуючи, що нарахування пені здійснено з додержанням вимог чинного законодавства, вимоги позивача щодо стягнення 8 499 грн. 19 коп. пені підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ст. 625 чинного Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, тому суд дійшов до висновку про те, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3 686 грн. 11 коп. інфляційних нарахувань та 606 грн. 55 коп. - 3% річних є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, оскільки вони нараховані у відповідності з вимогами діючого законодавства.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, суд дійшов висновку про відшкодування позивачеві суми сплаченого судового збору в розмірі 1 410 грн. 39 коп. за рахунок відповідача відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кристал - Суми» (40011, м. Суми, пр. Шевченко, буд. 30, код 14013035) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (40022, м. Суми, вул. 2-га Залізнична, 10, код 33698892) 81 234 грн. 36 коп. основного боргу, 8 499 грн. 19 коп. пені, 606 грн. 55 коп. - 3% річних, 3 686 грн. 11 коп. інфляційних нарахувань та 1 410 грн. 39 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05.08.2016 року.

Суддя Н.П. Лугова