Рішення № 5942693, 14.09.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.09.09 р. Справа № 17/151

Господарський суд Донецької області у складі судді Татенко В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу, порушену:

за позовом: фізичної особи субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Горлівка,

до відповідача: Центрально-міського управління труда та соціального захисту населення Горлівської міської ради. м. Горлівка,

третя особа: Головне управління державного казначейства України у Донецькій області, м. Донецьк.

про стягнення: 19556,85 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: Страхов Л.В. довіреність

від третьої особи: не зявився

Фізична особа субєкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернулось до Центрально-міського управління труда та соціального захисту населення Горлівської міської ради про стягнення 19556,85 грн., у тому числі: основний борг 15755,00 грн., інфляційні 3341,13 грн., 3% річних 460,73 грн.

Ухвалою про порушення справи до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, було залучено управління державного казначейства України у місті Горлівка.

У звязку з тим, що управління державного казначейства України у місті Горлівка.не є юридичною особою, ухвалою від 21.07.09р. останнє було виключено з числа учасників по справі. Натомість у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, було залучено Головне управління державного казначейства України у Донецькій області.

В обґрунтування вимог позову представник позивача посилається на порушення відповідачем умов договору № 38 від 02.01.2007р. «про відшкодування витрат».

В якості правової підстави позову позивач посилається на ст.ст.7, 29, 31, 37 Закону України “Про автомобільний транспорт”; норми цивільного та господарського кодексів України.

Відповідач не визнав з посиланням на те, що згідно умов зазначеного договору загальна сума відшкодування на рік первісно була встановлена в обсязі 13200,00 грн., а не 14400,00 грн., як це зазначено у примірнику позивача. Згодом додатковою угодою від 25.12.2007р. до цього договору сторони домовились про зменшення зазначеної суми на 1813,00 грн.

За твердженням відповідача договір № 38 від 02.01.2007р. «про відшкодування витрат» діяв лише до 31.12.2007р. З травня 2007р. фінансування позивача за цим договором було припинено у звязку із не підписанням останнім додаткової угоди до зазначеного договору. Крім того за поясненням відповідача рішенням комісії горлівської міської ради від 28.12.2007р. було прийняте рішення припинити відшкодування позивачу витрат на перевезення пільгової категорії громадян.

У судовому засіданні були досліджені примірники оригіналів договору № 38 від 02.01.2007р. «про відшкодування витрат» позивача та відповідача. За результатами дослідження було встановлено, що у п. 1.1 примірника оригінала договору позивача зазначена сума 14400,00 грн., у тому самому пункті оригінала примірника відповідача міститься сума 13200,00 грн. При цьому як примірник договору позивача, так і примірник відповідача явних слідів підробок, підчисток чи виправлень не містять. Доказів того, що будь-який з примірників оригіналу договору підроблений; договір в цілому чи частково визнаний недійсним сторони суду не надали. За таких умов, враховуючи те, що обидва примірника проекту договору готувались саме відповідачем, відтак й усі відомості у договір (зокрема й у п. 1.1.) вносились саме ним суд прийняв до уваги відомості щодо суми у п. 1.1 договору, зазначені у примірнику позивача, тобто 14400,00 грн.

Третя особа мотивованих письмових пояснень суду не надала, свого представника для участі у розгляді справи на направила, хоча про день, час та місце розгляду справи була судом належним чином повідомлена.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив:

02.01.2007р. був укладений договір № 38 «про відшкодування витрат» (а.с. 9-11). Пунктом 1.1. відповідач зобовязувався за рахунок коштів державних субвенцій відшкодувати витрати позивача з перевезення пільгової категорії населення в межах суми 14400,00 грн. За п. 4.1. Договору відповідач зобовязався здійснювати перерахування сум субвенцій на підставі документів, перевірених Фінансовим управлінням та узгоджених відповідачем. При цьому за п. 3.2. договору перерахування позивачу відповідних коштів мало здійснюватись відповідачем у 5ти денний термін з дня їх надходження з місцевого бюджету на рахунок відповідача та при наявності заборгованості на підставі актів звіряння.

25.12.2007р. сторони підписали додаткову угоду до Договору, якою зменшили загальну суму, визначену у п. 1.1. на 1813,00 грн.

Протягом 2007 2008 років позивач здійснював перевезення пільгових категорій громадян автомобільним транспортом, що підтверджено наявними у справі доказами та відповідачем не заперечується.

На виконання умов договору сторони здійснювали звірку нарахованих та підлягаючих до сплати позивачу сум (копії актів звірки надані сторонами та долучені до матеріалів справи).

Незважаючи на те, що у 2007 2008 роках відповідні кошти на відшкодування витрат перевізникам у звязку з перевезенням пільговиків на рахунок відповідача надходили, що підтверджено довідкою відповідача (а.с. 85), витрати позивача з перевезення пільговиків відповідач сплатив частково. А саме у 2007 році у сумі 4524,00 грн.; у 2008 році у сумі 9614,70 грн. Враховуючи приписи п. 1.1 договору несплаченою за 2007 рік є сума 8063,00 грн.; за 2008 рік 2972,30 грн.

Зважаючи на те, що:

-зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку;

-згідно ст. 193 Господарського Кодексу («ГК») України зобовязання повинні виконуватись у повному обсязі та у встановлені строки. Одностороння відмова від виконання зобовязання не припустима;

-відповідно до ст..526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

-статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом;

-боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст..625 ЦК України);

-відповідач прийняті на себе зобовязання належним чином не виконав,

-у звязку із несвоєчасною оплатою згаданих сум позивач нарахував на відповідача додатково інфляційні та річні за період 01.01.08р 08.05.09р.;

-при здійсненні розрахунку інфляційних та річних (а.с.39) позивач не повністю врахував як умови договору, та і норми діючого законодавства;

-згідно розрахунку, зробленого судом (знаходиться у матеріалах справи) відповідач має сплатити позивачу інфляційні у сумі 2747,76 грн., 3% річних у сумі 356,17 грн,

господарський суд вважає позовні вимоги та такими, що підлягають задоволенню частково у сумі 14139,23 грн.

Судові витрати відносяться на позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 82-84 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Центрально-міського управління труда та соціального захисту населення Горлівської міської ради (84626, м. Горлівка, вул.. Рудакова, 33, ЄДРПОУ 25953630, рахунок 35414036001144 в УДК Донецької області, МФО 834016, коди КФК 170102, КЕКВ 1310) на користь фізичної особи субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1, рахунок № НОМЕР_2 у Донецькому РУ Приватбанку, м. Донецьк. МФО 335496) суму основного боргу 11035,30 грн.; суму інфляційних 2747,76 грн.; суму 3% річних 356,17 грн.; на відшкодування витрат по сплаченому держмиту 141,39 грн.; на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 225,93 грн.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Суддя

(повний текст рішення оформлений та підписаний 15.09.2009р.)