Вирок № 59424195, 01.08.2016, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

справа № 216/8615/15-к

1-кп/216/134/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2016 року

Центрально-Міський районний суд м.Кривого Рогу

в складі: головуючого судді - Биканова І.Р.

за участю секретаря - Рашник С.В.

прокурора - Комар А.В.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - ОСОБА_2

розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області кримінальне провадження № 42015040630000070 щодо кримінального правопорушення відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. П'ятихатки, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, освіта повна загально-середня, одруженого, військовозобов'язаного, ІНФОРМАЦІЯ_5, має на утриманні двох неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого: АДРЕСА_2,

за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.407 ч.3, 410 ч.2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

26 серпня 2014 р. ОСОБА_1 проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині В2603 яка дислокується за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Військове містечко-30, де займає посаду командира 3 зенітного артилерійського відділення зенітного артилерійського взводу військової частини В2603.

Будучи військовослужбовцем військової частини В2603 ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України віл 24 березня 1999 р. № 548-ХІV, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 р. №551-XIV (далі Статутів), зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути дисциплінованим; знати та виконувати свої обов'язки та додержуватись вимог Статутів Збройних Сил України; дорожити честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; додержуватись правил військової поведінки; постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки; завжди пам'ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили в цілому; не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців.

Так, згідно, ст. 1 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», від 21 вересня 1999 р. № 1075-ХІV, військове майно це державне майно, закріплене за відповідними військовими частинами, до нього належать: всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, паливно-мастильні матеріалі, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне та інше майно, а також кошти.

Відповідно до ст.3 вказаного Закону, військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління. З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до ст. З Закону України «Про оборону України» від 06 грудня 1991 р. № 1932-ХІІ, фінансування потреб національної оборони держави здійснюється за рахунок і в межах коштів, визначених у законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Проте, командир 3 зенітного артилерійського відділення зенітного артилерійського взводу військової частини В2603 ОСОБА_1 являючись службовою особою та тимчасово виконуючи адміністративно-господарські функції пов'язанні з розпорядженням та управлінням майном, знаючи вимоги вищезазначеного законодавства, діючи умисно, з корисливих мотивів, на порушення зазначених вище вимог Статутів, законів та своїх службових обов'язків, зловживаючи своїм службовим становищем, шляхом привласнення засобів пересування - автомобіля марки ГАЗ-3302-14 ЗНВ 2005 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, відповідно до витягу з наказу командира військової частини польова пошта В2603 (по стройовій частині) ТВО командира військової частини майора ОСОБА_3 №108 від 25.09.2014 р. прийнято вважати такими, що вибули до Амур-Нижньодніпровського РВК Дніпропетровської області з 26.09.2014 р. - заступника командира батальйону з озброєння - начальника технічної частини капітана ОСОБА_4, командира 3 зенітного артилерійського відділення зенітного артилерійського взводу молодшого сержанта ОСОБА_1, для отримання техніки відповідно до мобілізаційного плану. На вказаних військовослужбовців відповідним наказом були покладені адміністративно-господарські функції пов'язанні з отриманням та управлінням військовим майном з Амур-Нижньодніпровського РВК Дніпропетровської області.

26.09.2014 р. заступник командира батальйону з озброєння начальник технічної частини капітан ОСОБА_4, командир 3 зенітного артилерійського відділення зенітного артилерійського взводу ОСОБА_1 отримали вказаний автомобіль марки ГАЗ-3302-14 ЗНГ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 в службових осіб Амур- Нижньодніпровського районного військового комісаріату м.Дніпропетровська та мали супроводжувати вказаний автомобіль до військової частини В2603 (м.Кривий Ріг). Замість цього, командир 3 зенітного артилерійського відділення зенітного артилерійського взводу ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння скоїв на вказаному автомобілі марки ГАЗ-3302-14 ЗНГ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 дорожньо-транспортну пригоду на дорозі М-04 Знамянка - Луганськ - Ізварне (на Волгоград через Дніпропетровськ, Донецьк), що підтверджується довідкою №9443166 та претензією №15488 про відшкодування шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою. За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди вказаний автомобіль марки ГA3-3302-14 ЗНГ потребував капітального ремонту.

Також, за вказаним фактом Олександрійським РВ УМВС у Кіровоградській області внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014120300000551 від 29 вересня 2014 р., за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. 06 жовтня 2014 р. слідчим слідчого відділення Олександрійського РВ УМВС у Кіровоградській області капітаном міліції ОСОБА_5 винесено постанову про закриття кримінального провадження за №12014120300000551 від 29 вересня 2014 р. у зв'язку з відсутністю складу злочину.

Заступник командира батальйону з озброєння - начальник технічної частини капітан ОСОБА_4 та командир 3 зенітного артилерійського відділення зенітного артилерійського взводу ОСОБА_1 вказаний факт дорожньо-транспортної пригоди від командування військової частини В2603 приховали.

У вересні 2014 року капітан ОСОБА_4 загинув в іншій дорожньо-транспортній пригоді. В свою чергу, командир 3 зенітного артилерійського відділення зенітного артилерійського взводу ОСОБА_1 скористався смертю заступника командира батальйону з озброєння - начальника технічної частини капітана ОСОБА_4 відмовився від ремонту та транспортування автомобіля марки ГАЗ-3302-14 ЗНГ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 до місця дислокації військової частини В2603 та здійснив привласнення вказаного транспортного засобу на свої особисті потреби.

Таким чином, ОСОБА_1, будучи військовослужбовцем призваним під час мобілізації у військовій частині В2603, яка дислокується за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Центрально-Міський район, Військове містечко 30 та проходячи військову службу на посаді командира 3 зенітного артилерійського відділення зенітного артилерійського взводу військової частини В2603, на порушення вимог ст.ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 р. № 548- XIV, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 р. №551-XIV ст.ст.1, 3 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», від 21 вересня 1999 р. № 1075-ХІV, ст. 3 Закону України «Про оборону України» від 06 грудня 1991 р. № 1932-ХІІ, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, являючись службовою особою та тимчасово виконуючі адміністративно-господарські функції пов'язанні з розпорядженням та управлінням майном, зловживаючи своїм службовим становищем, наприкінці вересня 2014 р. здійснив привласнення засобів пересування - автомобіля марки ГАЗ-3302-14 ЗНГ, 2005 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, чим спричинив державі збитки на суму 60 000 грн.

Крім того, ОСОБА_1, діючи всупереч інтересам служби та наведеним вище вимогам Статутів Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання у вигляді самовільного залишення військової частини з метою ухилення від військової служби, а також з метою ухилення від кримінальної відповідальності за раніше вчинений ним злочин передбачений ч. 2 ст. 410 КК України. 19 грудня 2014 р. не заявився вчасно на військову службу без поважних причин та продовжував ухилятися від виконання обов'язків військової служби тривалістю більше місяця, а саме до 29 січня 2015 р.

Так, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на самовільне залишення військової частини з метою ухилення від військової служби, а також з метою ухилення від відповідальності за раніше вчинений злочин передбачений ч. 2 ст. 410 КК України, ОСОБА_1 користуючись тим що майже весь особовий склад військової частини В2603 перебуває в зоні проведення АТО, 19 грудня 2014 р. не з'явився вчасно на службу та продовжував ухилятися від виконання обов'язків військової служби тривалістю більше місяця, а саме до 29 січня 2015 р. По прибуттю до розташування військової частини В2603, яка розташована на базі військової частини В3675 за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг. Центрально-Міський район, Військове містечко 30, ОСОБА_1 звернувся до медичного пункту військової частини В3675 для того, щоб його направили для проходження військово-лікарської комісії.

Після проходження військово-лікарської комісії, ОСОБА_1, діючи повторно, 19 лютого 2015 р. знову не з'явився вчасно на військову службу без поважних причин із лікувального закладу та продовжував ухилятися від виконання обов'язків військової служби тривалістю більше місяця, а саме до 29 жовтня 2015 р.

Так, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на самовільне залишення військової частини з метою ухилення від військової служби, а також з метою ухилення від відповідальності за раніше вчинений злочин передбачений ч. 2 ст. 410 КК України, ОСОБА_1 19 лютого 2014 р. не з'явився вчасно на службу із лікувального закладу - Військово-лікарської комісії Південного регіону України (м.Одеса), в якому перебував на стаціонарному лікуванні та продовжував ухилятися від військової служби до 29 жовтня 2015 р.

У відповідності до норм ст. 233 Указу Президента України «Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» (далі - Указ) від 10.12.2008 р. №1 153/208 встановлений наступний порядок звільнення, а саме - військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) військовий комісаріат, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця. Згідно ст.234 вказаного Указу, перед звільненням військовослужбовців уточнюються дані про проходження ними військової служби, документально підтверджуються періоди служби, що підлягають зарахуванню до вислуги в календарному та пільговому обчисленні, проводиться розрахунок вислуги років військової служби.

Проте, ОСОБА_1, знаючи вимоги вищезазначеного законодавства, діючи всупереч інтересів служби, на порушення вимог Статутів ЗСУ та Законів України, являючись військовослужбовцем та виконуючи обов'язки військової служби, не дотримався вказаного порядку процедури звільнення передбаченої для військовослужбовців та не з'явився вчасно на військову службу без поважних причин із лікувального закладу та продовжував ухилятися від несення обов'язків військової служби тривалістю більше місяця, а саме: до 29 жовтня 2015 р.

Протягом зазначеного періоду часу нез'явлення на військову службу, ОСОБА_1 органи військового управління про своє місце перебування не повідомляв, органами влади не затримувався, жодних перешкод прибуття до військової частини не мав.

Таким чином, ОСОБА_1, будучи військовослужбовцем призваним під час мобілізації у військової частині В2603, яка дислокується за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Центрально-Міський район, Військове містечко 30 та проходячи військову службу на посаді командира 3 зенітного артилерійського відділення зенітного артилерійського взводу військової частини В2603, на порушення вимог ст.ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548- XIV, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 №551 -XIV, ст.ст. 233, 234 Указу Президента України «Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» (далі - Указ) від 10.12.2008 р. №1153/208, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання у вигляді самовільною залишення військової частини з метою ухилення від військової служби та з метою ухилення від кримінальної відповідальності за раніше вчинений ним злочин передбачений ч. 2 ст. 410 КК України, 19 грудня 2014 р. не з'явився вчасно на службу та продовжував ухилятися від виконання обов'язків військової служби тривалістю більше місяця, а саме до 29 січня 2015 р. Крім того, ОСОБА_1, діючи повторно, 19 лютого 2015 р. не з'явився вчасно на службу із лікувального закладу без поважних причин та продовжував ухилятися від виконання обов'язків військової служби до 29 жовтня 2015 р., чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 407 КК України, тобто самовільне залишення військової частини, а також нез'явлення вчасно на службу без поважних причин із лікувального закладу тривалістю більше місяця.

В судовому засіданні обвинувачений винним себе визнав, пояснив, що з 26.08.2014 р. він призваний під час мобілізації та направлений для проходження військової служби до військової частини В2603, за адресою: м.Кривий Ріг, Військове містечко-30, де займав посаду командира 3 зенітного артилерійського відділення зенітного артилерійського взводу. В вересні 2014 року для службового користування отримав автомобіль «ГАЗ-3302-14», через деякий час потрапив в ДТП, після чого автомобіль на евакуаторі забрав його начальник технічної частини капітан ОСОБА_4, який через чотири дні помер. Де автомобіль знаходиться в даний час йому невідомо. Крім того, в грудні 2014 року після лікування в медичному пункті військової частини В3675, з метою ухилення від військової служби не повернувся до військової частини та ухилявся від військової служби до жовтня 2015 року. У вчинених злочинах розкаявся, просить суд не призначати йому сувору міру покарання. Цивільний позов визнає, також просить суд врахувати, що ним добровільно сплачено 6000 грн. завданої матеріальної шкоди.

Всебічно дослідивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що винність обвинуваченого знайшла підтвердження як показаннями самого ОСОБА_1, так і письмовими матеріалами кримінального провадження, а саме:

- заявою командира військової частини - польова пошта В2603 Почерняєва В.В. від 15.05.2015 р. про вчинення кримінального правопорушення, а саме: залишення 19.12.2014 р. військовослужбовцем ОСОБА_1 військової частини польова пошта В2603 - а.с.2;

- витягом з наказу командира військової частини В2603 від 28.04.2015 р. № 117, про призначення службового розслідування за фактом відсутності на військовій службі військовослужбовців, серед яких ОСОБА_1 - а.с.10-11;

- актом службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини військовослужбовцями, серед яких ОСОБА_1 - а.с.12-19;

- витягом з наказу командира військової частини польова пошта В2603 від 15.11.2014 р. № 154, згідно якого призначено сержанта ОСОБА_1, командира 3 зенітного артилерійського відділення зенітного артилерійського взводу військової частини - польова пошта В2603 - а.с.22;

- заявою командира військової частини - польова пошта В2603 Почерняєва В.В. про вчинення кримінального правопорушення від 29.09.2015 р. - а.с.26-27;

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.11.2015 р., за яким свідок ОСОБА_8 вказав на ОСОБА_1, як на чоловіка який приблизно в вересні 2014 р. забирав автомобіль «ГАЗ 3302». Впізнав ОСОБА_1 за худорлявою статурою, округленим обличчям, короткою зачіскою, формою вух - а.с.138-141;

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.11.2015 р., за яким свідок ОСОБА_9 вказав на ОСОБА_1, як на чоловіка який приблизно в вересні 2014 р. забирав та супроводжував з АНД РВК автомобіль «ГАЗ 3302». Впізнав ОСОБА_1 за худорлявою статурою, округленим обличчям, короткою зачіскою, формою вух - а.с.145-148;

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.11.2015 р., за яким свідок ОСОБА_10 вказав на ОСОБА_1, як на чоловіка який приблизно в вересні 2014 р. забирав та супроводжував з АНД РВК автомобіль «ГАЗ 3302». Впізнав ОСОБА_1 за формою обличчя, короткою зачіскою, формою вух - а.с.160-164.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає обвинуваченого винним у кримінальних правопорушеннях:

- за ст.407 ч.3 КК України - самовільне залишення військової частини та нез'явлення вчасно на війську службу без поважних причин із лікувального закладу тривалістю більше місяця;

- за ст.410 ч.2 КК України - привласнення засобів пересування вчинені військовою службовою особою із зловживанням службовим становищем.

Цивільний позов військового прокурора Криворізького гарнізону Південного регіону України в інтересах Амур-Нижньодніпропетровського районного військового комісаріату м.Дніпропетровська про стягнення матеріальної шкоди з обвинуваченого підлягає частковому задоволенню відповідно до норм ст.1166 ЦК України. Амур-Нижньодніпропетровському районному військовому комісаріату м.Дніпропетровська внаслідок протиправних дій обвинуваченого, а саме: привласнення автомобіля марки «ГАЗ-3302-14 ЗНГ», 2005 року випуску, було завдано майнової шкоди в розмірі 60 000 грн., та з урахуванням того, що обвинуваченим сплачено 01.08.2016 р. - 6000 грн., суд вважає можливим стягнути з останнього завдану протиправними діями шкоду в розмірі 54000 грн.

При призначенні покарання обвинуваченому суд керується ст.65 КК України та враховує тяжкість вчиненого злочину, особистість винного і обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання: обвинувачений вину визнав, розкаявся у вчиненому, характеризується задовільно, має на утриманні двох неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, хворіє хронічним дискогенним попереково-крижовим радикулітом та вважає, можливим призначити покарання у вигляді позбавлення волі із звільненням від відбуття покарання з випробувальним терміном.

Керуючись ст.ст.373-376 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним за:

- ст. 407 ч.3 КК України та призначити покарання - 2 (два) роки позбавлення волі;

- ст. 410 ч.2 КК України та призначити покарання - 5 (п'ять) років позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.1 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, до відбуття призначити остаточне покарання - 5 (п'ять) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 від покарання звільнити з іспитовим строком на 2 (два) роки.

В силу ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.

Стягнути з ОСОБА_1, на користь держави в особі Амур-Нижньодніпропетровського районного військового комісаріату м.Дніпропетровська, банківські реквізити: матеріальну шкоду в розмірі 54 000 (п'ятдесят чотири тисячі) грн. (Банківські реквізити Дніпропетровського ОВК: КОД - 08353525; МФО - 820172; Банк - Держказначейська служби України, м.Київ, р/р - 35214084000337).

Запобіжний захід - особисте зобов'язання залишити засудженому до набрання вироком законної сили, після набрання вироком законної сили запобіжний захід відмінити.

Вирок може бути оскаржено в апеляційний суд через Центрально-Міський районний суд м.Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня проголошення.

СУДДЯ: