Постанова № 59456163, 02.08.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2016 р.Справа № 916/2074/15 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Принцевської Н.М.

секретар судового засідання: Полінецька В.С.

за участю представників сторін:

від прокуратури: ОСОБА_1 (посвідчення 022262 від 30.10.2013)

від Біляївської районної державної адміністрації Одеської області: ОСОБА_2 (довіреність № 01/01-08/442 від 02.03.2016)

від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність № б/н від 25.05.2016)

від третьої особи: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Ринок сільськогосподарської продукції „Гектар

на рішення господарського суду Одеської області від 11.04.2016

по справі № 916/2074/15

за позовом Заступника Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області інтересах держави в особі Біляївської районної державної адміністрації Одеської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ринок сільськогосподарської продукції „Гектар

за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_4 селищна рада Біляївського району Одеської області

про розірвання договору оренди землі, звільнення земельної ділянки та стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

20 травня 2015 року заступник Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Біляївської районної державної адміністрації Одеської області, Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Головного управління Міндоходів в Одеській області звернувся до місцевого господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок сільськогосподарської продукції «Гектар» про:

- розірвання договору оренди землі, укладеного між Біляївською районною державною адміністрацією та ТОВ «Гектар» 20.03.2012р., зареєстрованого 23.03.2012р. за №512100004001722;

- зобовязання відповідача повернути у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому було одержано в оренду земельну ділянку загальною площею 56,7400 га вартістю 17164022 грн. до земель запасу ОСОБА_4 селищної ради;

- стягнення з відповідача на користь Біляївської районної державної адміністрації заборгованості з орендної плати у сумі 53594,66 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 04.08.2015р. (суддя Петров В.С.), оформленим відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 10.08.2015р., припинено провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України в частині позовних вимог заступника Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Головного управління Міндоходів в Одеській області до ТОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Гектар» про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 53594,66 грн., розірвання договору оренди земельної ділянки та звільнення земельної ділянки.

Позовні вимоги заступника Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Біляївської районної державної адміністрації до ТОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Гектар» про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 53594,66 грн. залишено без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України.

У задоволенні позовних вимог заступника Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Біляївської районної державної адміністрації до ТОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Гектар» про розірвання договору оренди земельної ділянки та звільнення земельної ділянки відмовлено. Стягнуто з Біляївської районної державної адміністрації в доход державного бюджету України судовий збір в сумі 1218,00 грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.10.2015р. (головуючий суддя Туренко В.Б., судді Мишкіна М.А., Таран С.В.) рішення господарського суду Одеської області від 04.08.2015р. у справі №916/2074/15 у частині залишення позову без розгляду, відмови у задоволенні позовних вимог та стягнення судового збору з Біляївської районної державної адміністрації Одеської області скасовано. Задоволено позовні вимоги заступника Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області інтересах держави в особі Біляївської районної державної адміністрації Одеської області до ТОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Гектар» про стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 53 594 грн. 66 коп., розірвання договору оренди земельної ділянки та зобовязання її звільнити; стягнуто з ТОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Гектар» на користь Біляївської районної державної адміністрації Одеської області заборгованість з орендної плати за землю у сумі 53 594 грн. 66 коп. ; розірвано договір оренди земельної ділянки загальною площею 56,74 га, яка розташована на території ОСОБА_4 селищної ради Біляївського району Одеської області (за межами населеного пункту), укладений 20.03.2012р. між Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області та ТОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Гектар» , зареєстрований у Відділі Держкомзему У Біляївському районі Одеської області 23.03.2012р. за №512100004001722; зобовязано ТОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Гектар» повернути у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому було одержано в оренду земельну ділянку загальною площею 56,74 га до земель запасу ОСОБА_4 селищної ради Біляївського району Одеської області (за межами населеного пункту); стягнуто з ТОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Гектар» на користь Державного бюджету України судовий збір у сумі 3 045 грн. та у сумі 1 522 грн. В іншій частині рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.01.2016р. (головуючий суддя Грейц К.В., судді Бакуліна С.В., Поляк О.І.) постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.10.2015р. та рішення господарського суду Одеської області від 04.08.2015р. у справі №916/2074/15 в частині позовних вимог, предявлених в інтересах Біляївської районної державної адміністрації Одеської області скасовано та в цій частині справу направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Рішенням господарського суду Одеської області від 11.04.2016р. (суддя Рога Н.В.) позовну заяву заступника Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області інтересах держави в особі Біляївської районної державної адміністрації Одеської області - задоволено частково. Розірвано договір оренди земельної ділянки , укладений 20 березня 2012 р. між Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області та ТОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Гектар» щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 56,7400 га (кадастровий номер 5121056800:01:001:0013), розташованої на території ОСОБА_4 селищної ради Біляївського району Одеської області (за межами населеного пункту), зареєстрований у відділі Держкомзему у Біляївському районі Одеської області 23.03.2012р. за №512100004001722. Зобовязано ТОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Гектар» (Одеська обл., м.Біляївка, вул.Леніна, 136, код ЄДРПОУ 37759534) повернути до земель запасу ОСОБА_4 селищної ради Біляївського району Одеської області (Одеська обл., Біляївський р-н, смт.Хлібодарське, дор. Маяцька, 20, код ЄДРПОУ 05583029) земельну ділянку сільськогосподарського призначення , загальною площею 56,7400 га (кадастровий номер 5121056800:01:001:0013), вартістю 17 164 022 грн., розташовану на території ОСОБА_4 селищної ради Біляївського району Одеської області (за межами населеного пункту). Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю „Ринок сільськогосподарської продукції „Гектар (Одеська обл., м.Біляївка, вул. Леніна, 136, код ЄДРПОУ 37759534) на користь Державного бюджету України (№ рахунку 31210206783008; Отримувач: УК у м. Одесі/Приморський район; Код отримувача ЄДРПОУ 38016923; Банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області; МФО: 828011; Код класифікації: 22030001; Код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) судовий збір в сумі 2 756 грн. У частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості у сумі 53 594 грн. 66 коп. провадження у справі припинено.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Одеської області від 11.04.2016р. ТОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Гектар» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області від 11.04.2016р. у справі №916/2074/15 скасувати, ухвалити нове рішення у справі №916/2074/15, яким відмовити у задоволенні позову. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, у звязку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

За твердженням апелянта, суд першої інстанції, розглядаючи погашення ТОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Гектар» податкового боргу за постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18.12.2014р. по справі №815/6577/14 в сумі 170 125 грн. 08 коп. згідно платіжного доручення №39 від 01.03.2016р., за постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2015р. по справі №815/226/15 в сумі 94317 грн. 42 коп. згідно платіжного доручення №40 від 01.03.2016р., за постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18.02.2015р. по справі №815/756/15 в сумі 118 285 грн. 92 коп. згідно платіжного доручення №4 від 01.03.2016р., безпідставно дійшов висновку, про те, що в даному випадку йдеться мова про виконання рішення суду, а не про своєчасну сплату орендної плати.

Крім того скаржник вважає, що такий висновок суду є неповним та помилковим, оскільки, окрім виконання рішення суду наявна заборгованість була доказом системності невиконання договору та порушення його умов. Тому, сплативши вказані суми відповідачем усунуто вказані порушення, а відповідно і немає обґрунтування позову.

Також апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не враховані обґрунтування Вищого господарського суду України, викладені у постанові суду від 26.01.2016, якою справу було направлено на новий розгляд, зокрема, в частині дослідження пункту 10 договору та встановлення в якому році та у яких саме місяцях мала місце систематична несплата орендної плати.

ТОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Гектар» зазначає, що в даному випадку відсутні передбачені договором та діючим законодавством підстави для розірвання договору оренди. ТОВ «РСП «Гектар» не порушує обовязки орендаря, визначені у пункті 29 договору оренди від 20.03.2012, тому дія договору не може бути припинена шляхом його розірвання.

Крім того скаржник вважає, що у будь-якому випадку відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Зважаючи на норми чинного законодавства України та умови договору оренди від 20.03.2012, несвоєчасне внесення орендної плати не є підставою для припинення договору шляхом його розірвання.

Стосовно припинення судом першої провадження по справі в частині заборгованості у сумі 53 594,66 грн., апелянт вважає, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. В даному випадку вихід суду першої інстанції як за межі правового обґрунтування Позивача , при цьому без власного судового обґрунтування є помилковим. Суд припинив провадження по справі в частині заборгованості у сумі 53 594,66 грн., за п.1-1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору, але за нормою ст. 80 ГПК України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу. Ухвалу про припинення провадження у справі може бути оскаржено. Матеріали справи не містять виконання вимоги ст.ст. 80, 86 ГПК України, що є процесуальним порушенням судом першої інстанції вищезазначених норм ГПК України.

Представник прокуратури відзив на апеляційну скаргу до суду не надав, але в судовому засіданні просив у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Ринок сільськогосподарської продукції „Гектар відмовити, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим, відповідаючим матеріалам справи та нормам чинного законодавства.

24.05.2016 від представника Біляївської районної державної адміністрації Одеської області надійшли заперечення на апеляційну скаргу, відповідно до яких представник в судовому засіданні також просив у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Ринок сільськогосподарської продукції „Гектар відмовити, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Представник ОСОБА_4 селищної ради Біляївського району Одеської області в судове засідання 02.08.2016 не зявився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням, а тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу за його відсутністю.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, заперечення на неї, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України апеляційна інстанція не звязана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Згідно вказівок Вищого господарського суду України, які містяться у постанові від 26.01.2016 по справі № 916/2074/15, суди не врахували та усупереч вимогам ст.ст.43, 43 ГПК України, не встановили обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, зокрема не дослідили зміст пункту 10 Договору щодо реквізитів рахунку отримувача орендної плати (а.с.19) та зміст резолютивних частин постанов Одеського окружного адміністративного суду про реквізити рахунку Державного бюджету України на користь якого було стягнуто податковий борг по платі за землю (а.с.30, 34, 38); не дали оцінки чи є стягнутий постановами Одеського окружного адміністративного суду податковий борг по орендній платі саме несплаченою орендною платою, оскільки податковий борг включає штрафні санкції, суми яких зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори, і які (штрафні санкції) справляються з платника податків у звязку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи (ст.ст.14.1.265., 113.1. Податкового кодексу України).

Як встановлено під час розгляду даної справи, 20.03.2012 між Біляївською райдержадміністрацією Одеської області (Орендодавець) та ТОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Гектар» (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, згідно умов якого в оренду строком на 49 років передано земельну ділянку сільськогосподарського призначення, загальною площею 56,7400 га, розташовану на території ОСОБА_4 селищної ради Біляївського району Одеської (за межами населеного пункту), кадастровий номер 5121056800:01:001:0013 для розміщення інфраструктури оптового ринку сільськогосподарської продукції.

Відповідно до п.п. 4, 8, 9, 10, 12 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: станом на 01.01.2012р. - 85820112,66 грн., в розрахунку на 1 кв.м - 151,25 грн.; станом на 01.01.2012р. 17164022,53 грн. - на нормативний період будівництва, в розрахунку на 1 кв.м. - 30,25 грн. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі: на нормативний період будівництва - 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 514920,68 грн. орендної плати за один рік; після вводу об'єкта в експлуатацію - 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 2574603,38 грн. орендної плати в рік. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі (у гривнях) за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця на протязі 30 календарних наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Орендар не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня, розмір якої визначається згідно з чинним законодавством.

Пунктом 26 договору встановлено, що Орендодавець має право вимагати від Орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

За приписами п. 40 договору останній набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Біляївському районі Одеської області 23.03.2012р. за №512100004001722 (а.с. 18-22).

Зазначена земельна ділянка передана ТОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Гектар» за актом приймання-передачі земельної ділянки, який підписаний Орендодавцем (Біляївська райдержадміністрація Одеської області), Орендарем (ТОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Гектар») та Землевпорядником (ОСОБА_4 селищна рада) - а.с. 27.

Згідно листа ДПІ у Біляївському районі Головного управління ДФС в Одеській області від 21.03.2016р. за №2749/9/17-01 на адресу Біляївської райдержадміністрації:

- за постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18.12.2014р. по справі №815/6577/14 з ТОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Гектар» стягнуто податковий борг по орендній платі за землю за період з 02.03.2014р. по 18.06.2014р. в сумі 170 125 грн. 08 коп. В рахунок погашення зазначеного боргу ТОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Гектар» сплачено 170 125 грн. 08 коп. згідно платіжного доручення №39 від 01.03.2016р.;

- за постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2015р. по справі №815/226/15 з ТОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Гектар» стягнуто податковий борг по орендній платі за землю за період з 05.11.2014р. по 05.11.2014р. в сумі 94 317 грн. 42 коп., який складався з заборгованості по орендній платі у сумі 85 820 грн. 12 коп. та пені у сумі 8 497 грн. 30 коп. В рахунок погашення зазначеної заборгованості ТОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Гектар» сплачено 9 317 грн. 42 коп. згідно платіжного доручення №40 від 01.03.2016р.;

- за постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18.02.2015р. по справі №815/756/15 з ТОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Гектар» стягнуто податковий борг по орендній платі за землю за період 30.11.2014р. по кінець 2014р. в сумі 118 285 грн. 92 коп. , який складався з заборгованості по орендній платі за землю у сумі 85 820 грн. 12 коп., штрафу у усім 3 000 грн. та пені у сумі 465 грн. 80 коп. В рахунок погашення зазначеної заборгованості ТОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Гектар» було сплачено 118 285 грн. 92 коп. згідно платіжного доручення №41 від 01.03.2016р.

Крім того, ДПІ у Біляївському районі Головного управління ДФС в Одеській області повідомило, що ТОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Гектар» не подано податкової декларації з плати за землю на 2015 рік та на 2016 рік , у звязку з чим за 2015-2016 роки податкові зобов'язання по орендній платі за землю не виникали та відповідно податковий борг за ці роки не утворювався.

При цьому, згідно Договору оренди від 20.03.2012р. річний розмір орендної плати за землю становить: на 2015р. з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, розрахованого відповідно до п.289,2 ст.289 Податкового кодексу України 643 135 грн. 93 коп. (щомісячний розмір орендної плати 53 594 грн. 66 коп.), на 2016р. 921 613 грн. 79 коп. (щомісячний розмір орендної плати 76 801 грн. 15 коп.).

Крім того, суд зауважив, що, згідно виписки про надходження коштів на р\р 33213812700113 до ОСОБА_4 селищної ради по коду бюджетної класифікації доходів 18010600, орендна плата з юридичних осіб за період з 20.03.2012р. по 16.03.2016р.. наданої управлінням державної казначейської служби України у Біляївському районі Одеської області починаючи з 2014р. ТОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Гектар» стало сплачувати орендну плату за землю згідно договору оренди земельної ділянки від 20.03.2012р. з порушенням строків оплати. передбачених умовами цього договору. Зокрема, орендну плату за лютий 2015р. відповідачем було сплачено лише у березні 2016р. ( під час розгляду даної справи); орендну плату за грудень 2014р. було сплачено лише 27.08.2015р.; орендну плату за червень 2014р. сплачено 30.08.2015р. У більшості ж платіжних доручень взагалі не зазначено, за який місяць сплачується орендна плата , та сплата здійснена частково.

Заборгованість по орендній платі за землю у сумі 53 584 грн. 66 коп. за лютий 2015р. оплачена ТОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Гектар» у повному обсязі згідно з платіжним дорученням №49 від 08.04.2016р.

Приймаючи оскаржуване рішення по даній справі від 11.04.2016р., судом першої інстанції зазначено, що сплату орендної плати на підставі постанов Одеського окружного адміністративного суду не можна вважати належним виконанням умов Договору оренди земельної ділянки від 20.03.2012р., так як у даному випадку мова йде про виконання рішення суду , а не про своєчасну сплату орендної плати.

Відповідно до п.36 Договору дія Договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обовязків, передбачених договором.

Законодавець у ст. 32 Закону України «Про оренду землі передбачив, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обовязків, передбачених ст.ст.24 і 25 цього закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Крім того, місцевим господарським судом зазначено, що відповідно до ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України, Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору , коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Невиконання зобовязань щодо сплати орендної плати у даному випадку є істотним порушенням договору, так як укладаючи Договір оренди земельної ділянки від 20.03.2012р. Орендодавець у першу чергу розраховував на отримання орендної плати.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що підлягає задоволенню вимога заступника Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області, щодо розірвання Договору оренди земельної ділянки, укладеного 20 березня 2012 між Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області та ТОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Гектар» щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 56,7400 га (кадастровий номер 5121056800:01:001:0013), розташованої на території ОСОБА_4 селищної ради Біляївського району Одеської області (за межами населеного пункту), зареєстрованого у відділі Держкомзему у Біляївському районі Одеської області 23.03.2012р. за №512100004001722.

Крім того, суд зазначив, що, згідно ст. 34 Закону України «Про оренду землі», у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. За умовами п.19 Договору після припинення дії договору Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

За таких обставин, суд вважає обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню вимога заступника Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області щодо зобовязання ТОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Гектар» повернути до земель запасу ОСОБА_4 селищної ради Біляївського району Одеської області земельну ділянку сільськогосподарського призначення , загальною площею 56,7400 га (кадастровий номер 5121056800:01:001:0013), розташовану на території ОСОБА_4 селищної ради Біляївського району Одеської області (за межами населеного пункту).

В обґрунтування заперечень на апеляційну скаргу представник Біляївської райдержадміністрації Одеської області зазначив, що сплата орендної плати за користування земельною ділянкою на підставі рішень суду про стягнення такої заборгованості не є належним виконанням умов договору, та, що ТОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Гектар» під час розгляду справи судом першої інстанції не було надано доказів належного виконання умов договору оренди.

Відповідно до ст. 288.1. Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно ст. 288.2. Податкового кодексу України платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Ст. 288.4. Податкового кодексу України передбачено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

20 березня 2012 року між Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ринок сільськогосподарської продукції „Гектар (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до п. 1, 2 якого позивач як орендодавець на підставі Закону України „Про оренду землі та розпорядження Біляївської районної державної адміністрації Одеської області № 19/2012 від 13.01.2012 року надає, а відповідач як орендар приймає у довгострокове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, загальною площею 56,7400 га, кадастровий номер 5121056800:01:001:0013, для розміщення інфраструктури оптового ринку сільськогосподарської продукції, розташовану на території ОСОБА_4 селищної ради Біляївського району Одеської області (за межами населеного пункту). На момент укладання цього договору на земельній ділянці відсутня будь-яка забудова (п. 3 договору).

Відповідно до п. 4 договору визначена нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, яка становить: станом на 01 січня 2012 року - 85820112,66 грн., в розрахунку на 1 кв.м - 151,25 грн.; станом на 01 січня 2012 року 17164022,53 грн. - на нормативний період будівництва, в розрахунку на 1 кв.м. - 30,25 грн.

Відповідно до п. 7 договору останній укладено строком на 49 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі, орендар повинен не пізніше, ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

За умовами п. 8 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі:

- на нормативний період будівництва - 3% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що становить 514 920,68 грн. орендної плати за один рік;

- після вводу обєкта в експлуатацію 3% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що становить 2 574 603,38 грн. орендної плати в рік.

Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством (п. 9 договору).

Згідно п. 10 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі (у гривнях) за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця на протязі 30 календарних наступних за останнім календарним днем звітного місяця на рахунок № 33213213812700113 УДКСУ у Біляївському районі Одеської області, МФО 828011, код платежів 13050200. Орендар не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності.

В п. 12 договору передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня, розмір якої визначається згідно з чинним законодавством.

Відповідно до п. 13 договору земельна ділянка передається в оренду для розміщення інфраструктури оптового ринку сільськогосподарської продукції на території ОСОБА_4 селищної ради Біляївського району Одеської області (за межами населеного пункту). Код цільового використання земельної ділянки згідно класифікації видів цільового призначення земель (КВЦПЗ): 01.12. - для розміщення інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції (п. 14).

В п. 15 договору визначені умови збереження стану об'єкта оренди, а саме: протягом строку оренди орендар повинен забезпечувати належний санітарний, протипожежний, екологічний стан земельної ділянки, будинків і споруд, що розташовані на ній (п. 15.1); повернути об'єкт оренди в стані, не гіршому ніж на момент передачі в оренду (п. 15.2).

За умовами п. 18 договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 10-денний строк з моменту укладання цього договору за актом приймання-передачі, що є невід'ємною частиною цього договору.

В п. 40 договору передбачено, що договір набирає чинності після підписання його сторонами та державної реєстрації.

Так, за положеннями ч. 5 ст. 6 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, що діяла на момент укладання договору) право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Договір оренди зареєстрований у відділі Держкомзему у Біляївському району Одеської області, про що у книзі записів реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 23.03.2012 р. за № 512100004001722.

Між Біляївською районною державною адміністрацією та відповідачем за участю ОСОБА_4 селищною радою був складений акт приймання-передачі земельної ділянки для розміщення інфраструктури оптового ринку сільськогосподарської продукції, що розташована на території ОСОБА_4 селищної ради Біляївського району Одеської області (за межами населеного пункту), відповідно до якого відповідачу було фактично передано в оренду строком на 49 років земельну ділянку загальною площею 56,7400 га на виконання умов вищевказаного договору оренди від 20.03.2012 р.

Таким чином, після державної реєстрації договору оренди землі та складання акту приймання-передачі земельної ділянки відповідач набув право оренди земельної ділянки загальною площею 56,7400 га

Згідно положень ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Згідно п. 6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Крім того, за приписами, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

ст. 21 вказаного Закону визначало, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю»).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2756-VІ» було внесено зміни до статті 21 Закону України «Про оренду землі», у звязку з чим вказана стаття закону була викладена у такій редакції: «Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України)....»

Так, пунктом 288.1. ст. 288 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Пунктом 288.4. ст. 288 вказаного Кодексу передбачено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до п. 288.5. ст. 288 Кодексу, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди.

Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до підпункту «в» ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Частиною 3 статті 285 ГК України визначено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

В свою чергу невиконання зобовязання або виконання зобовязання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а саме невнесення орендарем орендної плати, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання.

Так, несплата орендарем відповідної плати за орендовану земельну ділянку по договору оренди є порушенням вимог чинного законодавства та умов цього договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України. У такому випадку орендодавець має право на захист своїх порушених прав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно ч. 1, 3 ст. 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлене договором або законом.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Як вбачається зі змісту ч. 2 ст. 651 ЦК України, чинним законодавством України під істотним розуміється таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

За положеннями ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до статей 24 та 25 вказаного Закону орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди і своєчасного внесення останнім орендної плати, а орендар має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Згідно п. 36 спірного договору оренди дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обовязків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Судом першої інстанції встановлено, що п. 29 договору визначено обов'язки орендаря, зокрема: приступити до використання земельної ділянки після державної реєстрації договору та передачі ділянки орендарю; додержуватись встановлених щодо об'єкту оренди обмежень (обтяжень) в обсязі, передбаченому законом та договором оренди землі; у п'ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки надати копію договору відповідному органу державної податкової служби

Згідно ст. 141 Земельного кодексу України однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Виходячи за наведеного, умовами спірного договору та чинним законодавством передбачена можливість розірвання договору саме у разі систематичної несплати орендних платежів.

Так, підставою для розірвання спірного договору оренди земельної ділянки від 20.03.2012 р. прокурором визначено невиконання відповідачем зобовязання щодо внесення орендної плати.

Згідно зі статтями 1, 13 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим, доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність або відсутність заборгованості за земельним податком та орендною платою (п. 2.23 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. N 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»).

Так, з матеріалів справи не вбачається систематична несплата відповідачем орендних платежів за спірним договором, наявність судових рішень адміністративного суду про стягнення податкового боргу не є таким підтвердженням, оскільки зі змісту вказаних рішень вбачається, що відповідач мав податковий борг у відповідному місяці під час дії договору, а не систематично за весь час дії договору. Натомість матеріали справи свідчать саме про несвоєчасну сплату відповідачем орендної плати, внаслідок чого відповідач може нести відповідальність у вигляді сплати пені (п. 12 договору), але це не є підставою для розірвання договору.

Висновки суду першої інстанції відносно того, що погашення заборгованості з орендної плати за наявності зазначених вище постанов суду є помилковими, оскільки з вказані рішення суду приймалися саме щодо стягнення орендної плати за договором в межах наданих ДПІ у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області повноважень.

Крім того, оплативши суми боргу, вказані у постановах Одеського окружного адміністративного суду, ТОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Гектар» усунуто вказані порушення умов договору в частині несплати орендної плати.

Тобто після сплати вказаних сум боргу усунуто факт існування заборгованості з орендної плати Відповідно, відсутня передбачена ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України обовязкова підстава (передумова) для розірвання договору оренди земельної ділянки, а саме наявність істотного порушення договору ТОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Гектар», тобто такого порушення, внаслідок якого орендодавцеві Біляївській районній державній адміністрації Одеської області завдано шкоди, і остання значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Так, в даному випадку Біляївська районна державна адміністрація Одеської області після погашення ТОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Гектар» заборгованості з орендної плати згідно з зазначеними вище судовими рішеннями одержала те, на що вона розраховувала.

В даному випадку відсутнє порушення, за яке діючим законодавством та договором передбачено розірвання договору оренди земельної ділянки, та, відповідно, і підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки відсутні.

За таких обставин, колегія суддів вважає необґрунтованими вимоги прокурора про розірвання договору оренди земельної ділянки від 20.03.2012 р., укладеного між позивачем та відповідачем, а відповідно в цій частині рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

В свою чергу безпідставними є вимоги прокурора про звільнення земельної ділянки, оскільки ці вимоги є похідними від вимог про розірвання договору.

Так, в ч. 1 ст. 34 Закону України «Про оренду землі» визначено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Згідно п. 19 договору оренди земельної ділянки після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Оскільки спірний договір оренди земельної ділянки не розірвано судом, відповідно відсутні правові підстави для покладення на відповідача обовязку повернути вказану земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому було її одержано в оренду.

Щодо припинення провадження у справі в частині вимоги щодо стягнення заборгованості по орендній платі за землю у сумі 53 584 грн. 66 коп. за лютий 2015р. у звязку із відсутністю предмету спору ( п.1-1 ст.80 ГПК України) у звязку із сплатою відповідачем зазначеної суми боргу згідно з платіжним дорученням №49 від 08.04.2016р., така позиція суду першої інстанції є правильною та відповідає п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», в якому розяснено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Відповідно до пункту 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України однією з підстав для скасування рішення суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Разом з цим, судом першої інстанції при повторному розгляді справи не взяті до уваги вказівки суду касаційної інстанції.

Так, на сторінці 5 постанови Вищого господарського суду України від 26.01.2016 зазначено, що матеріали справи свідчать саме про несвоєчасну сплату відповідачем орендної плати не обґрунтовано посиланням на належні докази (розрахунки, платіжні доручення про сплату орендної плати з порушенням строків).

Суд першої інстанції при повторному розгляді справи зазначає, що позивач зазначив, що згідно довідок ДПІ у Біляївському районі Одеської області від 02.03.2016р. за №2106/10/15-09-12-00 , від 21.03.2016р. за №2749/9/17-01 ТОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Гектар» не подало податкові декларації з плати за землю на 2015 рік та на 2016 рік , у звязку з чим у розрахунку орендної плати за землю відсутні дані щодо дійсного розміру заборгованості з орендної плати за землю за 2015р. та 2016р.

Також суд першої інстанції при повторному розгляді не дослідив п. 10 договору оренди та не встановив саме за які періоди конкретно утворилася заборгованість з орендної плати, та не встановив на підставі належних доказів систематичність невиконання відповідачем умов договору оренди. Однак, зважаючи на те, що заборгованості з орендної плати у відповідача на дату прийняття рішення судом першої інстанції не існує, фактично рішення суду першої інстанції підтверджує саме відсутність такої заборгованості.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду господарського суду Одеської області від 11.04.2016 року по справі № 916/2074/15 не відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, а тому підлягає скасуванню, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Ринок сільськогосподарської продукції „Гектар підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Ринок сільськогосподарської продукції „Гектар задовольнити.

2. Рішення господарського суду Одеської області від „11 квітня 2016 року по справі № 916/2074/15 скасувати частково, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції: «У задоволенні позовних вимог Заступника Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області інтересах держави в особі Біляївської районної державної адміністрації Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок сільськогосподарської продукції «Гектар» про розірвання договору оренди земельної ділянки та звільнення земельної ділянки відмовити. Решту рішення залишити без змін.»

3. Видачу наказів за постановою та в порядку ст.122 ГПК України із зазначенням повних реквізитів сторін доручити господарському суду Одеської області.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови

складено „03 серпня 2016 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Н.М. Принцевська