Ухвала суду № 59452335, 01.08.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-сс/796/2574 /2016 Головуючий у 1-й інстанції: Макуха А.А.

Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: Рибак І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Рибака І.О.

суддів Дзюбіна В.В., Єфімової О.І.

секретаря судового засідання Сологуб В.І.

за участю прокурорів Олефіра Ю.О., Кривенка В.В.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2

за участю підозрюваного ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Кривенка В.В., захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 17 липня 2016 року,

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою частково задоволено клопотання старшого детектива - заступника керівника Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Русаєва А.В., погоджене заступником керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Кривенком В.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 10 год. 25 хв. 09 вересня 2016 року, із визначенням розміру застави в межах 58 056 мінімальних заробітних плат, що становить 80 001 168 гривень відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвала слідчого судді мотивована тим, що з урахуванням наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яке відноситься до категорії особливо тяжких та за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до дванадцяти років, конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, характеризуючих даних про особу підозрюваного в їх сукупності, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України та з метою належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор та захисники підозрюваного подали апеляційні скарги.

Прокурор в своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 17.07.2016 року, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України про застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначити у даному кримінальному провадженні розмір застави у межах 141 380 мінімальних заробітних х плат, що становить 205 001 000 гривень.

Як вбачається з поданої прокурором апеляційної скарги, останній погоджується із застосованим слідчим суддею до підозрюваного запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою та прокурором не оспорюється. Разом з тим в апеляційній скарзі прокурором порушується питання щодо застосованої, як альтернативний запобіжний захід, застави, розмір якої, на думку прокурора, не зможе в повній мірі забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_3, а тому його необхідно збільшити, як про це зазначено в апеляційній скарзі.

Захисник ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 17.07.2016 року, постановити нову ухвалу, якою обрати щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді особистої поруки.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що обираючи щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слідчий суддя належним чином не мотивував своє рішення, відмова слідчого судді в задоволенні клопотання народних депутатів України про взяття ОСОБА_3 на поруки також належним чином слідчим суддею необґрунтовано. Підстав для тримання ОСОБА_3, на думку захисника, відповідно до вимог ст. 176 КПК України, немає. Повідомлена підозра у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України є необґрунтованою, а також такою, яка не підтверджується матеріалами провадження. Крім того, в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції, визначено рахувати строк тримання особи під вартою з 10 год. 25 хв. 17 липня 2016 року. Згідно протоколу про затримання ОСОБА_3, який міститься в матеріалах клопотання, останній був затриманий о 08 год. 56 хв. 14 липня 2016 року, тобто термін затримання сплинув о 08 год. 56 хв. 17 липня 2016 року і тільки через півтори години після цього, ухвалою слідчого судді о 10 год. 25 хв. щодо ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. З приводу застосованого судом альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, то як зазначає захисник в своїй апеляційній скарзі, визначений розмір застави у межах 58 056 мінімальних заробітних плат, що становить 80 001 168 гривень, суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки відповідно до вимог п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, розмір застави визначається судом від вісімдесяти до трьохсот розмірів мінімальних заробітних плат, а отже визначений судом першої інстанції розмір застави майже у 166 разів перевищує максимально встановлений розмір та є завідомо непомірним для підозрюваного.

За аналогічних доводів та підстав захисник ОСОБА_2 просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 17 липня 2016 року та обрати щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

Заслухавши доповідь судді, думку захисників та підозрюваного, які підтримали апеляційні скарги захисників, просили їх задовольнити, а у задоволенні апеляційної скарги прокурора відмовити, доводи прокурорів, які підтримали свою апеляційну скаргу, просили її задовольнити, а у задоволенні апеляційних скарг захисників відмовити, перевіривши та обговоривши доводи апеляційних скарг, вивчивши матеріали судової справи, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, Другим підрозділом детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42015160000000338 від 04.06.2015 р. за підозрою ОСОБА_3, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а також за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України відносно службових осіб ПАТ «Одеський припортовий завод».

14.07.2016 року ОСОБА_3 затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

14.07.2016 року ОСОБА_3 у відповідності до ст.. 278 КПК України було повідомлено про підозру.

14.07.2016 року старший детектив - заступник керівника Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Русаєв А.В., за погодженням з заступником керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Кривенком В.В., звернувся до слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3, посилаючись на те, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до дванадцяти років, а також з урахуванням наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження, знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин події кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.

17.07.2016 року ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва частково задоволено клопотання слідчого та застосовано відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 10 год. 25 хв. 09.09.2016 року, із визначенням розміру застави в межах 58 056 мінімальних заробітних плат, що становить 80 001 168 гривень.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст.. 183 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування такого запобіжного заходу.

Як встановлено колегією суддів, зазначені вимоги закону слідчим суддею в повному обсязі не дотримані.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні детектива підстави про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний, вислухана думку прокурора та захисників, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні детектива підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених статтею 177 КПК України.

Відповідно до ст. 178 КПК України, судом також враховано вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3, у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, характерезуючі дані про особу підозрюваного, в їх сукупності.

Перевіряючи доводи та обставини, на які посилаються детектив та прокурор у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_3 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, детективом зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_3 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_3 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до нього одного з запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, з метою здійснення подальшого розслідування.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_3, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також врахував наявність ризиків, передбачених ст.. 177 КПК України, а саме: можливість підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

В контексті практики Європейського суду з прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватись у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій та особа піддається кримінальному переслідуванню (Beccievv. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).

Отже, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, дані про особу підозрюваного, який одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працює першим заступником голови правління Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», а також те, що в матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили про те, що перебуваючи на волі, ОСОБА_3 переховувався від органів досудового розслідування та суду, перешкоджав кримінальному провадженню, зокрема здійснював незаконний вплив на інших учасників кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчим суддею безпідставно застосовано щодо підозрюваного такий запобіжний захід як тримання під вартою, з огляду на відсутність належного обґрунтування існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Відсутнє таке обґрунтування і в самому клопотанні детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не доведено належним чином наявність таких ризиків і прокурорами під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Як вважає колегія суддів, застосовуючи найбільш суворий запобіжний захід, слідчим суддею хоча і встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, однак не з'ясовано та не наведено переконливих аргументів на користь того, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти вказаним ризикам. У зв'язку з чим ухвала слідчого судді підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів не погоджується з рішенням суду щодо необхідності задоволення клопотання детектива про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки обставин, необхідності обмеження права особи на свободу, передбаченого кримінальним процесуальним законом України, ст.. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини в контексті зазначеного кримінального провадження немає, а тому ухвалу слідчого судді слід скасувати та застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, з урахуванням всіх характерезуючих даних, який, як вважає колегія суддів, в повній мірі забезпечить запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу та постановити нову.

З урахуванням викладеного, ухвала слідчого судді від 17.07.2016 року, якою частково задоволено клопотання детектива та застосовано щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, як така, що постановлена з порушенням вимог кримінального процесуального закону України, підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки саме такий запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним, покладених на нього, процесуальних обов'язків.

Керуючись ст. ст. 117, 177, 178, 183, 194, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

П о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Кривенка В.В., - залишити без задоволення, а апеляційні скарги захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 17 липня 2016 року, якою частково задоволено клопотання старшого детектива - заступника керівника Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Русаєва А.В., погоджене заступником керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Кривенком В.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 10 год. 25 хв. 09 вересня 2016 року, із визначенням розміру застави в межах 58 056 мінімальних заробітних плат, що становить 80 001 168 гривень - скасувати.

Клопотання старшого детектива - заступника керівника Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Русаєва А.В., погодженого заступником керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Кривенком В.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши останньому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2, цілодобово.

Визначити строк дії ухвали до 10 год. 25 хв. 09 вересня 2016 року.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти звільнити в залі суду.

Зобов'язати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,після звільнення з-під варти негайно прибути до місця свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1; протягом дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_3 наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- з'являтися за кожною вимогою детективів Національного антикорупційного бюро України, суду чи іншого органу державної влади;

- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду;

- здати на зберігання до Національного антикорупційного бюро України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_3, що відповідно до частини 5 статті 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків, використовувати електронні засоби контролю.

Ухвалу апеляційного суду про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити до органу Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_3 для виконання.

Ухвала Апеляційного суду міста Києва оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

___ _____ ______

Рибак І.О. ДзюбінВ.В. Єфімова О.І.