Ухвала суду № 59452437, 14.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" липня 2016 р. м. Київ К/800/1207/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Калашнікової О.В. Васильченко Н.В., Леонтович К.Г., розглянувши в порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою Полтавської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року у справі № 552/5128/15-а за позовом ОСОБА_4 до Полтавської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови в справі про порушення митних правил,-

в с т а н о в и л а:

В серпні 2015 року ОСОБА_4 звернувяся з позовом до Полтавської митниці Державної фіскальної служби України (далі - Полтавська митниця ДФС) про визнання протиправною та скасування постанови Полтавської митниці ДФС від 20 серпня 2015 року в справі про порушення митних правил № 0047/80600/15 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного Кодексу України.

Постановою Київського районного суду м. Полтави від 09 листопада 2015року в задоволенні вказаного адміністративного позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким позов задоволено: визнано протиправною та скасовано постанову Полтавської митниці ДФС №0047/80600/15 від 20 серпня 2015 року про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст.485 Митного кодексу України.

У касаційній скарзі Полтавська митниця ДФС, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що постанова заступника начальника Полтавської митниці в справі про порушення митних правил № 0047/80600/15 від 20 серпня 2015 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного Кодексу України винесена за умови вчинення позивачем відповідних дій, наявності в діях складу правопорушення, на підставі та в межах повноважень, наданих уповноваженій особі, у спосіб, що передбачені Конституцією України та чинним законодавством України.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про задоволення позову, суд апеляційної інстанції зазначив, що позивачем по справі було цілком правомірно враховано у складі митної вартості задекларованого товару транспортні витрати в сумі 66215,00 гривень. Враховуючи вимоги ст. 527, 531 Митного Кодексу України суд дійшов висновку, що постанова у справі про порушення митних правил №0047/80600/15 від 20 серпня 2015 року, винесену заступником начальника Полтавської митниці ДФС про визнання позивачем винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 Митного кодексу України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу неправомірною, такою, що прийнята необґрунтовано та підлягає скасуванню.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 07 квітня 2015 року відносно позивача складено протокол про порушення митних правил № 0047/80600/15 за ст. 485 Митного Кодексу України, із якого вбачається, що 17 липня 2014 року в Полтавській митниці ДФС згідно митної декларації № 806020000/2014/007369 ПВКП «Агродеталь» проведено митне оформлення в режимі «імпорт» вантажу, декларування вантажу проведено ОСОБА_4

Разом з вказаною митною декларацією подано довідку про транспортні витрати від 11 липня 2014 року та довідку перевізника ТОВ «Лімко Логістік» від 10 липня 2014 року №10.07/2014-1 із зазначенням суми 66215 гривень.

11 липня 2014 року ТОВ «Лімко Логістік» виставило рахунок на оплату транспортних послуг ПВКП «Агродеталь» на суму 100199,70 гривень.

Проведеною перевіркою встановлено, що директору ПВКП «Агродеталь» ОСОБА_4 було відомо про фактичні витрати, понесені підприємством на транспортування вантажу на суму 100199,70 грн., але при декларуванні товару зазначені витрати в сумі 66215 гривень, чим вчинено протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, що спричинило недобори митних платежів на загальну суму 6796,64 грн.

Постановою в справі про порушення митних правил № 0047/80600/15 заступника начальника Полтавської митниці ДФС від 20 серпня 2015 року позивача за вчинення зазначених в протоколі дій визнано винним у вчиненні порушення митних правил, за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного Кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 20389,92 грн.

Положеннями статті 58 Митного Кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, у тому числі, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Також, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються витрати на транспортування після ввезення за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, які документально підтверджено та які піддаються обчисленню.

Митним законодавством передбачено, що митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Таким чином, аналіз вказаних положень свідчить про те, що транспортні витрати після ввезення товару на митну територію України не включаються до митної вартості товарів за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, та за умови документального підтвердження та можливості їх обчисленню.

При цьому, враховуючи те, що митна вартість визначається під час переміщення товарів через митний кордон, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені умови мають бути виконані декларантом під час заявлення митної вартості шляхом подання декларації митної вартості.

Як вбачається із матеріалів справи, з метою підтвердження витрат на транспортування при митному оформленні митних декларацій директором ТОВ «Агродеталь», Полтавською митницею ДФС направлено лист від 27.02.2015 № 38/7/16-70-26 на Одеську митницю ДФС щодо отримання у ТОВ «Лімко Логістікс» завірених належним чином копій первинних документів: актів надання послуг, податкових накладних, рахунків на оплату, виписок байку та інші, що підтверджують суму понесених витрат на транспортування та сплачених ТОВ «Агродеталь» за отримання даних послуг.

У додатку до листа від 17.03.2015 № 2070/7/15-70-26-03 надано завірені належним чином копій первинних документів: акти надання послуг, податкові накладні, рахунки на оплату, виписки банку коносаменти та СМR, які було отримано від ТОВ «Лімко Логістікс».

Зокрема, відповідно до акту надання послуг від 17.07.2014 № 84 всього із ПДВ - 100199,70 грн., в тому числі міжнародні перевезення вантажу морським транспортом З0893,96 грн., міжнародні автопослуги 59922,63 грн., додаткові витрати по конвертації 1105,40 грн. сума ПДВ 221,08 грн., транспортно-експедиційні послуги 6713,86 грн. сума ПДВ 1342,77 грн. (а.с.40).

Згідно рахунку на оплату від 10.07.2014 № 105 всього із ПДВ - 100199,70 грн. (а.с.41)

Згідно податкової накладної від 10.07.2014 № З загальна сума з ПДВ - 9383,11 грн. (а.с.42). До митного оформлення акт надання послуг від 17.07.2014 року № 84 та рахунок на оплату №105 від 10.07.2014 не надавались.

У відповідності до ч.8 ст.264 Митного кодексу України встановлено, що з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Згідно з частиною четвертою статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з вимогами пунктів 5, 6, 7 частини десятої статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Таким чином, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів є складовими митної вартості товару при визначенні її за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України.

Декларування даного товару безпосередньо здійснив директор ПВКП «Агродеталь» ОСОБА_4, про що свідчить графа 54 митної декларації від 17 липня 2014 року № 806020002/2014/007369. Разом із вказаною митною декларацією подано довідку про транспортні витрати від 11.07.14 та довідку перевізника ТОВ «Лімко Логістікс» від 10.07.14 № 10.07/2014-1 із зазначенням суми 66215 грн.

Отже, колегія суддів вважає, що декларантом на момент визначення митної вартості та подання митному органу відповідної декларації окремо не виділено вартість транспортування товарів після їх ввезення на митну територію України із загальної вартості витрат, у зв'язку з чим до митної вартості товарів включено загальну вартість транспортування.

Згідно із ст. 53 Митного Кодексу України одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, зокрема, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Отже, зважаючи на те, що надані позивачем на підтвердження митної вартості товару документи містили неправдиві відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, колегія суддів погоджується із позицією суду першої інстанції щодо доведеності з боку органу доходів і зборів наявності підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, у зв'язку з чим вказує на помилковість скасування судом апеляційної інстанції законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що постанова Полтавської митниці ДФС від 20 серпня 2015 року в справі про порушення митних правил № 0047/80600/15 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного Кодексу України винесена правомірно та обґрунтовано, на поставі та в межах повноважень, наданих уповноваженій особі, у спосіб, що передбачені Конституцію України та чинним митним законодавством України.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись статтями 220, 222, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Полтавської митниці Державної фіскальної служби України задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року скасувати.

Постанову Київського районного суду м. Полтави від 09 листопада 2015року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: