Ухвала суду № 59455420, 05.08.2016, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

05 серпня 2016 року Справа № 915/834/16

м. Миколаїв

Суддя господарського суду Миколаївської області Ржепецький В.О., розглянувши заяву боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Продімпортгрупп» (54030, м. Миколаїв, вул.Артилерійська, 19, код ЄДРПОУ 37109461),

про порушення справи про банкрутство,

встановив:

01.08.2016 року на адресу господарського суду Миколаївської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Продімпортгрупп» від 15.07.2016 року про порушення справи про банкрутство боржника та визнання його банкрутом за ознаками ст. 95 Закону України «Про вiдновлення платоспроможностi боржника або визнання його банкрутом».

Розглянувши матеріали заяви, суд дійшов висновку про повернення її без розгляду на підставі таких обставин.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі – Закон), справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 Закону, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом.

Частиною 1 ст. 95 Закону встановлено, що обов’язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 105 Цивільного кодексу України, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

В порушення зазначеної норми боржником не подано належних доказів на підтвердження повідомлення органу, що здійснює державну реєстрацію про своє рішення.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Документ, розміщений за №5 в Додатках до заяви боржника не є доказом в розумінні ст. 32 ГПК України, оскільки є роздруківкою частини відкритого за допомогою програмного забезпечення файлу (знімок екрану), виготовленого та збереженого за допомогою тих чи інших електронних способів, що унеможливлює встановлення на підставі нього достовірності поданої інформації.

З наведеного витікає і непідтвердженість належними доказами факту початку перебігу строку, встановленого особою, що прийняла рішення про ліквідацію, для заявлення кредиторами своїх вимог, а отже господарським судом констатується недотримання заявником положень ч.ч. 3, 5 ст. 105 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 111 Цивільного кодексу України, з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки.

В порушення зазначеної норми боржником не подано належних доказів на підтвердження вжиття заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості, зазначеної в рядку 1135 Балансу боржника станом на 31.12.2015 року. Також відсутні докази повідомлення кожного з боржників про припинення юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 Закону, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом.

Статтями 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З наведеного витікає, що обставини недостатності майна, зазначені в статті 95 Закону, мають бути підтверджені належними доказами, зокрема, інформацією органів, уповноважених здійснювати реєстрацію та облік окремих видів майна, а також інформацією з відповідних реєстрів.

Боржником зазначених вимог не дотримано.

На підтвердження обставин недостатності вартості майна боржника майна для задоволення вимог кредиторів подано лише інвентаризаційний опис від 10.04.2016.

Як витікає з положень даного опису, ліквідатором боржника здійснено інвентаризацію основних засобів за адресою: 54030, м.Миколаїв, вул.Артилерійська, 19.

Разом з тим, як свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, боржника було зареєстровано виконавчим комітетом Іллічівської міської ради Одеської області, а отже боржник змінював місцезнаходження і заходи із виявлення та інвентаризації його майна слід здійснювати і за його попереднім місцезнаходженням.

Статтею 11 Закону визначено вимоги до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.11 Закону, до заяви боржника про порушення справи про банкрутство додаються, зокрема, копія спеціального дозволу на провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею, а в разі закінчення терміну дії такого дозволу - довідка про наявність у боржника матеріальних носіїв секретної інформації (технічної документації, виробів, їхніх дослідних зразків тощо).

Заявником не дотримано положень ст. 34 ГПК України, щодо належності доказів на підтвердження обставин відсутності діяльності, пов’язаної з державною таємницею, оскільки в матеріалах заяви відсутні докази звернення із відповідним запитом до органу уповноваженого Законом на видачу дозволів на провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею.

Положеннями ч. 4 ст. 11 Закону встановлено, що боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено цим Законом.

При цьому, як витікає з положень ч. 1 ст. 45 Закону, витрати, пов’язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, законодавцем визначаються в такому обсязі: витрати на оплату судового збору; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів; витрати на публікацію в офіційних друкованих органах інформації про порядок продажу майна банкрута; вимоги щодо виплати основної грошової винагороди арбітражному керуючому; вимоги щодо відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним повноважень розпорядника майна, керуючого санацією боржника або ліквідатора банкрута; витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), пов'язані з утриманням і збереженням майнових активів банкрута, тощо.

Правовий аналіз зазначених норм Закону дозволяє дійти висновку про те, що законодавцем встановлено безумовний обов‘язок боржника забезпечити проведення ліквідаційної процедури за свій рахунок в обсязі, визначеному Законом.

Заявником до заяви не додано доказів на підтвердження наявності майна, достатнього для покриття судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону, господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо: заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посаду якої у заяві не зазначено; заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі; не подано доказів щодо сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі;заявник-кредитор не подав доказів неспроможності боржника виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами в розмірі, визначеному частиною третьою статті 10 цього Закону, протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом; заявник-кредитор не надав доказів надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів; з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись ст. ст. 11, 15, 95 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.ст. 63, 86 ГПК України, господарський суд –

УХВАЛИВ:

Заяву та додані до неї документи повернути заявнику без розгляду.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Продімпортгрупп» (54030, м. Миколаїв, вул.Артилерійська, 19, код ЄДРПОУ 37109461) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 13780,00грн, сплачений за квитанцією №0.0.592479189.1 від 29.07.2016р.

Суддя В.О.Ржепецький