Ухвала суду № 59435844, 04.08.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 375/852/16-к Головуючий у І інстанції ЛитвинПровадження № 11-сс/780/360/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 04.08.2016

УХВАЛА

Іменем України

04 серпня 2016 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого Нагорного А.М.,

суддів Димарецького В.М., Свінціцької О.П.,

за участю секретаря Шейка Ю.В., прокурора Сахно Л.В., адвоката ОСОБА_2, -

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві матеріали за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Рокитнянського районного суду Київської області від 22 липня 2016 року про відмову у задоволені клопотання слідчого про накладення арешту та майно, -

ВСТАНОВИЛА:

Слідчий, в рамках кримінального провадження № 42016111190000041 від 19.07.2016 року, за фактом намиву піску, за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст.240 КК України, звернувся до Рокитнянського районного суду із клопотанням про арешт майна, а саме: земснаряду, пластикових труб загальною довжиною близько 60м, екскаватора «АТЕК» №49*40*******200 без державного номерного знака жовтого кольору та гусеничного трактора «ДТ 75» № вб91713 1983р. без державних номерних знаків червоного кольору.

Слідчий суддя, відмовляючи у задоволені клопотання слідчого, виходив з того, що слідчим не вказана обєктивна сторона кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.240 КК України та не надано доказів того, що до ЄРДР внесено відомості, які містять короткий виклад об'єктивної сторони вказаного злочину.

Крім цього, слідчий суддя зазначив, що з огляду на подані володільцями майна докази вбачається, що за допомогою перелічених у клопотанні спецзасобів здійснювалася законна діяльність, спрямована на очищення ділянки русла річки Рось у відповідності до розробленого та затвердженого в установленому порядку проекту, правомірність якого не заперечувалася у судовому засіданні слідчим та прокурором.

В поданій апеляційній скарзі прокурор вважає, що слідчий суддя дійшов передчасного висновку про відмову в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна та не обґрунтував своє рішення.

Прокурор зазначає, що він не був ознайомлений із проектом по розчистці ділянки русла річки Рось, на який посилається слідчий суддя в ухвалі, а в матеріалах кримінального провадження він відсутній.

Крім того прокурор вказує, що майно на яке необхідно накласти арешт містить на собі сліди вчиненого злочину і тому є речовим доказом. В той же час володільці цього майна мають можливість знищити сліди злочину, перемістити або його сховати.

Прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді Рокитнянського районного суду Київської області від 22 липня 2016 року, та ухвалити нову ухвалу, якою накласти арешт на виявлені 20.07.2016р. при проведенні огляду місця події в адміністративних межах Синявської сільської ради Рокитнянського району Київської області на березі р.Рось, пристрій для намиву піску земснаряд «КИЕ-509-К», пластикові труби загальною довжиною близько 60м., за допомогою яких безпосередньо здійснювався викид та переміщення намитого піску, а також екскаватор «АТЕК-881», 2001 року випуску №2504 без державних номерних знаків, жовтого кольору та гусеничний трактор «ДТ 75» №вб91713 1983 року випуску без державних номерних знаків, червоного кольору, які були спеціально пристосовані та використані як засоби та знаряддя вчиненого злочину та зберегли на собі сліди вчиненого злочину. Місцем зберігання арештованого майна визначити територію Рокитнянського ВП Миронівського ВП ГУНП в Київській області.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, адвоката ОСОБА_2, що заперечував проти апеляції прокурора і просив ухвалу залишити без зміни, перевіривши ухвалу слідчого судді, матеріали клопотання і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необґрунтованою.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 статті 132 КПК України передбачено заборону застосування заходів забезпечення кримінального провадження, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Як вбачається з матеріалів судового провадження слідчий суддя, відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно, вказав на те що слідчим в клопотанні не вказана обєктивна сторона кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.240 КК України - порушення встановлених правил використання надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоровя людей чи довкілля, тобто у відкритому кримінальному провадженні не визначений склад скоєного, на думку слідчого, злочину.

Такий висновок слідчого судді колегія суддів вважає обґрунтованим.

З матеріалів судового провадження вбачається, що 19 липня 2016 року від гр. ОСОБА_3 надійшло повідомлення про те, що невстановленими особами на території Рокитнянського району за допомогою земснаряду з річки Рось здійснюється незаконний видобуток корисних копалин (піску) та подальший його продаж.

Того ж дня відомості про вчинення даних дій за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 240 КК України були внесені до ЄРДР за № 42016111190000041.

21 липня 2016 року слідчий звернувся до Рокитнянського районного суду із клопотанням про арешт майна, а саме: земснаряду, пластикових труб загальною довжиною близько 60м, екскаватора «АТЕК» №49*40*******200 без державного номерного знака жовтого кольору та гусеничного трактора «ДТ 75» № вб91713 1983р. без державних номерних знаків червоного кольору.

В своєму клопотанні слідчий зазначив, що 19.07.2016 р. до Рокитнянського ВП ГУНП надійшли відомості щодо незаконного видобутку піску неподалік колишньої насосної станції. Вказане кримінальне правопорушення внесене до єдиного реєстру за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст.240 КК України.

20.07.2016 року вадміністративних межах Синявської сільської ради Рокитнянського району Київської області поблизу колишньої насосної станції на березі р. Рось був проведений огляд місця події, в ході якого встановлено, що невідома особа без будь-яких дозвільних документів займається намивом піску з р. Рось з використанням спеціальної техніки.

В ході огляду місця події 20.07.2016 з берегу річки було виявлено пристрій для намиву піску - земснаряд, пластикові труби загальною довжиною близько 60 м, за допомогою яких безпосередньо здійснювався викид та переміщення намитого піску з дна річки до берегу до місця його складання, а також екскаватор «АТЕК» без державних номерних знаків жовтого кольору та гусеничний трактор «ДТ 75» без державних номерних знаків червоного кольору, за допомогою яких на березі річки здійснювалось переміщення намитого піску на купи та його подальше вивезення.

З подання вбачається, що підставою у відкритті провадження стало незаконне видобування піску. Разом з тим обєктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст. 240 КК України полягає у порушенні встановлених правил використання надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоровя людей чи довкілля.

Однак ні в клопотанні про накладення арешту ні в апеляційній скарзі не міститься жодних посилань на те, що в ході досудового розслідування було встановлено факт незаконного видобутку корисних копалин (піску) та подальшого його продажу, чим було б створено небезпеку для життя, здоровя людей чи для довкілля.

З урахуванням наведеного доводи слідчого та прокурора про те, що спеціальна техніка та обладнання мають доказове значення у кримінальному провадженні є необґрунтованими оскільки дане кримінальне правопорушення не передбачає кримінальної відповідальності за незаконний видобуток корисних копалин (піску) та подальший його продаж.

Разом з тим з доданих до матеріалів справи документів вбачається, що за допомогою перелічених у клопотання спецзасобів здійснювалася діяльність, погоджена з відповідними адміністративними і господарюючими органами, спрямована на очищення ділянки русла річки Рось у відповідності до розробленого та затвердженого в установленому порядку проекту, правомірність якого ні слідчим, ні прокурором в судовому засіданні не заперечувалась.

Наявні в матеріалах справи копії вказаних документів вказують на недоведеність слідчим і прокурором обґрунтованості висунутої ними підозри, у вчиненні злочину. А таке, у відповідності до вимог п.1 ч.3 ст.132 КПК України, не дає підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження..

З огляду на наведене судова колегія вважає прийняте слідчим суддею рішення законним і обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 405, 407,422 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Рокитнянського районного суду Київської області від 22 липня 2016 року без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Нагорний А.М. Димарецький В.М. Свінціцька О.П.