донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
03.08.2016 справа №905/1397/16
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддівОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3за участю представників сторін: від позивача:ОСОБА_4 за довіреністювід відповідача:ОСОБА_5 - керівникрозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Новгородський комбінат комунального господарства», с. Новгородське, м. Торецьк, Донецька областьна рішення господарського судуДонецької області від14.06.2016 року по справі№ 905/1397/16 (суддя: Огороднік Д.М.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Науково виробниче обєднання «Інкор і Ко», м. Маріуполь, Донецька областьдо відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Новгородський комбінат комунального господарства», с. Новгородське, м. Торецьк, Донецька областьстягнення 366 269,62 грн.
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково виробниче обєднання «Інкор і Ко», м. Маріуполь, Донецька область (далі «Позивач») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новгородський комбінат комунального господарства», с. Новгородське, м. Торецьк, Донецька область (далі «Відповідач») суми боргу в розмірі 366 269,62 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 14.06.2016 року у справі № 905/1397/16 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Стягнуто з Відповідача на користь Позивача суму основного боргу в розмірі 366 269,62 грн. та суму судового збору в розмірі 5 494,00 грн.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 14.06.2016 року у справі № 905/1397/16 та прийняти нове рішення.
Заявник апеляційної скарги вважає, що при ухваленні рішення судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, відповідач не згоден з тарифом нарахованих послуг з постачання теплової енергії та зазначає, що здійснений позивачем розрахунок вартості наданих відповідачеві послуг з теплопостачання не відповідає п. 6, ст. 32 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV (в редакції від 01.01.2016 року), у звязку з чим, спірне рішення підлягає скасуванню.
Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Представник Позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, звернувся до судової колегії з проханням рішення господарського суду Донецької області від 14.06.2016 року у справі № 905/1397/16 залишити без змін.
Представник Відповідача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати рішення господарського суду Донецької області від 14.06.2016 року у справі № 905/1397/16 та прийняти нове рішення яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково виробниче обєднання «Інкор і Ко» в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до статей 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України фіксацію судового процесу було здійснено технічними засобами та складено протокол судового засідання.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду винесеним законним, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Господарським судом Донецької області встановлено, що 24.10.2014 року між Сторонами був підписаний договір про надання послуг з постачання теплової енергії № 1377 (далі «Договір»), відповідно до п. 1.1. якого теплогенеруюча організація (виконавець) зобовязується надавати теплозабезпечуючій організації (споживачеві) вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення, а саме: постачати теплову енергію на період дії цього договору (за виключенням нормативно встановлених перерв), підтримувати параметри теплоносія у точці розмежування балансової належності теплових мереж, відповідно до встановлених норм, а споживач зобовязується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором. Сторони за цим договором затверджують температурний графік, який буде дотримано у точці розподілу, що є невідємною частиною цього договору, на підставі технічного обліку спеціалізованої організації, при виконаних споживачем налагоджувальних заходах, субєкт відносин у сфері теплозабезпечення зобовязується регулювати діяльність відносин сторін у сфері тепло забезпечення в рамках діючого законодавства.
Пунктом 2.1. Договору сторони погодили, що тариф на виробництво теплової енергії є складовою частиною, що затверджений органом місцевого самоврядування та перераховується на вартість Гкал. Тариф затверджується органом місцевого самоврядування. Тариф на виробництво теплової енергії динамічний, при зміні цін на вихідні енергоносії виконавець змінює ціну відповідно до діючого законодавства.
У випадку зміни тарифів, погоджених органом місцевого самоврядування, виконавець має право на зміну тарифу на послуги з централізованого опалення в односторонньому порядку (п.2.2. договору).
Відповідно до п. 2.3. договору загальна вартість договору визначається загальною вартістю відпущеної теплової енергії, необхідної для теплопостачання.
Місячний об'єм споживання Споживачем теплової енергії визначається на підставі показань вузла обліку, розміщеного у Споживача, відповідно до затвердженого температурного графіку і діючого температурного режиму. Місячні втрати теплоносія на поповнення теплової мережі визначаються на підставі показань лічильника теплоносія, який встановлений на межі балансової належності з моменту його введення в експлуатацію. У випадку пошкодження вузла обліку Споживача, або у випадку відсутності до нього безпечного доступу у погоджений із споживачем час зняття показань, добовий та місячний об'єм споживання споживачем теплової енергії буде визначений відповідно до показань вузла обліку встановленого у теплосиловому цеху Виконавця (далі вузол обліку Виконавця), який у цей час буде вважатися комерційним. До моменту введення в експлуатацію лічильника теплоносія, який встановлений на межі балансової належності, місячні витрати теплоносія визначаються на підставі показань лічильника підживлення теплоносія, що встановлений у теплосиловому цеху Виконавця (п. 2.5. Договору в редакції протоколу погодження розбіжностей від 08.12.2014 року до Договору № 1377 від 24.10.2014 року).
Згідно п. 3.4. Договору розрахунки за теплову енергію, розрахунки втрати теплоносія здійснюються теплозабезпечуючою організацією у поточному місяці, за фактом поставки, після виставленого рахунку, протягом 10 банківських днів.
Пунктом 9.1. Договору встановлено, що договір укладається на 6 (шість) місяців в період з 24.10.2014 року по 15.04.2015 року і набирає чинності з дня його укладення.
Додатковою угодою № 1 від 27.10.2015 року сторони дійшли обопільної згоди про продовження терміну дії договору № 1377 від 24.10.2014 року до 01.12.2015 року.
Протягом листопада - грудня 2015 року позивач надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії, що підтверджується актом за листопад 2015 року від 01.12.2015 року (а.с. 41) та актом за грудень 2015 року від 01.01.2016 року (а.с. 42). Зазначені акти підписані сторонами та скріплені печатками підприємств без зауважень.
Рішення суду першої інстанції вмотивоване тим, що позивачем підтверджено належними доказами надання відповідних послуг за договором відповідачу за листопад - грудень 2015 року, тоді як відповідачем факт надання відповідних послуг у заявлені до стягнення сумі належним чином не спростовуваний.
Суд апеляційної інстанції погоджується із зазначеним висновком господарського суду Донецької області та вважає за необхідне зазначити, що посилання скаржника стосовно невідповідності тарифів на послуги з центрального опалення є необґрунтованими та недоведеними.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (Аналогічна норма міститься і у ст. 526 Цивільного кодексу України.). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.
Як вже зазначалось раніше, тариф на виробництво теплової енергії затверджується органом місцевого самоврядування. У випадку зміни тарифів, погоджених органом місцевого самоврядування, виконавець має право на зміну тарифу на послуги з централізованого опалення в односторонньому порядку.
Як встановлено судом першої інстанції додатковою угодою № 2 від 18.11.2015 року сторони дійшли обопільної згоди на підставі рішення Новгородської селищної ради виконавчого комітету № 99 від 18.11.2014 року п. 2.2. договору № 1377 від 24.10.2014 року викласти в наступній редакції: Тариф на послуги з центрального опалення становить:
- для населення - 240,00 грн./1 Гкал без ПДВ;
- для бюджетних установ і організацій 832,00 грн./1 Гкал без ПДВ;
- для соцкультсфери та інших споживачів 832,00 грн./1 Гкал без ПДВ.
У випадку зміни тарифів, погоджених органом місцевого самоврядування, виконавець має право на зміну тарифів на послуги з централізованого опалення в односторонньому порядку.
Додатковою угодою № 3 від 01.05.2015 року сторони дійшли обопільної згоди на підставі рішення Новгородської селищної ради виконавчого комітету № 25 від 16.04.2015 року п. 2.2 договору № 1377 від 24.10.2014 року викласти в наступній редакції: Тариф на послуги з центрального опалення становить:
- для населення - 240,00 грн./1 Гкал без ПДВ;
- для бюджетних установ і організацій 1404,00 грн./1 Гкал без ПДВ;
- для соцкультсфери та інших споживачів 1 404,00 грн./1 Гкал без ПДВ.
У випадку зміни тарифів, погоджених органом місцевого самоврядування, виконавець має право на зміну тарифів на послуги з централізованого опалення в односторонньому порядку.
Додатковою угодою № 4 від 16.12.2015 року сторони дійшли обопільної згоди на підставі рішення Новгородської селищної ради виконавчого комітету № 88 від 22.10.2015 року, з урахуванням рішення Новгородської селищної Ради виконавчого комітету № 97 від 26.11.2015 року, п. 2.2. договору № 1377 від 24.10.2014 року викласти в наступній редакції: Тариф на послуги з центрального опалення становить:
- для населення - 432,00 грн./1 Гкал без ПДВ;
- для бюджетних установ і організацій 1116,00 грн./1 Гкал без ПДВ;
- для соцкультсфери та інших споживачів 1 116,00 грн./1 Гкал без ПДВ.
У випадку зміни тарифів, погоджених органом місцевого самоврядування, виконавець має право на зміну тарифів на послуги з централізованого опалення в односторонньому порядку.
Відповідач був повідомлений позивачем про зміну тарифів за договором № 1377 від 24.10.2014 року, про що свідчить відмітка на вищевказаних додаткових угодах.
Розрахункові документи, а саме рахунки - фактури № 740 від 30.11.2015 року на суму 138 003,84 грн., № 741 від 30.11.2015 року на суму 186 001,92 грн., № 742 від 30.11.2016 року на суму 19 560,53 грн., № 743 від 30.11.2015 року на суму 6 840,29 грн., № 823 від 31.12.2015 року на суму 258 593,47 грн., № 824 від 31.12.2015 року на суму 262 168,27 грн., № 825 від 31.12.2015 року на суму 316 63,87 грн., № 826 від 31.12.2015 року на суму 9 126,00 грн. (із зазначенням нових тарифів) були отримані відповідачем, що вбачається зі змісту претензії № 290-16з від 17.02.2016 року (а.с. 38).
Крім того, платіжними дорученнями № 179 від 16.12.2015 року на суму 20 000,00 грн., № 183 від 17.12.2015 року на суму 96 929,72 грн., № 187 від 18.12.2015 року на суму 28 000,00 грн., № 199 від 21.12.2015 року на суму 41 075,92 грн., № 218 від 28.12.2015 року на суму 19 560,53 грн., № 290 від 29.01.2016 року на суму 262 168,27 грн., № 422 від 22.03.2016 року на суму 200 992,07 грн. підтверджено факт часткової оплати відповідачем послуг з постачання теплової енергії.
Відтак, заборгованість відповідача за послуги з постачання теплової енергії перед позивачем, відповідно до умов Договору складає 366 269,62 грн.
Отже, отримавши послуги за встановленими тарифами у строки передбачені договором та не сплативши їх вартість в повному обсязі, відповідач порушив своє зобовязання за договором.
Доводи відповідача щодо перерахування ним коштів у розмірі 89 090,79 грн. за договором № 1377 від 24.10.2014 року, не приймаються апеляційною інстанцією до уваги оскільки з наявних у справі доказів вбачається, що зазначені кошти були перераховані Позивачу за послуги, надані у березні 2016р.
Також, як підставою своїх вимог, в апеляційній скарзі відповідач зазначає, що рішення суду у цій справі стосується прав та обовязків Новгородської селищної ради, про що, 17.05.2016 року скаржником було усно заявлено у клопотанні про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Новгородську селищну раду. Однак, як вбачається з матеріалів справи (Протокол судового засідання у справі № 905/1397/16 від 17.05.2016 року (а.с. 87)) зазначене вище клопотання відповідачем не заявлялось, що розцінюється судом, як намагання апелянта ввести суд в оману і, як слід навмисно затягнути розгляд спору по суті протягом розумного строку та прийняття законного, обєктивного, неупередженого та обґрунтованого рішення по справі, що є не припустимим. Власне суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для залучення Новгородської селищної ради до участі у справі у якості третьої особи, оскільки рішення у справі ніяким чином не вплине на права та обовязки останньої.
Перевіривши арифметичну правильність розрахунку суми основного боргу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність заявленої позивачем суми. Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту відсутні.
Оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи місцевим господарським суд допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 103, 104 ГПК України як підстави для скасування рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Новгородський комбінат комунального господарства», с. Новгородське, м. Торецьк, Донецька область залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 14.06.2016 року у справі № 905/1397/16 залишити без змін.
Головуючий суддя: ОСОБА_1 Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3
Надруковано примірників:1-позивачу; 1-відповідачу; 1-у справу; 1-ГСДО; 1-ДАГС.
Судове рішення № 59455943, Донецький апеляційний господарський суд було прийнято 03.08.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 905/1397/16. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: