Постанова № 59448554, 01.08.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

01 серпня 2016 р. № 820/2961/16

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Самойлової В.В.

за участю секретаря судового засідання - Таранової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом Фам Тхй Хієн до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області, треті особи: ГУМВС України в Донецькій області, ГУДМС України у Харківській області про скасування постанови,

встановив:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд скасувати постанову про скасування рішення про видачу посвідки на постійне проживання та її вилучення у громадянки ОСОБА_1 Фам Тхй Хієн, прийняту УГІРФО ГУМВС України в Донецькій області від 15.06.2010 р., про скасування рішення УГІРФО ГУМВС України в Донецькій області від 05.03.2004 р. про видачу дозволу на імміграцію в Україну громадянці ОСОБА_1 Фам Тхй Хієн, ІНФОРМАЦІЯ_1, про вилучення посвідки на постійне проживання в Україні, про зміну статусу перебування вищевказаної іноземки з постійного на тимчасовий.

Позивач обгрунтовує свої вимоги наступним чином.

Так, оскаржуване рішення відповідача суперечить законодавству України, чим порушуються його права, свободи та інтереси, що потребує судового захисту.

Представник позивача - ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 проти позову заперечувала, посилаючись на те, що в даному випадку міграційна служба діяла у відповідності до вимог діючого законодавства України, у зв'язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.

Треті особи, які належним чином повідомленні про розгляд справи, в судове засідання не прибули, при цьому - ГУМВС України в Донецькій області надало заяву про розгляд справи за його відсутності.

Суд вважає можливим вирішення справи за відсутності зазначених осіб на підставі наявних доказів у ній, згідно до приписів ст. 128 КАСУ.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Встановлено, що Фам Тхй Хієн є громадянкою ОСОБА_1 в рамках Угоди між Урядом Соціалістичної Республіки ОСОБА_1 та Урядом СРСР «Про направлення і прийняття в'єтнамських громадян на професійне навчання та роботу на підприємства і в організації СРСР» від 02.04.1981р. прибула в Україну у 1989 році.

У 1996 році позивач зареєструвала шлюб з громадянином ОСОБА_1 ОСОБА_4 Хунг, який на той час також постійно проживав в Україні.

У 2004 році на підставі п.6 ч.1 ст.4 Закону України «Про імміграцію» як дружині іммігранта позивачу було видано дозвіл на імміграцію відповідно до рішення УГІРФО ГУМВС України в Донецькій області від 05.03.2004 р. та пізніше цим органом видано посвідку на постійне проживання серія ДН №17891 від 02.07.2004 р.

З доказів справи вбачається, що відповідно до листа ГУ ДМС України в Харківській області №04/1-8563 від 18.05.2016 р. УГІРФО ГУМВС України в Донецькій області прийнято постанову про скасування рішення про видачу дозволу на імміграцію та вилучення посвідки на постійне проживання у громадянки ОСОБА_1 Фам Тхй Хієн.

Так, підставою для скасування рішення про видачу дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання позивача органом міграційної служби зазначений п.6 ст.12 Закону «Про імміграцію», як: в інших випадках, передбачених законами України, а саме скасування рішення про видачу посвідки на постійне проживання в Україні чоловіку позивача - громадянину ОСОБА_1 ОСОБА_4 Хунгу.

Так, посвідка на постійне проживання в Україні серія ДН № 15636 рід 08.07.2003 р. чоловіку позивача була скасована постановою УГІРФО ГУМВС України в Донецькій області від 27.08.2009 р.

При судовому розгляді встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2014 р. по справі №820/14435/14 визнана протиправною та скасована постанова УПРФО ГУМВС України в Донецькій області від 27.08.2009 р. про скасування рішення про видачу посвідки на постійне проживання та її вилучення у громадянина ОСОБА_1 ОСОБА_4 Хунга, дана постанова суду залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2014 р.

Таким чином порушені права чоловіка позивачки були судом відновлені, що дозволило йому здійснити обмін посвідки на постійне проживання у зв'язку з досягненням 45-річного віку. На цей час чоловік позивача громадянин ОСОБА_1 ОСОБА_4 Хунг отримав нову посвідку ІН083006 від 17.03.2015р. та цілком легально проживає в Україні.

Проте, відновлення порушених прав позивача не відбулося.

Також, суд зазначає, що видачею посвідки у 2004 році було визнано факт законного знаходження позивачки в Україні, що забезпечувало її законне залишення в Україні на постійне проживання. Під час видачі посвідки будь-яких порушень законодавства в наданих документах або відсутності необхідних документів уповноваженим державним органом не було виявлено.

Таким чином, уповноважений державний орган України з питань імміграційної політики визнав правомірність знаходження позивача в Україні, правомірність подальшого проживання та правомірність набуття дозволу на імміграцію у відповідності до положень законодавства.

Стаття 26 Конституції України гарантує, іноземці та особи без громадянства, які знаходяться в Україні на законних підставах користуються тими ж правами та свободами, а також несуть такі ж самі обов'язки, що і громадяни України.

Умови і порядок імміграції в Україну іноземців та осіб без громадянства визначені Законом України "Про імміграцію".

Так, відповідно до ст. 1 Закону України "Про імміграцію", імміграція - це прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання; іммігрант - іноземець чи особа без громадянства, який отримав дозвіл на імміграцію і прибув в Україну на постійне проживання, або, перебуваючи в Україні на законних підставах, отримав дозвіл на імміграцію і залишився в Україні на постійне проживання; імміграційна віза позначка у паспортному документі, що засвідчує право іноземця чи особи без громадянства на в'їзд в Україну для постійного проживання.

Відповідно абз.4 п.4 Прикінцевих Положень Закону України "Про імміграцію" від 07.06.2001 року, вважаються такими, що мають дозвіл на імміграцію в Україну іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну до 6 березня 1998 року за Угодою між Урядом Соціалістичної Республіки ОСОБА_1 та Урядом СРСР про направлення і прийняття в'єтнамських громадян на професійне навчання та роботу на підприємства і в організації СРСР від 2 квітня 1981 року, залишилися проживати в Україні і звернулися протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом із заявою про видачу їм посвідки на постійне проживання в Україні.

Згідно з абз. 6 ст. 1 Закону України "Про імміграцію", посвідка на постійне проживання -документ, що підтверджує право іноземця чи особи без громадянства на постійне проживання в Україні.

Стаття 12 Закону України "Про імміграцію" передбачає, що дозвіл на імміграцію може бути скасовано органом, який його видав, якщо: 1) з'ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність; 2) іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили; 3) дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні; 4) це є необхідним для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України; 5) іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства; 6) в інших випадках, передбачених законами України.

Відповідно до п.п. 21-24 "Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів №1983 від 26.12.2002 року, дозвіл на імміграцію скасовується органом, який його видав. Для започаткування процедури розгляду питання про скасування дозволу на імміграцію відповідне подання надсилається до органу, який приймав рішення про надання такого дозволу. Департамент, територіальні органи і підрозділи всебічно вивчають у місячний термін подання щодо скасування дозволу на імміграцію, запитують у разі потреби додаткову інформацію в ініціатора подання, інших органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб, а також запрошують для надання пояснень іммігрантів, стосовно яких розглядається це питання. На підставі результату аналізу інформації приймається відповідне рішення. Про прийняте рішення письмово повідомляються протягом тижня ініціатори процедури скасування дозволу на імміграцію та іммігранти. Рішення про скасування дозволу на імміграцію надсилається протягом тижня органом, що його прийняв, до територіального підрозділу за місцем проживання для вилучення посвідки на постійне проживання в іммігранта та вжиття заходів відповідно до статті 13 Закону України "Про імміграцію".

Суд звертає увагу на те, що при наданні позивачу посвідки на постійне проживання в Україні відповідач проводив перевірку підстав її залишення на постійне проживання в Україні, підстав для відмови у наданні дозволу на імміграцію в Україну не виявив та надав посвідку на постійне проживання в Україні як то передбачено Законом України «Про імміграцію».

Так, в порушення діючого законодавства питання про скасування посвідки позивача розглядалось без запрошення його особисто для надання пояснень, при винесенні оскаржуваного рішення не вивчались обставини, що мають значення для прийняття рішення, зокрема, наявність у позивачки неповнолітньої дитини ОСОБА_1 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка народилась в Україні та має право на набуття громадянства України.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не дотримав вимоги закону про захист охороняємих прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому маються підстави для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ст. 94 КАСУ позивачу підлягають поверненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 551,20 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 94, 128, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову про скасування рішення про видачу посвідки на постійне проживання та її вилучення у громадянки ОСОБА_1 Фам Тхй Хієн, прийняту УГІРФО ГУМВС України в Донецькій області від 15.06.2010 р., про скасування рішення УГІРФО ГУМВС України в Донецькій області від 05.03.2004 р. про видачу дозволу на імміграцію в Україну громадянці ОСОБА_1 Фам Тхй Хієн, ІНФОРМАЦІЯ_1, про вилучення посвідки на постійне проживання в Україні, про зміну статусу перебування вищевказаної іноземки з постійного на тимчасовий.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі міста Харкова, код: 37999628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь Фам Тхй Хієн судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 551,20 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлено 04.08.2016 року.

Суддя Самойлова В.В.