Постанова № 59456186, 02.08.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2016 р. Справа № 917/288/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Хачатрян В.С.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився,

відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №1785 П/1-7) на рішення господарського суду Полтавської області від 07.06.16 у справі

за позовом Державної екологічної інспекції у Полтавській області, м. Полтава,

до ТОВ "Лубенське шляхово-будівельне управління № 9", м. Лубни,

про стягнення 197 125,91 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 07.06.2016 року (суддя Погрібна С.В.) позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лубенське шляхово-будівельне управління № 9" (вул. Радянська, 210, м. Лубни, Полтавська область, 37500; ідентифікаційний код 03450436) 197 125,91грн. збитків, завданих державі і з перерахуванням їх на: р/р 33117331700011, УДКСУ у м. Лубни, код ЄДРПОУ 37710415, МФО 831019 для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", символ звітності 331 в установі банку - Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, та 2956,88 грн. судового збору.

Відповідач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищенаведене рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив її задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення. У відзиві на апеляційну скаргу проти її доводів заперечував, просив залишити її без задоволення, а також просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача.

На думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо).

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Постановою Лубенської міжрайонної прокуратури від 05.06.2015р. було доручено начальнику Державної екологічної інспекції в Полтавській області призначити проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, зокрема, законодавства про використання та охорону земель, про охорону атмосферного повітря, про поводження з відходами, а також вимог законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів у діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Лубенське шляхово-будівельне управління № 9" .

Наказом Державної екологічної інспекції в Полтавській області №54/01-03 від 09.06.2015р. "Щодо проведення позапланового заходу (перевірки) ТОВ "Лубенське шляхово-будівельне управління № 9" було визначено склад позапланової перевірки.

З 10.06.2015р. по 23.06.2015р. Державною екологічною інспекцією в Полтавській області (позивач по справі) при здійсненні позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТДВ "Лубенське шляхово-будівельне управління № 9" (відповідач по справі) виявлено засмічення відповідачем земель відходами за адресою: м. Лубни, вул. Радянська, 210, про що був складений ОСОБА_2 обстеження засміченої земельної ділянки №54/01-01-14/01 від 10.06.2015р.,яка на той час знаходилась в оренді ТОВ "Лубенське шляхово-будівельне управління № 9" на підставі Договору оренди землі від 18.06.2015р. укладеного на п'ять років з Лубенською міською радою.

Обстеження земельної ділянки по вул. Радянська, 210 в м.Лубни було проведено державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області ОСОБА_3 та завідувачем майстернею ТОВ "Лубенське шляхово-будівельне управління № 9" ОСОБА_4

За результатами проведеної з 10.06.2015р. по 23.06.2015р. позапланової перевірки позивачем складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами № 54/01-01-14 за присутності директора ТОВ "Лубенське шляхово-будівельне управління № 9" ОСОБА_5

Даним актом зафіксовано, засмічення земельної ділянки відходами, а саме: залишки асфальту та суміші асфальтної (код 4510.2.9.04, 4510.2.9.03); частини виробів бетонних (код 2661.3.1.01); щебінь та його відсів (код 2682.2.9.02); бій виробів бетонних (код 2661.2.9.01); бій цегли, матеріалів стінових камінних (код 4510.1.3.02); використані шини (код 6000.2.9.03); бій плитки (код 2640.2.9.0), згідно Державного класифікатора відходів ДК 005 - 96, належать до 3 та 4 класу небезпеки, відходи розміщені на відкритому ґрунті трьома окремими плямами (площа першої становить S1 = 18м2, об'єм - Vl= 6,3м3; площа другої становить S2 = 34,77 м2, об'єм - V2 =17,385м3; площа третьої становить S3 = 66,5м2, об'єм - V3 =33,25 м3).

ОСОБА_2 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 54/01-01-14 був отриманий та підписаний директором ТОВ "Лубенське шляхово-будівельне управління № 9" ОСОБА_5 з викладом своїх зауважень.

За вказане порушення у відповідності до постанови про накладення адміністративного стягнення від 12.08.2015р. №06-05-09-22, посадова особа відповідача була притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 82 КУпАП "Порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення" у вигляді штрафу в сумі 1972,00,00 грн. (а.с.16).

В матеріалах справи наявна квитанція від 05.10.2015р. про сплату вказаного штрафу (а.с17).

За даним фактом порушень Державною екологічною інспекцією в Полтавській області згідно із "Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства", затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №171 від 27.10.1997р. здійснено розрахунок розміру збитків внаслідок засмічення земель, який склав 197 125,91грн.

Держекоінспекцією на адресу відповідача було направлено претензію № 58/02-08 від 23.12.2015 та розрахунок викладений в ній, щодо відшкодування заподіяних державі збитків.

З огляду на відсутність реагування з боку відповідача на вказану претензію, вважаючи права та інтереси держави порушеними, позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з даним позовом.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог та вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

ОСОБА_6 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та дотримуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

У відповідності до статті 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель; забезпечувати захист земель від забруднення і засмічення; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

ОСОБА_6 зі статтею 1 Закону України "Про відходи" відходи - це будь-які речовини, матеріали та предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

У відповідності до п. з) ст. 17 Закону України "Про відходи" суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах.

ОСОБА_6 зі ст. 33 Закону України "Про відходи" на кожне місце чи об'єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів). Такі місця зберігання або видалення відходів визначаються органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного законодавства .

Також нормою цієї статті забороняються змішування відходів, для утилізації яких існує відповідна технологія та несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно - заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.

Як свідчать матеріали справи, а саме зазначено в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 54/01-01-14, який не був оскаржений відповідачем, під час перевірки державним інспектором були виявлені відходи змішані з ґрунтом, що утворились при діяльності ТОВ "Лубенське шляхово-будівельне управління № 9".

У відповідності до п. 1.4. Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008, № 464, акт перевірки - документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Нормою ст. 46 Закону України "Про охорону земель" передбачено, що підприємства, установи та організації, а також громадяни, діяльність яких пов'язана з накопиченням відходів, зобов'язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об'єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.

Відповідно до ч.2 ст. 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що відповідач в порушення наведених вище норм чинного законодавства, допустив засмічення земельної ділянки за адресою м. Лубни, вул. Радянська, 210, яка на той час знаходилася в оренді, відходами, а саме: залишки асфальту та суміші асфальтної (код 4510.2.9.04, 4510.2.9.03); частини виробів бетонних (код 2661.3.1.01); щебінь та його відсів (код 2682.2.9.02); бій виробів бетонних (код 2661.2.9.01); бій цегли, матеріалів стінових камінних (код 4510.1.3.02); використані шини (код 6000.2.9.03); бій плитки (код 2640.2.9.0), згідно Державного класифікатора відходів ДК 005 - 96, відходи розміщені на відкритому ґрунті трьома окремими плямами (площа першої становить S1 = 18м2, об'єм - Vl= 6,3м3; площа другої становить S2 = 34,77 м2, об'єм - V2 =17,385м3; площа третьої становить S3 = 66,5м2, об'єм - V3 =33,25 м3), що підтверджується актом перевірки №54/01-01-14 та не спростовано відповідачем належними доказами під час розгляду справи.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 54/01-01-14 не відповідає вимогам, які до нього ставляться, оскільки в акті не вказано опис правопорушення з посиланням на відповідну норму законодавства.

Такі доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи, оскільки в згаданому акті в описовій частині зазначено про те, що відходи розміщені на відкритому ґрунті окремими плямами, що є порушенням 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 17 Закону України «Про відходи» (а.с. 12).

Також, апелянт стверджує, що позивач не надав даних про те, яким чином був здійснений розрахунок площі засмічення та об'єм відходів, які вихідні дані були застосовані для здійснення розрахунку ширина, довжина та товщина шару відходів.

Дане твердження відповідача не відповідає матеріалам справи.

У відповідності до план-схеми акту обстеження від 10.06.2015 № 54/01-01-14/01 зафіксовані плями засмічених земельних ділянок із зазначенням їх ширини, довжини та товщини (висоти) шару відходів.

Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства» затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища 27.10.1997 № 171 (далі - ОСОБА_6), передбачено розрахунок шкоди зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства

У відповідності до п. 3.5. Методики при виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди. Площа та об'єм засмічених земельних ділянок визначалася у відповідності до загальноприйнятих, формул. Зокрема, площа для трикутника - добуток сторін і кута між ними, для прямокутника ~ добуток сторін. Об'єм засмічених земельних ділянок визначалася у відповідності до загальноприйнятих формул. Зокрема,

Обстеження і заміри довжини, ширини, висоти ділянок відходів були спільно здійсненні уповноваженою особою відповідача та посадовою особою Держекоінспекції та підтвердженні їх підписами в акті обстеження від 10.06.2015 № 54/01-01-14/01. Жодних заперечень щодо розмірів засмічених земельних ділянок уповноваженою особою відповідача надано не було (а.с. 14).

Таким чином. Держеноїнспекцією дотримано вимоги п. 3.5 ОСОБА_6 щодо визначення на місці обсяги засмічення, відходами.

Посилання відповідача на судову практику, зокрема на постанову Вищого господарського суду України від 14.04.2015 у справі № 16/387, в якій суд зазначив, що «Оцінюючи акт дотримання вимог природоохоронного законодавства від 06-07.02.2008 апеляційний суд не звернув увагу і на те, що ні акт, ні розрахунок не містять даних про те, яким чином був здійснений розрахунок площі засмічення та об'єм відходів, розміщених на земельних ділянках, як і вихідних даних для здійснення такого розрахунку - ширину та довжину кожної із засмічених ділянок та товщину шару відходів, розміщених на них. Такі вимоги передбачені п.3.5.3.5.1 ОСОБА_6 №149 та положенням про Державну екологічну інспекцію у Житомирській області» є недоречними, оскільки у відповідності до план-схеми акту обстеження від 10.06.2015 № 54/0І-01 -14/01 у даному випадку позивачем зафіксовані плями засмічених земельних ділянок із зазначенням їх ширини, довжини та товщини (висоти) шару відходів.

Тоді як, порушення земельного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення земельного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у псуванні сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забрудненні хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засміченні промисловими, побутовими та іншими відходами (п. в ст. 211 ЗК України).

Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно ст. 42, 43 Закону України "Про відходи", особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальності. Підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

У ст. 56 Закону України "Про охорону земель" встановлено, що юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

У відповідності до статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Як визначено ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача шкоди завданої внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України у розмірі 197 125,91грн. що встановлено актами Державної екологічної інспекції у Полтавської області: обстеження засміченої ділянки №54/01-01-14/01 від 10.06.2015р. та перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 54/01-01-14.

Посилання відповідача на неправомірність проведення перевірки та відсутність встановленого законом порядку визначення шкоди є безпідставними, оскільки доказів оскарження дій Державної екологічної інспекції у Полтавській області при проведенні перевірки та доказів оскарження ОСОБА_2 перевірки в судовому порядку не надано.

Крім того, п. л) ст. 17 Закону України "Про відходи" визначено що суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами відповідно до законодавства України.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавала шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

З огляду на вищенаведене, враховуючи, той факт, що засмічення земельної ділянки відходами підтверджується матеріалами справи і відповідачем у встановленому порядку не спростований, відповідач, як винна особа, повинен відшкодувати завдані державі збитки внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в повному обсязі.

Порядок розрахунку шкоди, яка підлягає відшкодуванню, передбачений у ОСОБА_6 визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення вимог природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 171 від 27.10.1997р. (зі змінами та доповненнями, внесеними наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України від 04.04.2007р. №149) (надалі - ОСОБА_6).

З аналізу пункту 1.3 ОСОБА_6 вбачається, що вона встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.

Землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища (п.3.2 ОСОБА_6).

Пунктом 3.3 ОСОБА_6 визначено, що факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

При цьому, вказана методика встановлює самостійні та окремі підстави для відшкодування шкоди, заподіяної державі внаслідок порушень природоохоронного законодавства, зокрема, самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.

У відповідності до п. 3.5. Методики при виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди.

Як було встановлено судом, посадовою особою Держекоінспекції у Полтавській області у присутності завідувача майстерні відповідача ОСОБА_4 здійснено обстеження засмічених земельних ділянок та було здійснено обміри, що зафіксовано ОСОБА_2 обстеження від 10.06.2015р. №54/01-01-14/01, а площа засмічення визначалася у відповідності до загальноприйнятих формул. Здійснення інструментально-лабораторного контролю при встановленні факту засмічення земель не вимагається.

Тому, твердження відповідача, щодо відсутності пояснення, яким чином визначено площу засмічених земельних ділянок є безпідставним.

Як було встановлено позивачем при проведенні перевірки у відповідності до Декларації про утворення відходів у 2014р. відповідача відходи змішані з ґрунтом, а саме: залишки асфальту та суміші асфальтної (код 4510.2.9.04, 4510.2.9.03); частини виробів бетонних (код 2661.3.1.01); щебінь та його відсів (код 2682.2.9.02); бій виробів бетонних (код 2661.2.9.01); бій цегли, матеріалів стінових камінних (код 4510.1.3.02), використані шини (код 6000.2.9.03); бій плитки (код 2640.2.9.0), згідно Державного класифікатора відходів ДК 005 - 96 належать до 3 та 4класу небезпеки.

ОСОБА_6 Кнв - коефіцієнт небезпеки відходів визначається за додатком 2. ОСОБА_2 відходи належать до 4 класу небезпеки, отже Кнв=1.

Відповідно до п. 5.5 ОСОБА_6, розмір шкоди внаслідок засмічення земель визначається за формулою 6:

Рш = А х Б х Гоз х Пдз х Кзз х Кнв х Кег, де

Рш - розмір шкоди від засмічення земель, грн.;

А - питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5;

Б - коефіцієнт перерахунку, що при засміченні земельної ділянки побутовими, промисловими та іншими відходами дорівнює 10, а небезпечними (токсичними) відходами - 100;

Гоз - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, (проіндексована) грн./м2;

Пдз - площа засміченої земельної ділянки, м2;

Кзз - коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами, який визначається за додатком 6;

Кнв - коефіцієнт небезпеки відходів, який визначається за додатком 5;

Кег - коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2.

В позовній заяві наявний розрахунок шкоди від засмічення по трьох земельних ділянках, який здійснений позивачем у відповідності до ОСОБА_6 визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення вимог природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 149 від 04.04.2007 (зі змінами та доповненнями, внесеними наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України від 04.04.2007р. №149).

Щодо застосування нормативно-грошової оцінки під час нарахування позивачем шкоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5.2. Методики, основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка засмічена.

Так, пунктом 5.6. Методики встановлено що довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала засмічення, надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

В матеріалах справи наявний лист Управління Держземагенства у Лубенському районі Полтавської області від 22.07.2015р. вих. №23-1602-0,5-2824/2-15 (а.с.15), відповідно до якого земельна ділянка, відносно якої проведено перевірку станом на 01.07.2015р. перебувала в оренді ТОВ "Лубенське шляхово-будівельне управління № 9", відноситься до земель транспорту з цільовим призначенням 12.04 (для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства) нормативна грошова оцінка, якої складає 2 942 218,56грн. (вартість за 1 кв. м. - 133,44грн.).

Відповідач в апеляційній скарзі стверджує, що Держекоінспекцією не надано суду протокол вимірювань, який, як стверджує відповідач, мав складатись лише за участю уповноваженого представника відповідача та за яким мала встановлюватись площа та об'єм несанкціонованих звалищ і який би підтверджував інформацію, викладену в акті перевірки від 23.06.2015 № 54/01-01-14 акті обстеження від 10.06.2015 № 54/01-01-14/01.

Дане твердження відповідача є помилковим. Пунктом 4.15. Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства передбачено, що до акта перевірки додаються (за наявності) порівняльні таблиці, графіки, схеми, оформлені належним чином, підписані та надані посадовими особами суб'єкта господарювання, що перевіряється. В акті перевірки також зазначається інформація, пов'язана з проведенням інструментально-лабораторного контролю (відбір проб та вимірювання безпосередньо на об'єкті перевірки), та зазначаються посилання на акти відбору проб та протоколи вимірювань. Отже, вимога долучати до акту перевірки матеріалів, які стосуються предмета перевірки: передбачена у випадку наявності таких матеріалів.

Як пояснює позивач, в зв'язку з відсутністю вимоги, передбаченої Методикою чи іншою нормою права, щодо здійснення інструментально-лабораторного контролю при встановленні факту засмічення земель, Держекоінспекцісю відбор проб фунтів не здійснювався, що спростовує твердження відповідача про необхідність складення протоколу вимірювань.

Таким чином, Держекоінспекція в Полтавській області під час розрахунку розміру шкоди діяла в межах та у спосіб визначених діючим законодавством, а саме застосовувала оцінку земель на дату виявлення правопорушення.

Відповідач вказує, що судом залишено поза увагою, відсутність доказів щодо проведення обстеження за участю уповноваженою особою відповідача. Дане твердження не відповідає дійсності, оскільки акт обстеження засмічення земельної ділянки № 54/01-0/-14/01 від 10.06.2015 складено в присутності завідувача майстерні відповідача ОСОБА_4 та останнім підписано (а.с. 15).

ОСОБА_6 з пунктом 1.6 Роз'яснень Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища", вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги про стягнення збитків заподіяних державі внаслідок засмічення земельної ділянки в розмірі 197 125,91грн. є обґрунтованими, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем та є такими, що підлягають задоволенню.

Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається, а тому - апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки її доводи не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 07.06.2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 04.08.2016 року.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Хачатрян В.С.