Вирок № 59447526, 04.08.2016, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 1-кп/742/95/16

Єдиний унікальний № 742/1261/16-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2016 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Короткої А.О.,

при секретарі - Хотінь Ж.О.,

за участю:

прокурорів: Михайлової А.О.,Герасименка П.В.,

потерпілої - ОСОБА_1,

представника потерпілої - ОСОБА_2,

обвинуваченого - ОСОБА_3,

захисників: ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Прилуках кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Донецька, українця, громадянина України, пенсіонера, інваліда 3 групи, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого (в силу ст.89 КК України),

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

24.02.2016 року у вечірній час (точний час в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_3, будучи в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи в належному йому нежитловому приміщенні, що за адресою: АДРЕСА_2, у ході сварки, що виникла на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно цілеспрямовано з великою силою наніс один удар кулаком правої руки в життєво важливий орган - голову (обличчя) ОСОБА_6, від якого ОСОБА_6 впав з прискоренням та вдарився потиличною ділянкою голови об дерев'яні дошки, які лежали на підлозі та втратив свідомість. З отриманими тілесними ушкодженнями ОСОБА_6 25.02.2016 року було доставлено до Прилуцької центральної районної лікарні, де він ІНФОРМАЦІЯ_2, не приходячи до свідомості, помер.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи №73 від 13.04.2016 року ОСОБА_6 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, перелому кісток склепіння черепа, крововиливів над та під оболонкою головного мозку, забоїв головного мозку, синця в лівій виличній ділянці, синця правої вушної раковини, потиличної ділянки справа з переходом на верхню третину шиї, що мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя та знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_3 суду пояснив, що 24.02.2016 року ввечері до нього у майстерню завітали ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які принесли з собою 1 л горілки. Трохи поговоривши та випиши ОСОБА_7 пішов, а вони залишилися вдвох з ОСОБА_6 та випили ще горілки. В ході спілкування нині покійний ОСОБА_6 обізвав ОСОБА_3 козлом, що його дуже сильно образило та розізлило, саме тому він вдарив потерпілого кулаком у щелепу, від чого той впав, вдарившись потилицею об складені біля печі дошки. Після цього падіння ОСОБА_6 вже не піднімався, однак шевелив ногами, оббивши ними кут пічки. Слідів крові на ОСОБА_6 не було, тому ОСОБА_3 вирішив, що він не встає через сильне алкогольне сп'яніння. Вважаючи, що з часом ОСОБА_6 відійде, ОСОБА_3 натопив піч аби зігріти потерпілого та зв'язав йому ноги, щоб той не обпікся та не виніс нічого з його майстерні, а сам пішов додому відпочивати. Коли вранці ОСОБА_3 повернувся до своєї майстерні, то побачив, що ОСОБА_6 досі не відійшов, тому він зупинив сусіда ОСОБА_9, який проїжджав мимо, та попросив допомогти йому відправити ОСОБА_6 додому, а ОСОБА_9, в свою чергу, вирішив покликати до майстерні ОСОБА_3 матір ОСОБА_6

У скоєному ОСОБА_3 щиро розкаявся, не прогоджуючись при цьому з кваліфікацією своїх дій за ч.2 ст.121 КК України та вважаючи, що вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.119 КК України, а саме: вбивство через необережність, повністю визнавши себе винним у цьому та не заперечуючи проти задоволення заявлених в межах даного кримінального провадження цивільних позовів.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, його вина у заподіянні саме умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, доводиться як показами самого обвинуваченого, так і показами потерпілої, свідків, експерта, а також дослідженими в судовому засіданні документами.

Так, потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні розповіла, що 24.02.2016 року зранку її син був вдома, потім взяв велосипед, зняв з нього одне колесо та кудись з ним пішов. О 12 годині він ще відповідав на дзвінок батька, а о 13 годині та о 15 годині вже не брав слухавки. 25.02.2016 року близько 13 години 50 хвилин до неї на мотоциклі заїхав сусід ОСОБА_9 та повідомив, що її син ОСОБА_6 знаходиться у майстерні ОСОБА_3 Коли вона потрапила туди, то побачила сина лежачим на підлозі на лівому боці, його воротник був у слюні, а ліва сторона голови - у крові, також мати помітила гематому над його правим ухом та синці нижче коліна, хоча на обличчі не було навіть і подряпини. ОСОБА_9 викликав швидку допомогу, по приїзду якої лікарі встановили, що ОСОБА_6 реагує на ношатир, а його зрачок - на світло, зафіксований лікарями тиск становив 120/70.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_9 суду пояснив, що коли їхав 25.02.2016 року з с.Жовтневого, то зупинився біля майстерні ОСОБА_3, який попросив його забрати ОСОБА_6 додому, однак коли ОСОБА_9 зайшов до майстерні ОСОБА_3, де було досить прохолодно, то побачив, що потерпілий лежить там на підлозі, зі зв'язаними ногами, стогне та харчить. На питання ОСОБА_9 про те, чому у ОСОБА_6 були зв'язані ноги, ОСОБА_3 відповів, що той вибивав ними піч. Зважаючи на побачене, ОСОБА_9 вирішив, що буде краще покликати сюди матір ОСОБА_6 та поїхав за нею.

Свідок ОСОБА_10 суду повідомив, що 25.02.2016 року до нього зателефонувала матір ОСОБА_6 та попросила, щоб допоміг забрати ОСОБА_6 від ОСОБА_3 Погодившись допомогти, він приймав участь у перенесенні ОСОБА_6 з майстерні ОСОБА_3 до машини, тому спостерігав, що той був без свідомості та стогнав, але видимих слідів тілесних ушкоджень на його тілі свідок не бачив. На питання даного свідка про стан ОСОБА_6 ОСОБА_3 йому відповів, що напередодні вони пили разом з ОСОБА_6, тому до цього часу він ще був дуже п'яний.

Свідок ОСОБА_11 суду показала, що була запрошена понятою під час проведення слідчого експерименту з ОСОБА_3, тому чула як він розповідав про те, що 24.02.2016 року вони з ОСОБА_6 разом випивали, потім останній образив обвинуваченого, а той наніс йому один удар по голові, від якого ОСОБА_6 впав та вдарився об дошки, втративши після цього свідомість, а ОСОБА_3 намагався привести його до тями, поливаючи водою, але безрезультатно, тому згодом зв'язав йому ноги, щоб той отямившись нічого не вкрав.

Свідок ОСОБА_12 суду підтвердила, що 24.02.2016 року бачила у дворі біля майстерні ОСОБА_3 хлопців ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з велосипедом, який вони пропонували купити обвинуваченому, про що вона знає, оскільки ОСОБА_3 просив у неї грошей на його придбання, однак вона їх ОСОБА_3 не дала.

Свідок ОСОБА_13 суду розповів, що вже певний час не проживає разом з матір'ю ОСОБА_12 та її співмешканцем ОСОБА_3, тому про те, що 24.02.2016 року ОСОБА_6 привозив обвинуваченому велосипед для продажу, потім обізвав ОСОБА_3, а той відповів ОСОБА_6 ударом, він дізнався лише зі слів рідних та знайомих.

Крім показів свідків, якими підтверджується факт нанесення ОСОБА_6 тілесних ушкоджень саме ОСОБА_3, його вина у скоєному доводиться також дослідженими в судовому засіданні документами.

Зокрема, висновком експерта №73 від 13.04.2016 року (т.1 а.п.125-134), яким було підсумовано, що при експертизі трупа ОСОБА_6 виявлені наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма, синці м'яких тканин голови з крововиливом з внутрішньої поверхні шкірно-м'язового лоскута голови, перелом потиличної та правої скроневої кісток черепа, крововиливи над та під оболонкою головного мозку, забої головного мозку, термічні опіки тіла ІІ ст близько 7% площі тіла, що підтверджується наявністю синця в лівій виличній ділянці, синця правої вушної раковини, потиличної ділянки справа з переходом на верхню третину шиї, переломом потиличної кістки справа з відходженням розривних тріщин на луску правої скроневої кістки з їх роздвоєнням та потиличну кістку до потиличного бугра, епідурального крововиливу в скронево-потиличній ділянці справа (операція 25.02.2016 року з видалення гострої епідуральної гематоми), плямистими та дифузно-обмеженими субарахноїдальними крововиливами в лівій тім'яній долі, правої скроневої долі, на полюсі лівої скроневої долі, на полюсі правої лобної долі, в ділянці центральної та верхньої лобних звивин правої лобної долі, в орбітальних ділянках обох лобних доль, на полюсі лівої лобної долі, на обох долях мозочка, ділянками забоїв речовини головного мозку в правій скроневій долі, на полюсах обох лобних доль, в орбітальних ділянках обох лобних доль, множинними термічними опіками з пухирями заповненими прозорою рідиною голови, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок, синцями лівої верхньої кінцівки та обох нижніх кінцівок.

Тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, перелому кісток склепіння черепа, крововиливів над та під оболонкою головного мозку, забоїв головного мозку, синця в лівій виличній ділянці, синця правої вушної раковини, потиличної ділянки справа з переходом на верхню третину шиї, синців лівої верхньої кінцівки та обох нижніх кінцівок виникли від дії тупих предметів. Тілесні ушкодження у вигляді множинних термічних опіків ІІ-го ступеню виникли від дії тупих предметів з високою температурою.

По давності дані тілесні ушкодження можуть відповідати 24.02.2016 року.

Тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, перелому кісток склепіння черепа, крововиливів над та під оболонкою головного мозку, забоїв головного мозку, синця в лівій виличній ділянці, синця правої вушної раковини, потиличної ділянки справа з переходом на верхню третину шиї мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя та знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті. Тілесні ушкодження у вигляді синців лівої верхньої кінцівки та обох нижніх кінцівок, множинних термічних опіків ІІ-го ступеню мають ознаки легких тілесних ушкоджень та не перебувають в причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті.

Причиною смерті, яка, на думку експерта, настала ІНФОРМАЦІЯ_2, явився набряк-набухання головного мозку внаслідок закритої черепно-мозкової травми, що підтверджується наявністю чіткого сліду втиснення на мозочку від країв великого потиличного отвору, також смуги вдавлення від крил основної кістки.

Разом з тим, на тілі трупа ОСОБА_6 були виявлені ознаки не менше 7-ми травматичних дій тупих предметів, з яких не менше 2-х в ділянці голови, визначити їх послідовність не представилося експерту можливим, так як всі вони могли бути нанесені за короткий проміжок часу.

Характер та об'єм черепно-мозкової травми, виявленої у ОСОБА_6 (відповідно до даних спеціальної медичної літератури) не суперечить можливості виконання деяких цілеспрямованих дій до втрати свідомості внаслідок черепно-мозкової травми.

Тож, враховуючи характер черепно-мозкової травми експерт вважає, що остання могла виникнути від удару тупим предметом з обмеженою поверхнею, яким могли бути як руки, так і ноги сторонньої особи в ліву виличну ділянку ОСОБА_6, під час якого останній знаходився обличчям до обличчя з нападником, або в близькому до цього розташуванні, з наступним падінням з прискоренням ОСОБА_6 та ударом правою потиличною ділянкою голови об тупий предмет, в тому числі за обставин викладених підозрюваним ОСОБА_3 під час слідчого експерименту.

Допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_14 поністю підтвердив результати зробленого ним 13.04.2016 року висновку №73, наголосивши на тому, що заподіяні ОСОБА_6 тілесні ушкодження, які мають ознаки тяжких тілесних за ознакою небезпечних для життя, знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням його смерті.

Відповідно до висновку експерта №164 від 20.03.2016 року (т.1 а.п.121-122) у ОСОБА_3, мали місце наступні тілесні ушкодження: подряпина ділянки тильної поверхні ІІ-го п'ясно-фалангового суглобу правої кисті з набряком м'яких тканин.

Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупих предметів, по давності можуть відповідати 24-25.02.2016 року та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.

Враховуючи характер даних тілесних ушкоджень, експерт вважає, що останні могли виникнути як при ударі тупим предметом в ділянку ІІ-го п'ястно-фалангового суглобу правої кисті, так і від удару даною ділянкою тіла об тупий предмет.

Під час проведення 26.02.2016 року слідчого експерименту (т.1 а.п.234-244) ОСОБА_3 надавав аналогічні пояснення з наданими ним у даному судовому засіданні, розповівши про події того дня, передумови його конфлікту з ОСОБА_6, детально та послідовно продемонструвавши учасникам експерименту механізм нанесення ним ОСОБА_6 тілесних ушкоджень.

Також вина ОСОБА_3 підтверджується рядом інших безпосередньо досліджених в судовому засіданні документів.

Витягом з кримінального провадження №12016270210000382 (т.1 а.п.97, 99), з якого вбачається, що 25.02.2016 року від потерпілої ОСОБА_1 надійшла письмова заява з проханням встановити особу, яка нанесла тілесні ушкодження її сину ОСОБА_6, якого було доставлено 25.02.2016 року до Прилуцької центральної районної лікарні без свідомості та з діагнозом: ЗЧМТ, струс головного мозку та внутрішньо-черепна гематома.

Протоколом огляду місця події від 25.02.2016 року з ілюстративною фототаблицею до нього (т.1 а.п.106-115), в ході проведення якого на підлозі у приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_2, були виявлені дерев'яні дошки різного розміру з явно вираженими плямами темно-бурого кольору на них.

Висновком експерта №42 від 10-22.03.2016 року (т.1 а.п.140-143), відповідно до якого в слідах на фрагментах деревини, вилучених при огляді місця події, знайдена кров людини, ймовірне походження якої, від ОСОБА_3 не виключається при наявності у нього джерела зовнішньої кровотечі.

Протоколом огляду місця події від 15.03.2016 року з ілюстративною фототаблицею до нього (т.1 а.п.189-195), з якого вбачається, що потерпіла ОСОБА_1 знайшла у підкладці куфайки, в яку був одягнений її син у ОСОБА_3, мобільний телефон, що ймовірно належав ОСОБА_3

На підставі всього викладеного вище суд прийшов до твердого переконання у тому, що своїми умисними діями ОСОБА_3 заподіяв ОСОБА_6 тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, чим вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.121 КК України.

Що стосується не визнання ОСОБА_3 своєї вини за ч.2 ст.121 КК України та визнання такої за ч.1 ст.119 КК України з посиланням на небажання заподіювати смерть ОСОБА_6, а також заявленого у зв'язку з цим його захисником клопотання про зміну правової кваліфікації вчиненого ОСОБА_3 діяння, то на підставі всіх встановлених в судовому засіданні фактичних обставин справи, суд не знаходить жодних підстав для задоволення такого клопотання та перекваліфікації дій ОСОБА_3 на ч.1 ст.119 КК України, виходячи з наступного.

Так, для суб'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, характерною є змішана форма вини: умисел щодо діяння та необережність щодо його наслідків у вигляді смерті потерпілого. Тож, суд погоджується з твердженням ОСОБА_3 про те, що він не мав наміру заподіювати ОСОБА_6 смерть, що також було беззаперечно встановлено в ході судового розгляду та дійсно свідчить про його необережність щодо такого наслідку. Однак зі встановлених у даному кримінальному провадженні обставин очевидною є наявність в його діях непрямого умислу на заподіяння ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, виникнення якого було спровоковано поведінкою нині покійного ОСОБА_6 шляхом нанесення ОСОБА_3 словесної образи, яка викликала у нього сильну агресію та миттєве бажання надати кривднику фізичну відповідь у вигляді заподіяння тілесного ушкодження, тяжкість якого на той час він ще не передбачав та не бажав настання якихось суспільно-небезпечних наслідків від нього, але свідомо припускав їхнє настання, що виразилося у байдужому ставленні до їх настання, при цьому знаючи про слабкий фізичний стан потерпілого внаслідок перебування його у стані сильного алкогольного сп'яніння, наносячи йому цілеспрямований удар у життєво важливий орган - голову (обличчя), зважаючи на свою міцну статуру попри зрілий вік, а також враховуючи факт зайняття у дитинстві боксом, що було з'ясовано в ході судового розгляду.

Для суб'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч.1 ст.119 КК України, не є характерною умисна форма вини, тому суд впевнений у тому, що дії ОСОБА_3 були вірно кваліфіковані саме за ч.2 ст.121 КК України.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3, суд визнає його щире каяття.

Відповідно до ст.67 КК України обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_3, суд визнає вчинення ним злочину у стані алкогольного сп'яніння (т.1 а.п.201).

Вирішуючи питання про міру покарання ОСОБА_3, суд враховує конкретні обставини справи, вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, ступінь тяжкості вчиненого злочину, що є тяжким, обставину, яка пом'якшує його покарання, та обставину, яка обтяжує покарання ОСОБА_3, а також особу самого обвинуваченого, який раніше в силу ст.89 КК України не судимий (т.1 а.п.203-204), протягом 2015-2016 років до адміністративної відповідальності не притягувався (т.1 а.п.208), не працюючий (т.1 а.п.211), має позитивну характеристику за місцем проживання (т.1 а.п.210), а також його зрілий вік (т.1 а.п.202), сімейний стан (т.1 а.п.210, 211) та стан здоров'я, зокрема те, що ОСОБА_3 на обліку у лікаря-психіатра не перебуває (т.1 а.п.206) та згідно з висновком судово-психіатричної експертизи №236 від 07.04.2016 року (т.2 а.п.6-9) примусові заходи медичного характеру йому не показані, однак перебуває на «Д» обліку у лікаря-нарколога (т.1 а.п.207), але згідно з висновком судово-психіатричної експертизи №237 від 07.04.2016 року (т.2 а.п.12-14) наркологічне лікування на даний час йому не показане, враховуючи також те, що потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні не наполягала на застосуванні до ОСОБА_3 суворого покарання, суд приходить до висновку про можливість призначення йому мінімального покарання, передбаченого санкцією частини статті інкримінованого йому злочину.

В межах даного кримінального провадження прокурором було заявлено цивільний позов (т.1 а.п.12-13, т.2 а.п.28-29) в інтересах Прилуцької ЦРЛ про стягнення з ОСОБА_3 на користь бюджету Прилуцького району витрат, понесених даним закладом на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_6 в розмірі 1268 грн 44 коп., проти задоволення якого ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечував.

Також в межах даного кримінального провадження було заявлено цивільний позов потерпілою ОСОБА_1 (т.1 а.п.21-23) про стягнення з ОСОБА_3 на її користь витрат, понесених на лікування сина ОСОБА_6 в розмірі 8430 грн 68 коп., витрат на поховання сина в розмірі 5276 грн 00 коп., витрат на правову допомогу в розмірі 3000 грн 00 коп., а також заподіяної їй смертю сина моральної шкоди, яку вона оцінила в 200000 грн 00 коп., а всього просила стягнути з ОСОБА_3 216706 грн 68 коп. Розмір матеріальних витрат, понесених ОСОБА_1, на лікування сина, на його поховання та на надання їй правової допомоги у зв'язку з розглядом даного кримінального провадження, які вона нині просить стягнути з ОСОБА_3, є належним чином документально підтвердженим (т.1 а.п.24-30) та не оспорюється останнім, тому такі її вимоги мають бути задоволені в повному обсязі. Розмір заподіяної їй смертю сина моральної шкоди ОСОБА_1 обґрунтовує тяжкою втратою дитини, глибокими душевними стражданнями з цього приводу та страшним болем у серці, які вже ніколи не припиняться, а син не повернеться до життя, тому оцінює свою моральну шкоду у 200000 грн 00 коп., розмір якої ОСОБА_3 також не оспорював, тому суд вважає його достатньою мірою обґрунтованим, співрозмірним з заподіяною потерпілій втратою та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з вимог розумності та справедливості.

Судові витрати у справі відсутні.

Долю речових доказів (т.1 а.п.196-198) необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винним за ч.2 ст.121 КК України і призначити покаранняу виді 7 (семи) років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у виді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з 26.02.2016 року, тобто з моменту його затримання.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк призначеного покарання строк його попереднього ув?язнення з 26.02.2016 року по день винесення вироку - 04.08.2016 року з розрахунку: один день попереднього ув?язнення за два дні позбавлення волі.

Цивільний позов прокурора в інтересах Прилуцької центральної районної лікарні до ОСОБА_3 про відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь бюджету Прилуцького району в особі Прилуцької центральної районної лікарні (р/р 31414544700379, МФО 853592, код 37984681) витрати, понесені даним закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_6 у розмірі 1268 (одна тисяча двісті шістдесят вісім) грн 44 коп.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заподіяної злочинними діями матеріальної та моральної шкоди - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_1 16706 (шістнадцять тисяч сімсот шість) грн 68 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 200000 (двісті тисяч) грн 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього - 216706 (двісті шістнадцять тисяч сімсот шість) грн 68 коп.

Речові докази у даному кримінальному провадженні:

-три пляшки (скляна ємністю 0,5 л, пластикова ємністю 1,5 л, пластикова з написом «Рогань» ємністю 1,2 л), на яких при обробці їх поверхонь феромагнітним порошком «Рубін» слідів папілярних узорів пальців рук не виявлено;

-два фрагменти деревини з плямами речовини бурого кольору;

-мобільний телефон «Samsung» SGH-D880» імеі1:НОМЕР_1, імеі2:НОМЕР_2 в корпусі чорного кольору, з акумуляторною батареєю с/н TH2Q198ES/5-G, в якому знаходиться сім-карта оператора мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_3, номер НОМЕР_4;

-пошкоджений зарядний пристрій до мобільного телефону «Samsung» модель ETA3S30EBE чорного кольору зі слідами розділення на кінці проводу, частково обмотаний ізолюючою стрічкою білого кольору в місці розділення;

-мобільний телефон «Samsung» GT-E1200» імеі:НОМЕР_5 в корпусі чорного кольору, з акумуляторною батареєю с/н:BD2F107CS/1-B,

що знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області,- знищити.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області протягом 30 днів з дня проголошення данного вироку, а засудженим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Копію вироку негайно вручити засудженому, його захиснику, прокурору, потерпілій та її представникові.

Суддя А.О.Коротка