Постанова № 59450177, 28.07.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/13553/15 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О.

Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Аліменка В.О., Мацедонської В.Е., при секретарі - Кравченко Л.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 травня 2016 р. адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Технікс Ресурс» до державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Технікс Ресурс» (надалі за текстом - «ТОВ «Технікс Ресурс») звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003452207 від 26.06.2015 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 336 582 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 травня 2016 р. адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі за текстом - «ДПІ у Солом'янському районі»), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 25.05.2015 р. по 29.05.2015 р. посадовцями ДПІ у Солом'янському районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Технікс Ресурс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2014 р. по 31.03.2015 р. та податку на прибуток з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р. по взаємовідносинах з ПП «Білдінг Стаф».

Результати перевірки оформлено актом № 22/26-58-22-07-11/36273496 від 08.06.2015р.

Згідно цьому акту позивачем, серед іншого, порушено вимоги ст. 139 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПК України»), внаслідок чого занижено податок на прибуток на 224 388 грн.

Такий висновок контролюючого органу вмотивовано наступним.

Відповідно до договору підряду № ОК-136 від 31.03.2014 р. ПП «Білдінг Стаф» зобов'язалось виконати роботи з організації каналів зв'язку, а ТОВ «Технікс Ресурс» - прийняти і оплатити їх.

На підставі цього договору були складені акти виконаних робіт та податкова накладна на загальну суму 1 495 922 грн. 40 коп., у т.ч. 249 320 грн. 40 коп. ПДВ.

Розрахунки позивач здійснив шляхом безготівкового перерахунку коштів, а сплачені суми відніс до складу витрат та податкового кредиту.

Разом з тим, згідно акту № 1346/15-53-22-3/39071313 від 01.08.2014 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки» основним постачальником ПП «Білдінг Стаф» було ПП «Аурум 999», а останнє брало участь у формуванні безтоварного податкового кредиту.

На думку відповідача наведене свідчить про відсутність факту реального здійснення господарських операцій.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у Солом'янському районі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003452207 від 26.06.2015 р., яким ТОВ «Технікс Ресурс» збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 336 582 грн., у тому числі 224 388 грн. за основним платежем та 112 194 грн. за штрафними санкціями.

Питання, пов'язані з формуванням платником податку на прибуток валових витрат врегульовано статтями 138, 139 ПК України.

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

За змістом підпункту 138.1.1 пункту 138.1 названої статті ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

За приписами пункту 138.8 ст. 138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно частини 2 статті 9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

У цій справі суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач не підтвердив своє право на формування витрат за операціями з ПП «Білдінг Стаф» з огляду на відсутність абонентських угод із клієнтами, актів про включення мережі, квитанцій про сплату послуг підключення, нарядів, доказів придбання матеріалів відділом тендерних закупівель та логістики замовника, доказів наявності основних фондів, місць зберігання та обліку матеріалів, доказів їх передачі представнику виконавця, доказів закриття нарядів, а також доказів того, що контрагент ТОВ «Технікс Ресурс» мав відповідні матеріальні ресурси, технічне обладнання, транспортні засоби, кваліфікований персонал у достатній кількості для виконання робіт відповідно до договору.

При цьому такий висновок суду ТОВ «Технікс Ресурс» не заперечується, а матеріали справи не дають суду апеляційної інстанції підстав дійти протилежного.

Водночас, задовольняючи позов, окружний адміністративний суд виходив лише з того, що всупереч положень ст. 86 ПК України контролюючий орган не повідомив платника податків про місце і час проведення розгляду заперечень до акта перевірки.

На думку колегії суддів такий висновок є помилковим, оскільки саме по собі порушення процедури розгляду заперечень до акта перевірки не може бути підставою для звільнення від відповідальності у разі, коли судом встановлено наявність порушень у діяльності платника податків.

Враховуючи наведене, ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 160, 198, 202, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 травня 2016 р. скасувати та прийняти нову постанову.

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.О.Аліменко

суддя В.Е.Мацедонська

Постанова складена в повному обсязі 01 серпня 2016 р.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Мацедонська В.Е.

Аліменко В.О.