Ухвала суду № 59451707, 28.07.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

28.07.2016 р. Справа№ 914/1547/16

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк”, м.Київ

до відповідача 1: Відділу Державної виконавчої служби Кам”янка-Бузького районного управління юстиції у Львівській області, м.Кам”янка-Бузька Львівської області

до відповідача 2: Управління державної казначейської служби України у Кам”янка-Бузькому районі Львівської області, м.Кам”янка-Бузька Львівської області

про: відшкодування шкоди завданої бездіяльністю відділу державної виконавчої служби. Ціна позову: 16 985,02 грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

Представники:

від позивача: не з’явився

від відповідача-1: не з»явився ;

від відповідача-2: не з»явився.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк”, м.Київ до відповідача 1, Відділу Державної виконавчої служби Кам”янка-Бузького районного управління юстиції у Львівській області, м.Кам”янка-Бузька до відповідача 2, Управління державної казначейської служби України у Кам”янка-Бузькому районі Львівської області, м.Кам”янка-Бузька про відшкодування шкоди, завданої бездіяльністю відділу державної виконавчої служби, в сумі 16 985,02 грн.

Ухвалою суду від 10.06.2016р. за даним позовом порушено провадження справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 04.07.2016р

Хід розгляду справи викладений у подальших ухвалах суду по справі. Так,зокрема, розгляд справи відкладався з підстав, наведених в ухвалах від 04.07.2016 року та від 18.07.2016 року. Ухвалою від 18.07.2016 року, якою відкладено розгляд справи на 28.07.2016 року, зобов»язано позивача висловити письмово позицію Банку з приводу клопотання відповідача 2 про заміну неналежного відповідача, Управління державної казначейської служби України у Кам»янка-Бузькому районі Львівської області на належного відповідача - Державну казначейську службу України.

Задоволивши клопотання Приватного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (вх.№31062/16 від 22.07.2016р.) про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції, ухвалою від 22.07.2016 року суд ухвалив розгляд справи, призначеної на 28.07.16 р. на 12 год.20 хв., здійснювати в режимі відеоконференції, проведення якої доручити Апеляційному суду міста Києва (03680, м.Київ, вул..Солом»янська,2-а), зобов»язано позивача забезпечити участь повноважного представника в судове засідання 28.07.2016 року до Апеляційного суду м.Києва.

Позивач до Апеляційного суду м.Києва явку повноважного представника для участі в судовому засіданні 28.07.2016р. в режимі відеоконференції не забезпечив, що підтверджується відповідним записом судового засідання (диск долучено до матеріалів справи). Стосовно клопотання відповідача 2 про заміну неналежного відповідача, Управління державної казначейської служби України у Кам»янка-Бузькому районі Львівської області на належного відповідача - Державну казначейську службу України, станом на 28.07.2016 року Банк письмової згоди не надав.

Від відповідача 1 поступили заперечення на позовну заяву ( вх.№24797/16 від 14.06.2016р. ).

Відповідачі 1, 2 явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили.

Як зазначено у п.1.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», господарський суд за клопотанням сторони або за своєю ініціативою має право до прийняття рішення залучити до участі у справі іншого відповідача, якщо у спірних правовідносинах він виступає або може виступати як зобов'язана сторона. Заміна первісного відповідача належним відповідачем допускається лише за згодою позивача, яка має бути викладена в його письмовій заяві чи зафіксована в протоколі судового засідання. Якщо ж такої згоди не надано, то господарський суд у залежності від конкретних обставин справи вчиняє одну з таких дій: 1) розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і відмовляє в позові, оскільки відповідач не є належним; 2) залучає до участі у справі з власної ініціативи іншого відповідача згідно з частиною першою статті 24 ГПК. При цьому в останньому із зазначених випадків: господарський суд зобов'язує позивача згідно з частиною другою статті 56 ГПК надіслати відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, а в разі невиконання цього обов'язку у встановлений судом строк залишає позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Дослідивши матеріали справи, провівши комплексний аналіз матеріально-процесуальних норм чинного законодавства, суд прийшов до висновку про необхідність залучення у справу в якості іншого відповідача - Державну казначейську службу України, з огляду на таке.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу приписів статей 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Стаття 56 Конституція України проголошує право кожного на відшкодування за рахунок держави матеріальної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відшкодування майнової шкоди за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди втілено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкода, завдана юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні ним своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цього органу (стаття 1173 Цивільного кодексу України).

Виходячи з положень статті 56 Конституції України, статті 1173 Цивільного кодексу України, частини 3 статті 11 Закону України "Про державну виконавчу службу", частини 2 статті 25 Бюджетного кодексу України відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні ним своїх повноважень, відшкодовується державою за рахунок державного бюджету.

При цьому враховуючи правовий висновок, наведений в рішенні Конституційного Суду України від 03.10.2001р. №12-рп/2001, не допускається відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади за рахунок коштів, що виділяються на утримання цих органів.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що у разі задоволення позовних вимог за рахунок відповідача 1 (ВДВС Кам»янка-Бузького районного управління юстиції у Львівській області), таке відшкодування буде безпідставним, оскільки відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, здійснюється державою за рахунок державного бюджету, а не за рахунок коштів, що виділяються на утримання цих органів.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Вищого господарського суду України від 20.07.2015 р. по справі №922/4906/13.

Відповідно до приписів частини 1 статті 43 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України, а після внесення змін до цього кодексу згідно Закону України від 07.07.2011р. № 3614-VI (набрав чинності 07.08.2011р.), Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Однак, при розгляді позовів про відшкодування шкоди, заподіяної діями (бездіяльністю) органів державної влади, співвідповідачами є відповідні органи Державного казначейства України (Державної казначейської служби України), до компетенції яких належить казначейське обслуговування бюджетних коштів. При цьому не вимагається наявність порушення вказаними органами прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Згідно з частиною 2 статті 25 Бюджетного кодексу України відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

Відповідно до пункту 38 "Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 (зі змінами) для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету, в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок. Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету.

Вимогами статті 24 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Інформаційним листом Вищого господарського суду України № 01-8/344 від 11.04.2005 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році"роз'яснено, що при вирішенні питання про залучення іншого відповідача судам необхідно мати на увазі, що інший відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої в принципі можливо було б задовольнити позовні вимоги, - на відміну від третьої особи на стороні відповідача, за рахунок якої такі вимоги ніколи не задовольняються (п. 5).

Положенням про Державну казначейську службу України затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 р. № 215 визначено, що Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Казначейська служба здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.

Постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 р. затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, у відповідності до п. 35 - 39 якого:

- Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень;

- до органу Казначейства за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду, стягувачі подають лише документи за встановленим переліком для стягнення коштів;

- після певної процедури орган Казначейства надсилає протягом п'яти робочих днів до Казначейства зазначені документи;

- для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок. Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету. Якщо коштів не вистачає, то Казначейство подає Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України або виділення коштів з резервного фонду державного бюджету на зазначену мету. Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України або рішенням про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету. Казначейство зберігає виконавчі документи до виконання їх у повному обсязі.

Таким чином, законодавством розрізняються функції територіальних органів Казначейської служби та самої Казначейської служби, перша з яких лише як технічна функція прийому документів від стягувачів для списання боргу і не мають права проводити операції із коштами бюджету на відшкодування шкоди за рішенням суду, а Казначейство (і лише воно) відкриває рахунок для списання, відшукує кошти і безпосередньо виконує безспірне списання коштів для відшкодування шкоди позивачам.

На підставі викладеного та враховуючи вказівки постанови Вищого господарського суду України від 20.07.2015 року у справі №992/4906/13, які у відповідності до ст.111-12 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, суд приходить до висновку, що за своєю ініціативою на підставі статті 24 Господарського процесуального кодексу України залучає іншого відповідача, а саме орган, який може виконати стягнення коштів на відшкодування завданої діями державного органу шкоди. Таким органом є Державна казначейська служба України (адреса: 01601, м.Київ, вул. Бастіонна,6).

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про необхідність залучення у справу в якості іншого відповідача - Державну казначейську службу України (адреса: 01601, м.Київ, вул. Бастіонна,6) за власної ініціативи.

Як роз'яснив Пленум Вищого Господарського суду України у п. 20.6 Постанови №10 від 24.10.2011 р. "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" (із змінами та доповненнями), якщо господарський суд, який прийняв справу до свого провадження з додержанням правил підсудності, залучив іншого відповідача чи замінив неналежного відповідача і у зв'язку з цим справа стала підсудною іншому господарському суду, питання про підсудність визначається за правилом частини третьої статті 17 ГПК, за винятком випадків, коли наслідком змін на стороні відповідача стає виключна підсудність справи.

Відповідно до статей 13, 15 Господарського процесуального кодексу України підсудність справ визначається за предметними і територіальними ознаками. Виняток з цього правила становить виключна підсудність справ (стаття 16 ГПК України).

Справи у спорах, у яких відповідачем є вищий чи центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються господарським судом міста Києва (частини 5 стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Як вже зазначено вище, Державна казначейська служба України є центральним органом виконавчої влади.

Отже, залучення Державної Казначейської служби України до участі у справі змінює підсудність спору в порядку статті 16 Господарського процесуального кодексу України (виключна підсудність), а тому справа має розглядатися господарським судом м. Києва (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-в).

Керуючись вимогами статтями 15, 16, 17, 24, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Залучити до участі у справі у якості іншого відповідача - Державну казначейську службу України (адреса: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна,6).

2. Позивачу - надіслати відповідачу, Державній казначейській службі України, копії позовної заяви та доданих до неї документів

3.Направити матеріали справи за виключною підсудністю до господарського суду міста Києва.

4. Ухвалу скерувати позивачу та відповідачам.

Суддя Кітаєва С.Б.