Постанова № 59452922, 29.06.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2016 р. Справа № 804/2831/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н.В. при секретарі Татаренко Ю.В. за участю: представника позивача ОСОБА_1 представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Лівобережної обєднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

19 травня 2016 року ОСОБА_3 (далі ОСОБА_3, позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Лівобережної обєднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі Лівобережна ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасувати податкового повідомлення-рішення Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська від 10.03.2016 № 16/1302 про сплату орендної плати за земельну ділянку у загальній сумі 234 759,32 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач повторно визначив податкові зобовязання за 2013-2015 рік, що є порушенням закону.

Позивач вважає висновки податкового органу такими, що не відповідають дійсності, а винесене на їх підставі податкове повідомлення-рішення таким, що порушує норми чинного законодавства.

В судовому засіданні представник позивача предявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити з викладених у ньому підстав.

Представник відповідача в судовому засідання предявлені позовні вимоги не визнав та зазначив, що відповідно до норм чинного законодавства, незалежно від установленого договором розміру орендної плати сума річного платежу не повинна бути меншою від певної суми.

Отже, незалежно від того, чи вносилися зміни до змісту договору оренди в час встановлення розміру орендної плати Податковий кодекс України вимагає аби річний платіж був не менше трикратного розміру земельного податку, а з 01.04.2014 3 відсотки нормативної грошової оцінки.

Станом на 1 січня 2015 року коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка розрахований відповідно до п.п. 289.2. ст. 289 Податкового Кодексу України становить - 1,249.

Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Так, розмір податкового обов'язку платника податків з орендної плати за землю не може бути меншим, ніж визначений пунктом 288.5 статті 288 ПКУ, а доводи платника податків, наведені у позові, не звільняють його від сплати розміру річної плати за користування земельною ділянкою у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом та не є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач ОСОБА_3, як фізична особа, на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 23.12.2005 № 159/32, разом з громадянами ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в рівних частках орендує земельну ділянку площею 1,1518 га за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, 45-Б.

Так, на підставі договору оренди землі від 24.01.2006 року, та акту приймання передачі земельної ділянки, позивач сплачує 25% орендної плати.

Згідно п. 4.1. договору оренди сума річної орендної плати за земельну ділянку встановлюється у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Судом встановлено, що на підставі п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України податний орган розрахував для позивача орендну плату за земельну ділянку у 2013, 2014, 2015 роках, та надсилав Позивачу такі податкові повідомлення-рішення:

- від 04.06.2013 № НОМЕР_1 про сплату 45 455,02 грн.;

- від 22.05.2014 № НОМЕР_2 про сплату 45 455,02 грн.;

- від 30.06.2015 № 56013-15 про сплату 56 772,97 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення були узгоджені та оплачені позивачем, докази чого наявні в матеріалах справи.

Так, відповідачем було винесене податкове повідомлення рішення від 10.03.2016 року за №16/1302, яким збільшено (донараховано) грошові зобовязання з орендної плати за землю за 2013,2014,2015 роки.

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення 10.03.2016 року №16/1302 є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Відповідно до п. 286.5. ст. 286 ПКУ, Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.58.1 ст. 58 ПКУ Контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу

Відповідно до ст. 54.5. Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Це правило не може бути застосовано тільки у разі, коли стосовно посадових або службових осіб контролюючого органу, які проводили нарахування грошових зобов'язань платнику податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу, оскільки у такому випадку контролюючий орган вищого рівня може за власною ініціативою перевірити достовірність висновків контролюючого органу нижчого рівня шляхом перевірки документів обов'язкової звітності суб'єкта підприємницької діяльності або висновків акта перевірки, складеного контролюючим органом нижчого рівня.

Таким чином, якщо податковий орган самостійно визначає грошове зобов'язання платнику податків, то в подальшому він не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування (збільшення) податкових зобов'язань, за винятком випадку, коли за наслідками службової перевірки або розгляду кримінальної справи встановлено змову між платником податків і податковим органом, спрямовану на заниження обов'язкових платежів.

Однак в матеріалах справи відсутні відомості щодо проведення контролюючим органом вищого рівня службового розслідування відносно працівників Лівобережної ОДПІ, відповідальних за нарахування плати за землю, та не перевіряв у рамках такого розслідування документів Позивача, що виключає можливість додаткового донарахування.

Так, у розрахунку спірного повідомлення-рішення за 2013 рік повторно визначено суму зобов'язання по сплаті орендної плати за 2013 рік - в розмірі 30 303,35 гри, при цьому Відповідачем вказано, що відповідно до договору, сплаті підлягає сума - 15 151,67, а відповідно до законодавства 45 455,02, тому до сплати Відповідач нарахував різницю 30 303,35, натомість матеріали справи містять докази сплати позивачем заборгованості по податковому повідомленню-рішенню від 04.06.2013 року №0000621703 у розмірі 45 455,02 грн.

Так, відповідно до підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до п.4.7 договору оренди земельної ділянки від 24.01.2006 р., укладеного між Позивачем та Дніпропетровською міською радою, зміна розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, в тому числі внаслідок інфляції - є підставами для перегляду розміру орендної плати.

Згідно зі п.288.1 ст.288 ПКУ Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.

В судовому засіданні було встановлено, що зміни до договору оренди землі, укладеного між Дніпропетровською міської радою та ОСОБА_3 не були внесені, жодних повідомлень від Дніпропетровської міської ради щодо необхідності внесення змін до договору оренди земельної ділянки Позивач не отримував.

Надана Відповідачем до суду копія рішення міської ради від 22.02.2011 р. №216/8 про приведення рішень міської ради у відповідність до вимог чинного законодавства не містить розпоряджень щодо змін умов договору оренди земельної ділянки від 24.01.2006 року із Позивачем.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення від 04.06.2013 №0000621703, від 22.05.2014 №0000121504, від 30.06.2015 №56013-15, були сплачені позивачем належним чином, податковий борг у Позивача відсутній, а отже винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення від 10.03.2016 року №16/1302 підлягає скасуванню.

В силу ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті визначено, що у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що винесене податкове повідомлення-рішення №16/1302 від 10.03.2016 є протиправним, а тому підлягає скасуванню з викладених підстав.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.

З огляду на викладену норму, суд вважає за необхідне стягнути із Лівобережної обєднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3" (код РНОКПП НОМЕР_3) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2347, 60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 158 - 163, 167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Лівобережної обєднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №16/1302 від 10.03.2016, прийняте Лівобережною обєднаною державною податковою інспекцією м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Присудити із Лівобережної обєднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_3 (код РНОКПП НОМЕР_3) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2 347,60 грн. (дві тисячі триста сорок сім гривень шістдесят копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 29.06.2016 р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_7 ОСОБА_7 ОСОБА_8