Вирок № 59453535, 22.06.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/13321/15-к

В И Р О К

іменем України

"22" червня 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Марченко М.В.,

при секретарі: Гончаренко М.Р.,

за участю прокурора: Вигівського М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції, в залі суду в приміщенні Дніпровського районного суду м.Києва кримінальне провадження №12015100040006783 від 10 травня 2015 року за обвинувальним актом по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця м.Києва, громадянина України, з неповною

середньою освітою, не працюючого, одруженого, зареєстрованого та

проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

раніше судимого:

28.12.1998 року вироком Дніпровського районного суду м.Києва за ст.140ч.2

КК України (в редакції 1960 року) на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією

майна;

28.03.2000 року вироком Дніпровського районного суду м.Києва, з

урахуванням змін, внесених ухвалою Київського міського суду від

13.11.2000 року за ст.206ч.2 КК України (в редакції 1960 року) на 3 роки 6

місяців позбавлення волі;

18.02.2005 року вироком Дніпровського районного суду м.Києва, з

урахуванням змін, внесених ухвалою Апеляційного суду м.Києва від

20.07.2006 року за ст.ст.185ч.3, 185ч.4 КК України (в редакції 2001 року) із

застосуванням ст.70 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

08.06.2010 року вироком Дніпровського районного суду м.Києва за ст.186ч.3

КК України (в редакції 2001 року) на 5 років позбавлення волі, звільненого з

місць позбавлення волі 18 вересня 2013 року умовно-достроково на 1 рік 6

місяців 2 дні;

15.09.2015 року вироком Дніпровського районного суду м.Києва за ч.1 ст.309

КК України (в редакції 2001 року) із застосуванням ст.71 КК України (в

редакції 2001 року) на 1 рік 7 місяців позбавлення волі;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця

м.Стаханов Луганської області, громадянина України, з неповною середньою

освітою, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою:

АДРЕСА_2,

проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше не

судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 09 травня 2015 року з метою таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у сховище, вступили між собою в попередню змову, при цьому ОСОБА_1 повторно.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 та ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою між собою, з корисливих мотивів, при цьому ОСОБА_1 повторно, 10 травня 2015 року, приблизно о 04 годині 40 хвилин, знаходячись за адресою: АДРЕСА_4, шляхом пошкодження замків, проникли до холодильних установок, звідки таємно викрали чуже майно, що належало потерпілій ОСОБА_4, а саме молочну продукцію на загальну суму 3392 гривні 00 копійок, після чого з місця вчинення злочину з викраденим майном зникли та розпорядились викраденим на власний розсуд. Своїми злочинними діями ОСОБА_1 та ОСОБА_3 завдали потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 3392 гривні 00 копійок.

В судовому засіданні обвинуваченні ОСОБА_1 та ОСОБА_3В свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнали, вищезазначені обставини підтвердили та детально і послідовно пояснили за яких обставин, своїми умисним діями вчинили таємне викрадення чужого майна крадіжку за попередньою змовою між собою, поєднане з проникненням у сховище.

Зокрема, обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що дійсно 09 травня 2015 року з метою вчинення крадіжки з проникненням у холодильні установки, вступив в попередню змову, зі знайомим ОСОБА_2 З цією метою вони 10 травня 2015 року, приблизно о 04 годині 40 хвилин, знаходячись за адресою: АДРЕСА_4, шляхом пошкодження замків, проникли до холодильних установок, звідки таємно викрали саме молочну продукцію, що належала, як з'ясувалось в подальшому ОСОБА_4, після чого з місця вчинення злочину з викраденим майном зникли та розпорядились викраденим на власний розсуд.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав показання обвинуваченого ОСОБА_1 та по суті дав аналогічні за змістом показання про обставини вчинення крадіжки молочної продукції з проникненням до холодильних установок за попередньою змовою з ОСОБА_1

Свою винність ОСОБА_1 та ОСОБА_3 визнали повністю, у вчиненому щиро розкаялись, пояснили, що зробили для себе відповідні висновки, а також зазначили, що з доказами зібраними у кримінальному провадженні згодні повністю, в тому числі з вартістю викраденого майна, фактичні обставини справи не оспорювали, послались на те, що викрадене майно потерпілій повернуто та остання не має до них матеріальних претензій.

Дані обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 показання не викликають у суду сумніву щодо їх правдивості та добровільності.

Винність обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повністю підтверджується їх показаннями та щирим каяттям у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Положення ч.3 ст.349 КПК України, роз'яснені судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи та кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, а тому суд, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинувачених, дослідженням, зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особи обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів, процесуальних витрат, а також протоколу огляду місця події, даних висновку судово-трасологічної експертизи, документів про вартість, викраденого майна, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження.

Винність ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які не оспорювали фактичні обставини справи, у вчиненні інкримінованого їм злочину знайшла повне підтвердження під час судового розгляду.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч.3 ст.185 КК України, оскільки вони своїми умисними діями вчинили таємне викрадення чужого майна /крадіжка/, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище, при цьому ОСОБА_1 повторно.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених ними злочиних дій, дані про особу кожного з обвинувачених, зокрема: ОСОБА_1 - не працює, одружений, вину у вчиненому визнав, щиро розкаявся, раніше неодноразово судимий; ОСОБА_3 - не працює, неодружений, вину у вчиненому визнав, щиро розкаявся, раніше не судимий.

Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд визнає щире каяття обвинувачених.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2, не встановлено.

З урахуванням ступеня тяжкості кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 злочину, вищезазначених даних про особу останнього, який не працює, раніше неодноразово судимий вчинив новий корисливий злочин, маючи ряд не знятих та непогашених у встановленому законом порядку судимостей, схильний до вчинення злочинів, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, продовжив злочинну діяльність, а тому вважає, що виправлення ОСОБА_1 неможливе без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі.

Крім того, враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив злочин, за який засуджується по даній справі 10.05.2015 року, тобто до постановлення вироку Дніпровського районного суду м.Києва від 15.09.2015 року, остаточне покарання ОСОБА_1 слід призначити за правилами ч.4 ст.70 КК України.

Поряд з цим, також суд вважає за необхідне відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України, в редакції, що діє на момент постановлення вироку, зарахувати в строк відбуваня покарання обвинуваченому ОСОБА_1 термін його попереднього ув'язнення до набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Разом з тим, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_2 кримінального правопорушення, вищезазначених позитивних даних про особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, вчинив злочин вперше, враховуючи щире каяття останнього, що судом визнано обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе призначити йому покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України, яке буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Речові докази по справі: електронні ваги та молочну продукцію, а саме: 12 пляшок йогурту «Нова сила», 2 упаковки солодко вершкового масла, 40 упаковок вершкового масла «Ізяславське», 3 ящика по 99 одиниць глазурованих сирків, 5 банок по 0,5 кг дитячих десертів, 10 одиниць сиру «Янтар», 4 ящики шоколадного вершкового масла, які визнані речовими доказами, приєднані до матеріалів кримінальної справи та повернуті на зберігання під розписку потерпілій ОСОБА_4 - слід залишити у володінні та розпорядженні потерпілої ОСОБА_4; 2 навісні замки та арматуру, що знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м.Києві - слід знищити.

Крім того, підлягають стягненню з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 процесуальні витрати у розмірі 982 гривні 08 копійок на користь держави за проведення судово-трасологічних експертиз в дольовому порядку по 491 гривні 04 копійки з кожного (отримувач коштів: УК у Дніпровському районі м.Києва 24060300, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України в м.Києві, код банку отримувача: 820019, код отримувача (код за ЄДРПОУ):38012871, рахунок отримувача: 31114115700005).

Цивільний позов по справі не заявлено.

Керуючись ч.3 ст.349, ст.ст.368-371, 373-374, 376, 336, КПК України, суд,-

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України і призначити йому покарання за цей злочин у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.70ч.4 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення більш суворим покаранням, призначеним цим вироком у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, менш суворого покарання, призначеного вироком Дніпровського районного суду м.Києва від 15 вересня 2015 року у виді 1 (одного) року 7 (семи) місяців позбавлення волі та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Запобіжний захід обраний щодо ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту змінити на тримання під вартою в Київському СІЗО Управління Державної Пенітенціарної служби України в м.Києві та Київській області та залишити без зміни до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту зміни останньому при постановленні вироку запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою, тобто з 22 червня 2016 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України, в редакції, що діє на момент постановлення вироку, зарахувати в строк відбуваня покарання обвинуваченому ОСОБА_1 термін його попереднього ув'язнення з моменту зміни запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою, тобто з 22 червня 2016 року до набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст.185ч.3 КК України і призначити йому покарання за цей злочин у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку у вигляді 1 (одного) року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти про зміну місця проживання кримінально-виконавчу інспекцію, періодично з'являтись для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_2 у вигляді домашнього арешту залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Речові докази по справі: електронні ваги та молочну продукцію, а саме: 12 пляшок йогурту «Нова сила», 2 упаковки солодко вершкового масла, 40 упаковок вершкового масла «Ізяславське», 3 ящика по 99 одиниць глазурованих сирків, 5 банок по 0,5 кг дитячих десертів, 10 одиниць сиру «Янтар», 4 ящики шоколадного вершкового масла, які визнані речовими доказами, приєднані до матеріалів кримінальної справи та повернуті на зберігання під розписку потерпілій ОСОБА_4 - залишити у володінні та розпорядженні потерпілої ОСОБА_4; 2 навісні замки та арматуру, що знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м.Києві - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 процесуальні витрати у розмірі 982 гривні 08 копійок на користь держави за проведення судово-трасологічних експертиз в дольовому порядку по 491 гривні 04 копійки з кожного (отримувач коштів: УК у Дніпровському районі м.Києва 24060300, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України в м.Києві, код банку отримувача: 820019, код отримувача (код за ЄДРПОУ):38012871, рахунок отримувача: 31114115700005).

Цивільний позов по справі не заявлено.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м.Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Суддя: