Ухвала суду № 59420366, 25.07.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову в роз'ясненні ухвали

25.07.2016Справа № 910/7631/16

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Коновалова С.О., розглянувши

заяву Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

про роз'яснення ухвали суду від 30.06.2016 р. про витребування доказів

у справі за позовом Державної іпотечної установи

до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

про стягнення 100 000, 00 грн.

за участю представників:

від позивача:Дяченко В.С. - представник за довіреністю від відповідача:Мостепанюк В.І.- представник за довіреністю б/н від 15.05.2016 р.

ВСТАНОВИВ:

18.07.2016 р. до господарського суду надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про роз'яснення ухвали господарського суду міста Києва від 30.06.2016 р. про витребування доказів у даній справі.

Заява мотивована тим, що заявнику не зрозуміло, які докази йому необхідно надати на виконання вказаної ухвали суду.

У судовому засіданні представник заявника (відповідача) свою заяву підтримав, просив її задовольнити.

Представник позивача проти задоволення заяви про роз'яснення ухвали суду від 30.06.2016 р. заперечив, просив її відхилити, як необгрунтовану.

Суд, розглянувши подану заяву, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи в цій частині, прийшов до висновку, що заява про роз'яснення ухвали суду задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, ухвалою господарського суду міста Києва від 30.06.2016 р. Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" було зобов'язане надати суду докази наявності права кредиторської вимоги ПАТ "Дельта Банк" по кредитних зобов'язаннях, яке було забезпечено договорами застави № Д-1.1/2014 від 04.09.2014 р., № Д-2/2015 від 04.02.2015 р. та № Д-3/2015 від 04.02.2015 р. на суму 100 000, 00 грн. та яке перейшло до відповідача за договорами відступлення права вимоги № Д-1.2/2014 від 04.09.2014 р., № Д-2.1/2015 від 04.02.2015 р. та № Д-3.1/2015 від 04.02.2015 р.

Відповідно до ст. 89 ГПК України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту.

Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини ухвали, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до неї по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.

Як встановлено судом, предметом позову Державної іпотечної установи є стягнення грошових коштів, на які позивач набув право в силу договорів відступлення права вимоги № Д-1.1/2014 від 04.09.2014 р., № Д-2/2015 від 04.02.2015 р. та № Д-3/2015 від 04.02.2015 р.

За цими договорами, а також за договорами застави № Д-1.1/2014 від 04.09.2014 р., № Д-2/2015 від 04.02.2015 р. та № Д-3/2015 від 04.02.2015 р., як вважає позивач, у нього виникли права кредитора за кредитними договорами до юридичних осіб - ТОВ «Яблуневий дар», ТОВ «АТЛ», ТОВ "Ніко-Інвест", ТОВ «Танк Транс», ПАТ «АвтоКраз», які у свою чергу були забезпечені укладеними з третіми особами договорами застави.

Оскільки позивач не володіє інформацією про всі кредитні заборгованості, право вимагати яких до нього перейшло від відповідача, ним було заявлено клопотання про витребування доказів, що підтверджують кредиторські вимоги ПАТ "Дельта Банк" до боржників. Указане клопотання було судом задоволено частково, з урахуванням меж позовних вимог, а саме - щодо підтвердження права стягнення з боржників за кредитами в сумі 100 000,00 грн.

У той же час, відповідач просить роз'яснити, яких прав кредиторської вимоги набув відповідач за договорами відступлення прав вимоги (з відкладальними умовами) № Д-1.2/2014 від 04.09.2014 р., № Д-2.1/2015 від 04.02.2015 р., № Д-3.1/2015 від 04.02.2015 р., проте, необхідно зазначити, що наявність права вимоги у позивача не відноситься до предмету ухвали про витребування доказів, та не відноситься до кола питань, які цією ухвалою вирішуються.

Суд вважає, що подаючи таку заяву, відповідач фактично просить змінити зміст ухвали, яку він просить роз'яснити, що відповідно до ст. 89 ГПК України є неприпустимим, оскільки при роз'ясненні судового рішення не змінюється суть висновків, встановлених судом, а отже, і суть (зміст) ухвали.

При цьому з ухвали суду від 30.06.2015 р. чітко вбачається, які докази (документи) зобов'язаний надати ПАТ "Дельта Банк" суду, і розуміння резолютивної частини цієї ухвали не викликає труднощів. У той же час, доводи відповідача про відсутність переходу до позивача права вимоги за договорами відступлення права вимоги не може вирішуватись судом в ухвалі про роз'яснення, оскільки висновки суду про прийняття або відхилення тих чи інших доводів щодо предмету позову викладаються в мотивувальній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що заява ПАТ "Дельта Банк" задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 86, 89 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про роз'яснення ухвали суду від 30.06.2016 р. про витребування доказів відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через господарський суд м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Суддя Головіна К.І.