Рішення № 5943643, 28.09.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2009 р. Справа № 61/242-09

вх. № 7351/4-61

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - позивача ОСОБА_1 особисто за паспортом НОМЕР_2, виданий Балаклійським РВ УМВС України в Харківській області 17.09.1998р.;

відповідача Шматов В.Л., директор (наказ № 1-г від 01.03.2006 року);

розглянувши справу за позовом ФОП ОСОБА_1, м. Балаклія

до ПП "ЗПК", м.Балаклія

про стягнення 685895,81 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач ФОП ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ПП «ЗПК» про стягнення заборгованості в сумі 685895,81 грн., з яких: борг зі сплати орендних платежів в сумі 460000,00 грн., штраф в сумі 12000,00 грн., 3% річних в сумі 27600,00 грн., інфляційні втрати в сумі 186295,81 грн., а також про стягнення з відповідача судових витрат.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем був укладений договір оренди нежитлового приміщення б/н від 25.06.2007р., відповідно до умов якого відповідачу було передано в платне користування приміщення, розташоване за адресою : АДРЕСА_2, літера М загальною площею 613,5 кв.м., літера Л площею 350,4 кв.м., літера Н (навіс) площею 682,00 кв.м., а загальна площа 1645,9 кв.м. Проте відповідач, порушуючи умови договору оренди не сплачував орендні платежі, у звязку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем та у звязку з чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

28.09.2009 року від позивача через канцелярію суду на виконання вимог ухвали суду від 16.09.09р. надійшли додаткові документи, які долучені судом до матеріалів справи.

Відповідач в судовому засіданні 28.09.09р. та в наданому суду письмовому відзиві на позовну заяву зазначив, що проти позовних вимог щодо основного боргу в сумі 460000,00 грн., 3% річних в сумі 27600,00 грн. та нарахованих позивачем інфляційних втрат в сумі 186295,81 грн. не заперечує. Усно пояснив, що свої зобовязання щодо вчасної сплати орендних платежів не виконував у звязку з тяжким фінансовим станом, який зумовлений економічною кризою. Проти позову в частині нарахованого позивачем штрафу в сумі 12000,00 грн. заперечував повністю.

Представник позивача в судовому засіданні 28.09.2009р. заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, відзиву на неї, заслухавши пояснення представників сторін, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Згідно з Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 22.06.07 по справі № 2-823/2007р. за позивачем визнано право власності на 1/8 частину нежитлового обєкту, що знаходиться у АДРЕСА_2 та право користування 1/8 частиною нежитлового обєкту, що знаходиться у АДРЕСА_2, загальною площею 2344,1 м2, яка складається з: котельні літ. «В», складів літ. «К», літ «Л», літ. «М», навісу приколійної тарної площадки літ. «Н», частини паркану № 1. Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 22.06.07 набрало законної сили. Відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно Балаклійського бюро технічної інвентаризації від 20.08.07 № 15636732 за позивачем зареєстровано право власності на 1/8 частину нежитлового обєкту що знаходиться у АДРЕСА_2.

25.06.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди приміщення, відповідно до умов якого позивач передав , а відповідач прийняв в строкове платне користування (оренду) нежитлові приміщення, розташовані за адресою АДРЕСА_2, загальної площею 1645,9 м2, які складаються з приміщення літ. «М» площею 613,5 м2, приміщення літ. «Л» площею 350,4 м2, приміщення літ. «Н» (навіс) площею 682,м2.

Відповідно до пункту 4.1 договору строк оренди складає з 25.06.07 по 25.12.07.

На виконання вимог п. 3 договору оренди приміщення від 25.06.07 між сторонами було складено та підписано акт приймання-передачі приміщення від 25.06.07, згідно з яким відповідач фактично прийняв у користування визначений обєкт оренди.

За умовами п. 5 договору оренди приміщення від 25.06.07 між сторонами погоджено, що розмір орендної плати складає 20000,00 грн. на місяць. Орендна плата перераховується на поточний рахунок позивача наперед за наступний місяць не пізніше 10 числа попереднього місяця. Протягом 15 днів з моменту прийняття обєкта в оренду відповідач повинен перерахувати орендну плату за поточний та наступний місяці.

У подальшому між сторонами спору укладено додаткову угоду № 1 від 20.12.07 до договору оренди приміщення від 25.06.07, за умовами якої строк дії основного договору подовжено до 25 грудня 2009 року, а також передбачено додаткову відповідальність відповідача за порушення строків сплати орендних платежів у вигляді штрафу в сумі 10% від простроченої суми.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобовязання за договором оренди виконав в повному обсязі, проте, відповідач своїх зобовязань за договором оренди в частині своєчасної та повної сплати орендних платежів не виконав, наявну в нього заборгованість у сумі 460000,00 грн., яка виникла за період з 25.07.07р. по 25.08.09р. не сплатив.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог позивача, доказів на спростування зазначених обставин справи та на підтвердження своїх посилань суду не надав. В матеріалах справи такі докази відсутні.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Протягом розгляду справи відповідач факту користування орендованими приміщеннями не спростував, належних доказів оплати оренди до суду не надав, що вказує на порушення умов Договору оренди приміщення від 25.06.07 з боку відповідача.

Таким чином, наведені обставини справи, з урахуванням приписів чинного цивільного законодавства, дають підстави суду дійти висновку про обґрунтованість позовних вимог ФОП ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача 460000,00 грн. заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення б/н від 25.06.07р.

Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 статті 530 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а у разі порушення зобовязання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання.

Крім цього, ст. 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

При цьому частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України запроваджено, що Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вже було зазначено вище, відповідно до додаткової угоди від 20.12.2007 року сторони визначили додаткову відповідальність відповідача за порушення строків сплати орендних платежів у вигляді штрафу в сумі 10% від простроченої суми.

За таких обставин , суд вважає, що нарахований позивачем штраф за несвоєчасне виконання зобовязань щодо сплати орендних платежів в сумі 12000,00 грн., є обґрунтованим та доведеним, а тому таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно з ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з приписами статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позивачем обґрунтовано нараховано відповідачу 3% річних на всю суму заборгованості у розмірі 27600,00 грн. та інфляційні на суму 186295,81 грн., розрахунок перевірено судом з урахуванням вимог діючого законодавства.

З огляду на вказане, суд вважає обґрунтованими та доведеними позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 685895,81 грн., з яких: 460000,00 грн. заборгованість з орендних платежів, 12000,00 грн. заборгованість по штрафу, 27600,00 грн. 3% річних та інфляційні на суму 186295,81 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача. Отже, витрати зі сплати державного мита у сумі 6859,00 гривень та витрати зі сплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236,00 гривень покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 509, 526, 530, 546, 548, 549, 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, статтею 232 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 , 121, Господарського процесуального кодексу України, - суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «ЗПК» ( адреса: 64200, м. Балаклія, вул.Геологічна, 10-А, код ЄДРПОУ 34114238) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (64200, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) заборгованість в сумі 685895,81 грн., з яких: 460000,00 грн. заборгованість з орендних платежів, 12000,00 грн. заборгованість по штрафу, 27600,00 грн. 3% річних та інфляційні на суму 186295,81 грн., а також витрати зі сплати державного мита у сумі 6859,00 гривні та витрати зі сплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236,00 гривень.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписано 29 вересня 2009 року.

Справа № 61/242-09.