Постанова № 59452064, 27.07.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2016 р. Справа№ 910/6796/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Гончарова С.А.

Отрюха Б.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явились

від відповідача: Прохоров Є.І. - дов. № 300-122/02-32 від 06.04.2016р.

Макарчук Д.І. - дов. № 300-122/01-2 від 12.01.2016р.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейл-Схід" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.06.2016р.

у справі № 910/6796/16 (суддя Марченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейл-Схід"

до Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним рішення від 12.04.2016р.

В судовому засіданні 27.07.2016р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2016р. у справі №910/6796/16 позовну заяву ТОВ "Рітейл-Схід" як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, та додані до неї документи повернуто заявнику без розгляду на підставі п. п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, ТОВ "Рітейл-Схід" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та передати справу на розгляд до місцевого господарського суду.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм процесуального права, оскільки на думку апелянта, позовна заява подана до господарського суду з дотримання вимог чинного законодавства і підстав для її повернення на підставі п. п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України у суду не було.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2016р. апеляційну скаргу ТОВ "Рітейл-Схід" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.06.2016р. у даній справі залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

В липні 2016р. апеляційна скарга ТОВ "Рітейл-Схід" надійшла до апеляційного суду повторно.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу ТОВ "Рітейл-Схід" 13.07.2016р. передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Гончаров С.А., Отрюх Б.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2016р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 27.07.2016р.

Представники відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 27.07.2016р. заперечували проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просили її відхилити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Представники апелянта в судове засідання апеляційної інстанції 27.07.2016р., будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, не з'явились, причини їх неявки суду не відомі.

Оскільки явка в судове засідання представників апелянта обов'язковою не визнавалась, зважаючи на скорочені строки розгляду апеляційної скарги на ухвали суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 2 статті 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Частиною 5 статті 106 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Згідно частини 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали оскарження, заслухавши пояснення представників відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що в провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/6796/16 за позовом ТОВ «Енергобезпека-Комплекс» до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України від 12.04.2016р. №198-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» у справі №20-26.13/182015/70-15.

В червні 2016р. ТОВ «Рітейл-Схід» як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним Антимонопольного комітету України від 12.04.2016р. №198-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» у справі №20-26.13/182015/70-15 в певній частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін.

Абзацами першим та другим пункту 1.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено, що у процесі вирішення господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа може вважати, що саме їй належить право на предмет спору. З метою захисту свого права така особа може звернутися до господарського суду, який розглядає справу, з заявою про вступ у справу як третя особа з самостійною вимогою на предмет спору. Вступ цієї особи у справу можливий на будь-якій стадії провадження зі справи в місцевому господарському суді, але до прийняття ним рішення. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу виноситься ухвала.

Вступ у справу третьої особи, яка має самостійні вимоги на предмет спору, можливий тільки на підставі її позовної заяви, що повинна відповідати вимогам статей 54 - 57 ГПК України, а не за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду (стаття 26 ГПК України). Питання про прийняття такої заяви, відмову в її прийнятті або про її повернення вирішується на загальних підставах згідно зі статтями 61 - 63 ГПК України. Зокрема, дійшовши висновку про те, що у відповідній заяві не зазначено обставин, на яких ґрунтується вимога третьої особи, та/або доказів, що підтверджують ці обставини, суд повертає заяву на підставі пункту 3 частини першої статті 63 названого Кодексу. Якщо ж така третя особа звертається з позовом, вимоги за яким не є тотожними вимогам за первісним позовом (наприклад, про визнання недійсним договору, тоді як первісний позов стосується стягнення заборгованості за тим же договором), позов третьої особи може бути повернуто на підставі пункту 5 частини першої статті 63 ГПК, оскільки третя особа може бути допущена до участі у справі лише тоді, коли її самостійна вимога стосується предмета спору між позивачем і відповідачем у справі.

Відповідно до п. п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

01.11.2011р. набрав чинності Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (надалі - Закон), який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Частиною першою статті 4 Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону (зі змінами, внесеними Законом від 22.05.2015 №484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору») за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 (однієї) мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України від 25.12.2015р. №928-VIII «Про Державний бюджет України на 2016 рік» з 01.01.2016р. встановлено мінімальну заробітну плату у розмірі 1 378, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви ТОВ «Рітейл-Схід», предметом позову є визнання недійсним рішення АМК України у певній частині, а тому відповідно до положень Закону України «Про судовий збір», заявник повинен був сплатити за подання позовної заяви судовий збір в розмірі 1 378, 00 грн.

Однак, до позовної заяви ТОВ «Рітейл-Схід» вих. № 466-1 від 01.06.2016р. (вх. 10317/16 від 03.06.2016р. Господарського суду міста Києва) не було додано документів, що підтверджують сплату судового збору.

При цьому, заявником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв'язку зі складним майновим станом, оскільки ТОВ «Рітейл-Схід» до березня 2015р. знаходилось в зоні проведення антитерористичної операції в неконтрольованій частині та не могло здійснювати свою господарську діяльність.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до п. 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» у розгляді питань, пов'язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону) і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону) господарським судам слід враховувати таке.

Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Обґрунтовуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору заявник посилався на складний майновий стан, оскільки ТОВ «Рітейл-Схід» до березня 2015р. знаходилось в зоні проведення антитерористичної операції в неконтрольованій частині та не могло здійснювати свою господарську діяльність.

В той же час, заявник не надав жодних доказів на підтвердження його майнового стану та неплатоспроможності, також того, що станом на дату подання позовної заяви 01.06.2016р. його майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі.

З огляду на викладене та враховуючи ненадання ТОВ «Рітейл-Схід» жодних доказів на підтвердження його майнового стану та неплатоспроможності, а також того, що станом на 01.06.2016р. його майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні клопотання ТОВ «Рітейл-Схід» про відстрочення сплати судового збору.

Крім того, за приписами статті 56 ГПК України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Так, у розділі позовної заяви «Додатки» зазначено «докази направлення позовної заяви та доданих до неї документів сторонам справи», разом з тим місцевим господарським судом вірно встановлено, що матеріали позовної заяви не містять таких доказів, про що відділом діловодства Господарського суду міста Києва складено акт від 03.06.2016р. (а. с. 9) (згідно вимог підпункту 2.1.5 пункту 2.1 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом голови Державної судової адміністрації України від 20.02.2013р. №28).

З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про необхідність повернення позовної заяви ТОВ «Рітейл-Схід» без розгляду на підставі п. п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Подання заявником суду апеляційної інстанції доказів відправки копії позовної заяви іншим сторонам у справі, не свідчить про виконання ним вимог п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України при поданні позовної заяви до суду першої інстанції.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ТОВ «Рітейл-Схід» з підстав, викладених у ній, задоволенню не підлягає, а ухвала Господарського суду міста Києва від 07.06.2016р. у справі № 910/6796/16, прийнята із вірним застосуванням норм процесуального права, є законною і обґрунтованою, а тому підлягає залишенню без змін.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 85, 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейл-Схід" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.06.2016р. у справі №910/6796/16 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.06.2016р. у справі №910/6796/16 залишити без змін.

3. Матеріали оскарження у справі №910/6796/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді С.А. Гончаров

Б.В. Отрюх