Ухвала суду № 59450719, 13.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2016 року м. Київ К/800/25182/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:ГоловуючогоНечитайла О.М.СуддівЛанченко Л.В. Пилипчук Н.Г.розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргу Головного управління Міндоходів у Чернігівській області

на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року

у справі №825/433/14

за позовом Публічного акціонерного товариства «Слов`янські шпалери - КФТП»

до Головного управління Міндоходів у Чернігівській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство «Слов`янські шпалери - КФТП» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Чернігівський окружний адміністративний суду постановою від 13 лютого 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року, задовольнив адміністративний позов. Визнав протиправним та скасував податкові повідомлення-рішення від 17 січня 2014 року №00000012206, №00000022206, №00000032206. Стягнув з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір у розмірі 487,20 грн.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача на адресу суду касаційної інстанції не надіслав.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили такі фактичні обставини справи.

Уповноважені особи контролюючого органу провели документальну невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності класифікації товару «пластифікатор «Вегалон РВ-0201» виробництва ТОВ «Вега-Хім» (Російська Федерація) за кодом 3812209000 згідно УКТЗЕД за період з 24 березня 2011 року по 25 липня 2013 року, про що склали акт від 25 грудня 2013 року №2/22/00278876, яким встановили порушення позивачем вимог Закону України «Про митний тариф» у частині невірної класифікації товару та застосування при цьому заниженої ставки та суми ввізного мита при митному оформленні товару «Пластифікатор «Вегалон РВ-0201» внаслідок чого позивачем занижено суму податкового зобов'язання зі сплати ввізного мита у розмірі 5 089,75 грн.; підпункту 214.4.4 пункту 214.4 статті 214, підпункту 215.2.1,пункту 215.2, підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено суму податкового зобов'язання зі сплаті акцизного податку у сумі 3 553 938,40 грн.; пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість при ввезенні товару на суму 711 805,63 грн.

За результатами перевірки контролюючий орган прийняв податкові повідомлення-рішення від 17 січня 2014 року №000001226, яким збільшив позивачу суму грошового зобов'язання з ввізного мита у розмірі 7 634,63 грн., з яких основний платіж - 5 089,75 грн., штрафні (фінансові) санкції - 2 544,88 грн.; №0000032206, яким збільшив суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 006 973,22 грн., з яких основний платіж - 711 973,20 грн., штрафні (фінансові) санкції - 349 000,12 грн.; №0000022206, яким збільшив суму грошового зобов'язання з акцизного податку з товарів у розмірі 5 086 947,46 грн., з яких основний платіж - 3 554 776,25 грн., штрафні (фінансові) санкції - 1 532 171,21 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Фактичною підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень слугували висновки відповідача про протиправне заниження позивачем суми податкових зобов'язань зі сплати ввізного мита та заниження суми податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість та акцизного податку, у зв'язку з помилковим визначенням коду імпортованого товару за УКТЗЕД.

Суди попередніх інстанцій, скасовуючи спірні податкові повідомлення-рішення, виходили з відсутності порушень у діях позивача вимог податкового та митного законодавства під час митного оформлення товарів, оскільки, митні органи, приймаючи вантажні митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погодились із відомостями про код товару зазначеними декларантом, тому у митниці відсутні правові підстави для нарахування податкових зобов'язань у зв'язку із помилковим визначенням коду товару.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору від 05 жовтня 2010 року ТОВ «Вега-Хім» поставило позивачу товар (пластифікатор «Вегалон РВ-0201»).

Контролюючим органом було досліджено 114 митних декларацій у режимі імпорту загальною митною вартістю товарів на суму 29 770 650,60 грн., загальною вагою нетто 2 492 650 кг. Для митного оформлення товару «Пластифікатор Вегалон РВ-0201» позивач у період з 24 березня 2011 року по 25 липня 2013 року, здійснювало його декларування за кодом 3812209000 згідно з УКТ ЗЕД.

У свою чергу, рішенням Чернігівської митниці Міндоходів про визначення коду товару від 17 вересня 2013 року №КТ-102070002-0003-2013 пластифікатор марки «Вегалон РВ 0201» виробництва ТОВ «Вега-Хім» (Російська Федерація) було класифіковано у товарній підкатегорії 2710192900 згідно з УКТЗЕД з наступним описом, який має міститися у графі 31 митної декларації: «Пластифікатор Вегалон РВ 0201. являє собою суміш на основі аліфатичних вуглеводнів, з температурою початку кипіння 190° С та кінця кипіння 280° С. Фракційний склад: 13 об.% (включаючи втрати) переганяється при 210°С; 71 об.% (включаючи втрати) переганяється при 250°С. Призначений для використання в складі пластизольних полівінілхлоридних паст».

Однак, внаслідок зміни коду товару «Вегалон РВ 0201» та віднесення його до товарної підкатегорії 2710192900 передбачається зміна ставки мита з 0% на 2% та справляння акцизного податку за ставкою 28 та 182 євро за 1000 кг.

За змістом пункту 35 статті 1 Митного кодексу України, пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.

Пункт 19 статті 1 Митного кодексу України визначає термін «митні процедури» - як операції, пов'язані зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також зі справлянням передбачених законом податків і зборів.

Таким чином, митні процедури охоплюють митний контроль, митне оформлення та справляння податків і зборів. При цьому виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів, є митним оформленням.

Митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі Митного кодексу України відповідно до заявленого митного режиму.

Положеннями статті 313 Митного кодексу України також визначено, що класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, є виключною компетенцією митних органів.

У той же час, при здійсненні всіх митних процедур, у тому числі при визначенні коду товару за УКТЗЕД митні органи мають дотримуватися вимог чинного законодавства і діяти виключно у встановлених законодавством межах.

Відповідно до преамбули Закону України «Про Митний тариф України», митний тариф України - це систематизований згідно з УКТЗЕД перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України.

Товарною номенклатурою Митного тарифу України є Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів.

За змістом частини 5 статті 43 Митного кодексу України, у разі ввезення на митну територію України, після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, митний контроль закінчується.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що під час проведення митного оформлення ввезеного позивачем товару у 2011-2013 роках, митні процедури були здійсненні митним органом у повному обсязі та зауважень щодо заявленого коду товару у митниці не виникло. Як наслідок, митне оформлення було завершене, товар випущений у вільний обіг.

За змістом статті 69 Митного кодексу України, незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

Аналіз положень наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

У свою чергу, частиною першою статті 265 Митного кодексу України визначено, що митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 цього Кодексу, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Водночас, таких обставин у даній справі судами попередніх інстанцій встановлено не було.

Таким чином, якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), в подальшому вони не мають правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару, за виключенням випадку коли така помилка була наслідком протиправних дій імпортера, зокрема, зазначення у вантажній митній декларації недостовірних відомостей.

Доказів зазначення позивачем недостовірних даних в описі товару відповідачем не надано.

За встановлених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Міндоходів у Чернігівській області залишити без задоволення.

2. Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року у справі №825/433/14 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.